Рішення № 112311483, 19.07.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.07.2023Справа № 910/6720/23

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Князькова В.В. за участю секретаря судового засідання Горенюк Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕХАВЕ КОРМ ЛТД» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕХАВЕ КОРМ ЛТД»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА "ВОРОНЦОВСЬКЕ»

про стягнення 2 734 986,23 грн, -

За участю представників сторін:

від позивача: Руденко С.Ю.;

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕХАВЕ КОРМ ЛТД» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА "ВОРОНЦОВСЬКЕ"» про стягнення основного боргу в сумі 1 456 052,75 грн, пені в сумі 691 293,17 грн, 15% річних за користування чужими грошовими коштами в сумі 228 555,81 грн та 3% річних в розмірі 45 661,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх обов`язків за договором поставки №3Й040821 від 04.08.2021 в частині оплати в повному обсязі товару, який було поставлено у період з 05.08.2021 по 08.02.2022.

Ухвалою від 08.05.2023 відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 07.06.2023.

25.05.2023 представником відповідача було подано відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог надав заперечення. Зокрема, відповідач посилався на те, що строк оплати за видатковими накладаними за 28.12.2021-08.02.2022 настав після введення воєнного стану на території України, а здійснення господарської діяльності відповідача з 24.02.2022 є неможливим через ведення активних бойових дій в Херсонській області. Виробничі приміщення відповідача є пошкодженими внаслідок бойових дій, що підтверджується висновком експертизи. Означені обставини, на думку відповідача, є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення строків оплати. Одночасно відповідачем вказано, що одночасне нарахування 3% річних та 15% річних за користування чижими грошовими коштами є неправомірним з урахуванням правовох позиції, яку було висловлено Верховним Судом у постанові від 18.11.2021 по справі №921/395/20. Також відповідачем вказано, що за видатковою накладною №364 від 08.02.2022 позивачем не вірно визначено кінцевий строк оплати та не враховано, що 09.05.2022 було святковим днем. Одночасно, у відзиві відповідач просить зменшити розмір пені до 5%, обгрунтовуючи наявність підстав для зменшення неутойки знищенням виробничих потужностей товариства у Херсонській області, на які фактично і здійснювалась доставка товару.

07.06.2023 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.06.2023.

Представником позивача у судовому засіданні 28.06.2023 було надано усні пояснення по суті справи, згідно яких позовні вимоги було підтримано.

Представником відповідача проти задоволення позовних вимог заперечено.

В судовому засіданні 28.06.2023 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України підписано вступну та резолютивну частини рішення суду.

03.07.2023 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕХАВЕ КОРМ ЛТД» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 07.07.2023 розгляд заяви позивача було призначено на 19.07.2023.

Відповідачем у письмових поясненнях було висловлено непогодження із заявленим позивачем розміром витрат на професійну правничу допомогу, зокрема, в частині включення до таких витрат вартості послуг - вирішення питання щодо можливості судового врегулювання спору 2000 грн, складання заяви про забезпечення позову вартістю 4000 грн та витребування доказів 3000 грн.

Одночасно, відповідачем вказано, що спір між сторонами для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відносить до категорії спорів, що виникаються у зв`язку із неналежним виконанням договорів, застосування великої кількості нормативно-правових актів не передбачають.

Представником позивача у судовому засіданні 19.07.2023 було підтримано вимоги заяви.

Представник відповідача у судове засідання 19.07.2023, проте, про дату, час та місце розгляду заяви вказаний учасник судового процесу був повідомлений належним чином.

У ст.244 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Отже, неявка представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА "ВОРОНЦОВСЬКЕ» не перешкоджає вирішенню питання про ухвалення додаткового рішення у судовому засіданні 19.07.2023.

Розглянувши подану позивачем заяву та додані до неї документи і матеріали, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Частиною 1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1-2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Наразі, обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 22 000 грн позивачем представлено до матеріалів справи:

- договір про надання правової допомоги №02-АН від 20.01.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕХАВЕ КОРМ ЛТД» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Фама Україна" (адвокатське об`єднання), за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором; додаткову угоду від 19.07.2021 до договору №02-АН від 20.01.2021 про продовження строку дії договору до 31.07.2025;

- додаткову угоду №2 від 18.04.2023 до договору №02-АН від 20.01.2021, за умовами якої клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу у справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА "ВОРОНЦОВСЬКЕ» заборгованості за договором поставки №3Й040821 від 04.08.2021. У додатковій угоді визначено детальний опис послуг, запланованих до виконання на загальну суму 22 000 грн, а саме: зустріч для проведення консультації 2000 грн, перевірка та аналіз наданих документів, вирішення питання щодо можливості судового врегулювання спору 2000 грн, підготовка адвокатського запиту для збору доказів за необхідності 2000 грн, складання позовної заяви з розрахунком позовних вимог 10 000 грн, складання заяви про витребування доказів (за необхідності) 3000 грн, складання заяви про забезпечення позову (за необхідності) 4000 грн, послуги, які надаються помічниками та іншими спеціалістами адвокатського об`єднання (за домовленістю сторін);

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), згідно змісту якого Алдвокатським бюро надано, а клієнтом прийнято послуг на загальну суму 22 000 грн, з яких: зустріч для проведення консультації 2000 грн, перевірка та аналіз наданих документів, вирішення питання щодо можливості судового врегулювання спору 2000 грн, підготовка адвокатського запиту для збору доказів 2000 грн, складання позовної заяви з розрахунком позовних вимог 10 000 грн, складання заяви про витребування доказів 3000 грн, складання заяви про забезпечення позову 4000 грн;

- рахунок на оплату №01-5-2023 від 18.04.2023 на суму 22 000 грн;

- платіжна інструкція №12710 від 19.04.2023 на суму 22 000 грн;

- свідоцтво про право на за йняття адвокатською діяльністю .

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідачем у письмових поясненнях було висловлено непогодження із заявленим позивачем розміром витрат на професійну правничу допомогу, зокрема, в частині включення до таких витрат вартості послуг - вирішення питання щодо можливості судового врегулювання спору 2000 грн, складання заяви про забезпечення позову вартістю 4000 грн та витребування доказів 3000 грн.

Одночасно, відповідачем вказано, що спір між сторонами для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відносить до категорії спорів, що виникаються у зв`язку із неналежним виконанням договорів, застосування великої кількості нормативно-правових актів не передбачають.

Суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що за приписами ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно з частиною 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019р. Верховного Суду по справі №910/4515/18.

Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 по справі №910/20792/20 зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Наразі, суд погоджується із доводами відповідача щодо відсутності підстав для відшкодування у складі витрат позивача на професійну правничу допомогу по справ витрат на зустріч для проведення консультації в сумі 2000 грн та на складання заяви про забезпечення позову в сумі 4000 грн, в задоволенні якої судом було відмовлено.

Одночасно, суд критично ставиться до заперечень відповідача в частині відшкодування у складі витрат на професійну правничу допомогу вартості вирішення питання щодо можливості судового врегулювання спору, оскільки у даному випадку йдеться про послуги, надання яких фактично передує захисту прав та законних інтересів позивача, як постачальника за договором поставки. Посилання відповідача на зазначення позивачем на не вчинення позивачем дій з досудового врегулювання спору означених висновків суду взагалі ніяким чином не спростовує.

Тобто, за висновками суду, розподілу між сторонами за наслідками вирішення справи підлягають витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 16 000 грн (22 000 - 2000 - 4000).

При цьому, у даному випадку суд також вважає безпідставними твердження відповідача про неспівмірність таких витрат. У даному випадку судом враховано, що ціна позову складала 2 734 986,23 грн, а отже, вартість послуг адвоката фактично складає менше 1% ціни позову.

Частиною 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з висновків суду стосовно часткового задоволення позовних вимог, витрати на правничу професійну допомогу в розмірі 16 000 грн. покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог, тобто, 15 997,35 грн підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА "ВОРОНЦОВСЬКЕ"» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕХАВЕ КОРМ ЛТД», а 2,65 грн - залишаються за позивачем.

Керуючись приписами ст.ст.123, 126, 130, 244 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА "ВОРОНЦОВСЬКЕ"» (02081, місто Київ, вулиця Урлівська, будинок 11А, квартира 285, ЄДРПОУ 39090039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕХАВЕ КОРМ ЛТД» (01010, місто Київ, провулок Хрестовий, будинок 2, ЄДРПОУ 32708265) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 997,35 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 19.07.2023.

Суддя В.В. Князьков