Рішення № 112312332, 12.06.2023, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2023 року м. Черкаси Справа № 911/2425/22

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Сторчак М.В., за участі представників сторін:

від позивача: Фрейдун О.М. - за довіреністю;

від відповідача: Сіроштан О.О. - за ордером;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» (м. Бровари) про стягнення 1 405 782,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» про стягнення 1 405 782,33 грн., з яких: 1 005 091,98 грн. основний борг; 256 367,30 грн. пеня, 17 761,21грн 3 % річних та 126 561,84 грн. втрати від інфляції, які нараховані за період з 16.04.2022 по 16.11.2022.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором оренди майна №14-22 від 07.07.2021 в частині оплати за користування майном за період з березня 2022 року по 06 жовтня 2022 року.

Ухвалою від 25 листопада 2022 Господарським судом Київської області справу передано за виключною підсудністю на розгляд Господарському суду Черкаської області з мотивів, що спір виник з невиконання відповідачем зобов`язань за договором оренди майна №14-22 від 07.07.2021, предметом якого є нерухоме майно за адресою Черкаська область, Черкаський район, с. Хацьки, вул. Тищенка,80.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

13.02.2023 в справу від позивача надійшла заява про одночасне збільшення і зменшення позовних вимог, якою просить суд стягнути з відповідача 805 091,98 грн. залишку основного боргу; 292841,16 грн. пені, 22305,67 грн. як 3 % річних та 109455,44 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою від 17.02.2023 суд прийняв до розгляду заяву позивача про зміну розміру позовних вимог.

В ході розгляду справи представник позивача уточнені позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Відповідач позовні вимоги в частині лише стягнення основного боргу в розмірі 133620,34 грн. визнає (а.с. 1 том 2), вважає невірним нарахування орендної плати без застосування положень Постанови КМУ № 634 від 27.05.2022 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" проти стягнення пені, інфляційних та 3 % річних заперечує, про що надано відзив на позов ( а.с. 101-110, том 1).

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, заслухавши доводи та заперечення учасників справи, суд приходить до висновку, що уточнений позов слід задовольнити повністю, виходячи з такого:

З матеріалів справи вбачається і сторонами не заперечується, що 07.07.2021 між АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (далі - Власник, Позивач по справі) та ДП "Черкаський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (далі - Орендодавець, відповідач у справі) було укладено договір оренди майна № 14-22 (а.с. 13-16, том 1), у відповідності до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування будівлі і споруди, загальною площею 1293,9 кв.м., а саме: склади ((247,9 кв.м.), лабораторія (78,3 кв.м.), адмінбудівля та цехи (239,2 кв.м.), трансформаторна підстанція (47,9 кв.м.), газорозподільчий пункт (81 кв.м.), приміщення вагової (18,1 кв.м.), ваги (48,4 кв.м.), компресорна підстанція (21,4 кв.м.), електрощитові бітумних котлів (19,5 кв.м.), пультова (22,9 кв.м.), безкомпресорна установка (13,7 кв.м.), вбиральня (5,6 кв.м.), замощення (200 кв.м.), башта Рожновського (в т.ч. лічильник води ЛЛТ50Х), бітумні котли, асфальтозмішувач ДС-158, (в т.ч. агрегат мінерального порошку, газовідвід розпилювач, установка для підігріву, форсунка для сушильного барабану А/З, піч муфельна, насос бітумний (2шт.), відстійні ями, вигрібні ями, огорожа, свердловина, площадка під сипучі матеріали (щебенева) (250 кв.м.), що розташовані за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Хацьки, вул. Тищенка, 80 та обліковується на балансі філії "Черкаська ДЕД" ДП "Черкаський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України". Вартість майна визначена згідно з належною оцінкою (актуалізацією) і становить станом на 01 жовтня 2020 р. 957 784,00 грн. без ПДВ ( п. 1.1. договору).

Передача Орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням Сторонами Акту приймання - передачі майна (додаток № 1 до цього договору). При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до Орендаря з дати підписання такого Акту. Обов`язок зі складання Акту приймання - передачі майна покладається на сторону, яка передає майно ( п. 2.1. договору).

