Рішення № 112277537, 19.07.2023, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/1982/23 Справа №754/1507/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

19 липня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Скрипки О.І.,

за участю секретаря - Моторенко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТзДВ СК «Альфа-Гарант» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою в порядку регресу, мотивуючи свої вимоги тим, що 12.12.2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода між автомобілями «Шевролет» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та «Фіат» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент настання ДТП була застрахована в ТзДВ СК «Альфа-Гарант» згідно полісу №167010910. Власнику автомобіля «Фіат» було виплачено страхове відшкодування в розмірі 11054,03 грн. Оскільки відповідач самовільно залишив місце ДТП, то згідно з Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Тздв СК «Альфа-Гарант» отримало право вимагати компенсації виплаченої суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 11054,03 грн. А тому, позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування шкоди грошові кошти у розмірі 11054,03 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 грн.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 08.02.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у своїй заяві просить розглядати справи у його відсутність,

проти ухвалення заочного рішення також не заперечував.

Відзив на позовну заяву та будь-які заяви, клопотання відповідача до суду не надходили. Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

Враховуючи обставини справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення, проти чого не заперечував представник позивача у заяві.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, що 12.12.2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода між автомобілями «Шевролет» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 та «Фіат» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 .

Постановою Деснянського районного суду м.Києва від 24.02.2021 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за фактом спричинення даної ДТП та піддано адміністративному стягненнюу вигляді штрафу.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент настання ДТП була застрахована в ТзДВ СК «Альфа-Гарант» згідно полісу №167010910.

Власнику автомобіля «Фіат» було виплачено страхове відшкодування в розмірі 11054,03 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 11.03.2021 року.

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, дією чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Пунктом 4 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст. 1166, 1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки - незалежно від наявності вини.

Згідно із п.п. 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частиною 1 статті 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи викладене вище, встановлені у справі обставини, той факт, що відповідач добровільно не бажає відшкодувати завдану шкоду, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Страхової компанії є підставними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню у рахунок відшкодування шкоди грошові кошти у розмірі 11054,03 грн.

Положеннями ст. 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Судом встановлено, що відповідачем у встановленому законом порядку та строк було надана документи на підтвердження понесених судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, а саме: витяг з договору про надання правничої допомоги від 14.05.2019 року; завдання-доручення №171 до договору про надання правничої допомоги від 14.05.2019 року; платіжне доручення №25878 від 24.12.2021 року; акт прийому-передачі наданої правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги від 14.05.2019 року; детальний розрахунок та опис робіт (наданих послуг), виконаних за договору про надання правничої допомоги від 14.05.2019 року в розмірі 4000 грн.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст. 993, 1166, 1188, 1191 ЦК України, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», код ЄДРПОУ 32382598, у рахунок відшкодування шкоди грошові кошти в розмірі 11054,03 грн., витрати на професійну правову допомогу в розмірі 4000 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: