Рішення № 112345632, 12.07.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/11386/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Виниченко Л.М.,

при секретарі Ганжа Д.О.,

за участі

представника позивача Самчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу № 755/11386/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Одеської міської ради, Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 09.07.2021 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, за вимогами якого у останній редакції від 22.11.2021 просить зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди для його спілкування з донькою ОСОБА_4 ; визначити наступний порядок його участі у вихованні дитини у вигляді систематичних особистих, без обов`язкової присутності матері ОСОБА_3 , побачень з донькою ОСОБА_4 за місцем фактичного проживання його, як батька, або на його розсуд, чергуючи: - будні дні з 09.00 до 22.00 понеділка та з 09.00 до 22.00 середи, - вихідні дні з п`ятниці 18.00 год. до неділі 21.00 год., - всі офіційні святкові дні, його день народження та день народження доньки; - в літній період для відпочинку та оздоровлення два місяці; в зимовий, осінній, весняний періоди по два тижні; необмежене спілкування з дитиною ОСОБА_5 засобами телефонного, електронного та іншого засобів зв`язку. Зобов`язати відповідачку повідомляти його про намір від`їзду, термін та місце перебування доньки ОСОБА_6 в межах території України шляхом письмового повідомлення (особисто вручити повідомлення або надіслати цінним листом з описом та повідомленням) не пізніше ніж за 10 днів перед поїздкою в межах території України (т. 1 а.с. 2-7, 132-134).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач з відповідачкою перебували у шлюбі з 30.08.2003 по 27.03.2015, від якого мають спільних дітей: сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 16.03.2015 шлюб між сторонами розірвано, після чого позивач з відповідачкою примирилися та почали жити разом. ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилась донька ОСОБА_4 . Пізніше стосунки між сторонами не складися та вони почали жити окремо. Діти залишилися мешкати з відповідачкою у належній позивачу на праві власності квартирі АДРЕСА_1 .

Зазначено, що починаючи з квітня 2021 року відповідачка почала перешкоджати позивачу у побаченнях з донькою. ОСОБА_3 в присутності дитини поводилася агресивно, била автомобіль, з кулаками нападала на позивача, забороняла останньому спілкуватися з ОСОБА_5 .

Вказано, що до 09.06.2021 сторони врешті дійшли згоди щодо порядку спілкування з їхніми спільними дітьми, позивач мав можливість бачитися з донькою, приймати участь у її вихованні, разом проводити час, також домовилися про те, що діти будуть проживати виключно в Києві. Проте 10.06.2021 все різко змінилося. Відповідачка без будь якого повідомлення позивача забрала дітей та поїхала у невідомому напрямку разом зі своїм співмешканцем. З того часу позивач не бачив дітей та не спілкувався з ними, оскільки ОСОБА_3 заблокувала телефонні контакти і соціальні мережі та адресу місця знаходження дітей не повідомила і на зв`язок не вийшла. У зв`язку з цим позивач звертався до правоохоронних органів та до органів служби у справах дітей.

Позивач стверджує, що у нього з донькою ОСОБА_5 сильний емоційний зв`язок, тому впевнений, що дитина страждає через відсутність їхнього спілкування, хвилюється про психо-емоційний стан дитини. У м. Києві його діти були забезпечені усім необхідним для нормального розвитку та проживання, він відповідальний батько, бажає регулярно спілкуватися зі своїми дітьми і приймати участь у їх вихованні, натомість ОСОБА_3 перешкоджає йому в цьому, що є неприпустимим.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.07.2021 позов було залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви на протязі семи днів з дня вручення копії ухвали (т. 1 а.с. 77).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20.07.2021 відкрите провадження у справі в порядку загального позовного провадження та витребувано від Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації висновок про розв`язання спору (т. 1 а.с. 83).

22.09.2021 на адресу суду від Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на виконання ухвали суду надійшов висновок Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації щодо участі батька у вихованні дитини, у якому зазначено про те, що 10.06.2021 ОСОБА_3 разом з дітьми малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітнім ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виїхали за межі м. Києва та проживають за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації не має правових підстав для призначення ОСОБА_1 годин спілкування з малолітньою ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 97, 98).

Ухвалою суду від 25.10.2021 залучено до участі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Службу у справах дітей Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради в особі Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (т. 1 а.с. 120).

Ухвалою суду від 25.10.2021 витребувано від Служби у справах дітей Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради в особі Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради висновок про розв`язання спору між сторонами у справі (т. 1 а.с. 121).

Ухвалою суду від 23.11.2021 прийнято заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_9 про зміну предмета позову (т. 1 а.с. 139-140).

Ухвалою суду від 23.11.2021 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_10 про зупинення провадження у справі (т. 1 а.с. 141).

08.12.2021 на адресу суду від третьої особи Служби у справах дітей Одеської міської ради надійшли пояснення по справі з повідомленням про необхідність залучення до участі у справі третьої особи органу опіки та піклування за місцем проживання дитини, зокрема Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (т. 1 а.с. 149-151).

Ухвалою суду від 19.01.2022 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради та витребувано від вказаної третьої особи висновок про розв`язання спору (т. 1 а.с. 158-160).

Ухвалою суду від 06.07.2022 у задоволенні клопотань представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_10 про зупинення провадження у справі відмовлено (т. 1 а.с. 219, 220).

На адресу суду 19.12.2022 електронною поштою та 26.12.2022 через засоби поштового зв`язку надійшов висновок органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення способів участі батька у вихованні і спілкуванні з малолітньою Донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т. 2 а.с. 32-35, 56-59).

Ухвалою суду від 28.03.2023 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_9 про виклик свідків (т. 2 а.с. 166).

Ухвалою суду від 19.04.2023 у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_10 про зупинення провадження у справі відмовлено (т. 2 а.с. 192-195).

Ухвалою суду від 27.04.2023 підготовче провадження закрите та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні (т. 2 а.с. 206, 207).

Ухвалою суду від 27.04.2023 визнано заяву представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_10 про відвід головуючої судді Виниченко Л.М. необґрунтованою та передано заяву про відвід судді для її вирішення у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України (т. 2 а.с. 213-215).

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва Арапіної Н.Є. від 02.05.2023 відмовлено представнику відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_10 в задоволенні заяви про відвід судді Виниченко Л.М.; постановлено проведення розгляду справи в тому ж складі суду (т. 2 а.с. 219-221).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_9 підтримала позов та викладені у ньому обставини, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачка, представник відповідачки та представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради в особі Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради суду подавав заяву про розгляд справи у відсутності їхнього представника з проханням прийняти рішення з урахуванням прав та інтересів дитини (т. 2 а.с. 56).

За нормою частини 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За викладених обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторони відповідачки та представників третіх осіб на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, свідків, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 30.08.2003, який розірваний рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 16.03.2015 у справі № 755/3937/15-ц (т. 1 а.с. 16-18).

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 17).

Також позивач та відповідачка є батьками малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 19).

Відповідно витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні № 6359835 від 12.06.2021 та довідок про реєстрацію місця проживання особи від 01.07.2021, позивач ОСОБА_1 , відповідачка ОСОБА_3 та їхні діти: ОСОБА_4 і ОСОБА_7 зареєстровані за адресою - АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 2-23).

Квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачу, відповідно договору купівлі-продажу від 22.05.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.С., зареєстрованого в реєстрі за № 2872 (т. 1 а.с. 72, 73).

Станом на 19.05.2021 за вищевказаною адресою фактично проживали відповідачка та діти сторін по справі, що підтверджується актом № 13 обстеження умов проживання дитини від 19.05.2021 складеним співробітниками Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (т. 1 а.с. 10, 11).

Згідно ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Як зазначає сторона позивача, 10.06.2021 відповідачка без будь яких повідомлень ОСОБА_1 забрала дітей та поїхала зі своїм співмешканцем у невідомому напрямку, у зв`язку з чим позивач розшукував дітей, відповідачка перешкоджає позивачу у спілкуванні з дітьми.

