Ухвала суду № 112290805, 19.07.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 липня 2023 року Справа №200/3110/23

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Ушенко С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення від 01.11.2022 № 0504011351 «Про відмову в перерахунку пенсії», яким відмовлено в перерахунку пенсії за вислугою років на підставі оновленої довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області від 29.09.2022 № 1416 «Про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 », згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб;

зобов`язати здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років з 01.04.2019 на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області від 29.09.2022 № 1416 «Про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 05.03.2019», згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення в наступних розмірах: посадовий оклад 4370,00 грн.; оклад за військовим званням - 1200 грн.; надбавка за вислугу років (45 %) 2506,50 грн.; надбавка за особливості проходження служби (в розмірі 50% від грошового забезпечення) 4038,25 грн.; премія 45 % 1966,50 грн., на загальну суму 14 081,25 грн.

Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовну заяву подано з порушенням вищенаведених вимог КАС України.

Відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з позовної заяви, у вересні 2022 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області направило на адресу позивача довідку від 29.09.2022 № 1416 «Про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 05.03.2021», згідно з якою позивач просить зобов`язати відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії.

Представник позивача 25.10.2022 звернувся до ГУ ПФУ в Донецькій області із адвокатським запитом в інтересах ОСОБА_1 .

Листом від 01.11.2022 № 0500-1503-9/65171 ГУ ПФУ в Донецькій області на вказаний адвокатський запит надало Рішення про відмову в перерахунку пенсії від 01.11.2022 №0504011351.

Доказів отримання представником позивача, адвокатом Овчаренком О.О., зазначеного листа відповідача у грудні 2022 року до суду не надано.

Проте, представник позивача звернувся до адміністративного суду з позовом лише 30.06.2023, тобто після спливу встановленого ст. 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч. 6 ст. 161 КАС України).

Необхідно диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

З дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Судом враховано правову позицію Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.

Відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії спірним рішенням від 01.11.2022 та повідомив про це листом від 01.11.2022.

Таким чином, позивач після отримання пенсії за наслідком розгляду його заяви щодо перерахунку пенсії мав у наступні 6 місяців звернутись до суду із відповідним позовом у разі незгоди з відмовою.

Разом з тим, позивач просить здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугою років з 01.04.2019.

Верховний Суд у рішенні від 17.12.2019 у зразковій справі дійшов висновку про те, що «дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 є неправомірними, а тому відповідача належить зобов`язати скласти та подати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону № 2011-XII та з врахуванням положень постанови № 704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача».

Отже ,ще у 2019 році позивач мав би звернутися до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області з метою отримання оновленої довідки.

Проте, як вже було зазначено, до суду з цим позовом представник позивача звернувся лише 30.06.2023, тобто з грубим пропуском строку звернення до суду.

Наведене свідчить про відсутність підстав вважати, що позивач без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових перерахованої пенсії звернувся до пенсійного органу із заявою про надання відповідної інформації.

Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися не можуть розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки є результатом суб`єктивних дій самого позивача, а не об`єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають їй вчасно реалізувати своє право на судовий захист.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 27.01.2020 у справі № 420/3001/19, від 25.02.2020 у справі № 360/1870/19.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 зазначила, що строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій згідно зі статтею 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

У даному ж випадку, пенсія у бажаному позивачем розмірі нарахована не була.

Також Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначила із посиланням на висновки, що наведені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а, що положення закону про необмеження будь-яким строком спорів щодо невиплаченої пенсіонерові пенсії підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу. Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Судова палата вказала, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Оскільки пенсія є щомісячним періодичним платежем, то в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно, а, відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав звернула увагу на те, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду також не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справи «Стаббігс та інші проти Великобританії» рішення від 21.02.1986, «Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.1980, «Голдер проти Сполученого Королівства» рішення від 21.02.1975).

На думку Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» (2006) необхідно досліджувати, чи можна вважати перебіг строку прогнозованим з точки зору заявника.

У позовній заяві представник позивача просить поновити строк звернення до суду, обґрунтовуючи це тим, що в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан, а позивач зареєстрований і постійно проживає в м. Краматорськ, через що постійно знаходиться під обстрілами, за сімейними обставинами, доглядаючи матір похилого віку.

Разом з тим, до суду не надано доказів догляду позивачем за матір`ю, а саме довідки про склад сім`ї, чи доказ, що він є офіційним опікуном.

Крім того, суд зазначає, що згідно ордера серії АН № 1101714 від 30.06.2023 адвокат Овчаренко О.О, згідно договору від 10.02.2022 взяв на себе обов`язок щодо захисту інтересів позивача.

Отже, перебування позивача у м. Краматорськ та догляд за матір`ю похилого віку жодним чином не вплинуло на звернення адвоката Овчаренка О.О. в інтересах позивача до суду з даним позовом з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, оскільки саме адвокат в рамках договору від 10.02.2022 підготовив і подав позовну заяву.

Разом з тим, з приводу заяви про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України 24 лютого 2022 року із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 зазначив: сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може вважатись поважною причиною для безумовного поновлення строків звернення до суду, якщо позивач не обґрунтував неможливість такого звернення у встановленні строки.

Необхідно враховувати, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Твердження Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дозволяє уникнути численних зловживань й маніпулювання фактом запровадження воєнного стану в Україні. До обставин, за яких неможливе вчинення процесуальних дій, може належати ракетне ураження території, де знаходиться позивач та/або відповідний орган чи сторона спору, окупація вказаної території, відсутність електрозабезпечення тощо. Певним чином ця постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду впливає на однорідність судової практики, особливо в судах першої інстанції.

Аналогічне твердження визначене Верховним Судом в ухвалі Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі № 127/2897/13-ц. Суд зазначив, що у разі, коли позивач пропустив процесуальний строк з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, то питання про його поновлення вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Отже, сам факт запровадження воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» не є поважною причиною для безумовного поновлення процесуальних строків. Для такого поновлення необхідним є клопотання, в якому будуть зазначені інші обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та перешкоджали вчиненню тих чи інших дій, а також докази, що підтверджують ці обставини.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, ненавівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивачеві слід надати до суду письмову заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням інших підстав поважності його пропуску та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про необхідність залишення даного позову без руху та надання позивачеві строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123 та 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху і встановити десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.

Позивачу необхідно надати до суду письмову заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням інших підстав поважності його пропуску та докази поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачеві, що при невиконанні вимог даної ухвали, зазначена позовна заява буде повернута.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Ушенко