Рішення № 112319366, 20.07.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5766/23

Провадження № 2/752/4307/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 липня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді - Машкевич К.В.,

при секретарі - Гненик К.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ТТВК» тм TUI Ukraine, треті особи ФОП ОСОБА_2 , про захист прав споживачів, розірвання договору та відшкодування моральної шкоди за невиконання договору про надання туристичних послуг, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась з позовом до відповідача та просила розірвати Договір № 5911504 від 04.02.2022 року Про надання туристичних послуг за програмою «Egypt/Ras nousrani/Sunrise Remal Resort 4*», укладений між нею ОСОБА_1 та TOB «ТТВК» тм TUI Ukraine, від імені, за рахунок та за дорученням якого діяла ФОП ОСОБА_2 .

Стягнути з TOB «ТТВК» тм TUI Ukraine на користь позивача кошти за ненадані туристичні послуги за договором № 5911504 від 04.02.2022 року в сумі 34376,00 грн. та моральну шкоду в сумі 20000,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 04.02.2022 року вона уклала з ТОВ «ТТВК» тм TUI Ukraine договір № 5911504 на туристичне обслуговування, а саме: надання послуг з перевезення та розміщення туристів щодо себе самої та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за програмою «Egypt/Ras nousrani/ Sunrise Rental Resort 4*» з датою заїзду 24.02.2022 р. по 06.03.2022 р. на суму 34376,00 гривень. В підсумкову вартість були включені, також, послуги зі страхування, трансфер.

На виконання вказаного договору позивачем було сплачено 34376,00 грн.

Проте в подальшому, виникли обставини, які фактично унеможливили виконання даного договору сторонами, оскільки 24 лютого 2022 року у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ - на всій території України було введено воєнний стан терміном на 1 місяць, внаслідок чого будь-яке авіасполучення було припинено, та крім того, оголошено загальну мобілізацію, що в свою чергу унеможливлювало перетин нами Державного кордону України.

Законом України від 16.11.2022 № 2738-ІХ,який набрав чинності 18 листопада 2022 року, затверджено Указ Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», у зв`язку із чим воєнний стан та загальна мобілізація в Україні продовжені строком на 90 діб - до 19 лютого 2023 року.

Таким чином, туристична поїздка, яка була предметом вищевказаного договору не відбулася в строки, які ним встановлені у зв`язку із даними обставинами та оплачені позивачем послуги з перевезення та бронювання не були їй надані.

Внесені позивачем грошові кошти в сумі 34 376,00 грн. сплачені за послугу, яка так і не була надана.

Згідно п.3.2.8. Договору, у випадку неможливості виконання Туроператором умов, що викладені в листі бронювання, Туристу повернути усі сплачені ним грошові кошти за Туристичний продукт.

З урахуванням вищенаведеного, позивач вважає, що з відповідача на її користь підлягають стягненню кошти за ненадані туристичні послуги, за договором № 5911504 на туристичне обслуговування від 04.02.2022, у сумі 34 376,00 грн., а також даний договір підлягає розірванню.

Крім того, неправомірними діями відповідача позивачу було спричинено моральну шкоду, яку позивач оцінює в сумі 20000,00 грн.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 19.04.2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

У встановлений ухвалою строк відзив від відповідача не надійшов.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження учасники справи в судове засідання не викликались.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінюючи аргументи, викладені в позовній заяві суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Як передбачено ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних правовідносин є, зокрема, правочини.

Судом встановлено, що 04.02.2022 року вона уклала з ТОВ «ТТВК» тм TUI Ukraine договір № 5911504 на туристичне обслуговування, а саме: надання послуг з перевезення та розміщення туристів щодо себе самої та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за програмою «Egypt/Ras nousrani/ Sunrise Rental Resort 4*» з датою заїзду 24.02.2022 р. по 06.03.2022 р. на суму 34376,00 гривень. В підсумкову вартість були включені, також, послуги зі страхування, трансфер.

На виконання вказаного договору позивачем було сплачено 34376,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.2445216414.1 від 04.02.2022 року.

У зв`язку з воєнною агресією російської федерації проти України на основі пропозиції Ради з національної безпеки та оборони України (РНБО) відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим військового стану», в Україні було запроваджено військовий стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 протягом 30 діб відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022. Указ набув чинності того ж дня, після ухвалення Верховною Радою України Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про запровадження військового стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

В подальшому, воєнний стан був неодноразово продовжений та триває по теперішній час.

21.03.2023 року представником позивача було направлено відповідачу претензію щодо повернення сплачених коштів за туристичні послуги, про те, відповідач не надав жодної відповіді.

Згідно п.3.2.8. Договору, у випадку неможливості виконання Туроператором умов, що викладені в листі бронювання, Туристу повернути усі сплачені ним грошові кошти за Туристичний продукт.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його.

До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.

Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.

У договорі на туристичне обслуговування зазначаються істотні умови договору: 1) строк перебування у місці надання туристичних послуг із зазначенням дат початку та закінчення туристичного обслуговування; 2) характеристика транспортних засобів, що здійснюють перевезення, зокрема їх вид і категорія, а також дата, час і місце відправлення та повернення (якщо перевезення входить до складу туристичного продукту); 3) готелі та інші аналогічні засоби розміщення, їх місце розташування, категорія, а також строк і порядок оплати готельного обслуговування; 4) види і способи забезпечення харчування; 5) мінімальна кількість туристів у групі (у разі потреби) та у зв`язку з цим триденний строк інформування туриста про те, що туристична подорож не відбудеться через недобір групи; 6) програма туристичного обслуговування; 7) види екскурсійного обслуговування та інші послуги, включені до вартості туристичного продукту; 8) інші суб`єкти туристичної діяльності (їх місцезнаходження та реквізити), які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту; 9) страховик, що здійснює обов`язкове та/або добровільне страхування туристів за бажанням туриста, інших ризиків, пов`язаних з наданням туристичних послуг; 10) правила в`їзду до країни (місця) тимчасового перебування та перебування там; 11) вартість туристичного обслуговування і порядок оплати; 12) форма розрахунку.

Кожна із сторін договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв`язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору, зокрема у разі: 1) погіршення умов туристичної подорожі, зміни її строків; 2) непередбаченого підвищення тарифів на транспортні послуги; 3) запровадження нових або підвищення діючих ставок податків і зборів, інших обов`язкових платежів; 4) істотної зміни курсу гривні до іноземної валюти, в якій виражена ціна туристичного продукту; 5) домовленості сторін.

Туроператор (турагент) зобов`язаний не пізніш як через один день з дня, коли йому стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі повідомити туриста про таку зміну обставин з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди туроператору (турагенту) або внести зміни до договору, змінивши ціну туристичного обслуговування.

Туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, якщо це відбулося з вини туриста.

Турист вправі відмовитися від виконання договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі за умови відшкодування туроператору (турагенту) фактично здійснених ним документально підтверджених витрат, пов`язаних із відмовою.

Якщо під час виконання договору на туристичне обслуговування туроператор не в змозі надати значну частину туристичного продукту, щодо якого відповідно до договору на туристичне обслуговування сторони досягли згоди, туроператор повинен з метою продовження туристичного обслуговування вжити альтернативних заходів без покладення додаткових витрат на туриста, а в разі потреби відшкодувати йому різницю між запропонованими послугами і тими, які були надані. У разі неможливості здійснення таких заходів або відмови туриста від них туроператор зобов`язаний надати йому без додаткової оплати еквівалентний транспорт для повернення до місця відправлення або іншого місця, на яке погодився турист, а також відшкодувати вартість ненаданих туроператором туристичних послуг і виплатити компенсацію у розмірі, визначеному в договорі за домовленістю сторін.

Туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб`єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.

Договір на туристичне обслуговування може передбачати компенсацію у разі спричинення шкоди туристу невиконанням або неналежним виконанням туристичних послуг, включених до туристичного продукту, відповідно до міжнародних конвенцій, що регламентують надання таких послуг.

Права і обов`язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором, укладеним між ними, а також цим Законом.

Якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та майну туриста, встановлюється законом, якщо договором на туристичне обслуговування не передбачена більша відповідальність туроператора.

Статтею 30 Закону України «Про туризм» визначено, що порушення законодавства в галузі туризму тягне за собою відповідальність згідно із законом. Порушеннями законодавства в галузі туризму є: провадження туроператорської діяльності без отримання відповідної ліцензії або недодержання ліцензійних умов; залучення до надання туристичних послуг осіб, які не відповідають встановленим законодавством відповідним кваліфікаційним вимогам; ненадання, несвоєчасне надання або надання туристові інформації, що не відповідає дійсності; порушення норм і правил у галузі туризму; незаконне використання категорії об`єкта туристичної інфраструктури; порушення умов договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг; невиконання розпоряджень уповноважених органів та осіб про усунення порушень ліцензійних умов; порушення правил щодо охорони чи використання об`єктів туристичної інфраструктури, знищення або пошкодження об`єктів відвідування; створення перешкод уповноваженій на те законом посадовій чи службовій особі у здійсненні контролю за туристичною діяльністю, у проведенні перевірки якості надаваних (наданих) туристичних послуг або додержанні ліцензійних умов, норм і правил щодо здійснення туристичної діяльності: незаконне втручання у здійснення туристичної діяльності; розголошення відомостей, що становлять конфіденційну або іншу охоронювану законом інформацію.

Законами може передбачатися відповідальність і за інші порушення у сфері туристичної діяльності.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про туризм» за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства.

Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб`єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Спори майнового характеру між суб`єктами туристичної діяльності та споживачами туристичних послуг вирішуються у встановленому порядку з дотриманням вимог цього Закону.

За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, встановленому законом, застосовують заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення суб`єктом господарювання правопорушення та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про туризм» суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов`язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Заподіяна туристу моральна (немайнова) шкода, якою порушені його законні права, відшкодовується суб`єктом туристичної діяльності в порядку, встановленому законом.

Суб`єктам туристичної діяльності, яким заподіяна шкода юридичними чи фізичними особами внаслідок порушення ними законодавства в галузі туризму, збитки відшкодовуються відповідно до закону.

Відповідно до ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, ії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02,2022 р. за №2024/02.0- 7.1, визначено що, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05:30 год. 24.02.2022 р. строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до вимог ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, серед яких є розірвання договору, відшкодування збитків.

Статтею 653 ЦК України визначено, серед іншого, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язаннями до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору.

Відповідно до ст.ст. 901, 902 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання. Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором.

Судом встановлено, що під час виконання умов Договору на туристичне обслуговування було допущено порушення істотних умов Договору та не виконано взяті на себе зобов`язання за цим договором. Кошти а ні відповідачем, не субагентом - третьою особою, ні туроператором позивачу не повернуто, що свідчить про істотне порушення туроператором умов договору, Закону України «Про туризм» внаслідок чого турист та особи, що слідують за ним, значною мірою були позбавлені того, на що вони розраховували при укладені Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 20 Закону України «Про туризм» кожна із сторін договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв`язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору, зокрема у разі: 1) погіршення умов туристичної подорожі, зміни її строків; 2) непередбаченого підвищення тарифів на транспортні послуги; 3) запровадження нових або підвищення діючих ставок податків і зборів, інших обов`язкових платежів; 4) істотної зміни курсу гривні до іноземної валюти, в якій виражена ціна туристичного продукту; 5) домовленості сторін

Згідно з абз. 8 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про туризм» туристи мають право на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Згідно з ч. 1 ст. 297 Господарського кодексу України за агентським договором одна сторона (агент) зобов`язується надати послуги другій стороні (принципалу) в укладанні угод чи сприяти їх укладанню (надання фактичних послуг) від імені цього суб`єкта та за його рахунок. Суб`єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність, є: туристичні оператори (далі - туроператори) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання, організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність; туристичні агенти - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, відповідно, агентський договір належить до посередницьких договорів на надання послуг.

Суть агентського договору полягає в тому, що діяльність, яку здійснює агент за дорученням і в інтересах принципала, породжує майнові наслідки для принципала, а не для агента, а тому, враховуючи, що ФОП ОСОБА_2 не є агентом за агентським договором з ТОВ «ТТВК» та укладав договір на туристичне обслуговування в інтересах ТОВ «ТТВК», у зв`язку з чим саме туроператор має зобов`язання за договором про туристичне обслуговування, а не ФОП ОСОБА_2 , у зв`язку з чим відповідач має повернути позивачу суму коштів, що залишилась у нього як турсубагента.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що грошові кошти сплачені позивачем за договором на туристичне обслуговування були передані Туроператору ТОВ «ТТВК» за вирахуванням послуги з бронювання та підбору туру та надання інформації за туром, що підтверджується платіжною інструкцією.

Положеннями статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого в ст. 13 ЦПК України, приходить до висновку про часткову обґрунтованість вимог позивача щодо наявності підстав для розірвання договору № 5911504 від 04.02.2022 року Про надання туристичних послуг за програмою «Egypt/Ras nousrani/Sunrise Remal Resort 4*», укладений між ОСОБА_1 та TOB «ТТВК» тм TUI Ukraine, від імені, за рахунок та за дорученням якого діяла ФОП ОСОБА_2 та стягнення з відповідача на користь позивача коштів за ненадані туристичні послуги у сумі 34376,00 грн.

Щодо вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди слід зазначити таке.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади реалізації державної політики України в галузі туризму спрямовані на забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, охорону здоров`я, на безпечне для життя і здоров`я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав при здійсненні туристичних подорожей.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з наступними змінами та доповненнями, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» встановлено, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Моральні страждання завдані позивачу полягають в суттєвих емоційних стражданнях, пов`язаних з невиконанням договору на туристичне обслуговування, відсутністю будь якої інформації щодо виконання чи невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, про що турсубагент зобов`язаний був завчасно повідомити.

Пункт 5 вищевказаної постанови роз`яснює, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Відповідно до п.9 Постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Таким чином, вказаними вище нормами права визначено підстави та порядок відшкодування моральної шкоди, завданої споживачу туристичного продукту.

Моральні страждання позивача завдані безпосередньо відповідачем, оскільки усі плани на подорож було зруйновано невиконанням суб`єктом туристичної діяльності своїх обов`язків.

Враховуючи глибину та тривалість моральних страждань позивача, порушення режиму життя, втрату можливості повноцінного відпочинку, а також виходячи з засад розумності та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 7000,00 грн.

З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1073,60 грн. за вимоги майнового характеру та 1073,60 грн. за вимоги немайнового характеру.

Керуючись статтями 20, 25 ЗУ «Про Туризм», статтею 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», статтями 526, 530, 625, 651, 652, 907 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «ТТВК» тм TUI Ukraine, треті особи ФОП ОСОБА_2 , про захист прав споживачів, розірвання договору та відшкодування моральної шкоди за невиконання договору про надання туристичних послуг задовольнити частково.

Розірвати Договір № 5911504 від 04.02.2022 року Про надання туристичних послуг за програмою «Egypt/Ras nousrani/Sunrise Remal Resort 4*», укладений між ОСОБА_1 та TOB «ТТВК» тм TUI Ukraine, від імені, за рахунок та за дорученням якого діяла ФОП ОСОБА_2 .

Стягнути з TOB «ТТВК» тм TUI Ukraine, код ЄДРПОУ 36285831, юридична адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72 офіс 128, інша адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 23 А на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 кошти за ненадані туристичні послуги за договором № 5911504 від 04.02.2022 року в сумі 34376,00 грн. та моральну шкоду в сумі 7000,00 грн.

Стягнути з TOB «ТТВК» тм TUI Ukraine, код ЄДРПОУ 36285831, юридична адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72 офіс 128, інша адреса: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 23 А на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір в сумі 1073,60 грн. за вимоги майнового характеру та 1073,60 грн. за вимоги немайнового характеру.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя