Рішення № 112344928, 14.06.2023, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 14.06.2023Справа № 554/11577/22 Провадження № 2/554/563/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.06.2023 року місто Полтава

Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Тімошенко Н.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення неправомірно отриманих бюджетних коштів,

встановив:

18.10.2022 року позивач, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, звернулися до суду із позовом до відповідача, ОСОБА_1 про стягнення неправомірно отриманих бюджетних коштів.

Позивач в обґрунтування своїх вимог за позовом зазначав, що 08.08.2016 року ОСОБА_1 , звернулася до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради із заявою про призначення житлової субсидії та декларацією про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. Рішенням Позивача житлову субсидію було призначено Відповідачу з серпня 2016 по квітень 2017 року включно на одну зареєстровану особу.

У зв`язку з відсутністю у Позивача інформації про зміну у Відповідача обставин, які можуть вплинути на отримання житлової субсидії, на підставі п.14 Положення житлову субсидію Відповідачу було призначено на наступні періоди без її звернення . Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 № 329 (далі - Постанова № 329)з 01.05.2018призначення житлової субсидії здійснюється лише після подання нових Заяви і Декларації, якщо у складі домогосподарства або у складі сім`ї члена домогосподарства є: особи, у яких за інформацією Державної податкової служби, Пенсійного фонду України відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або вони отримували середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або вони не сплатили єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; внутрішньо переміщені особи;особи, члени сім`ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства;особи, які є орендарями житлових приміщень (будинків); особи, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають.

Відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 № 329, яка діяла до 01.10.2019), житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. Положенням передбачено, що у разі подання заяви протягом двох місяців з початку опалювального (неопалювального) сезону житлова субсидія призначається з початку такого сезону. Згідно з Положенням після закінчення строку отримання житлової субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок житлової субсидії на наступний сезон для домогосподарств, які отримували житлову субсидію у попередньому сезоні. Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 №329 та Положенням передбачено, що призначення субсидії з травня 2018 року для громадян, які отримували субсидію у попередньому періоді, здійснюється на підставі поданих нових Заяви і Декларації, у разі якщо вони відносяться до вищезазначених категорій, в інших випадках - без додаткового звернення.

Із Заявою та Декларацією протягом травня - червня 2018 року відповідач не зверталася, тобто нею не надано відомості, що її домогосподарство відноситься до тих категорій домогосподарств, яким необхідно надати нові Заяву та Декларацію. У зв`язку з чим, керуючись п. 14 Положення, Відповідачу було призначено субсидію на наступний період: з травня 2018 року до квітня 2019 року, з травня 2019 року до квітень 2020 року без її звернення.

У подальшому позивачем було встанволено, що відповідача перебуває у зареєстрованому шлюбу з ОСОБА_2 з 10.04.1992 року. Відповідачка не мала права на отримання житлової субсидії з 01.05.2018 року без врахування відомостей про доходи та майновий стан свого чоловіка. Про зазначені обставини, які безпосередньо впливають на право та розмір житлової субсидії, відповідачем не було повідомлено своєчасно, внаслідок чого розрахунок розміру житлової субсидії проводився без урахування доходів чоловіка відповідачки. Після врахування вказаної інформації при здійсненні перерахунку житлової субсидії було встанволено, що переплата бюджетних коштів становить 2167,88 грн. З метою забезпечення цільового принципу використання бюджетних коштів, ураховуючи неповернення відповідачем суми переплати у добровільному порядку, Управління змушене звернутися до суду з метою повернення коштів до бюджету в судовому порядку.

Ухвалою від 19.10.2022 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження, надано відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання повторно не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин суддя ухвалила провести заочний розгляд справи на підставі ст.ст. 280-281 ЦПК України.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК Україниу зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суддя прийшла до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що предявляється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.

Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беру ть участь у справі, та суд при вирішенні справи.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

Відповідач, зі свого боку, зобов`язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.

Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Судом встановлено, що 08.08.2016 року ОСОБА_1 , звернулася до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради із заявою про призначення житлової субсидії та декларацією про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії.

Рішенням позивача від 05.10.2016 року житлову субсидію було призначено відповідачу з серпня 2016 по квітень 2017 року включно на одну зареєстровану особу.

У зв`язку з відсутністю у позивача інформації про зміну у відповідача обставин, які можуть вплинути на отримання житлової субсидії, на підставі п.14 Положення житлову субсидію відповідачу було призначено на наступні періоди без її звернення .

Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 № 329 (далі - Постанова № 329)з 01.05.2018призначення житлової субсидії здійснюється лише після подання нових Заяви і Декларації, якщо у складі домогосподарства або у складі сім`ї члена домогосподарства є: особи, у яких за інформацією Державної податкової служби, Пенсійного фонду України відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або вони отримували середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або вони не сплатили єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; внутрішньо переміщені особи;особи, члени сім`ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства;особи, які є орендарями житлових приміщень (будинків); особи, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають.

Відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 № 329, яка діяла до 01.10.2019), житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. Положенням передбачено, що у разі подання заяви протягом двох місяців з початку опалювального (неопалювального) сезону житлова субсидія призначається з початку такого сезону. Згідно з Положенням після закінчення строку отримання житлової субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок житлової субсидії на наступний сезон для домогосподарств, які отримували житлову субсидію у попередньому сезоні. Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 №329 та Положенням передбачено, що призначення субсидії з травня 2018 року для громадян, які отримували субсидію у попередньому періоді, здійснюється на підставі поданих нових Заяви і Декларації, у разі якщо вони відносяться до вищезазначених категорій, в інших випадках - без додаткового звернення.

Із Заявою та Декларацією протягом травня - червня 2018 року відповідач не зверталася, тобто нею не надано відомості, що її домогосподарство відноситься до тих категорій домогосподарств, яким необхідно надати нові Заяву та Декларацію. У зв`язку з чим, керуючись п. 14 Положення, Відповідачу було призначено субсидію на наступний період: з травня 2018 року до квітня 2019 року, з травня 2019 року до квітень 2020 року без її звернення.

У подальшому позивачем було встанволено, що відповідача перебуває у зареєстрованому шлюбу з ОСОБА_2 з 10.04.1992 року. Відповідачка не мала права на отримання житлової субсидії з 01.05.2018 року без врахування відомостей про доходи та майновий стан свого чоловіка. Про зазначені обставини, які безпосередньо впливають на право та розмір житлової субсидії, відповідачем не було повідомлено своєчасно, внаслідок чого розрахунок розміру житлової субсидії проводився без урахування доходів чоловіка відповідачки. Після врахування вказаної інформації при здійсненні перерахунку житлової субсидії було встанволено, що переплата бюджетних коштів становить 2167,88 грн.

Відповідно до довідки Управління, залишок отриманої житлової субсидії, яка підлягає стягненню, становить 1582,88 грн. Кошти у розмірі 585 грн. було сплачено відповідачем добровільно.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що вимоги про стягнення з відповідача 1582,88 грн. надміру виплаченої державної допомоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Виходячи з викладеного та керуючисьст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 82, 133, 137, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 353, 354 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

позов Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення неправомірно отриманих бюджетних коштів,- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 03196653) неправомірно отримані бюджетні кошти у розмірі 1582,88 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави судовий збір у розмірі 2481 грн.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач:Управління соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради, м.Харків, просп.. Льва Ландау, 48, код ЄДРПОУ 03196653.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Н.В. Тімошенко