Рішення № 112335056, 05.06.2023, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/7143/21

№ 2-а/183/9/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2023 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судових засідань Краснянської Д.О.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського УПП в Дніпропетровській області інспектора, старшого лейтенанта поліції Божко Андрія Валерійовича, УПП в Дніпропетровській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в:

13 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до поліцейського УПП в Дніпропетровській області інспектора, старшого лейтенанта поліції Божко А.В., УПП в Дніпропетровській області, в якому просив скасувати постанову ЕАО №4872077 від 07.10.2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП, судові витрати покласти на відповідачів, адміністративну справу закрити.

Свій позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 07 жовтня 2021 року поліцейським УПП в Дніпропетровській області Божко А.В. була винесена постанова, серії ЕАО № 4872077, про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень, згідно якої позивач, керуючи транспортним засобом, автомобілем MERCEDES-BENZ ATEGO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 07 жовтня 2021року о 13 годині 17 хвилин, не виконав вимог 2.3 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5ст.121 КУпАП.

З зазначеною постановою позивач не згоден та вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що не відображає дійсних обставин справи, складену за відсутності доказів та з грубим порушенням норм чинного законодавства. Також, позивач, у своєму позові зазначає, що постанова не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, крім цього, в постанові навіть не вказано технічний засіб, за допомогою якого здійснено фото-чи відеозапис порушення.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач вважає винесену постанову незаконною, а тому просить її скасувати, а адміністративну справу закрити /а.с.2-5/.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2021 року відкрите загальне позовне провадження у справі /а.с.10/.

Позивач в судове засідання не з`явився, надавши до суду заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав /а.с.13/.

Відповідач поліцейський УПП в Дніпропетровській області інспектор, старший лейтенант поліції Божко А.В., у встановлений судом строк правом на подання відзиву не скористався, будь-яких письмових заяв чи клопотань до суду не надав.

08.04.2022 року на адресу суду від представника відповідача Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У відзиві представник відповідача, окрім посилання на норми КУпАП, КАС України, Закону України «Про Національну поліцію», зазначив, що 07.10.2021 року поліцейським УПП винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.121КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., в якій зазначено про те, що останній, керуючи транспортним засобом MERCEDES-BENZ ATEGO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Дніпрі, по пр.Слобожанський, в районі буд.128А, не користувався ременем безпеки під час руху, чим порушивп.2.3. «в» ПДРУкраїни. Вказана постанова повністю відповідає вимогам, встановленим п.5 Розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.20105 року. Працівник поліції, виявивши транспортний засіб, в діях водія якого містяться ознаки порушення вимог чинного законодавства в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме порушенняп. 2.3 «в» ПДРУкраїни, за вчинення якого ч.5ст. 121 КУпАПпередбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу, враховуючи той факт, що така дія була скоєна водієм в присутності поліцейського і останній бачив її вчинення на власні очі, останнім було прийнято рішення про зупинку такого транспортного засобу на підставіст.35 ЗУ «Про Національну поліцію», та в подальшому розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення. Жодних переконливих доводів своєї невинуватості позивачем на місці розгляду справи не надано, тож пояснення позивача, викладені в позовній заяві, щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення є лише спробою уникнути встановленої законом відповідальності, що є неприпустимим. Процедура розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення була зафіксована на нагрудний відео реєстратор відповідача, але відеозапису з дня правопорушення не було збережено у зв`язку з закінченням термінів зберігання відеозаписів у відповідному підрозділі УПП згідно внутрішніх нормативних документів та технічної можливості відео. Обставини, викладені позивачем в позовній заяві, мають суто гіпотетичний характер та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Вважають, що за вказаних обставин не має жодних підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Також, представником відповідача у відзиві заявлено клопотання про розгляд адміністративної справи без його участі /а.с. 25-29/.

На підставі ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали адміністративного позову та докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 19Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2цього Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пунктом 1 частини першої статті 19КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Судом встановлено, що постановою від 07 жовтня 2021 року серії ЕАО №4872077 у справі про адміністративне правопорушення, поліцейським УПП в Дніпропетровській області інспектором, старшим лейтенантом поліції Божко А.В. накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за скоєння ним правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.121 КпАПУкраїни. В постанові зазначено,що ОСОБА_1 , 07.10.2021 року о 13 год. 17 хв. в м. Дніпро, керуючи транспортним засобом MERCEDES-BENZ ATEGO, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись на пр.Слобожанський, 128А в м.Дніпро, не був пристебнутий паском безпеки, чим порушивп.2.3 «в» ПДРУкраїни /а.с.6/.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пункт 1 статті 247КУпАП визначає обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності наявність події і складу адміністративного правопорушення, а наявність такої події доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 283 КпАП України, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Частиною 4 ст. 283 КпАП Українипередбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайта в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Згідно з вимогами ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до вимог ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Згідно з вимогамист. 258 КпАП Українипротокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

Згідно із вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із вимогами ст. 293 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Частиною 3 ст. 286 КАС Українивстановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до постанови серії ЕАО № 4872077 від 07.10.2021 року, позивачу інкримінується порушення вимог п.2.3 «в» Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.5 ст.121 КУпАП.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженимипостановою КабінетуМіністрів Українивід 10.10.2001р.№1306 (далі - ПДР).

Пункт 2.3 «В» в Правилах дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, встановлює, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголівники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Згідно ч.5 ст.121КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне.

На ОСОБА_1 інспектором поліції накладено адміністративне стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КпАП України, у розмірі 510,00 гривень, як на водія, який, керуючи транспортним засобом, не був пристебнутий паском безпеки, чим порушив п.2.3 «в» ПДРУкраїни.

Позивач не погодився із цією постановою, посилаючись на те, що не порушував вимоги п. 2.3 «в».

Оскаржена позивачем постанова не містить інформації про те, що подія правопорушення фіксувалась на фото чи відеозапис, а також не містить вказівки на технічний засіб, який використовувався із цією метою.

Одного лише опису у оскарженій постанові адміністративного правопорушення у вигляді порушення п.2.3«в» ПДР України не достатньо для доведення факту вчинення адміністративного правопорушення. Доказів протиправної поведінки позивача, що виразилась у керуванні транспортним засобом з не пристебнутими пасками безпеки, відповідачами суду не надано.

Згідно до положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим та не може базуватися на припущеннях та неперевірених фактах.

Згідно із вимогами ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Внаслідок недоведеності факту порушення позивачем вищенаведених вимог КУпАП, та не надання відповідачем доказів правомірності його дій з винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді накладення на нього штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Аналогічний висновок викладений в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2023 року у справі № 204/8868/21(2-а/932/69/22).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно з частиною 1статті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.5,6-11,77,121-123,143,243-246,250-251,286,293,295 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до поліцейського УПП в Дніпропетровській області інспектора, старшого лейтенанта поліції Божко Андрія Валерійовича, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи, - задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО№4872077 від 07 жовтня 2021 року про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 121 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені витрати по справі - сплачений судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - поліцейський УПП в Дніпропетровській області інспектор, старший лейтенант поліції Божко Андрія Валерійовича, місце знаходження: 49000, м.Дніпро, пл.Троїцька, 2а.

Відповідач - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, місце знаходження: 49000, м.Дніпро, пл.Троїцька, 2а.

Суддя Сорока О.В.