Ухвала суду № 112290555, 19.07.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

19 липня 2023 р.Справа №160/16716/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву Дніпровського апеляційного суду про забезпечення позову у справі №160/16716/23 за позовом Дніпровського апеляційного суду до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

11.07.2023 року Дніпровський апеляційний суд звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просить суд:

- скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владислава Андрійовича від 15.06.2023 року, що винесена у виконавчому провадженні ВП № 68768558 про накладення штрафу;

- зупинити виконання постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. від 15.06.2023 року ВП № 68768558 про накладення штрафу до розгляду позовної заяви Дніпровського апеляційного суду по суті.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2023 року позовну заяву Дніпровського апеляційного суду залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків.

19.07.2023 року на адресу суду від Дніпровського апеляційного суду надійшла заява, в якій заявник просить суд забезпечити позов шляхом зупинення виконання постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. від 15.06.2023 року ВП № 68768558 про накладення штрафу до розгляду позовної заяви Дніпровського апеляційного суду по суті.

В обгрунтування вказаної заяви заявник посилається на ст. 150-153 КАС України та зазначає, що оскаржувана постанова є виконавчим документом на підставі якого може бути стягнення суми штрафу. За таких обставин, враховуючи те, що поточні рахунки Дніпровського апеляційного суду заблоковані та спрямовані на примусове виконання постанови органами ДВС, такими діями завдано шкоди судовій установі та зупинена діяльність з виконання договорів на поставку товарів та послуг на утримання суду. Такі обставини на думку позивача вказують на те, що у разі незастосування забезпечення позову буде унеможливлений ефективний захист прав та інтересів громадян. В разі забезпечення позову, буде лише зупинена процедура можливого примусового штрафу, а не вирішене питання про законність оскаржуваної постанови, що ніяк не змінює обсяг у правах та обов`язках сторін у спорі, а лише тимчасово до набрання чинності рішенням суду, зупиняє стягнення штрафу органами державної виконавчої служби. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити вимоги, викладені в заяві.

За приписами п. 3 ч.1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС України) заява про забезпечення позову може бути подана одночасно з пред`явленням позову до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову та вивчивши надані докази на його підтвердження, суд приходить до висновку про наявність достатніх обґрунтованих правових підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо, зокрема, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 ст. 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року № 9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 року № 2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З викладеного слідує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Предметом розгляду у даній справі є правомірність винесення постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко Владислава Андрійовича від 15.06.2023 року, що винесена у виконавчому провадженні ВП № 68768558 про накладення штрафу.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що стягувачем ОСОБА_1 пред`явлено до примусового виконання виконавчий лист № 160/13154/20 виданий 05.11.2021 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом щодо зобов`язання Дніпровського апеляційного суду провести нарахування та виплату суддівської винагороди ОСОБА_1 , на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, з утриманням з цих сум, передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року.

23.02.2022 року державним виконавцем Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенком Владиславом Андрійовичем було відкрито виконавче провадження №68768558 з примусового виконання виконавчого листа № 160/13154/20 виданого 05.11.2021 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

Постановою від 15.06.2023 року державного виконавця було накладено штраф на боржника за невиконання виконавчого документа у розмірі 5100,00 грн.

Приписами ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон України №1404-VІІІ) встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України №1404-VІІІ підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Статтею 34 Закону України №1404-VІІІ визначено вичерпний перелік обставини, при наявності яких державний виконавець зупиняє виконавче провадження. Відповідно до вказаної статті не передбачено зупинення виконавчого провадження при оскаржені постанови про накладення штрафу.

Натомість відповідно до п.2 ч. 1 ст. 34 Закону № 1404-VIII, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Частиною 1 статті 35 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

Частиною першою статті 75 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу.

Таким чином, оскаржувана постанова є виконавчим документом на підставі якого може бути стягнення суми штрафу.

На підставі вищезазначеного та враховуючи те, що виконавчий лист № 160/13154/20 від 05.11.2021 року стягувачем звернуто до примусового виконання, відкрито виконавче провадження та державним виконавцем винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу, на думку суду, це може призвести до негативних фінансових наслідків для заявника у вигляді стягнення суми штрафу, яка є спірною, а тому ускладнить ефективний захист і поновлення прав та інтересів позивача у майбутньому у разі задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, суддя вважає за можливе забезпечити позов Дніпровського апеляційного суду до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу шляхом зупинення виконання постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. від 15.06.2023 року ВП № 68768558 про накладення штрафу, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/16716/23.

При цьому суддя зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у такій спосіб має на меті збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Окрім цього, вжиття заходів забезпечення позову саме таким чином буде відповідати предмету позову, не тягне фактичного вирішення спору по суті та забезпечить збалансованість інтересів сторін, що, свою чергу, не суперечить положенням законодавства України.

Щодо протиправності спірної постанови суддя зазначає, що оцінку такій буде надано судом при вирішені справи по суті.

З огляду на викладене, заява позивача про забезпечення адміністративного позову у даній справі є такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Дніпровського апеляційного суду про забезпечення позову у справі №160/16716/23 задовольнити.

Забезпечити позов Дніпровського апеляційного суду до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу шляхом зупинення виконання постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. від 15.06.2023 року ВП № 68768558 про накладення штрафу, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/16716/23.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна