Рішення № 112343589, 11.07.2023, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3688/22Господарський суд Одеської області у складі:

Судді Гут С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Самойлович О.В.,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства ШЛЯХОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ ПО РЕМОНТУ ТА УТРИМАННЮ АВТОМОБІЛЬНИХ ШЛЯХІВ ТА СПОРУД НА НИХ СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ м. Києва до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА про стягнення 782682,23 грн заборгованості.

Встановив:

Комунальне підприємство ШЛЯХОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ ПО РЕМОНТУ ТА УТРИМАННЮ АВТОМОБІЛЬНИХ ШЛЯХІВ ТА СПОРУД НА НИХ СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ м. Києва (далі КП ШЕУ СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ, Комунальне підприємство, Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА (далі ТОВ СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА, Відповідач) 782682,23 грн заборгованості, з яких 628180,64 грн заборгованості за надані послуги та 154501,59 грн пені, у зв`язку із порушенням умов укладеного 07.12.2021 р. договору субпіряду № 27 та укладеного 07.07.2021 р. договору про надання послуг № 11 в частині своєчасної та остаточної оплати вартості наданих послуг.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2022 р. позовній заяві Комунального підприємства присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/3688/22 та визначено суддю Господарського суду Одеської області Гута С.Ф. для її розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.01.2023 р. позовну заяву Комунального підприємства залишено без руху та запропоновано усунути встановлені судом недоліки позовної заяви.

12.01.2023 р. Комунальним підприємством на виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 02.01.2023 р. представлено відповідні докази.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.01.2023 р. прийнято позовну заяву Комунального підприємства до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3688/22, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.02.2023 р.

Відповідно до залишеної на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення розписці 02.02.2023 р. ТОВ СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА отримано надіслану на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу копію ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.02.2023 р. відкладено підготовче засідання на 07.03.2023 р.

16.02.2023 р. ТОВ СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА реалізовано право на пред`явлення відзиву на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи підстави, які суд має врахувати для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, Відповідач посилається на те, що умовами укладеного 07.12.2021 р. договору субпіряду № 27 не встановленого строку на оплату наданих послуг; на те, що приписи частини 6 статті 232 ГПК України передбачають припинення нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, та відповідно наводить власний розрахунок пені, посилаючись на частково здійснені оплати.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.03.2023 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/3688/22 на 30 дні та відкладено підготовче засідання на 23.03.2023 р.

Призначене на 23.03.2023 р. підготовче засідання не відбулось у зв`язку із оголошенням системою цивільної обороним у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.03.2023 р. призначено розгляд справи на 18.04.2023 р.

29.03.2023 р. до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява ТОВ СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА до Комунального підприємства.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.03.2023 р. зустрічну позовну заяву ТОВ СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА повернуто заявнику.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.04.2023 р. відкладено підготовче засідання на 02.05.2023 р.

19.04.2023 р. від ТОВ СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА до господарського суду надійшло клопотання, в якому просить у випадку відкриття апеляційного провадження на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.03.2023 р. передати до Південно-західного апеляційного господарського суду усі матеріали справи та зупинити провадження у справі до закінчення апеляційного перегляду.

20.04.2023 р. до господарського суду надійшла ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 р., за якою витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали оскарження ухвали від 30.03.2023 р. по справі № 916/3688/22.

20.04.2023 р. Господарським судом Одеської області до Південно-західного апеляційного господарського суду надіслано відповідні матеріали оскарження ухвали.

02.05.2023 р. від ТОВ СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА до господарського суду надійшло повідомлення, відповідно до якого розірвано договір про надання правової допомоги із адвокатом.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.05.2023 р. відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА від 19.04.2023 р. на підставі статті 326 ГПК України та підпунктів 17.3,17.5,17.10,17.11,17.12 пункту 17 розділу ХІ ,,Перехідні положення ГПК, оскільки ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду, яка набрала законної сили витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали оскарження ухвали, відтак відсутні правові підстави для надсилання усіх матеріалів до суду апеляційної інстанції та відповідно зупиняти провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.05.2023 р. відкладено підготовче засідання на 23.05.2023 р.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 р. ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.03.2023 р. залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.05.2023 р. закрито підготовче провадження у справі № 916/3688/22 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 13.06.2023 р.

Відповідно до залишеної на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення розписці 11.05.2023 р. ТОВ СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА отримано надіслану на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу копію ухвали від 02.05.2023 р., а 30.05.2023 р. копію ухвали від 23.05.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.06.2023 р. відкладено розгляд справи на 11.07.2023 р.

Відповідно до залишеної на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення розписці 18.06.2023 р. ТОВ СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА отримано надіслану на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу копію ухвали від 13.06.2023 р.

Ухвалами Господарського суду Одеської області забезпечено участь представника Комунального підприємства у засіданнях суду в режимі відеоконференції у приміщеннях суду.

В процесі розгляду справи представник Комунального підприємства підтримував заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

У призначене на 11.07.2023 р. судове засідання представник ТОВ СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА не з`явився. Відповідач про призначення засідання повідомлений завчасно у передбачений законодавством спосіб, проте явку представника не забезпечив, так час як і не повідомив підстав такої неявки.

Частинами 1 та 2 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В свою чергу, частиною 3 статті 2 ГПК України встановлено, що одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до положень статті 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно із приписами статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

З огляду на викладене, розгляд справи здійснювався господарським судом протягом розумного строку з метою надання можливості та часі Відповідачу реалізувати наявні процесуальні права після повідомлення про розірвання взаємовідносин із адвокатом.

Додатково, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

11.07.2023 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

07.07.2021 р. між КП ШЕУ СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ (Виконавець) та ТОВ СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА (Замовник) укладено договір про надання послуг № 11 (Договір № 1), за умовами пункту 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець бере на себе зобов`язання надати Замовнику послуги транспортом та дорожньою технікою, а Замовник зобов`язується оплатити надані послуги.

Загальна вартість Послуг, передбачених даним Договором, визначається вартістю фактично наданих Виконавцем Послуг, на підставі підписаних Сторонами Актів приймання-передачі наданих послуг, де визначена сумарна вартість відпрацьованих годин автотранспорту, перевезених вантажів, згідно тарифів Виконавця (Додаток №1). Акти приймання-передачі наданих Послуг готує Виконавець і передає для підписання Замовнику. Замовник перевіряє реальність поданих Виконавцем документів і підписує їх в частині фактично наданих Послуг, або обґрунтовує причини відмови в їх підписанні протягом 3 робочих днів, з дня одержання (пункт 3.1 Договору № 1).

Розрахунки за надані Послуги проводяться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця до 10 числа кожного наступного місяця за звітним, на підставі Актів приймання-передачі наданих Послуг, завірених Сторонами (пункт 3.6 Договору № 1).

Замовник за даним Договором несе наступну відповідальність за несвоєчасну оплату послуг в передбачений в п.3.6.термін Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу (пункт 4.1 Договору № 1).

Даний Договір набуває чинності з дня його підписання обома Сторонами і діє до 31 грудня 2021 р., а в частині грошових зобов`язань до повного їх виконання (пункт 6.1 Договору № 1).

Договір № 1 підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.

Додатком № 1 до Договору № 1 визначено тарифи за відповідні машини та механізами.

В процесі господарських взаємовідносин між КП ШЕУ СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ як Виконавцем та ТОВ СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА як Замовником за Договором № 1 складено: 30.07.2021 р. акт прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) № 12 за липень 2021, за яким Виконавцем надано послуги загальною вартістю 15914,45 грн; 30.07.2021 р. акт прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) № 15 за липень 2021 р., за яким Виконавцем надано послуги загальною вартістю 78688,28 грн; 31.08.2021 р. акт прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) № 22 за серпень 2021 р., за яким Виконавцем надано послуги загальною вартістю 72964,36 грн; 31.08.2021 р. акт прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) № 24 за серпень 2021 р., за яким Виконавцем надано послуги загальною вартістю 58757,59 грн; 30.09.2021 р. акт прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) № 28 за вересень 2021 р., за яким Виконавцем надано послуги загальною вартістю 29763,04 грн; 29.10.2021 р. акт прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) № 30 за жовтень 2021 р., за яким Виконавцем надано послуги загальною вартістю 102151,72 грн; 29.10.2021 р. акт прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) № 31 за жовтень 2021 р., за яким Виконавцем надано послуги загальною вартістю 35834,09 грн; 29.10.2021 р. акт прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) № 37 за жовтень 2021 р., за яким Виконавцем надано послуги загальною вартістю 106487,90 грн;

07.12.2021 р. між КП ШЕУ СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ (Субпідрядник) та ТОВ СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА (Генпідрядник) укладено договір субпідряду № 27 (Договір № 2), за умовами пункту 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Субпідрядник бере на себе зобов`язання виконати роботи, зазначені в п.1.2 Договору, а Замовник прийняти і оплатити такі роботи.

Найменування робіт: «Капітальний ремонт вул. Чорнобильської від просп. Перемоги до вул. Уборевича. Роботи з встановлення пішохідної огорожі.» Місце виконання робіт: м. Київ, вул. Чорнобильська, від просп. Перемоги до вулиці Академіка Єфремова (пункт 1.2 Договору № 2).

Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Субпідряднику, визначені проектно-кошторисною документацією, яка є невід`ємною частиною Договору. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті, в процесі виконання (пункт 1.3 Договору № 2).

Генпідрядник не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дня підписання Договору передає Субпідряднику будівельний майданчик (пункт 2.1 Договору № 2).

Сторони домовились про те, що Ціна Договору є динамічною та визначається відповідно до Додатку № 1 «Договірна ціна», що є невід`ємною частиною цього Договору (пункт 3.1 Договору).

Підставою для здійснення розрахунків є підписані Сторонам акти приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (ф. КБ-3в), які складаються Субпідрядником та подаються для підписання Генпідряднику (пункт 3.2 Договору № 2).

Передача виконаних робіт Субпідрядником та приймання їх Генпідрядником оформлюється Актами приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (ф. КБ-3) (пункт 6.1 Договору № 2).

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2021 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами взятих на себе, за цим Договором, зобов`язань (пункт 10.1 Договору № 2).

Договір № 2 підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.

Між КП ШЕУ СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ (Виконавець) та ТОВ СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА (Замовник) підписано Договірну ціну на встановлення пішохідної огорожі на об`єкті: «Капітальний ремонт вулиці Чорнобильської від проспекту Перемоги до вулиці Академіка Єфремова», що здійснюється в 2021 році, загальна вартість якої становить 442,5972 тис.грн.

В процесі господарських взаємовідносин між КП ШЕУ СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ як Виконавцем та ТОВ СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА як Замовником за Договором № 2 складено: акт приймання будівельних робіт № 295 за грудень, за яким Виконавцем виконано роботи загальною вартістю 207619,20 грн; 21.12.2021 р. акт приймання будівельних робіт № 276 за грудень 2021 р. загальною вартістю 350578,80 грн.

01.11.2021 ТОВ СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА сплачено КП ШЕУ СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ 30000,00 грн із призначенням платежу «за послуги автотранспорту згідно акту № 30 від 29.10.2021 р.», а 09.12.2021 р. ТОВ СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА сплачено КП ШЕУ СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ 50000,00 грн із призначенням платежу «послуги техніки згідно акту № 15 від 30.07.2021 р.»,

22.02.2022 р. КП ШЕУ СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ складено до ТОВ СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА претензію № 187, в якій посилаючи на укладені Договір № 1 та Договір № 2 повідомляє, що загальний розмір заборгованості Відповідача становить 628180,64 грн.

11.08.2022 р. КП ШЕУ СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ складено до ТОВ СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА претензію № 537, в якій посилаючи на укладені Договір № 1 та Договір № 2 повідомляє, що загальний розмір заборгованості Відповідача становить 628180,64 грн.

29.11.2022 р. КП ШЕУ СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ складено до ТОВ СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА претензію № 836, в якій посилаючи на укладені Договір № 1 та Договір № 2 повідомляє, що загальний розмір заборгованості Відповідача становить 628180,64 грн.

Відповідно до опису вкладення у цінний лист, накладну та фіскального чеку АТ «УКРПОШТИ» 02.12.2022 р. претензію надіслано до ТОВ СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА. При цьому відповідно до представленого трекінгу з сайту АТ «УКРПОШТИ» 06.12.2022 р. доставлено до точки видачі/доставки (67601, м. Біляївка, України).

Пред`являчи позовну заяву Комунальний підприємством зазначено, що ТОВ СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА сплачено 350578,80 грн вартості виконаних робіт за Договором № 2 загальною та 80000,00 грн вартості наданих послуг за Договором № 1.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 598 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до приписів статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Припинення зобов`язання слід відрізняти від закінчення строку дії договору. Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов`язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов`язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом (пункт 68 постанови Верховного Суду від 10.02.2021 р. у справі № 908/288/20).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В свою чергу, частинами 1 та 2 статті 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частинами 1 та 2 статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до частини 1 статті 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 843 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

При цьому частина 1 статті 854 ЦК України передбачає, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

В свою чергу, частина 1 статті 901 ЦК України передбачає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

При цьому частина 1 статті 903 ЦК України встановлює, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовій Договір про надання послуг від 07.07.2021 р. № 11, за умовами якого Позивач надає Відповідачу послуги транспортом та дорожньою технікою, та письмовий Договір субпідряду від 07.12.2021 р. № 27, за умовами якого Позивач зобов`язався виконати роботи за замовлення Відповідача.

При цьому Комунальним підприємством як Виконавцем та Субпідрядником доведено виконання взятих на себе за умовам Договорів обов`язків та надання послуг вартістю 420561,33 грн (вартість наданих послуг у відповідності до досліджених в описовій частині рішення актів прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) за Договором № 1 80000,00 грн, сплачений Відповідачем), а також виконання робіт загальною вартістю 207619,20 грн (загальна вартість виконаних робіт у відповідності до досліджених в описові частині рішення актів приймання виконаних будівельних робіт за Договором № 2 350578,80 грн, сплачених Відповідачем про, що Позивачем зазначено у позовній заяві).

В свою чергу ТОВ СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА як Замовником в порушення приписів статей 525,526,530,610,629,901,903 ЦК України, статті 193 ГК України та умов Договору № 1 вартість наданих послуг своєчасно та остаточно не сплачено, не дивлячись на те, що з урахуванням приписів частини 1 статті 530 ЦК України, умов пункту 3.6 Договору строк виконання зобов`язання на суму 420561,33 грн настав.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 25.01.2023 р. у справі № 504/3770/15, із посиланням на постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.08.2022 р. у справі № 1519/2-5034/11, зазначено, оскільки статтею 530 ЦК України не передбачено, у який спосіб та в якій формі повинна бути заявлена вимога кредитора до боржника, отже, звернення особи щодо повернення боргу з позовною заявою до боржника є одним із варіантів вимоги в розумінні частини другої статті 530 ЦК України.

Враховуючи викладене, наявність як надісланої ТОВ СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА вимоги про сплату заборгованості, так і пред`явленої позовної заяви, строк виконання зобов`язань із оплати вартості виконаних Позивачем робіт за Договором № 2 на суму 207619,20 грн настав.

