Ухвала суду № 112332193, 19.07.2023, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/1197/23

Провадження № 2-др/161/91/23

У Х В А Л А

19 липня 2023 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Кихтюка Р.М.,

секретаря Дмитрук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька справу за заявою представника відповідача Вершиніна К.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Луцького міськрайонного суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей» про стягнення коштів.

Рішенням суду від 27.06.2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

05.07.2023 року представник відповідача через систему «Електронний суд» звернувся до суду із клопотанням про стягнення судових витрат, а 10.07.2023 року із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, зокрема про стягнення судових витрат за надання професійної правничої допомоги.

Заяви обґрунтовує тим, що сторона відповідача понесла витрати в сумі 25000 грн. за надання правничої допомоги, що підтверджено документально. Посилається на норму ст.141ч.8ЦПК України щодо можливості подачі доказів про судові витрати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав суду заяву, у якій просив відмовити у задоволенні заяви ТзОВ «Нова Пей» про стягнення витрат на правничу допомогу.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений судом належним чином.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи слідує, що 05.07.2023 року представник відповідача через систему «Електронний суд» звернувся до суду із клопотанням про стягнення судових витрат та згідно протоколу автоматизованого розподілу від 05.07.2023 року справу передано для розгляду раніше визначеному складу суду та присвоєно номер провадження №2-др/161/91/23.

Крім того, 10.07.2023 року представник відповідача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення судових витрат за надання професійної правничої допомоги і згідно протоколу автоматизованого розподілу від 10.07.2023 року справу передано для розгляду раніше визначеному складу суду та присвоєно номер провадження №2-др/161/93/23.

Відповідно до ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідачів.

У зв`язку з тим, що вищевказані заяви взаємопов`язані, виникають з одних правовідносин і спільний їх розгляд є доцільним, суд вважає необхідним об`єднати їх в одне провадження.

Також судом з`ясовано, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.06.2023 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей» про стягнення коштів відмовлено.

Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст.270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Частиною 1 ст.134ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

При цьому, ч. 2 ст.134ЦПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача з клопотанням про стягнення судових витрат звернувся до суду 05.07.2023 року, при цьому надавши договір про надання правової допомоги від 01.09.2019 року та протокол узгодження вартості послуг №11 від 04.07.2023 року (а.с. 184-189).

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

При цьому, перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

27 червня 2023 року судом ухвалено вступну та резолютивну частину рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей» про стягнення коштів, а 06 липня 2023 року судом складено повний текст рішення у вказані справі.

Відповідно до частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Як встановлено судом, при проголошені вступної та резолютивної частини сторони були присутні в судовому засіданні, а тому, докази, визначені частиною восьмою статті 141 ЦПК України мали бути подані не пізніше 03 липня 2023 року (враховуючи, що останній день подання таких доказів 02 липня 2023 року вихідний день).

Проте, клопотання представника відповідача про розподіл судових витрат надійшла на електронну адресу суду 05.07.2023 року, а заява про ухвалення додаткового рішення 07.07.2023 року, тобто, поза межами строку, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України і доказів поважності причин його пропуску не зазначено і не надано.

Статтею 123 ЦПК України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, приймаючи до уваги, що 27 червня 2023 року є днем ухвалення рішення суду, а докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача подано до суду 05 липня 2023 року, тобто з порушенням строку, встановленого законом, то суд вважає, що подану заяву про ухвалення додаткового рішення слід залишити без розгляду. При цьому, під час звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення, представником відповідача не ставиться питання про поновлення процесуального строку та не наводяться підстав, що б обґрунтовували наявність причин для такого поновлення.

Статтею 120 ЦПК України встановлено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до статті 120 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку.

Отже, зважаючи, що заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з позивача судових витрат із доказами понесення фактичних витрат на правову допомогу подана 05 липня 2023 року, тобто після ухвалення 27 червня 2023 року рішення суду у справі, заявник пропустив строк подання доказів про розподіл судових витрат та не ставить питання про його поновлення і відповідно не наводить підстав для такого поновлення, заява про ухвалення додаткового рішення підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 120, 141, 188, 258-260 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Об`єднати в одне провадження клопотання представника відповідача ОСОБА_2 від 05.07.2023 року про стягнення судових витрат (провадження №2-др/161/91/23) та заяву про ухвалення додаткового рішення від 10.07.2023 року (провадження №2-др/161/93/23).

Об`єднаній справі присвоїти №161/1197/23, провадження №2-др/161/91/23.

Заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №161/1197/22 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «НоваПей» про стягнення коштів залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складений 19 липня 2023 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Р.М. Кихтюк