Рішення № 112296041, 18.07.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 липня 2023 року № 520/2452/22

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк Схід" (м.Харків, вул. Москалівська, 99, корп.15, офіс.201, ЄДРПОУ 43072424) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

установив:

Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області від 04.06.2021 № 15422 про відповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області від 17.12.2021 № 31075 про відповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

зобов`язати Головного управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПАРК СХІД" (вул. Москалівська, 99, корпус 15, офіс 201, м. Харків, 61004, код ЄДРПОУ 43072424) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, оскаржувані рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, є протиправними та необґрунтованими, адже не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення товариства до ризикових платників за п. 8 Критеріїв, які не ґрунтуються на доказовій базі.

ГУ ДПС в Харківській області надано відзив на адміністративний позов, у якому зазначено, що Комісією ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН прийняті рішення від 04.06.2021 № 15422 та від 17.12.2021 № 31075 про відповідність підприємства Критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку "у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації ПН/РК". Підставою прийняття даного рішення слугувала податкова інформація: наявні ознаки проведення ризикових операцій. На адресу ГУ ДПС надійшов лист Головного управління Національної поліції в Харківській області, у якому повідомлено про проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню від 04.01.2021 №42021221050000001. Крім того, відповідно до схеми руху ПДВ за грудень 2020 року - грудень 2021 року встановлено невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним, ні по номенклатурі, ні по об`єму придбання, а саме: реалізовано послуги оренди, а було придбано будівельні матеріали. Отже, аналіз діяльності позивача свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, підприємство задіяне у проведенні ризикових операцій. Так, позивач здійснює реалізацію товару, які за обсягами постачання та номенклатурою різняться з придбаним товаром. Аналіз діяльності позивача свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності з ПДВ, втрат бюджету, проходження схемного кредиту - суб`єктів господарювання, які задіяні в схемах Формування ризикового податкового кредиту з ПДВ для реального сектору економіки. Позивач не несе витрати на зберігання придбаного товару, продає товари у значно витих обсягах, ніж придбав. За результатами аналізу реєстрації в ЄРПН встановлені взаємовідносини з ризиковими контрагентами. Наявна податкова інформація свідчить про ймовірність задіяння ТОВ "ТЕХНОПАРК СХІД" у мінімізації сплачених до бюджету сум ПДВ та про правомірність внесення платника податку до переліку ризикових з огляду на обґрунтовані сумніви в реальності здійснення господарських операцій позивачем.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач просив задовольнити вимоги з підстав зазначених у позові.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач пройшов визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб`єкта господарювання юридичної особи, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Харківській області, є платником податку на додану вартість.

Основними видами діяльності підприємства за КВЕД є 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, інші види діяльності за КВЕД: 43.29 будівельно-монтажні роботи, 43.31 штукатурні роботи, 43.32 установлення столярних виробів, 43.33 покриття підлоги й облицювання стін, 43.34 малярні роботи та скління, 43.91 покрівельні роботи, 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 77.29 прокат інших побутових виробів і предметів особистого вжитку, 77.32 надання в оренду будівельних машин і устаткування, 77.33 надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп`ютерів, 77.39 надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у., 81.10 комплексне обслуговування об`єктів, 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна, 68.32 управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту, 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів, 41.10 організація будівництва будівель, 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель.

Рішенням від 04.06.2021 р. № 15422 комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області прийшла до висновку про відповідність ТОВ "ТЕХНОПАРК СХІД" критеріям ризиковості платника податків (п. 8 Критеріїв ризикованості платника податку) (а. с. 54,т.2).

Відповідно до витягу з протоколу від 04.06.2021 р. № 102 засідання комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на адресу ГУ ДПС у Харківській області надійшов лист Головного управління Нацполіції в Харківській області, вих. №59/3101 від 14.05.2021 року (вх. до ГУ ДПС області від 14.05.2021 року №17276/5), у якому повідомлене про проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню від 04.01.2021 року №42021221050000001 та надано матеріали кримінального провадження. Відповідно до наданих матеріалів кримінального провадження встановлено підприємства з ознаками ризиковості, які подають звітність з ІР адреси - НОМЕР_1 , а саме: ТОВ "ТЕХНОПАРК СХІД" (п.н. 43072424). Крім того, у витязі зазначено, що наявна податкова інформація свідчить про ймовірність задіяння платників ТОВ "'ТЕХНОІІАРК СХІД" (п.н. 43072424) у мінімізації сплачених до бюджету сум ПДВ та про можливість віднесення платників до переліку ризикових.

10.12.2021 позивачем подано до контролюючого органу повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості № 1

У поясненнях підприємство зазначило, що у межах здіснення господарської діяльності товариством 01.12.2019 року укладено Договір оренди на нежитлове приміщення 1- го поверху №26, 57-:-99 площею 2191,0 м2; 2-го поверху №37-:~43, 49-:-58, 60-:-71 площею 1778,0 м2 в загальною площею 3969,0 м2 в літ. "А-8", що знаходиться за адресою, місто Харків, вул. Москалівська, №99 з орендодавцем ТОВ "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "АВАНГАРД".

ТОВ "ТЕХНОПАРК СХІД" закуповує матеріали і здійснює ремонтні роботи по поліпшенню стану будівлі. Для залучення коштів для ремонтних робіт ТОВ "ТЕХНОПАРК СХІД" здає в суборенду деякі приміщення за договорами суборенди нежитлових приміщень з наступними орендарями: ТОВ "ЕЛ-ВИН" (податковий номер 41760755) договір №03/06/2020 від 04.06.2020р.зі змінами та доповненнями на передачу в оренду нежитлових приміщень загальною площею 2293,0 м2 за адресою: м. Харків, вул. Москалівська , будинок 99; ТОВ "ФОРМТЕКС" (податковий номер 40421154) договір №01/07/2020 від 01.07.2020р. на передачу в оренду нежитлових приміщень загальною площею 339,6 м2 за адресою: м. Харків, вул. Москалівська , будинок 99; ФОП ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_2 ) договір №30/12/2019-3 від 30.12.2019р. на передачу в оренду нежитлових приміщень загальною площею 270,4 м2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Закупівля будівельних матеріалів здійснюється у наступних постачальників: ТОВ "ГУД ВІН ХХІ" (податковий номер 34016825), ПСК "ХАРКІВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ ГЕФЕСТ" (податковий номер 33291973); ТОВ ТД "ЄВРОТРУБПЛАСТ" (податковий номер 33090871),ТОВ "220ЮА" (податковий номер 42943320),ТОВ "АСТЕР М" (податковий номер 43343818), ТОВ "ВКФ «ПЛАСТ І КАТО" (податковий номер 31893697) ,ТОВ "КАБЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГИ" (податковий номер 32950551) та інші.

Вивіз побутових відходів здійснює КП "Комплекс з вивозу побутових, відходів" (податковий номер 33290649) на підставі договору №1971. За спожиту електричну енергію ТОВ "ТЕХНОПАРК СХІД" сплачує ДП "ХАРКІВСЬКИЙ ПРИЛАДОБУДІВНИЙ ЗАВОД ІМ. Т. Г. ШЕВЧЕНКА" (податковий номер 14315500) на підставі договору №30/55 від 01.06.2021р.

Згідно штатного розкладу на ТОВ "ТЕХНОПАРК СХІД" на теперішній час праці чотири співробітника і дві вільні вакансії муляр і підсобний робітник.

Стосовно господарських взаємовідносин з ТОВ "ЕЛ-ВІН" (податковий номер 41760755) позивачем зазначено, що між ТОВ "ТЕХНОПАРК СХІД" та ТОВ "ЕЛ-ВІН" укладено договір суборенди об`єкта нерухомості № 03/06/2020 від 04.06.2020 р. зі мінами та доповненнями на передачу в оренду нежитлових приміщень загальною площею 2293,0 м2 за адресою: м. Харків, вул. Москалівська, будинок 99.

На підтвердження факту отримання послуг від ТОВ " ЕЛ-ВИН" протягом червня-жовтня 2021р. надано акти надання послуг.

До пояснень також були долучені розрахунки за рахунком 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями і замовниками", оборотно-сальдові відомості по рах. 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями і замовниками", рах. 104 "Основні засоби" та рах 201 "Матеріали", копії відповідних платіжних доручень, фото приміщень на час прийняття в оренду, скан-копії повідомлень за формою 20-ОПП, скан-копії первинних документів на придбання товару у основних постачальників, копії договорів та видаткових накладних, скан-копії наказу штатного розкладу та об`єднаного звіту за 1-3 кв. 2021р., повідомлення про прийняття роботу.

Рішенням від 10.12.2021 року № 3508331/43072424 комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, невраховано таблиці даних платника податку, зареєстрованого у контролюючому органі 09.12.2021 р. № 9375113279 врахованої згідно з рішенням комісії від 09.12.2021 р. № 3502959/43072424 (а. с. 21, т. 1)

Рішенням від 17.12.2021 № 31075 комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області прийшла до висновку про відповідність ТОВ "ТЕХНОПАРК СХІД" критеріям ризиковості платника податків (п. 8 Критеріїв ризикованості платника податку) (а. с. 17, т. 1).

Відповідно до витягу з протоколу від 17.12.2021 року № 237 засідання комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами аналізу реєстрації в ЄРПН встановлені наявні ознаки проведення ризикових операцій, підприємство ТОВ "'ТЕХНОПАРК СХІД" (п.н. 43072424) отримано негативну вхідну інформацію по контрагентах на суму 1223,8 тис. гривень.

Крім того, у витязі зазначено про надходження до Головного управління Національної поліції в Харківській області листа вих. №59/3101 від 14.05.2021 року (вх. до ГУ ДПС області від 14.05.2021 року №17276/5), у якому повідомлене про проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню від 04.01.2021 року №42021221050000001 та надано матеріали кримінального провадження. Отже, за результатами обговорення діяльності платника податку ТОВ "ТЕХНОПАРК СХІД" (п. н. 43072424) вирішено, що на теперішній час платник відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, а саме, "у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської діяльності операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування".

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність приписам ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року затверджено Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок №1165).

Відповідно до п. 2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

В свою чергу, ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Пунктами 5-7 Порядку №1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; - інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

З огляду на зміст вказаних приписів, суд приходить до висновку, що процедура розгляду документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку рішення Комісії, не є процедурою адміністративного оскарження первинного рішення Комісії. Так, за результатами розгляду документів платника податків не ухвалюється рішення про задоволення/відмову в задоволенні скарги платника податку, а виноситься аналогічне рішення, яке додатково враховує обсяг та зміст поданих до Комісії інформації та копій документів.

Критерієм ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплений у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та застосований Комісією ГУ ДПС у Харківській області, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п.8 Додатку 1).

З аналізу вищенаведеної норми вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання підприємством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

З огляду на викладене, контролюючий орган має дотримуватись послідовності дій при прийнятті відповідного рішення.

Дослідивши рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість №15422 від 04.06.2021 суд встановив, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття вказаного рішення.

Так, з відзиву на позовну заяву вбачається, що комісією регіонального рівня прийняте рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС та з листа ГУНП в Харківській області про проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню.

В силу правового висновку постанови Верховного Суду від 02.07.2019 р. по справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Аналогічний по суті висновок з приводу умотивованості рішень суб`єктів владних повноважень викладений і у п.75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18, де указано, що адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності ("виправдання") свого рішення.

З досліджених судом рішень встановлено, що оскаржувані рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - "підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій", та не містить доказів наявності податкової інформації, що саме свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Також, в оскаржуваних рішеннях відповідачем, в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Таким чином, не виклавши розшифрування податкової інформації в спірному рішенні, як це визначено пунктом 8 Порядку №1165, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 05.01.2021 у справі №640/10988/20 та від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 , від 30.11.2021 у справі №340/1098/20.

Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Контролюючим органом до суду надані витяги з протоколів №237 від 17.12.2021 та від 04.06.2021 № 102, у яких зазначено про наявність кримінального провадження від 04.01.2021 року № 42021221050000001, проте ані до протоколу , ані суду не надано доказів того, що позивач є учасником вказаного кримінального провадження; невідповідність наданих послуг позивачем та придбаних товарів / послуг, тоді як придбання будівельних та супровідних матеріалів здійснено позивачем для ремонту орендованих приміщень, про що повідомлено контролюючий орган та надано відповідні документи; зазначено, що наявна податкова інформація, яка свідчить про імовірність задіяння платників податків у мінімізації сплачених до бюджету сум ПДВ та про можливість віднесення платників до переліку ризикових, в той же час Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі №520/480/20 вказав, що лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Відповідачем не надано жодних доказів, що у достатній мірі підтверджували б правомірність включення позивача до переліку ризикових платників податків.