З огляду на викладене, позовні вимоги Комунального підприємства про стягнення з ТОВ СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА 628180,53 грн заборгованості підлягають задоволенню. При цьому звертаючись з позовом Комунальним підприємством заявлено про стягнення 628180,64 грн, проте вказана загальна вартість робіт зазначено із математичної помилкою, відтак стягненню підлягає саме 628180,53 грн.

Окрім заявлених до стягнення 628180,64 грн заборгованості, Комунальне підприємство просить стягнути з ТОВ СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА 154501,59 грн пені, нарахованих на суму 420561,44 грн за період з 11.11.2021 р. до 09.12.2022 р.

Частиною 3 статті 14 ЦК України встановлено, що виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

У відповідності до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В статті 549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У той же час статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Приписами частини 2 статті 343 ГК України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В свою чергу, умовами пункту 4.1 Договору про надання послуг від 07.07.2021 р. № 11 передбачено, що Замовник за даним Договором несе наступну відповідальність за несвоєчасну оплату послуг в передбачений в п.3.6.термін Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Згідно частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Однак, Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України доповнено пунктом 7 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232,269,322,324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину". Також доповнено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257,258,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 р. № 651 Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 припинено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

З огляду на викладене, наведені приписи законодавства надають право нараховувати штрафні санкцій у період строку дії введеного карантину.

Здійснивши перерахування на загальну суму заборгованості 420561,33 грн за Договором № 1 в межах заявлених строків з 11.11.2021 р. до 09.12.2022 р., господарським судом встановлено, що Комунальне підприємство має право нараховувати та заявляти до стягнення 154501,56 грн, оскільки методологія нарахування штрафних санкцій передбачає можливість об`єднання складових загальної суми, а введений карантин надає можливість нараховувати штрафні санкції на строк понад 6 місяців. Проте стягнення пені розміром 154501,56 грн унеможливлюється наступним.

Частиною 1 статті 230 ГК України унормовано, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із частиною 4 статті 231 зазначеного Кодексу розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Водночас за змістом частини 3 статті 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статті 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

Так, зокрема, неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частина 2 статті 216 ГК України передбачає, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 р. у справі № 902/417/18 та постанові Верховного Суду від 26.01.2021 р. у справі № 922/4294/19.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013.

Поряд з цим, відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно із частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Приймаючи до уваги те, що Комунальним підприємством не надано будь-яких доказів завдання йому збитків внаслідок порушення Відповідачем строків виконання зобов`язання, те, що розмір пені становить значну частину від розміру основного боргу за Договором № 1, те, що ТОВ СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА здійснено часткову оплату заборгованості, з метою дотримання принципів справедливість, добросовісність та розумність господарський суд зменшує належну до стягнення суму пені до 90000,00 грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 р. Віктор Назаренко проти України (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають справедливого балансу між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі Беер проти Австрії (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, без урахування зменшення розміру неустойки.

Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства ШЛЯХОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ ПО РЕМОНТУ ТА УТРИМАННЮ АВТОМОБІЛЬНИХ ШЛЯХІВ ТА СПОРУД НА НИХ СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ м. Києва до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА про стягнення 782682,23 грн заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙСПЕЦТЕХНИКА (67600, Одеська обл., м. Біляївка(пн), вул. Заводська, буд. 26, Код ЄДРПОУ 39111320) на користь Комунального підприємства ШЛЯХОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ ПО РЕМОНТУ ТА УТРИМАННЮ АВТОМОБІЛЬНИХ ШЛЯХІВ ТА СПОРУД НА НИХ СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОНУ м. Києва (03170, м. Київ, вул. Янтарна, буд. 5, Код ЄДРПОУ 03359090) 628180/шістсот двадцять вісім тисяч сто вісімдесят/грн 53 коп. заборгованості, 90000/дев`яносто тисяч/грн 00 коп. пені та 11740/одинадцять тисяч сімсот сорок/грн 23 коп. витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст складено 21 липня 2023 р.

Суддя С.Ф. Гут