Ухвала суду № 112311665, 20.07.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.07.2023Справа № 912/1072/23Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши

позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1

до Акціонерного товариства «Комерційного банку «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д)

про визнання недійсним одностороннього правочину та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

20.06.2023 ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Кіровоградської області із позовною заявою за вимогами до Акціонерного товариства «Комерційного банку «Приватбанк» в якій просить суд: скасувати рішення про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку від 12.01.2023; визнати недійсним односторонній правочин, вчинений Акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» відповідно до листа 13.01.2023 №20.1.0.0.0/7-230113/366 щодо розірвання банківського обслуговування поточного рахунку.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 22.06.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

12.07.2023 матеріали справи надійшли до Господарського суду міста Києва та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями були передані на розгляд судді Морозову С.М.

17.07.2023 ухвалою Господарського суду міста Києва було задоволено самовідвід судді Морозова С.М. від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про визнання недійсним одностороннього правочину та скасування рішення.

19.07.2023 було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та передано на розгляд судді Спичаку О.М.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення віл сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 684 грн 00 коп.

Як зазначено у прохальній частині позовної заяви, позивач просить суд - скасувати рішення про відмову від підтримання ділових відносин/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору і закриття рахунку від 12.01.2023; визнати недійсним односторонній правочин, вчинений Акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» відповідно до листа 13.01.2023 №20.1.0.0.0/7-230113/366 щодо розірвання банківського обслуговування поточного рахунку, тобто заявляє дві немайнові вимоги.

Однак, що при дослідженні доданих до позовної заяви документів, судом встановлено, що позивачем надано лише одну квитанцію №ПН491 від 20.06.2023 на суму 2 684,00 грн, а тому позивачем слід доплатити судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

Крім того, положеннями ч. 1 ст. 172 ГПК України унормовано, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. 7 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року).

У Рішенні у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

За змістом п. 61 Правил надання поштового зв`язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

За таких обставин належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами учасникам справи є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи.

В якості доказів надсилання відповідачу екземпляру позовної заяви з доданими до неї документами позивачем надано копії опису внутрішнього вкладення у цінний лист від 19.06.2023 та поштової накладної.

Проте, вищезазначений опис вкладення у цінний лист - не є належним доказом направлення позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, оскільки з його змісту вбачається, що відповідачу надіслано - позовна заява про захист прав споживача фінансових послуг, при чому зазначено кількість предметів у відправлені - один, проте, не зазначено, що стороні було надіслано додані до позовної заяви документи.

Крім того, відповідно до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ-14360570, місцезнаходженням юридичної особи відповідача визначено: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, проте із змісту документів, що підтверджують надсилання відповідачу екземпляру позовної заяви, судом встановлено, що адресою отримання відправлення є 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30, а отже відправлення не було надіслано на місцезнаходження відповідача, що в свою чергу є порушенням вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - не пізніше 5 днів з дня вручення зазначеної ухвали.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання документу, який підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі; надати докази його направлення відповідачу;

- подання до суду належних доказів відправки відповідачу позовної заяви з усіма доданими до неї документами на адресу що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридичної особи.

4. Відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М.Спичак