Суд також зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Отже, у разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем та/або його контрагентом порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку.

Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 у справах №640/10988/20, №640/11321/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для складання у відношенні позивача оскаржуваних рішень.

Враховуючи, що приписами Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку, у разі віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, за відсутності жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків, суд вважає, що віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності.

Отже, наявність запису в базах даних ДПС України про позивача як «ризикове підприємство» порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних (п. 201.1. ст. 201 ПК України).

Також у цій справі суд враховує правову позицію, висловлену Європейським судом з прав людини у рішеннях від 14.10.2011 у справі «Щокін проти України» (заява №23759/03) та від 07.07.2011 у справі «Серков проти України» (заява №39766/05) в яких Суд дійшов висновку: по-перше національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі «якості» закону і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли в його справі національне законодавство допускало неоднозначне трактування.

Враховуючи викладене, з урахуванням наведених норм права, враховуючи, що віднесення позивача до переліку ризикових платників податків відбулось на підставі рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області від 04.06.2021 № 15422 та від 17.12.201 № 31075, які прийнято без належних обґрунтувань, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом скасування оскаржуваних рішень про відповідність ТОВ « Технопарк Схід» критеріям ризиковості платника податку.

Щодо виключення позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості суд зазначає таке.

Положеннями п. 6 Порядку №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Суд враховує, що відповідно до пунктів 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення щодо включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість не відповідають усім критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, та порушують права позивача як платника податку, тому з метою повного та ефективного захисту порушених прав, виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, суд приходить до висновку про наявність підстав для виключення позивача з переліку ризикових платників податку на додану вартість, а тому адміністративний позов в цій частині підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На адресу суду представником позивача подана заява про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу з посиланням на положення ч. 7 ст. 139 КАС України.

Відповідно до вимог ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Судом з матеріалів справи встановлено, що представницею позивача у позовній заяві викладено клопотання про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 грн.

На підтвердження понесених витрат представницею позивача подано копії документів:

- договору про надання правової допомоги від 01.09.2021 № 01/09/2021 (далі - Договір)

додаткової угоди від 01.09.2021 до Договору про надання правової допомоги від 01.09.2021, п.1 якої перердбачено здійснення оплати послуг протягом 3х робочих днів з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

- акту від 02.12.2022 здачі приймання виконаних послуг за договором про надання правової допомоги № 01/09/2021 від 01.09.2021

- рішення № 13/17 від 21.07.2021 рпро розгляд звернень адваокатів Харківщини стосовно необхідності перергляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару

Розглядаючи заяву про відшкодування на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з таких нормативних приписів.

Згідно зі ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 2-5 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

За положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вказані висновки також наведені у Постановах Верховного Суду від 17 вересня 2019 року по справі 810/3806/18, по справі №1740/2428/18 від 24 березня 2020 року, по справі №320/3271/19 від 07 травня 2020 року.

Частиною 5 статті 242 КАС України визначається, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 30000 грн.

Колегією суддів Верховного Суду у справі № 520/9115/19 в Постанові від 11.02.21 зроблено висновок, що суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої прийняте рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність заяви про зменшення витрат на професійну правничу допомогу від відповідача, складність справи, обсяг проведеної роботи та складених представником документів, зважаючи на приписи п. 17 постанови Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 813/481/18, рішенні по справі «Бєлоусов проти України» (Заява № 4494/07) ЄСПЛ дійшов висновку, що витрати, які мають бути сплачені за договором адвокату, необхідно розглядати як фактично понесені: « 115. Суд зазначає, що хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями. Як видно з матеріалів справи, п. Бущенко представляв заявника протягом провадження у Суді, отже, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними» (див. вищезазначене рішення у справі «Савін проти України» (Savin V. Ukraine), n. 97)», суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 30000 грн.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області від 04.06.2021 № 15422 та від 17.12.201 № 31075 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю « Технопарк Схід» критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариства з обмеженою відповідальністю « Технопарк Схід» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк Схід» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ ВП 43983495) суму сплаченого судового збору у розмірі 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн 00 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк Схід» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ ВП 43983495) витрати на правничу допомогу у розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Зоркіна Ю.В.