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами, показами свідків, скріншотами електронного листування, скріншотами історії вихідних дзвінків на номер телефону НОМЕР_2 .

Зокрема, позивач звертався до органів поліції, де надавав письмове пояснення від 10.06.2021 про те, що він проживає у м. Бровари із дружиною ОСОБА_12 та 10.06.2021 приїхав за адресою мешкання колишньої його дружини ОСОБА_3 і спільних малолітніх дітей ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , проте у квартирі нікого не було, в садочку доньки також не було, у зв`язку з чим просив органи поліції встановити місце проживання його малолітніх дітей (т. 1 а.с. 13).

15.06.2021 позивач надавав пояснення дільничному офіцеру поліції Солом`янського УП ГУНП в м. Києві, оформлені протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, у яких повідомляв, що 10.06.2021 його колишня дружина ОСОБА_3 разом зі спільними дітьми виїхала з квартири проживання за адресою: АДРЕСА_3 у невідомому напрямку, документи із садочку та школи забрала, на зв`язок не виходить, де знаходяться діти невідомо, поспілкуватися із ними неможливо (т. 1 а.с. 14, 15).

За змістом талона-повідомлення єдиного обліку № 23067 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, 04.07.2021 від ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_4 , надійшла заява з проханням виявити нову адресу колишньої дружини ОСОБА_3 , яка разом з дітьми невідомо куди поїхала та не дає бачитися і спілкуватися із дітьми ОСОБА_14 та ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 31).

10.06.2021 позивач до Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації подавав заяву з проханням визначити йому час спілкування з дітьми ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_3 перешкоджає їхньому спілкуванню (т. 1 а.с. 8).

На звернення позивача від 10.06.2021 Службою у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації надана відповідь від 24.06.2021 № 103008-2464 з повідомленням про те, що зі слів гр. ОСОБА_3 вона разом з дітьми виїхала за межі Києва, адресу проживання повідомити відмовилася, на засідання комісії з питань захисту прав дитини прибути відмовилася (т. 1 а.с. 9).

Працівниками Служби у справах дітей Броварської міської ради складено акт № 375 від 29.06.2021 обстеження умов проживання за заявою позивача з метою підготовки висновку про участь у вихованні малолітньої доньки, відповідно якого оглядалась квартира АДРЕСА_5 , у якій проживають позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_12 , згідно якого за результатом бесіди і проведеного обстеження житла зазначено про створення належних умов для дитини у сім`ї батька (т. 1 а.с. 12).

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (ст. 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками. У справі «Хант проти України» вказано, що права дитини мають перевагу над правами батьків.

Питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що для дітей розлучення батьків - це завжди тяжке психологічне навантаження, пов`язане, зокрема, з кардинальними змінами в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо.

Частиною третьою ст. 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно положень ч. ч. 1-3 ст. 157 Сімейного кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Підстави та порядок судового вирішення спору про участь у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, визначено ст. 159 СК України.

Відповідно висновку Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації щодо участі батька у вихованні дитини від 15.09.2021 № 103/7569/41/3, ОСОБА_3 разом з дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_8 10.06.2021 виїхали за межі м. Києва. Мати з дітьми проживають за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим орган опіки та піклування не має правових підстав для призначення ОСОБА_1 годин спілкування з малолітньою донькою ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 97, 98).

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, характер спірних правовідносин, враховуючи звернення позивача до органу опіки та піклування з приводу визначення способів участі у спілкуванні з дитиною, звернень до поліції, у межах даного спору є доведеним порушення прав позивача, як батька, на спілкування з дитиною, про що також свідчить його особисте звернення до суду за захистом його права для встановлення порядку зустрічей з донькою.

Отже, позивачем доведено суду належними та допустимими доказами, що підтверджують неправомірні дії відповідачки, що пов`язані зі створенням перешкод у спілкуванні батька з малолітньою дитиною ОСОБА_4 , у зв`язку з чим вимоги у частині зобов`язання ОСОБА_3 , яка змінила прізвище на ОСОБА_15 , не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з донькою підлягають задоволенню.

