Рішення № 112287419, 19.07.2023, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/4240/23

Категорія 35

2/295/1635/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2023 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі головуючого судді Чішман Л.М. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ґрін Бін Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за спожиті послуги з поводження з побутовими відходами, яка станом на 01.04.2023 року становить 1918, 80 грн та судові витрати.

В обґрунтування позову вказано, що квартира АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить відповідачам в рівних частках, кожному по 1/4 частки. Відповідачі є споживачами послуг з вивезення побутових відходів, які надає ТОВ «Ґрін Бін Україна» та не в повному обсязі сплачують плату за надані послуги, у зв`язку з чим за період з 01.11.2020 року по 31.03.2023 року утворилась заборгованість в сумі 1918, 80 грн, яку позивач просить стягнути на свою користь.

Позивач вказує, що на адресу відповідачів неодноразово були надіслані претензії про необхідність сплати борг за надані послуги, однак надіслані позивачем листи-претензії проігноровані відповідачами.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 26.04.2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін (а.с. 38).

Від відповідачів відзиву на позовну заяву не надходило, клопотань про продовження/поновлення строку для надання відзиву не надходило. Копію ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви з додатками було направлено відповідачам в порядку, визначеному ЦПК України, проте останні повернулися до суду неврученими під час доставки.

З урахуванням викладеного, відсутності клопотань сторін про призначення розгляду справи в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Квартира АДРЕСА_1 , належить відповідачам на праві спільної часткової власності, в рівних частках, кожному по 1/4 частки, що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №327859745 від 03.04.2023 року (а.с. 14).

Згідно листа управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради від 20.02.2023 року, а також відомостей ВОМІРМП УДМС України в Житомирській області у квартирі АДРЕСА_1 , зареєстровано 4 особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 (а.с. 17, 34-37).

Згідно з рішенням Житомирської міської ради №2069 від 10.11.2020 року «Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на певній території міста Житомира», ТОВ «Ґрін Бін Україна» є виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на території міста Житомира по межам територій №1, 3, 4, 6 строком до 01.11.2027 року (а.с. 19).

На підставі рішень виконавчого комітету Житомирської міської ради №1424 від 02.12.2020 року, №1425 від 02.12.2020 р., №735 від 07.07.2021 р., № 557 від 03.08.2022 року для ТОВ «Ґрін Бін Україна» встановлені і затверджені тарифи на послуги з поводженням з побутовими відходами (а.с. 20-25).

Отже, на підставі матеріалів справи і вимог чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, судом встановлено, що відповідачі, як співвласники житлового приміщення, є споживачами послуг з вивезення побутових відходів, які надає позивач на даній території м. Житомира. Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачі не користуються послугами ТОВ «Ґрін Бін Україна» щодо вивезення побутових відходів.

Зі змісту довідки по особовому рахунку за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що за період з 01.11.2020 року по 31.03.2023 року утворилась заборгованість за надані послуги з вивезення побутових відходів, яка становить 1918, 80 грн (а.с. 18).

Згідно зі статтями 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Доказування покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зі змісту статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вбачається, що до житлово-комунальних послуг, зокрема, належить послуга з поводження з побутовими відходами.

Згідно з пунктом «б» частини 1статті 15 Закону України «Про відходи» громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов`язані вносити в установленому порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів.

Відповідно до положень статті 35-1 Закону України «Про відходи» власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів.

Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту п. 6 ч. 1 ст. 1 "Про житлово-комунальні послуги" вбачається, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до положення п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до пункту 6 частини 1статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги має право звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно частини 1статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За правилами ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання.

Водночас, згідно з ч. 1ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності та залежно від положень закону або домовленості між співвласниками може належати їм на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності (частина друга статті 355 цього Кодексу). При цьому спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно (частина четверта статті 355 цього Кодексу).

Відповідно до частини четвертої ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В разі належності квартири декільком особам на праві спільної сумісної або спільної часткової власності, позовні вимоги мають бути пред`явлені до кожного з них про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірах, що відповідають їх часткам у праві спільної сумісної/часткової власності на квартиру. Крім тих випадків, коли між співвласниками досягнуто домовленості щодо утримання квартири і визначено уповноваженого власника квартири (постанова ВС від 20.09.2018 у справі № 522/7683/13-ц, постанова ВСУ від 04.11.2015 у справі 6-734цс15, постанова ВС від 01.09.2020 у справі № 352/2163/13-ц).

