Ухвала суду № 112311486, 19.07.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

19.07.2023Справа № 910/1083/23

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Князькова В.В., за участю секретаря судового засідання Горенюк Т.О., розглянувши заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання судового рішення по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИКАРПАТЕ НЕРГОТРЕЙД»

до відповідача: Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 1 530 739 817, 30 грн,

та за зустрічним позовом Державного підприємства "Гарантований покупець"

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИКАРПАТЕ НЕРГОТРЕЙД»

про тлумачення пункту договору,

За участю представників сторін:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Кузьмічова Т.В.

від відповідача (позивача за зустрічним позовом, заявника): Прокопів Н.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРИКАРПАТЕ НЕРГОТРЕЙД» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення основного боргу в сумі 659 266 810,19 грн, 3% річних в розмірі 16 466 830,81 грн та інфляційних втрат в сумі 102 370 049,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання з боку відповідача своїх грошових зобов`язань за договором №2308/02/21 від 15.09.2021 про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг в частині оплати наданої послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за серпень - листопад 2022 року.

Ухвалою від 23.01.2023 відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 22.02.2023.

13.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшо відзив на позов, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з тих підстав, що умовами укладеного між сторонами правочину та Положенням про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, завтердженого постановою Кабінету міністрів України від 05.06.2019 №483, передбачено відкладальну обставину у визначенні строку оплати вартості надання гарантованому покупцю послуг із забезпечення достовірності електричної енергії для побутових споживачів, а саме визначено, що покупець зобов`язаний оплачувати своєчасно та в повному обсязі постачальникам універсальних послуг вартість надання послуг за умови відсутності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед Державним підприємством "НАЕК "енергоатом" за поставлену електричну енергію згідно з п.5 Положення. Означене, на думку відповідача, вказує на відсутність підстав для застосування до Державного підприємства "Гарантований покупець" заходів відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Також відповідачем наголошено на невірності здійсненого позивачем розрахунку 3% річних річних та інфляційних втрат, а саме не враховано підписані контрагентами акти зхарахування зустрічних однорідних вимог, а також ту обставину, що у разі, якщо порушення грошового зобов`язання триває менше місяця, інфляційні втрати не нараховуються.

15.02.2023 представником відповідача було подано клопотання про зменшення 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням специфікаи спарних правовідносин, фінансового стану Державного підприємства "Гарантований покупець", характеру його діяльності, що не пов`язана з отриманням прибутку, а зумовлена виключно виконанням спеціальних обов`язків. Заява також обгрунтована тим, що у зв`язку з окупацією державою-агресором найбільшої генеруючої потужності елекричної енергії в Україні - Запорізької АЕС, зниенням великої кількості об`єктів генерації електричної енергії, в тому числі, з альтернативних джерел енергії і зменшенням виробництва електричної енергії істотно зменшились надходження коштів в електроенергетичну галузь, а отже, сплата 3% річних та інфляційних втарт значно ускладнить ситуацію на ринку електричної енергії і призведе до недоотримання багатьа учасниками ринку коштів за товарну продукцію.

15.02.2023 відповідачем подано зустрічний позов. Ухвалою від 17.02.2023 зустрічний позов було залишено без руху.

15.02.2023 представником відповідача будо подано про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Кабінету Міністрів України, НКРЄКП та Міністерство енергетики України.

В задоволенні вказаних клопотань було відмолено в судовому засіданні, оскільки за приписами ч.2 ст.50 Господарського процесуального кодексу України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

У даному випадку обставини здійснення Кабінетом Міністрів України управління відповідачем, наявність у НКРЄКП статусу регулятора у сфері енергетики та обставини прийняття Міністерством енергетики України оперативних рішень з метою підтримання роботи електроенергетичного комплексу в складних економічних умовах під час воєнного стану, ніяким чином не вливають на права та обов`язки означених суб`єктів, оскільки спір у справі стосується виконання господарського зобов`язання, яке виникло між позивачем та відповідачем.

22.02.2023 судом було продомжено строк підготовчого провадження та 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання на 15.03.2023.

23.02.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач висловив заперечення проти доводів відповідача, а саме зауважив, що умова договору та Положення, на які посилається відповідач не є відкладальною обставиною у розумінні ст.212 Цивільного кодексу України. Також позивачем зауважено, що при здійсненні розрахунку позовних вимог, в тому числі, і нарахувань, які передбачені ст.625 Цивільного кедексу України, позивачем було враховано всі наявні станом на дату проведенняф розрахунку заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Ухвалою від 02.03.2023 судом прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Державного підприємства "Гарантований покупець" про тлумачення пункту 7 договору.

В обгрунтування зустрічного позову Державне підприємство "Гарантований покупець" посилалось на те, що пунктом 7 договору визначено порядок внесення плати за послуги, зокрема, шість платежів, п`ять з яких фактично не авансом, на думку заявника. Як стверджує позивач за зустрічним позовом стягнення з постачальника суми попередньої оплати, визначеної договором, не вважається грошовим зобов`язанням у розумінні ст.625 Цивільного кодексу України. Тобто, на думку позивача відповідачем іншим чином здійснюється тлумачення умов п.7 договору, оскільки останнім фактично нараховано на суми авансових платежів 3% річних та інфляційні втрати.

10.03.2023 позивачем за первісним позовом було подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій позивачем заявлено про збільшення вимог в частині стягнення основного боргу на 738 688 848 грн, 3% річних на 4 919 670,36 грн та в частині стягнення інфляційних втрат на 9 027 608,27 грн.

23.03.2023 відповідачем за зустрічним позовом подано відзив, в якому проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечено, з огляду на те, що відсутня необхідність у тлумаченні умов п.7 договору, оскільки даний пункт не викликає спору між сторонами, він містить алгоритм внесення плати за договором, а питання правомірності нарахування 3% річних та інфляційних втрат є предметом первісного позову.