До того ж, при відсутності відповідного судового рішення позивач фактично позбавлений можливості звернутися до виконавчої служби з питання контролю за додержанням відповідачкою умов постановленого рішення.

За вимогами ч. 5 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Частини 6 ст. 19 СК України визначено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно висновку органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення способів участі батька у вихованні і спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , № 01-05-3/270 від 16.12.2022, орган опіки та піклування вважає недоцільними зустрічі батька ОСОБА_1 з малолітньою ОСОБА_4 та визначено способи участі батька у вихованні малолітньої доньки шляхом встановлення спілкування в телефонному режимі (м.т. 06677476760), за допомогою відеозв`язку 2 рази на місяць, враховуючи розпорядок дня та бажання дитини, на протязі року, до налагодження сприятливих умов (далі - висновок, т. 2 а.с. 57-59).

У вищевказаному висновку зазначено, що ОСОБА_3 проживає разом з дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 . З пояснень ОСОБА_3 , під час проживання в шлюбі з ОСОБА_1 потерпала разом з сином ОСОБА_11 , 2006 р.н., від домашнього насильства з боку ОСОБА_1 , який принижував, ображав, бив її у присутності дитини, вимушена була ночувати у сусідів. Відповідно до листа відділу поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 від 30.06.2021 № 60/3-8491, ОСОБА_3 зустрічам з батьком ОСОБА_1 ніколи не перешкоджала. З пояснень ОСОБА_3 , протягом всього часу після розлучення з ОСОБА_1 , колишній чоловік, маючи іншу сім`ю та проживаючи в іншому місці, контролював, створював морально-психологічний тиск, ображав та принижував її у присутності їх спільних дітей та її матері похилого віку. За даним фактом ОСОБА_3 зверталась до поліції, в органи опіки та піклування, соціальну службу м. Києва. Після того, як ОСОБА_3 почала проживати з ОСОБА_16 , ситуація тільки загострилась, ОСОБА_1 у будь який час, без попередження міг забрати до себе доньку ОСОБА_17 , яка після повернення від батька перебувала у збудженому стані. ОСОБА_3 зверталась за допомогою до психологів. Відповідно до висновку психолога Одеського обласного центру медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім`ї від 12.08.2021 № 02/20 з`ясовано, що в процесі попередньої бесіди з дітьми: ОСОБА_18 , 2006 р.н., та ОСОБА_4 , 2016 р.н., було виявлено наявність в житті дітей ряду психотравмуючих ситуацій, пов`язаних з конфліктними відносинами між батьками. Характеристику, яку дівчинка дає батьку - це «злий». В тесті малюнків «Моя сім`я» дівчинка батька у склад сім`ї не включила. Враховуючи ніжний вік дитини, необхідно оберігати її від психотравмуючих ситуацій, як в стані постійного стресу виявлена вірогідність невротичного розвитку особистості. Згідно висновку психолога ОСОБА_19 , зустрічі батька ОСОБА_1 суперечать інтересам виховання дітей, а також посилює їх психічний стан, що може в подальшому привести до порушення соціальної адаптації. Згідно заяви від 14.12.2022 ОСОБА_1 повідомив, що знаходиться на службі в зоні бойових дій та не може бути присутнім на засіданні комісії, але його вимоги щодо графіку спілкування з малолітньою донькою не змінилися. Він зазначив, що хоче спілкуватися зі своїми дітьми, але ОСОБА_3 перешкоджає спілкуванню та налаштовує дітей проти нього. Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 28.09.2021 у справі № 523/13158/21 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. ОСОБА_3 проти зустрічей доньки з батьком, бо вони будуть погано впливати на емоційний стан ОСОБА_13 (т. 2 а.с. 57-59).

Допитаний судом свідок ОСОБА_20 засвідчив, що він знає сторін по справі орієнтовно з 2001 року та є хрещеним батьком їх старшого сина ОСОБА_11 , з позивачем та відповідачкою періодично спілкується. Конфліктів між сторонами він не бачив; про те, що відповідачка забороняє ОСОБА_21 зустрічатися з донькою знає зі слів позивача. Коли ОСОБА_11 був підлітком він з позивачем та ОСОБА_11 неодноразово їздили на футбол, в ліс по гриби, ходили в сауну, на той час стосунки між ОСОБА_22 та його сином були дуже гарні, також він бачив спілкування позивача з ОСОБА_5 , позивач любить своїх дітей.

Свідок ОСОБА_12 засвідчила, що вона дружина позивача, діти сторін по справі приїжджали до них додому, вони всі разом проводили час, відвідували атракціони, виставки, ходили на дитячий майданчик. Найбільше у них знаходилась ОСОБА_23 - з 2019 по літо 2021 року, залишалась на декілька днів. Стосунки у позивача з його дітьми були гарні, теплі. Між донькою ОСОБА_5 та її батьком був тісний емоційний зв`язок. Віра говорила, що хоче жити з батьком, але через це її мама буде ображатися. До квітня 2021 все було добре, дитина до них приходила, також спілкувались з ОСОБА_5 по телефону, позивач відводив або забирав дитину з садочка. У подальшому відповідачка почала заперечувати зустрічам батька з донькою, особисто їй телефонувала та говорила, що позивач не має права бачитися з дітьми, бо з ними не живе та щоб до них не приходив. Чоловік відповідачки ОСОБА_15 сказав, щоб позивач до них не з`являвся та дітей буде бачити лише з його дозволу. Коли відповідачка вивезла дітей у невідомому напрямку та заблокувала телефонний зв`язок, позивач розшукував своїх дітей. Останні півроку відповідачка, посилаючись на заборону зустрічам за висновком органу опіки, надає лише 2-3 секунди для спілкування з дитиною по телефону. Чоловік відповідачки провокував позивача, погрожував фізичною розправою. В жовтні 2021 року у приміщенні суду в м. Одесі відповідачка та ОСОБА_15 напали на неї, завдали фізичних ушкоджень, через що вона знімала побої та порушене кримінальне провадження.

Свідок ОСОБА_24 засвідчила, що вона є сусідка, знає сторін по справі з 2008 року відколи вони заселилися у їхній будинок, мешкали на одній площадці. Коли позивач почав проживати окремо від відповідачки, то приходив до дітей, любив їх та повністю забезпечував дітей. Дитина ОСОБА_23 дуже дорожила своїм батьком, постійно бігла до нього, як побачить, з позивачем весь час гуляла, не хотіла його залишати. У квітні 2021 відповідачка категорично заперечувала, щоб позивач взяв ОСОБА_17 на вихідні, бо у нього буде дитина від іншої жінки. В червні 2021 року відповідачка з дітьми зникла. Позивач відповідальний батько, турбувався за дітей. Бійок між сторонами ніколи не було, під час їх спільного проживання лише бувало, що вони сварилися, як подружжя. У травні 2021 року відповідачка просила її підписатись у заяві до соціальної служби про те, що позивач до дітей не з`являється та не забезпечує дітей, на що вона відмовилась.

Згідно медичної довідки про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів 2 серії ААН № 175684, яка дійсна до 30.06.2023, та сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду, який дійсний до 30.06.2023, відповідно, психіатричні та наркологічні протипоказання до виконання роботи за професію менеджер зі збуту у ОСОБА_1 не виявлено (т. 1 а.с. 24, 25).

Відповідно довідки МВС України серії ААА № 1113173, ОСОБА_1 на території України станом 02.07.2021 до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не мав та в розшуку не перебував (т. 1 а.с. 26).

На ім`я ОСОБА_1 за місцем його роботи ПП «СВ-імпекс КО», де працював позивач з 01.01.2011 по 31.08.2020, та ТОВ «Торговий дім «Лідер смаку», де працював з лютого 2021, а також за місцем проживання у м. Бровари - ТОВ «Комфорт-Т2» видані позитивні характеристики (т. 1 а.с. 27-29).

Відповідно довідки Дніпровського районного у місті Києві територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 10.05.2022 № 638, позивач ОСОБА_1 з 10.05.2022 призваний на військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлений для проходження служби до військової частини НОМЕР_3 (т. 1 а.с. 197).

Позивач за виконання військового та службового обов`язку під час захисту державного суверенітету, територіальної цілісності України від збройної агресії російської федерації нагороджений трьома грамотами та нагрудним знаком «За зразкову службу» (т. 2 а.с. 114-116, 123).

Суд, керуючись ч. 6 ст. 19 СК України, не погоджується з вищевказаним висновком органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 16.12.2022 № 01-05-3/270 про недоцільність визначення зустрічей ОСОБА_1 з малолітньою ОСОБА_4 , оскільки висновок органу опіки та піклування має ґрунтуватись на достовірній інформації про усі фактичні обставини, які можуть мати істотне значення та ретельному їх з`ясуванні при вирішенні питання щодо участі одного з батьків у вихованні дитини. Вказаним вимогам даний висновок органу опіки та піклування не відповідає, що свідчить про те, що він належним чином необґрунтований.

При цьому, судом враховується, що відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини ОСОБА_6 з її батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з батьком. Аналогічну правову позицію Верховний Суд висловив у постанові від 04 квітня 2018 року у справі № 344/16653/16-ц.

Суд також приймає до уваги, що за повідомленням Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 13.04.2022 № 01-05-8/99, на засіданні комісії з питань захисту прав дітей Суворовської районної адміністрації 19.08.2021 було розглянуте питання, що стосується предмету спору у цій справі, та прийняте рішення про недоцільність визначення способу участі батька у вихованні доньки і перенесено розгляд цього питання на три місяці. Позивачу та відповідачці рекомендовано пройти курс медіації та надано час для роботи дитячого психолога з малолітньою ОСОБА_4 , 2016 р.н. (т. 1 а.с. 192).

Висновок органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради датований 16.12.2022 року, при цьому у висновку йдеться посилання на висновок дитячого психолога ОСОБА_25 , який складався 12.08.2021, тобто бесіда з дітьми проводилась більш ніж за рік до складення висновку (т. 2 а.с. 154, 155).

Разом з тим, за інформацією Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 10.01.2023 № 01-05-1/6, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не проходили рекомендовану медіацію; ОСОБА_3 повідомила, що вона разом з донькою зверталася до центру соціальних служб, але батько дитини ОСОБА_1 відмовив у наданні згоди на роботу психолога з донькою; спеціалістами Служби у справах дітей Одеської міської ради до пакету документів, які розглядалися на комісії, не надавався акт обстеження місця проживання ОСОБА_3 за період з вересня 2021 року по грудень 2022 року; фахівцями із соціальної роботи ВСР ЦСС ОМР у Суворовському районі не надавався акт оцінки потреб ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за період з вересня 2021 року по грудень 2022 року (т. 2 а.с. 144, 145).

Сторона позивача заперечує факт звернення відповідачки до ОСОБА_1 щодо надання його згоди для роботи психолога з дитиною ОСОБА_5 та жодних доказів на підтвердження обставин відмови позивача у наданні такої згоди суду не надано.

Отже, висновок був прийнятий без психологічного обстеження дитини на час його складання, без обстеження умов проживання та без спілкування з дитиною ОСОБА_4 .

У висновку йдеться послання на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 28.09.2021 у справі № 523/13158/21, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного суду від 23.11.2021, відповідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 170,00 грн. (т. 2 а.с. 152, 153).