Для забезпечення виконання даного договору сторони встановлюють такий вид забезпечення як гарантійний платіж. Гарантійним платежем за цим Договором є грошова сума у розмірі двох місячних орендних плат. Гарантійний платіж перераховується Орендарем на банківський рахунок Власника в день укладення даного Договору. Неперерахування гарантійного платежу в повному обсязі в день укладення даного договору є порушенням даного Договору (п. 2.4. договору).

Розмір орендної плати за перший місяць становить 151 000 (сто п`ятдесят одна тисяча) грн. з ПДВ у т.ч. ПДВ 25 166 ( двадцять п`ять тисяч сто шістдесят шість) гривень 67 (шістдесят сім ) коп. ( п. 3.1. договору).

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 3.3. договору).

Орендна плата перераховується Орендарем відповідно до наданих Власником рахунків, у яких зазначено розподіл орендної плати між Власником та Орендарем ( п. 3.4. договору).

Орендна плата перераховується Орендарем щомісяця не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за звітним ( п. 3.5. договору).

Цей договір укладений строком на 1 (один) рік, який діє з моменту підписання його сторонами (п. 11.1. договору).

На виконання договору в якості додатку № 1 до Договору його сторонами 07.07.2021 підписано Акт приймання-передачі майна (а.с. 16-17 том 1) в оренду із вказівкою на відсутність претензій до стану майна, технічний та санітарний стан якого задовільний.

Додатковою угодою № 1 від 06.07.2022 (зворотній а.с. 17) сторонами встановлено, що строк дії договору становить 1 рік 3 місяці з моменту підписання його сторонами (тобто до 07.10.2022).

Договір та Акт підписано сторонами у справі та власником майна - АТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Договір сторонами виконувався.

Після закінчення строку дії договору оренди майна, 06.10.2022 сторонами було підписано Акт приймання-передачі майна з оренди за участі обох сторін та за погодженням із Власником майна.

Майно повернуто без зауважень щодо його стану з боку Орендодавця та Власника.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором оренди майна.

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

В статті 762 ЦК України визначено, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно з ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином та відповідно до умов укладеного між сторонами договору.

Згідно п. 2.4. Договору для забезпечення виконання даного договору сторони встановлюють такий вид забезпечення, як гарантійний платіж. Гарантійним платежем за цим Договором є грошова сума у розмірі двох місячних орендних плат. Гарантійний платіж перераховується Орендарем на банківський рахунок Власника в день укладення цього Договору.

Сторони даного Договору свідчать, що Власник має право використовувати гарантійних платіж у випадку: несвоєчасної плати Орендарем орендної плати чи інших платежі, передбачених даним Договором, для погашення заборгованості та відшкодування штрафних санкцій, інших видів відповідальності та/або у випадку спричинення шкоди/завдання збитків орендованому майну.

За твердженням позивача за період з 07.07.2021 по 06.07.2022 за виключенням листопад - грудень 2021 року Орендарем повинно бути сплачено орендну плату на загальну суму 2 112 353,75 грн.

З урахуванням заяви позивача про збільшення/зменшення позовних вимог, згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості ( а.с. 87, том 1) позивачем нараховано орендну плату за період з липня 2021 року по жовтень 2022 року в сумі 2 112 353,75 грн., а відповідачем сплачено лише 805261,77 грн. по лютий 2022 включно (за період березня 2022- жовтня 2022 залишок боргу по оренді становить 130709,98 грн.). Також позивачем зараховано в рахунок погашення заборгованості гарантійний платіж в розмірі 302 000,00 грн., який був сплачений Орендодавцем Власнику на виконання п. 2.4. Договору платіжним дорученням № 857 від 20.07.2021 (а.с. 121 том 1).

До відзиву на позов відповідачем було подано платіжну інструкцію № 90436 від 31.01.2023 на суму 200 000,00 грн. (а.с. 75 том 1) в якості сплати орендної плати зг. договору № 14-22 від 07.07.2021.

З урахуванням цього позивач доводить, що у Відповідача несплачений борг по орендній платі становить 805 261,77 грн. (2112353,75-805261,77-302000-200000).

Розрахунок є вірним.

Доказів проведення сплати у більшому розмірі, ніж обліковує позивач, відповідачем суду не подано. Строк повного виконання даного зобов`язання по орендній платі для відповідача вже є таким, що настав.

Суд відхиляє заперечення відповідача про те, що орендна плата повинна була нараховуватися йому у розмірі 50% в період воєнного стану згідно положень Постанови КМУ від 27 травня 2022 р. № 634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану".

При цьому суд виходить з наступного:

За змістом вказаної Постанови КМУ відповідно до Закону України від 1 квітня 2022 р. № 2181-IX Про внесення змін до Закону України Про оренду державного та комунального майна Кабінет Міністрів України установив, зокрема, що на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше орендарям, крім визначених підпунктами 1-3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації).

Отже для застосування положень цієї Постанови КМУ до договору оренди між сторонами слід встановити, що об`єкт оренди є державним майном.

Позивач дану обставину заперечив і доводить, що Об`єкт оренди за Договором оренди між сторонами ввійшов до статутного фонду АТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України". Однак це майно є власністю компанії, а держава володіє лише 100% акцій компанії, але не є власником майна компанії.

Суд вважає, що така позиція позивача доводиться зібраними у справі доказами, у відповідності до яких:

Згідно п. 5.4. Статуту АТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" Компанія є власником майна, переданого засновником до її статутного капіталу у власність (а.с. 216 том 1).

Позивач вказує, що предметом договору оренди майна №14-22 від 07.07.2021 між сторонами є нерухоме майно бітумної бази філії «Черкаський райавтодор» за адресою Черкаська область, Черкаський район, с. Хацьки, вул. Тищенка,80, яке перебуває на балансовому обліку дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

Це майно як бітумна база було передано Черкаському райавтодору за Інвентаризаційним описом основних засобів станом на 31.03.2002 (а.с. 209,210,233 том 1).

Нереєстрація даного об`єкта у ДР речових прав як окремої одиниці не позбавляє права власності на нього ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», як на складову частину статного капіталу, оскільки таке не передбачено законодавством.

Доказів приналежності цього майна іншій особі суду в справу не подано.

Позивач зазначає, що Компанія утворена наказом Державної служби автомобільних доріг України (скорочено Укравтодор) від 05.03.2002 р. № 93 «Про зміни у структурі управління державними дорожніми підприємствами в Автономній Республіці Крим, областях і м.Севастополі» на виконання Указу Президента України від 08.11.2001 р. № 1056 «Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України» та Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 221 «Про утворення відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Указом Президента України від 08.11.2001 р. №1056 «Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України» встановлено утворити Державну акціонерну компанію «Автомобільні дороги України», передавши до її статутного фонду майно державних підприємств, що входили до складу Української державної корпорації по будівництву, ремонту та утриманню автомобільних доріг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. №221 «Про утворення відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» визначено:

-засновником та акціонером Компанії є держава в особі Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор);

-повноваження вищого органу управління покладаються на засновника;

-в місячний термін передати до статутного фонду Компанії майно державних підприємств, які належать до сфери управління Укравтодору, з наступним перетворенням їх у дочірні підприємства.

Згідно наказу Укравтодору від 05,03,2002 р. №93 «Про зміни у структурі управління державними дорожніми підприємствами в Автономній Республіці Крим, областях і м.Севастополі», Компанія визначена правонаступником майна ліквідованих дорожніх державних підприємств.

На виконання вищезазначеного та з урахуванням наказу Укравтодору від 14.03.2002 № 103 «Про проведення інвентаризації майна для формування статутного фонду ДАК «Автомобільні дороги України», державними дорожніми підприємствами було здійснено передачу майна до статутного фонду Компанії.

Зокрема, згідно акту передачі майна до статутного фонду Компанії на виконання наказу Державної служби автомобільних дорг України № 93 від 05.03.2002 (а.с. 204 том 1) до статутного фонду ДАК "Автомобільні дороги України" було передано майно Черкаського районного дорожнього державного підприємства «Черкаський райавтодор» (у т.ч. бітумна база), на суму 655 684 грн. (а.с. 204 том 1).

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про господарські товариства» в редакції станом на момент створення Компанії 2002 року, господарське товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Частиною 1 статті 13 Закону визначено, що вкладами учасників та засновників товариства, в числі іншого, можуть бути будинки, споруди та інші матеріальні цінності.

