Рішення № 112307894, 19.07.2023, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6376/23

Категорія 36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Головчака М. М.,

за участю секретаря судового засідання - Губенко О. М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в місті Києві цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2023 року до Подільського районного суду міста Києва звернувся представник приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - ПрАТ «СК «УСГ») з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування, в якому просили стягнути з відповідача на їх користь суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 22 251,60 грн та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.01.2021 між ПрАТ «СК «УСГ» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування майна № 99-5000-21-00006, предметом даного якого є майнові інтереси страхувальника пов`язані із володінням, користуванням та розпорядженням нерухомим майном - квартирою АДРЕСА_1 .

14.05.2021 із застрахованим майном відбулась страхова подія, затоплення водою квартири АДРЕСА_1 з розташованої вище квартири АДРЕСА_2 . Про дану подію комісією ДП «ЕС «Місто квітів» складено акт від 20.05.2021 року, яким встановлено, що залиття квартири відбулось з розташованої вище квартири АДРЕСА_2 , внаслідок неякісного монтажу сантехнічного обладнання.

Внаслідок залиття пошкоджено оздоблення квартири АДРЕСА_3 , а саме: після зняття натяжної стелі спостерігаються вологі плями від кута стелі вздовж стіни приміщення кухні 10.2 м. кв., на час обстеження на стіні частково демонтовано гіпсокартон для доступу до каналу стояка. Загальна площа залиття стін 1.25 м.кв (водоемульсійне фарбування); стелі 0.5 м. кв. (водоемульсійне фарбування), також відбулась намокання навісних кухонних меблів.

Страхувальник за договором добровільного страхування майна № 99-5000-21-00006 звернувся до ПрАТ «СК «УСГ» із заявою про настання страхової події та виплату страхового відшкодування. Дана заява була розглянута, пошкодження водою квартири АДРЕСА_1 визнано страховим випадком, у зв`язку з чим, на підставі: висновку № 1-MH-1066 про розмір матеріального збитку від 06.07.2021 та страхового акту МН-1066 від 14.07.2021 ПрАТ «СК «УСГ» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 22 251,60 грн, що підтверджується платіжним дорученням №18366 від 14.07.2021.

Представник позивача вказує, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України, з моменту виплати страхового відшкодування, ними отримана право вимоги до власника квартири АДРЕСА_2 як особи відповідальної за завдання матеріальної шкоди власнику квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 08 червня 2023 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) сторін та призначено до судового розгляду.

26 червня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Корчак Я.О. просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відзив вмотивовано тим, що акт про наслідки залиття квартири не може вважатися належними та допустимим доказом, які підтверджують причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями відповідача та завданою позивачу шкодою. Крім того, він не відповідає вимогам Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», яким встановлено форму акту, який складається у разі залиття квартири, а саме: акт не затверджений організацією (підприємством), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (ДП «ЕС «Місто Квітів»; проведення обстеження здійснювалося без залучення власників обох квартир або їх представників, тобто потерпілого та винуватця; в акту комісія вказала на обстеження лише однієї квартири АДРЕСА_3 , тобто опосередковано визнала, що не проводила обстеження квартири АДРЕСА_2 .

13 липня 2023 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якому викладено обставини, аналогічні викладеному в позовній заяві. Крім цього вказано, що комісія ДП «ЕС «Місто квітів» не засвідчила акт про залиття квартири печаткою підприємства у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України що спрощення порядку відкриття бізнесу», яким запроваджено перехід від обов`язкового до добровільного використання печаток юридичними особами.

Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для настання деліктної відповідальності за статтями 1166, 1167 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.

Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Такі ж правові висновки підтримуються на даний час Верховним Судом, зокрема в постанові від 25 лютого 2019 року в справі № 466/4051/15-ц.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 77 - 80 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_4 .

ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , яка фактично знаходиться в одному житловому будинку на поверх нижче від квартири відповідача.

Згідно акту від 20.05.2021, складеного комісією, у складі головного інженера ДП «ЕС «Місто квітів» ОСОБА_5, інженера ОСОБА_3 та менеджера ОСОБА_4 , вбачається, що ними обстежена квартира АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_2 предмет залиття. В ході обстеження виявлено: квартира знаходиться на 10 поверсі шістнадцятиповерхового будинку, залиття відбулося з вище розташованої квартири АДРЕСА_2 , внаслідок неякісного монтажу сантехнічного обладнання.

Зокрема, єдиним доказом на підтвердження наявності у відповідача обов`язку із відшкодування шкоди є акт про залиття.

Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» встановлено форму акту, який складається у разі залиття квартири (додаток № 4 до Правил).

Згідно з вказаними Правилами акт складається комісією за участю представників організації, яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, та організації, яка обслуговує внутрішньо будинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника будинку або будинкового комітету і затверджується начальником організації, яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Присутність зацікавлених осіб як від потерпілої, так і від винної сторін є обов`язковою.

В акті повинно бути відображено: дата його складання; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника квартири, що зазнала шкоди; прізвище, ім`я, по батькові власника квартири, з вини якого сталося залиття; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода, обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей; висновок комісії щодо встановлення вини особи, яка вчинила залиття. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії.

Відмова від підпису складеного акту присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність і у такому випадку в акті має бути зазначено, що такі особи (прізвище ім`я по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин.

Зазначені правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 201/658/16-ц (провадження № 61-40389св18).

У зв`язку із вищевикладеним суд звертає увагу, що акт про залиття квартири складений у відсутності відповідача і не містять вказівок на те, чи було ознайомлено його із вказаним документом.

Також акти про залиття не містять відомостей щодо обстеження квартири АДРЕСА_4 , із якої могло відбутися залиття, а отже із його змісту не можна дійти беззаперечного висновку, що обставини події були повно та всебічно з`ясовані комісією при складанні акту і правильно встановлено причину залиття.

Враховуючи викладене, суд не може вважати вказаний акт належним, допустимим та достовірним доказом в розумінні статей 77-80 ЦПК України, які містять вичерпну інформацію про предмет спору.

За таких обставин, суд погоджується з доводами відповідача, що позивачем на надано доказів доведення факту спричинення матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири відповідачем з причин, зазначених у актах про залиття, в зазначену дату.

Суд враховує, що за змістом статті 1066ЦК України відсутність вини має доводити особа, яка завдала шкоди, разом із тим, у даному випадку факт завдання шкоди саме відповідачем не встановлений.

При складанні акту про затоплення, який є основним доказом позивача про завдання шкоди, в порушення вищевказаних законодавчих актів не було запрошено власника квартири, який на думку комісії є винним в залитті квартири, не вказано, що було оглянуто квартиру АДРЕСА_4 та яким чином було встановлено причину залиття. Саме лише розташування квартири відповідача над квартирою не є беззаперечним доказом вини відповідача в залитті та локалізації причин залиття саме в його квартирі.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходь до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог на предмет існування права вимоги до відповідача, як відповідальної особи за заподіяну шкоду. Беручи до уваги наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 13, 19, 76, 81, 82, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280-282, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 19 липня 2023 року.

Суддя М. М. Головчак