Зі змісту вищевказаної постанови суду, 10 липня 2021р. о 09.34 за адресою: м.Одеса, пр. Добровольського б. 133 на 8-му поверху коридору загального користування ОСОБА_1 влаштував сварку, в ході якої ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою колишній дружині ОСОБА_3 , чим вчинив дії психологічного характеру, що є домашнім насильством. В процесі розгляду справи ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що його колишня дружина ОСОБА_3 навмисно створює йому перешкоди у спілкуванню зі спільними дітьми ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньою дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так ОСОБА_3 виїхала з м. Києва де постійно мешкала та забрала із собою дітей, у зв`язку з чим, він не мав можливості з ними спілкуватись, оскільки не знав де вони мешкають. В липні 2021р. він дізнався, що ОСОБА_3 переїхала до м. Одеси, у зв`язку з чим, він вирішив побачити дітей. 10 липня 2021р. в м. Одесі він підійшов до квартири, однак ОСОБА_3 йому не відкрила, а одразу викликала поліцію. В цей же день, між ним та ОСОБА_16 , з яким проживає ОСОБА_3 виникла сварка, в ході якої він отримав тілесні ушкодження.

Проте, вказане судове рішення у межах даного спору не є належними та достатнім доказом на підставі яких у позові слід відмовити, оскільки подія щодо домашнього насильства відбулася між сторонами при намаганні позивача побачити дітей, до того ж постановою суду не підтверджено факту негативної поведінки ОСОБА_1 по відношенню до дитини.

З урахуванням наведеного судом встановлено, що між сторонами наявні конфлікти і непорозуміння, стосунки стали неприязними, носять особистий характер, у зв`язку з даними обставинами загострились взаємовідносини і така ситуація не дає можливості мирним шляхом вирішити питання порядку спілкування з дитиною, який мав би влаштовувати кожну із сторін, що зумовлює вирішення даного питання в судовому порядку в межах заявлених позовних вимог, оскільки саме такий спосіб захистити право на спілкування та виховання дитини визначений сімейним законодавством у разі порушення його з боку іншого з батьків дитини.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.

Судом не встановлено обставин, які б давали підстави заборонити позивачу бачитись та виховувати дитину, у зв`язку з негативним впливом позивача на розвиток малолітньої дитини. Позивач турбується про доньку, з пояснень свідків, матеріально забезпечував дитину, дівчинка любила свого батька, стосунки між позивачем та дитиною були гарні.

Разом з тим, з огляду на викладене вище, з урахуванням віку дитини, виходячи з балансу інтересів дитини та її батька, який на даний час перебуває у складі Збройних Сил України, суд приходить до висновку, що встановлення судом запропонованого позивачем способу участі батька у вихованні доньки не буде максимально відповідати інтересам дитини, яка територіально мешкає в іншому місті, ніж місце проживання нової сім`ї позивача.

До того ж, зустрічі по 13 год. двічі на тиждень, щовихідні з п`ятниці 18.00 год. до неділі 21.00 год., два місяці в літній період, по два тижні в зимовий, осінній, весняний періоди, всі офіційні святкові дні, з урахуванням тих обставин, що належне спілкування дитини з батьком тривалий час не відбувалось, тому зміна звичного місця проживання та побутових умов може бути травмуючою для дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

При цьому суд також враховує, що оскільки батько та мати мають рівні права та обов`язки, виходячи з принципу рівності батьків у реалізації їх права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, бажання позивача проводити більше часу разом з донькою, а спілкування між батьком та дитиною не перешкоджає нормальному розвитку дитини, так як це не вбачається із матеріалів справи, але виникли непорозуміння щодо врегулювання питання з приводу побачень батька з донькою, суд, з урахуванням віку, стану здоров`я дитини та поведінки сторін, між якими виникають конфлікти, з урахуванням інтересів дитини ОСОБА_26 , для якої спілкування з батьком є необхідним для гармонійного розвитку, та беручи до уваги той факт, що дитина не зустрічалася із батьком протягом тривалого часу і що для відновлення спілкування з дитиною, налагодження психологічного контакту потрібен певний час, суд приходить до висновку про визначення способу участі позивача у спілкуванні та вихованні доньки шляхом: спілкування з дитиною щосереди з 15.00 до 18.00 та щосуботи з 11.00 до 18.00 без присутності матері дитини ОСОБА_2 ; спілкування з дитиною для її привітання у день народження дитини, Новій рік та Різдво щорічно; необмеженого спілкування з дитиною засобами телефонного, електронного та поштового зв`язку з урахуванням розпорядку дня дитини для нічного відпочинку та зайнятості дитини у зв`язку з відвідуванням гуртків, секцій, навчанням тощо.

При цьому суд зазначає, що з урахуванням розвитку та потреб дитини, її вікових змін, ставлення до батька, позивач не позбавлений у майбутньому права на зміну встановленого судом способу участі у вихованні малолітньої доньки, що буде відповідати, насамперед, якнайкращим інтересам дитини.

Відповідно правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі № 759/4616/19-ц (провадження № 61-8244св22), здебільшого потреба втручання держави шляхом вирішення судами спорів між батьками щодо їх участі у вихованні дітей зумовлена поведінкою самих батьків та їх небажанням віднайти порозуміння між собою в позасудовому порядку в найкращих інтересах своїх дітей. Правосуддя у справах про піклування про дитину завжди супроводжується гостроемоційними і мінливими стосунки між батьками, отже, остаточність судового рішення у цій категорії справ є завжди тимчасовою і часто нетривалою. Правосуддя не в змозі регулювати та встановлювати сталі людські стосунки. Вирішуючи питання про встановлення такого способу участі у вихованні для одного з батьків, який постійно не проживає з дітьми, як регулярні особисті спілкування, та необхідності визначення особистого спілкування одного з батьків з дитиною (дітьми) у присутності іншого з батьків, суди повинні враховувати сукупність обставин конкретної справи. Крім того, з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб батьки не позбавлені права в майбутньому змінити як добровільно, так і в судовому порядку встановлений судовим рішенням у цій справі спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати її інтересам.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідачку повідомляти позивача про намір від`їзду, термін та місце перебування доньки ОСОБА_6 в межах території України шляхом письмового повідомлення (особисто вручити повідомлення або надіслати цінним листом з описом та повідомленням) не пізніше ніж за 10 днів перед поїздкою в межах території України, оскільки визначений позивачем ОСОБА_1 у такий спосіб захисту порушених прав не ґрунтується на нормах сімейного законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 2 ст. 18 Сімейного кодексу України визначено, що суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є: 1) встановлення правовідношення; 2) примусове виконання добровільно не виконаного обов`язку; 3) припинення правовідношення, а також його анулювання; 4) припинення дій, які порушують сімейні права; 5) відновлення правовідношення, яке існувало до порушення права; 6) відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено цим Кодексом або договором; 7) зміна правовідношення.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про наявність визначених законом підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно частини 1 ст. 141 ЦПК України, у порядку розподілу між сторонами судових витрат, з відповідачки на користь позивача слід стягнути сплачений останнім судовий збір в дохід держави у розмірі 1 816,00 грн. у зв`язку із задоволенням двох позовних вимог немайнового характеру (908 грн. х 2) (т. 1 а.с. 1, 82).

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 3, 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ст. ст. 7, 18, 19, 141, 142, 150, 151, 157, 158, 159 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 29 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76, 77, 79, 80, 81, 89, 133, 141, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Одеської міської ради, Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визначити спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом:

- спілкування з дитиною щосереди з 15.00 до 18.00 та щосуботи з 11.00 до 18.00 без присутності матері дитини ОСОБА_2 .

- спілкування з дитиною для її привітання у день народження дитини, Новій рік та Різдво щорічно;

- необмеженого спілкування з дитиною засобами телефонного, електронного та поштового зв`язку з урахуванням розпорядку дня дитини для нічного відпочинку та зайнятості дитини у зв`язку з відвідуванням гуртків, секцій, навчанням тощо.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідачка - ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, місце знаходження: 02160, м. Київ, вул. Харківське шосе, 4-А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37397237.

Третя особа - Служба у справах дітей Одеської міської ради, місце знаходження: 65022, м. Одеса, вул. Косовська, 2Д.

Третя особа - Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, місце знаходження: 65025, м. Одеса, просп. Добровольського, 106, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 26303235.

Повне судове рішення складене 21.07.2023.

Суддя