31.03.2023 до суду надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов, в якій Державне підприємство "Гарантований покупець" проти доводів відповідача за зустірчним позовом заперечило з посиланням на те, що судова практика, на яку посилався останній не є релевантною до спірних правовідносин.

05.04.2023 судом було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 26.04.2023.

26.04.2023 судом було відкладено розгляд справи по суті на 17.05.2023.

17.05.2023 на відповідача судом було відкладено розгляд справи по суті на 07.06.2023.

07.06.2023 судом було відкладено розгляд справи по суті на 28.06.2023.

Представником позивача у судовому засіданні 28.06.2023 первійсни позов підтримано, проти задоволення зустрічних позовних вимог було надано заперечення.

Предстаником відповідача надано усні пояснення по суті спору, згідно яких проти задоволення первісного позову заперечено, зустрічні позовні вимоги підтримано.

У судовому засіданні 28.06.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

30.06.2023 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла заява Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання судового рішення.

В обґрунтування означеної заяви відповідач посилався на такі обставини: повна оплата відповідачем вартості послуг за спірний період позивачу; відсутність в Положенні джерела для покриття витрат на оплату 3%річних та інфляційних втрат за договорами, укладеними на виконання спеціальних обов`язків на ринку електричної енергії; необхідність підтримання фіксованої ціни на електричну енергію для побутових споживачів на рівні, визначеному Положенням ПСО; фінансування діяльності гарантованого покупця здійснюється лише в межах кошторису затвердженого Регулятором (ст. 65 Закону); відсутність вини щодо несвоєчасної оплати послуг та складний фінансовий стан ДП «Гарантований покупець»; участь Гарантованого покупця у функціонуванні критичної сфери інфраструктури; надання Регулятором настанови щодо заборони нарахування та стягнення штрафних санкцій в період воєнного стану згідно з постановою НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, істотно ускладнюють виконання рішення.

Ухвалою від 07.07.2023 заяву відповідача було призначено до розгляду на 19.07.2023.

Представником заявника у судовому засіданні вимоги заяви про відстрочення виконання судового рішення по справі підтримано.

Представником позивача у судовому засіданні 19.07.2023 було надано пояснення по суті заяви та проти її задоволення заперечено.

Розглянувши заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" про розстрочення виконання судового рішення, суд дійшов висновку щодо наявності достатніх підстав для її часткового задоволення. При цьому, суд виходив з такого.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013р., розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N11-рп/2012.

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі ст.1 Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Згідно з частиною першою статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Наразі, надаючи оцінку доводам заявника, судом прийнято до уваги, що у ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" вказано, що гарантований покупець електричної енергії - суб`єкт господарювання, що відповідно до цього Закону зобов`язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, а також у виробників за аукціонною ціною та виконувати інші функції, визначені законодавством. Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

У ч.1 ст.65 Закону України "Про ринок електричної енергії" вказано, що фінансування діяльності гарантованого покупця здійснюється в межах кошторису, що затверджується Регулятором.

Частиною 7 вказаної статті унормовано, що для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат гарантованого покупця на виконання спеціальних обов`язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною гарантований покупець надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Така послуга надається гарантованим покупцем протягом строку дії "зеленого" тарифу та строку дії підтримки виробників, які за результатами аукціону набули право на таку підтримку, відповідно до типового договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, форма якого затверджується Регулятором. Така послуга надається гарантованим покупцем на фактичні обсяги відпущеної електричної енергії суб`єктами господарювання, які входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, яка надається гарантованим покупцем, визначається у відповідному розрахунковому періоді як: різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього, та її вартістю під час продажу на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку та двосторонніми договорами; різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї, та її вартістю під час продажу на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку та двосторонніми договорами; витрати, пов`язані із врегулюванням небалансів електричної енергії виробників, споживачів, які входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця; витрати, передбачені кошторисом гарантованого покупця на його діяльність. Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел здійснюється гарантованим покупцем відповідно до порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії. Розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується Регулятором.

Судом враховано пояснення заявника стосовно наявності заборгованості виробників електричної енергії перед Державним підприємством "Гарантований покупець" на виконання ПСО 18,2 млрд.

До того ж, судом також враховано, що під час вирішення спору відповідачем фактично було погашено основний борг перед позивачем, а рішенням задоволено позовні вимоги про стягнення нарахувань, що передбачені ст.625 Цивільного кодексу України.

В контексті наведеного судом враховано, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб; з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб; з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб відповідно; з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Судом прийнято до уваги пояснення заявника про те, що у період воєнного стану Державне підприємством "Гарантований покупець" бере участь у функціонуванні критичної сфери інфраструктури.

Отже, виходячи з вищевикладеного у сукупності, з метою дотримання збалансованості інтересів і кредитора, і боржника, суд вважає наявними та достатніми підстави для відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 по справі №910/1083/23 на 3 місяці.

В контексті заперечень позивача, слід наголосити, що в силу закріплених в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципів на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява №6962/02).

Практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява №60858/00).

Таким чином, за висновками суду, у даному випадку часткове задоволення заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" та відстрочення виконання рішення по справі на три місяці не призведе до порушення прав та законних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИКАРПАТЕ НЕРГОТРЕЙД», не порушить балансу інтересів обох сторін і ніяким чином не призведе до нівелювання ганатій виконання правозахисної функції держави.

Керуючись ст. ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання судового рішення по справі №910/1083/23 - задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 по справі №910/1083/23 на 3 місяці до 28.09.2023.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.07.2023.

Суддя В.В. Князьков