Ухвала суду № 112312337, 18.07.2023, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18 липня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/467/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Тітаренка Юрія Анатолійовича про розстрочку виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 30.05.2023 у справі

за позовом Черкаської міської ради

до Фізичної особи-підприємця Тітаренка Юрія Анатолійовича

про стягнення 148171,53 грн,

ВСТАНОВИВ:

03.04.2023 Черкаська міська рада звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Тітаренка Юрія Анатолійовича .

Змістом позову є майнова вимога про стягнення 148171,53 грн заборгованості за користування земельною ділянкою за договором відшкодування збитків (неодержаного доходу) від 16.09.2014 №487.

30.05.2023 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення, яким позов Черкаської міської ради задовольнив повністю, стягнув з Фізичної особи-підприємця Тітаренка Юрія Анатолійовича на користь Черкаської міської ради 148171,53 грн заборгованості за договором про відшкодування збитків (неодержаного доходу) від 16.09.2014 №487 та стягнув з Фізичної особи-підприємця Тітаренка Юрія Анатолійовича на користь Департаменту фінансової політики Черкаської міської ради 2684,00 грн судових витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набрало законної сили 29.06.2023.

05.07.2023 суд на виконання рішення суд видав наказ.

29.06.2023 відповідач подав до суду заяву про розстрочення виконання рішення суду, у якій просив розстрочити виконання рішення суду на термін 12 місяців та встановити наступний графік виконання судового рішення:

1.Часткове погашення заборгованості в сумі 12348,00 грн. до 30.07.2023 р.

2.Часткове погашення заборгованості в сумі 12348,00 грн. до 30.08.2023 p.

3.Часткове погашення заборгованості в сумі 12348,00 грн. до 30.09.2023 p.

4.Часткове погашення заборгованості в сумі 12348,00 грн. до 30.10.2023 p.

5.Часткове погашення заборгованості в сумі 12348,00 грн. до 30.11.2023 p.

6.Часткове погашення заборгованості в сумі 12348,00 грн. до 30.12.2023 p.

7.Часткове погашення заборгованості в сумі 12348,00 грн. до 30.01.2024 p.

8.Часткове погашення заборгованості в сумі 12348,00 грн. до 28.02.2024 p.

9.Часткове погашення заборгованості в сумі 12348,00 грн. до 30.03.2023 p.

10.Часткове погашення заборгованості в сумі 12348,00 грн. до 30.04.2024 р.

11.Часткове погашення заборгованості в сумі 12348,00 грн. до 30.05.2024 р.

12.Часткове погашення заборгованості в сумі 12343,53 грн. до 30.06.2024 р

05.07.2023 суд ухвалив призначити заяву Фізичної особи-підприємця Тітаренка Юрія Анатолійович про розстрочення виконання судового рішення до розгляду у судовому засіданні на 09 год. 30 хв. 18.07.2023.

У судове засідання 18.07.2023 з`явились представник позивача Луніна К.В. та представник відповідача (заявника) адвокат Балакін Є.В.

Представник позивача Луніна К.В. у судовому засіданні, зазначила, що у питанні вирішення заяви відповідача, про розстрочку виконання рішення суду, покладається на розсуд суду.

У судовому засіданні 18.07.2023 керуючись статтею 233 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини ухвали у справі №925/467/23.

Заслухавши пояснення представників, розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Тітаренка Юрія Анатолійовича про розстрочення виконання судового рішення у справі, дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, про відмову в задоволенні заяви.

Відповідач у заяві просив розстрочити виконання рішення суду на термін 12 місяців та встановити наступний графік виконання судового рішення:

1.Часткове погашення заборгованості в сумі 12348,00 грн. до 30.07.2023.

2.Часткове погашення заборгованості в сумі 12348,00 грн. до 30.08.2023.

3.Часткове погашення заборгованості в сумі 12348,00 грн. до 30.09.2023.

4.Часткове погашення заборгованості в сумі 12348,00 грн. до 30.10.2023.

5.Часткове погашення заборгованості в сумі 12348,00 грн. до 30.11.2023.

6.Часткове погашення заборгованості в сумі 12348,00 грн. до 30.12.2023.

7.Часткове погашення заборгованості в сумі 12348,00 грн. до 30.01.2024.

8.Часткове погашення заборгованості в сумі 12348,00 грн. до 28.02.2024.

9.Часткове погашення заборгованості в сумі 12348,00 грн. до 30.03.2023.

10.Часткове погашення заборгованості в сумі 12348,00 грн. до 30.04.2024.

11.Часткове погашення заборгованості в сумі 12348,00 грн. до 30.05.2024.

12.Часткове погашення заборгованості в сумі 12343,53 грн. до 30.06.2024.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини 3, 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При розгляді заяви суд враховує, що відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України, cудові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

У пункті 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України 5-рп/2013 від 26.06.2013, до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення належать хвороба боржника або членів його сім`ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи - боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка виконання рішення суду, як вважає Конституційний Суд України, означає виконання його частинами, встановленими судом, з певним інтервалом у часі.

Конституційний Суд України також зазначає, що розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд не може змінювати суті винесеного у справі рішення.

Суд враховує, що основним видом діяльності ФОП Тітаренко Ю.А. є виробництво виробів з бетону. Відповідач є платником податків за спрощеною системою оподаткування.

Заявник вказує, що після проведення із землевласником звірки розрахунків по договору за станом на 06.11.2019, заборгованість з оплати за фактичне користування земельною ділянкою ФОП Тітаренко Ю.А. частково погашена в сумі 126049,05 грн., але виник новий поточний борг, про стягнення якого позивач звернувся з позовом до суду. Виникнення поточного боргу викликане змінами у підприємницькій діяльності, у зв`язку з введенням військового стану.

У заяві ФОП Тітаренко Ю.А. стверджує, що будучи боржником, не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує на неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед стягувачем (позивачем) саме одним разовим платежем. Проте може зробити це частинами за певний проміжок часу - 12 місяців до до 30.06.2024, про що просить у заяві про розстрочення виконання рішення

Скрутний фінансовий стан полягає у зменшенні обсягу доходів, за період з 2021 року та на сьогоднішній час втричі. Скрутний фінансовий стан виник через наслідки пов`язані з пандемією COVID-19 та введенням військового стану, що призвело до різкого спаду замовлень на виконання робіт, часткового призупинення діяльності, відповідно, утворення кредиторської заборгованості, у тому числі заборгованості по договору з оплати за фактичне користування земельною ділянкою.

Існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Водночас, оскільки пункт 1 статті 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви").

Суд бере до уваги, що згідно з поданими заявником деклараціями розмір доходу заявника від підприємницької діяльності за 2021 рік склав 31101120 грн., за 2022 рік - 1051623,74 грн.

Розмір невиконаного грошового зобов`язання, яке заявник просить розстрочити, становить 148171,53 грн. Грошове зобов`язання виникло наростаючим підсумком за період з 01.10.2019 до 31.01.2023.

У відповідності до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Заявник не надав належних та допустимих доказів на підтвердження існування виняткових обставин, які є підставами для розстрочення виконання рішення суду. Подані заявником декларації про розмір доходу заявника не доводять винятковості таких обставин, а навпаки доводять можливість виконання грошового зобов`язання.

Розстрочивши виконання рішення, суд не стимулюватиме процедуру виконання рішення, а лише сприятиме відповідачу в подальшому порушувати свої зобов`язання.

Натомість розстрочення виконання рішення суду буде істотно порушувати майнові інтереси позивача внаслідок тривалої несплати коштів.

Довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушуватиме право позивача на повагу до власності та на вільне володіння своє власністю.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Тітаренка Юрія Анатолійович про відстрочення виконання судового рішення.

Керуючись статтями 233-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Тітаренка Юрія Анатолійовича про розстрочення виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 30.05.2023 у справі №925/467/23 відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала суду протягом 10 днів з дня її складення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складено 20.07.2023.

Суддя А.І. Гладун