Ухвала суду № 112336551, 18.07.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/23547/23

Провадження № 1-кс/761/15275/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , представника заявника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08.11.2022 року за клопотанням прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42022000000000615, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.05.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110-2, ч.ч. 4, 8 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 438 та ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08.11.2022 року за клопотанням прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42022000000000615, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.05.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110-2, ч.ч. 4, 8 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 438 та ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 438 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що 18.10.2022 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у кримінальному провадженні №42022000000000615 від 24.05.2022 року клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_6 про дозвіл на обшук у кримінальному провадженні було задоволено та надано дозвіл слідчим групи слідчих та прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні №42022000000000615 від 24.05.2022 року на проведення обшуку за місцем реєстрації ПП «Маршал» (ЄДРПОУ 31870046) у житловому будинку, за адресою: АДРЕСА_1 .

27.10.2022 року було проведено обшук у житловому будинку, за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний житловий будинок на праві приватної власності належав ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 13.12.2011р., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 19.03.2021 року.

ОСОБА_3 проживала з ОСОБА_7 однією сім?єю без реєстрації шлюбу до моменту його смерті, мали спільних дітей: ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Під час обшуку у житловому будинку, за адресою: АДРЕСА_1 було вилучено грошові кошти на загальну суму 1 841 780 грн., які належать ОСОБА_3 та зберігались у сейфі житлового будинку, що належав її покійному цивільному чоловіку.

Вказані грошові кошти, які зберігались ОСОБА_3 у сейфі, що знаходиться у житловому будинку, за адресою: АДРЕСА_1 є частиною грошових коштів, які були отримані останньою як виплата дивідендів згідно Рішення власника ПСПІ «Зарожнянське» віл 13.12.2021р., що підтверджується копіями платіжних доручень, з яких сплачений податок з доходу та військовий збір.

Копія виписки з карткового рахунку ОСОБА_3 від 03.07.2023 підтверджує зняття ОСОБА_3 з її рахунку та отримання нею у грудні 2021 року готівкових коштів.

Крім цього, органом досудового розслідування не наведено та судом не встановлено будь-яких достовірних відомостей про протиравні дії ОСОБА_10 , їй не оголошувалися підозри чи обвинувачення у кримінальному проваджені №42022000000000615. Вказав, що з огляду на ч. 3 статті 132 КПК України, в даному випадку не допускається застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Також, відсутні і докази заявлення до ОСОБА_3 цивільного позову у кримінальному проваджені №42022000000000615.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримав в повному обсязі з підстав в ньому наведених, зазначив, що арешт грошових коштів перешкоджає ОСОБА_3 вільно володіти її власним майном, оскільки є необґрунтованим та безпідставним, вказав, що ОСОБА_3 про підозру в даному кримінальному провадженні повідомлено не було, крім того ОСОБА_3 не має жодного відношення до діяльності ПП «Маршал» просив клопотання задовольнити та скасувати арешт накладений на грошові кошти, оскільки потреба в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, у вигляді арешту майна є недоцільною.

Прокурор ОСОБА_5 , заперечувала проти задоволення клопотання, вказала на те, що арештовані грошові кошти, можливо були отримані злочинним шляхом ТОВ «Маршалтранс» та ПП «Маршал», пов`язані між собою кінцевим бенефіціаром, а у провадженні перевірялась причетність їх засновника ОСОБА_8 до злочинної діяльності у даному кримінальному провадженні.

Слідча суддя заслухавши думку учасників, розглянувши клопотання, дослідивши документи, що надійшли на адресу, додатково долучені учасниками документи та дослідивши матеріали справ за клопотаннями щодо арешту грошових коштів, вважає, що клопотання необхідно задовольнити.

В судовому засіданні встановлено, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42022000000000615 від 24.05.2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.110-2; ч.ч.4, 8 ст.111-1; ч.1 ст.111-2; ч.3 ст.209; ч.1 ст.438; ч.2 ст.28, ч.1 ст.438 КК України.

18.10.2022 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у кримінальному провадженні №42022000000000615 від 24.05.2022 року клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_6 про дозвіл на обшук у кримінальному провадженні було задоволено та надано дозвіл слідчим групи слідчих та прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні №42022000000000615 від 24.05.2022 року на проведення обшуку за місцем реєстрації ПП «Маршал» (ЄДРПОУ 31870046) у житловому будинку, за адресою: АДРЕСА_1 , де відшукання в тому числі грошових коштів, отриманих від незаконної діяльності.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.11.2022 року (справа №761/23555/22) накладено арешт в тому числі на грошові кошти, на загальну суму - 1 841 780 гривень.

Представник власника майна не був присутнім під час розгляду клопотання про арешт майна.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, заходи забезпечення кримінального провадження завжди пов`язані із застосуванням примусу у кримінальному процесі. Процесуальний примус у кожному конкретному випадку застосовується у контексті мети, способів, підстав та умов для застосування конкретних заходів примусу.

Статтею 84 КПК України імперативно передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Як убачається із ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08.11.2022 року, арешт був накладений на грошові кошти, як такі, що отримані кримінально-протиправним шляхом та підпадають під ознаки речових доказів, відповідно до ст.98 КПК України. Вказані події відбувалися в листопаді 2022 року, тобто на початку досудового розслідування після вилучення грошових коштів були підстави для вжиття заходів забезпечення.

Проте в подальшому в ході проведення досудового розслідування достовірних даних про здобуття грошових коштів протиправним шляхом не здобуто.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 проживає в будинку, який належав її покійному чоловіку, що підтверджено наданим свідоцтвом про право власності, іншими документами. В суді ОСОБА_3 надала документи про належність їй грошових коштів, підтвердила законність їх походження як дивідендів від господарської діяльності підприємства, з яких сплачено податки, отримувала гроші готівкою, що підтверджується даними про реєстрацію підприємства, платіжними дорученнями за листопад, грудень 2021 року.

Представником власника майна - адвокатом ОСОБА_4 наведено достатньо підстав, які б свідчили про недоцільність продовження застосовування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту грошових коштів, що підтверджується в тому числі долученими до клопотання матеріалами, які були досліджені під час розгляду клопотання. В тому числі надані докази законності походження грошових коштів, а саме виписка з банку, яка свідчить про отримання ОСОБА_3 готівкових виплат, розмір яких є очевидно спів мірним із вилученими коштами.

Водночас, прокурором в судовому засіданні належним чином не обґрунтовано, що грошові кошти ОСОБА_3 є такими, що отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, досудове розслідування щодо якого здійснюється, протиправним шляхом.

Крім того, слідчому судді не надано підтвердження того, що потреби досудового розслідування і надалі виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи ОСОБА_3 у вигляді арешту грошових коштів. Крім того, з наданих слідчому судді матеріалів, вбачається, що ОСОБА_3 , іншим особам в даному кримінальному провадженні про підозру повідомлено не було.

Стаття 22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

За вказаних обставин, слідча суддя вважає, що клопотання ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42022000000000615 від 24.05.2023 про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 - задовольнити.

Скасувати арешт, застосований в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000615 від 24.05.2022 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08.11.2022 року, а саме: на грошові кошти (предмети, схожі на (гривні), на загальну суму - 1 841 780 гривень (номіналом 1000 грн. в кількості 537 банкнот, номіналом 500 грн. в кількості 2230 банкнот, номіналом 200 грн. в кількості 931 банкнота, номіналом 100 грн. в кількості 88 банкнот, номіналом 50 грн. в кількості 28 банкнот, номіналом 20 грн. в кількості 127 банкнот, номіналом 10 грн. в кількості 62 банкноти, номіналом 5 грн. в кількості 44 банкноти).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала оскарженню не підлягає, на неї можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1