Таким чином, беручи до уваги те, що відповідачі є співвласниками житлового приміщення з визначеними частками, то з кожного з них підлягає стягненню заборгованість за надані послуги з вивезення побутових відходів відповідно до розміру частки кожного в спільній частковій власності, а вимога про стягнення заборгованості солідарно на підставі ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», на яку посилається позивач, не підлягає застосуванню до спірні правовідносини.

Разом з тим, судом встановлено, що один з відповідачів, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є неповнолітнім.

У відповідності із вимогами ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Відтак, оскільки ОСОБА_3 є неповнолітнім, обов`язок зі сплати заборгованості покладається на його батьків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, вимоги чинного законодавства, які регулюються спірні правовідносини, суд вважає що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню, тому стягує в солідарному порядку з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з вивезення побутових відходів в розмірі 1918, 80 грн.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір в розмірі 2684, 00 грн.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір у зв`язку з пред`явленням позову в розмірі 2684,00 грн (а.с. 1).

Таким чином на підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір у розмірі 894, 66 грн (2684, 00 грн. : 3).

Згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на правничу допомогу.

Щодо витрат на правничу допомогу, судом встановлено, що 15.02.2023 року між ТОВ «Ґрін Бін Україна» та адвокатом Дорофєєвим Д.О., який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1169 від 19.12.2015 р, укладений договір-доручення про надання правової допомоги, зі змісту пункту 4.1 якого вбачається, що гонорар адвоката за послуги, визначені у п.п. 2.1.2 цього договору, складає 2500,00 грн та має бути сплачений клієнтом протягом 10-ти банківських днів з моменту зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок клієнта на підставі виданого судом виконавчого листа про стягнення заборгованості з споживачів послуг по вивезенню ТПВ за адресою: АДРЕСА_1 , або добровільного виконання рішення суду боржником (а.с. 27).

Відповідно до частин 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Подібні за змістом правові висновки зроблені у постановах Верховного Суду від 02.12.2020 року у справі № 317/1209/19, від 12.01.2021 року у справі № 280/2635/20; від 03.02.2021 року у справі № 554/2586/16; від 17.02.2021 року у справі № 753/1203/18; від 01.09.2021 у справі №178/1522/18; від 15.06.2021 року у справі № 159/5837/19; від 10.11.2021 року у справі № 329/766/18; від 23.12.2021 року у справі № 923/560/17.

Судова практика з зазначеного питання є сталою і змін не зазнавала.

Відсутність доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не може виступати самостійною підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу.

Такий висновок зроблено в постанові Верховного Суду від 01.11.2022 року у справі № 757/24445/21.

Крім того, у справі "Бєлоусова проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно з договірними зобов`язаннями, а тому витрати за цим гонораром є фактично понесеними.

Разом з тим, визначаючи розмір гонорару адвоката та обґрунтовуючи його розмір, у позовній заяві (а.с 5) зазначено, що адвокатом було надано позивачу такі послуги: консультація (опитування) клієнта щодо фактичних обставин справи, опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини, збір, вивчення та аналіз документів, на підставі яких позивач обґрунтовує свої вимоги, підготовка позовної заяви, а також участь у судових засіданнях, яка оцінена в розмірі 900 грн.

Дослідивши умови укладеного між позивачем та адвокатом договору, детальний розрахунок наданих адвокатом позивачу послуг, наведений в позовній заяві, суд вважає його завищеним, оскільки розгляд справи фактично проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, тобто без судових засідань, участі в яких адвокат не приймав.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 2700, 00 грн суд вважає неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, недоведеним позивачем.

Співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову, суд вважає розмір витрат на оплату адвоката в розмірі 1800, 00 грн (2700, 00 грн - розмір витрат на професійну допомогу, заявлений позивачем, - 900, 00 грн - витрати на участь адвоката у судових засіданнях).

Таким чином, враховуючи те, що позивач має зобов`язання зі сплати витрат на користь адвоката, на підставі ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати з надання професійної правничої допомоги по 600,00 грн з кожного (1800,00 грн : 3).

Керуючись ст.ст. 355, 525, 526, 530, 541 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про відходи», ст.ст. 12, 13, 77, 81, 133, 141, 280, 259, 263-268, 354, 382 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ґрін Бін Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ґрін Бін Україна» заборгованість за послуги з вивезення побутових відходів, яка утворилась за період з 01.11.2020 року по 31.03.2023 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ґрін Бін Україна» судовий збір по 894, 66 грн з кожного.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ґрін Бін Україна» витрати на професійну правничу допомогу по 600,00 грн з кожного.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ґрін Бін Україна», місцезнаходження: м. Житомир, вул. Басейна, 3, код ЄДРПОУ 42280155.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 19 липня 2023 року.

Суддя Л.М. Чішман