У той же час, у частині 4 статті 24 Закону закріплено, що загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний (складений) капітал акціонерного товариства, який не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення акціонерного товариства.

Статтею 7 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу», який діяв на час створення Компанії, визначено, що випуск акцій акціонерним товариством здійснюється у розмірі його статутного фонду. Відповідно до Закону, акціонер у строки, встановлені установчими зборами, але не пізніше року після реєстрації акціонерного товариства, зобов`язаний оплатити повну вартість акцій.

Акція - це цінний папір, який засвідчує корпоративні права і має свою номінальну вартість. Загальна вартість 100% акцій дорівнює статутному капіталу акціонерного товариства. Засновник, який здійснив вклад у статутний капітал акціонерного товариства натомість отримав у власність акції, тобто відбулась трансформація вкладу у цінні папери, які в еквіваленті коштують як вартість майна, і таким чином акціонер сплатив за акції своїм майном.

Позивач доводить, що статутний капітал Компанії сформовано шляхом внесення до нього засновником (Укравтодором) майна ліквідованих державних дорожніх підприємств, за рахунок вартості якого держава оплатила випущені Компанією акції.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що позивач володіє майном, до якого відноситься Об`єкт оренди, на праві приватної, а не державної форми власності і виходить при цьому також і з такого:

Відповідно до ч.1 ст. 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Положеннями ст. 63 Господарського кодексу України визначено, що залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства, зокрема, такого виду, як державне підприємство, що діє на основі державної власності.

Позивача було створено на виконання Указу Президента України від 08.11.2001 №1056 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України" Кабінетом Міністрів України, яким прийнято постанову від 28.02.2002 №221 "Про утворення Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Відповідно до цієї постанови КМУ засновником Компанії виступила держава в особі Державної служби автомобільних доріг, якою здійснюються повноваження вищого органу управління Компанії.

Вирішено, що у державній власності закріплюються 100% акцій Компанії із забороною їх відчуження, використання для формування статутних фондів будь-яких інших суб`єктів господарювання, передачі в управління будь-яким особам та вчинення будь-яких дій, наслідком яких може бути відчуження цих акцій з державної власності, зокрема, передача в заставу, до прийняття окремого рішення щодо приватизації Компанії. До статутного капіталу Компанії передано майно державних підприємств з наступним перетворенням їх у дочірні підприємства.

Згідно з п.1.1 Статуту Компанії (а.с. 212 том 1) Акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Компанія) створено рішенням Державного агентства автомобільних доріг України (наказ Укравтодору від 05 березня 2002 року № 93 а.с. 155 том 2) на виконання Указу Президента України від 08 листопада 2001 року № 1056 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України", відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №221 "Про утворення відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та інших законодавчих актів України.

Метою діяльності Компанії є задоволення потреб держави, територіальних громад, юридичних і фізичних осіб і безпечних та якісних автомобільних дорогах загального користування, роботах та послугах, що виконує (надає) Компанія, одержання прибутку від здійснення господарської діяльності, сприяння розвитку дорожньої галузі, виробничому та соціальному розвитку підприємств дорожнього господарства, підвищення ефективності використання ними матеріальних, фінансових та інших ресурсів, діяльність у сфері транспорту, роботи з будівництва, ремонту та утримання доріг і т.д.

Засновником і єдиним акціонером Компанії є держава в особі Державного агентства автомобільних доріг України. Управління корпоративними правами держави стосовно Компанії здійснює Державне агентство автомобільних доріг України (п. 4.1.).

З урахуванням наказу Державної служби автомобільних доріг України від 14.03.2002 № 103 "Про проведення інвентаризації майна для формування статутного фонду ДАК "Автомобільні дороги України" державним дорожнім підприємства було здійснено передачу майна до статутного фонду Компанії.

Станом на цей час ст. 12 Господарського Кодексу України визначала, що Товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Ризик випадкової загибелі або пошкодження майна, що є власністю товариства або передане йому в користування, несе товариство, якщо інше не передбачено установчими документами.

Відповідно до статті 115 Цивільного кодексу України та статті 85 Господарського кодексу України, господарське товариство є власником майна, переданого йому засновником, як вклад до статутного капіталу, а відповідно до частини 7) пункту 5 статті 9 Закону України «Про акціонерні товариства» оплата засновниками повної вартості акцій є одним із етапів створення акціонерного товариства.

За змістом ст. 4 ЗУ "Про Фонд державного майна України", до основних завдань Фонду, зокрема, віднесено:

1) реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності;

3) управління об`єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план розміщення акцій; товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери його управління, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України;

4) захист майнових прав державних підприємств, а також державних пакетів акцій (часток), що належать до сфери управління Фонду державного майна України на території України;

5) здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування; повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства; управління корпоративними правами держави, які перебувають у сфері його управління.

Позивач вказав, що майно позивача, яке є об`єктом оренди, не обліковувалося на час існування між сторонами договірних відносин як державне майно Фондом державного майна України, що є доказом іншого його статусу, ніж державне майно.

На доказ цього позивачем подано у справу листи ФДМУ від 16.09.2002 № 10-16-11524 (а.с. 202 том 1), від 02.03.2007 (а.с. 203 том 1), від 25.05.23 (а.с. 153 том 2), за змістом яких ФДМУ роз`яснює на запити позивача, що всі рішення про розпорядження майном приймає АТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» самостійно. Майно, що увійшло до статутного капіталу ВАТ, не є державним. Слово "державна" у назві Компанії свідчить про те, що державні належать всі акції товариства, і повний контроль над ним, але не майно. При передачі в оренду такого майна на таку процедуру не поширюються вимоги відповідного закону про передачу державного майна в оренду виключно на конкурентних засадах і Методика розрахунку і порядку використання плати за оренду держмайна, затвердженої відповідною Постановою КМУ.

В ході розгляду справи позивач через адвокатський запит також звертався до ФДМУ за роз`ясненням щодо статусу майна Компанії, яке увійшло до його статутного капіталу і листом від 17.05.2023 (а.с. 106 том 2) ФДМ позивачу роз`яснено таке:

- згідно положень ЗУ "Про управління об`єктами державної власності" та іншого законодавства, з 2005 року Фондом державного майна України ведеться Єдиний реєстр об`єктів державної власності на підставі наданої суб`єктами управління інформації щодо об`єктів державної власності;

- визначені законом суб`єкти управління управляють майном державної власності, зокрема майном державних підприємств та майном на балансі господарських організацій, що не увійшло до їх статутних капіталів, або залишилося після ліквідації;

- відомості про майно за місцем знаходження Черкаська область, Черкаський район, с. Хацьки, вул. Тищенка, 80 як таке, що б не увійшло до статутного капіталу і просто обліковується на балансі ДП "Черкаський облавтодор" ВАТ "«Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Реєстру (об`єктів державної власності) не надавалися.

Відповідно до постанови КМУ від 14.04.2004 р. №467 «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр об`єктів державної власності», Реєстр є автоматизованою системою збирання, обліку, накопичення, оброблення, захисту та надання інформації про нерухоме майно, у тому числі передане в оренду, лізинг, концесію або заставу державних підприємств, їх об`єднань, установ та організацій, а також корпоративні права держави та державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації.

Також позивач просить суд врахувати Висновок науково-правової експертизи, виготовлений Науково-дослідним інститутом приватного права і підприємництва ім. академіка Ф.Г. Бурчака, затверджений 26.07.2021 (а.с. 129 том 2) на замовлення ТОВ "Експо-Транс". В даному висновку на підставі норм чинного законодавства проаналізовано питання - до якого типу власності (приватної чи державної) належить майно АТ "ДАК "Автомобільні дороги України" внесене державою в особі Укравтодору до його статутного фонду при його утворенні згідно наказу Укравтодору від 05.03.2002 № 93. Надано висновок на основі аналізу чинного законодавства, що майно АТ "ДАК Автомобільні дороги України", внесене державою в особі Укравтодору до його статутного фонду при його утворенні згідно наказу Укравтодору від 05.03.2002 № 93, є приватною власністю Компанії, а держава в особі укравтодору здійснює корпоративне управління Компанією як її вищий орган (здійснює управління корпоративними правами держави щодо Компанії).

В ході розгляду справи судом з`ясовано, що об`єкт оренди по вул. Тищенка 80 с. Хацьки Черкаський район, Черкаська область, як окреме майно і саме як бітумна база, в даний час не внесено до Державного реєстру речових прав.

За доводами позивача, в ДР речових прав мають місце випадки реєстрації майна АТ "ДАК Автомобільні дороги України" з вказівкою на державне майно за формою власності, але це було здійснено саме з огляду на вказівку у назві власника "державна акціонерна компанія", а не на дійсний правовий статус майна.

Однак за аналогією позивач просить суд врахувати, що те майно структурних підрозділів АТ "ДАК Автомобільні дороги України", яке зареєстровано у ДР в пізніші роки, вже обліковується в реєстрі як приватна власність ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" код 31899285 (а.с. 194-196, 201-205 том 2).

Отже за сукупністю наведених доказів, факту передачі майна у статутний капітал Компанії, позиції ФДМУ при роз`ясненні правового статусу майна позивача і з урахуванням, що об`єкт оренди не обліковується Фондом державного майна як державна власність, суд приходить до висновку, що орендоване відповідачем майно за Договором оренди від 07.07.2021 є приватним майном позивача.

Протилежні висновки відповідача з даного приводу суд відхиляє.

З цих підстав суд не погоджується із позицією відповідача про те, що орендна плата за договором, з урахуванням воєнного стану та на підставі постанови КМУ № 634 від 27 травня 2022 р. № 634 Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану, повинна розраховуватися у розмірі 50% як за оренду державного майна.

Також відповідач не може розраховувати на звільнення його від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань по своєчасному внесенню орендної плати по договору між сторонами, на підставі введення воєнного стану, як настання форс-мажорної обставини. Незважаючи на те, що розпочата 24.02.2022 збройна агресія рф щодо України підтверджується Торгово-промисловою палатою України як обставина непереборної сили листом від 28.02.2022, який опубліковано на сайті ТПП в загальний доступ, відповідач повідомив позивача про настання цих обставин не у триденний термін (п. 10.1. Договору), а лише листом від 30.05.2022 (а.с. 65).

В даному випадку відповідач також повинен довести, яким саме чином настання форс-мажорної обставини у вигляді введення воєнного стану завадило виконанню зобов`язання перед позивачем. Крім того, 31.01.2023 відповідач сплатив на користь позивача 200 000,00 грн. (а.с. 120 том 1).

Також суд відхиляє і заперечення відповідача про те, що ненадання позивачем відповідачу рахунків на сплату орендної плати у відповідності до п. 3.4. Договору, є простроченням кредитора, що звільняє відповідача від відповідальності за прострочення зобов`язання.

За своєю правовою природою рахунок на оплату товару чи послуги не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості належної оплати, тобто, носить інформаційний характер. Подібний висновок викладено Верховним Судом (Касаційний господарський суд) в постанові від 29.04.2020 р. у справі № 915/641/19.

Якщо в Договорі навіть і передбачено сплату відповідачем орендної плати на підставі рахунку позивача, то така умова договору не змінює строк виконання грошового зобов`язання, в якому розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 3.3. Договору).

Згідно п. 3.2. Договору розмір орендної плати за кожен наступний місяць оренди розраховується шляхом коригування орендної плати за попередній місяць оренди на індекс інфляції за попередній місяць відповідно до наданих розрахунків.

Індекси інфляції оприлюднюються щомісячно Держстатом України в загальний безкоштовний доступ разом із методикою розрахунків, тому відповідач не був позбавлений можливості самостійно розраховувати належний щомісячний платіж по оренді з індексом інфляції та сплачувати його на користь позивача.

Ненадання рахунку з розрахованим індексом інфляції по щомісячному орендному платежу не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України, а значить не звільняє відповідача від обов`язку щомісячно сплачувати орендну плату у повному розмірі.

З розрахунків позивача, які не заперечені відповідачем, вбачається, що в межах строку дії Договору мала місце кількаразова сплата відповідачем орендної плати за попередні місяці, тобто відповідач розумів механізм нарахування орендної плати та не доводив, що у всіх випадах мало місце попереднє виставлення рахунку відповідачу, без якого у відповідача існували об`єктивні перешкоди сплачувати орендну плату.

На думку суду, арешт коштів на банківських рахунках відповідача в період з 24 серпня по листопад 2022 не звільняє його від відповідальності за прострочення зобов`язання по щомісячній сплаті орендної плати, оскільки таке не передбачено чинним законодавством. За умовами Договору між сторонами не передбачено залежність щомісячної регулярної сплати орендної плати на користь позивача від результатів господарської діяльності відповідача.

Ухвалою від 17.02.2023 суд прийняв до розгляду заяву позивача від 13.02.2023 (а.с. 85 том 1) про збільшення/зменшення позовних вимог, за змістом якої, врахувавши докази відповідача про проведення часткового розрахунку, позивач просить суд стягнути з відповідача 805 091,98 грн. заборгованості з орендної плати, 109455,44 грн. інфляційних втрат, 292841,16 грн. пені, 22305,67 грн. як 3% річних (розрахунок а.с. 87-89 том 1).

Суд вже обґрунтував, що на нарахування орендної плати відповідачу за Договором не поширюються положення постанови КМУ № 634 від 27 травня 2022 р. № 634 Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану.

Перевіривши уточнені розрахунки позивача, суд приходить до висновку, що розрахунок залишку основного бору по орендній платі в сумі 805091,98 грн. з урахуванням всіх оплат відповідача та зарахування в рахунок боргу 302000,00 грн. гарантійного платежу, є вірним. Доказів проведення повного розрахунку чи розрахунків у більшій сумі, ніж обліковує позивач, відповідач суду не надав.

Отже, до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 805 091,98 грн. основного боргу по орендній платі. Строк виконання даного зобов`язання для відповідача є таким, що настав.

Також позивач згідно заяви про збільшення або зменшення позовних вимог ( а.с. 85-86, том 1) просить суд стягнути з відповідача 292 841,16 грн. пені згідно розрахунку за період з 16.04.2022 по 17.02.2023 ( зворотній а.с. 87, том 1).

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом п.8.3. Договору між сторонами передбачено, що у разі затримки внесення орендної плати, плати за утримання інших платежів, обумовлених у тому числі і Додатковими угодами, Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день такої затримки (включаючи день оплати).

Позивач у відповідності до ч. 3 ст. 232 ГК України обмежив нарахування пені шістьма місяцями з моменту виникнення права на її нарахування.

У відповідності до ст. 1,3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" пеня встановлюється за умовами договору між сторонами, однак при її сплаті розмір пені не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБУ яка діяла в період її нарахування.

Перевіривши правильність розрахунку пені, суд зазначає, що розрахунок за визначений період позивачем зроблено вірно та є таким, що підлягає до задоволення в сумі заявленої Позивачем пені до стягнення.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати орендних платежів, Позивачем нараховано 3% річних у розмірі 22 305,67 грн. та 109 455,44 грн. інфляційних втрат ( а.с. 88-89, том 1) за період з 16.04.2022 по 17.02.2023 (а інфляційних по 01.02.2023).

Суд, перевіривши наданий Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, приходить до висновку, що розрахунок зроблено вірно та з урахуванням обставин справи.

Тому вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% річних в сумі 22 305,67 грн. та 109 455,44 грн. інфляційних втрат є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Правові підстави позову позивачем доведені зібраними у справі доказами, підстав для звільнення відповідача від сплати заявлених до стягнення коштів судом не встановлено, доказів проведення повного розрахунку в справу не подано, тому позов за зменшеними позовними вимогами підлягає до повного задоволення.

У відповідності до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 18 445,41 грн. судового збору (1,5% від зменшеного розміру позовних вимог). Решту судового збору позивачу повернуто за його заявою від 20.02.2023 ухвалою від 13.06.2023.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, --

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Пром Груп» (ідентифікаційний код 39810010, м. Бровари, вул. Олега Оникієнка, 2/1) на користь Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (ідентифікаційний код 31899285, м. Київ, вул. Антоновича, 51) -- 805 091,98 грн. основного боргу по орендній платі; 292841,16 грн. пені, 22 305,67 грн. як 3 % річних, 109 455,44 грн. втрат від інфляції за договором оренди майна №14-22 від 07.07.2021 та 18445,41 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 18 липня 2023

Суддя Н.М. Спаських