Ухвала суду № 112340148, 17.07.2023, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/634/22

Номер провадження 2/298/33/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2023 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі

головуючого судді Тарасевича П.П.,

при секретарі судового засідання Келешовчак І.І.,

за участі представника відповідача Кірика В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доУжанського національногоприродного парку,третьої особина сторонівідповідача: ОСОБА_2 ,про стягненнязаборгованості позаробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

З травня2022року впровадженні Великоберезнянськогорайонного судЗакарпатської областіперебуває цивільнасправа запозовом ОСОБА_1 до Ужанського національного природного парку, третьої особи на стороні відповідача: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 12.09.2022 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті на 19.10.2022 року.

Розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема в судові засідання 19.10.2022 року, 25.11.2023 року, 30.01.2023 року, 20.02.2023 року, 27.03.2023 року, 09.05.2023 року, 05.06.2023 року та 17.07.2023 року позивач та її представник не з`явилися.

Встановлено, що позивач та її представник повторно не з`явилися в судові засідання, призначені на 05.06.2023 року та 17.07.2023 року, від позивача та представника позивача ОСОБА_3 надійшли заяви про відкладення розгляду справи призначеного на 17.07.2023 року, зокрема позивач повідомив що не може з`явитися в судове засідання, а представник позивача, що зайнятий в іншому судовому процесі, інших заяв та клопотань, в тому числі про розгляд справи за їхньої відсутності до суду не надходило. Крім того ухвалою суду від 20.02.2023 року явку в судове засідання позивача визнано обов`язковою.

При цьому, про час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином, про що свідчать докази у матеріалах справи. Так, конверт із повісткою позивачу про виклик в судове засідання 05.06.2023 року та 17.07.2023 року повернувся до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Позивач про зміну місця проживання суд не повідомляв.

Таким чином, в силу ч.3ст.131 ЦПК Українисуд визнає, що позивач та його представник повторно не з`явилися до суду без поважних причин.

Згідност. 44 ЦПК Україниучасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як зазначено в ст.10 цього Кодексу,ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, як джерела права.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Між тим, статтями223,257 ЦПК Україниврегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача.

Так, згідно ч.5 ст.223, п.3 ст.257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, чинний ЦПК Україниімперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду. При цьому, закон жодним чином не пов`язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об`єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов`язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.

Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогоюстатті 121 ЦПК Українита статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2ст. 257 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст. 10,13, п. 3 ч.1 ст.257 ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 доУжанського національногоприродного парку,третьої особина сторонівідповідача: ОСОБА_2 простягнення заборгованостіпо заробітнійплаті залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Повний текс ухвали суду виготовлено 21 липня 2023 року.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Тарасевич П.П.