Рішення № 112270177, 17.07.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.07.2023Справа № 910/3674/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кур`єр України»

про стягнення 515850,35 грн

Без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кур`єр України» про стягнення 515850,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору №П-0120520 про надання кур`єрських послуг від 08.09.2020 в частині відшкодування вартості втраченого відправлення. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача вартість втрачених відправлень у розмірі 364350 грн. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення штраф у розмірі 72870 грн, інфляційні втрати у розмірі 67969,37 грн та 3% річних у розмірі 10660,98 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 14.04.2023, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 24.04.2023 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 04.05.2023. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 28.04.2023.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.04.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03110, м. Київ, вул. Олександра Пироговського,18.

Копія зазначеної ухвали була отримана відповідачем 11.01.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105494211021.

Проте, ТОВ «Кур`єр України» в установлений строк відзиву на позов не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Таким чином, суд вказує на те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 08.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кур`єр України» (далі - Виконавець) та Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (далі - Замовник) укладено Договір №П-0120520 про надання кур`єрських послуг (далі - Договір) відповідно до умов якого Замовник замовляє, а Виконавець зобов`язується надати у вказаному Замовником об`ємі кур`єрські послуги з доставки відправлень (вантажів) за принципом «від дверей до дверей» в різні пункти призначення в Україні, що обслуговуються Виконавцем та надає можливість Одержувачу/Замовнику здійснити оплату за послуги доставки відправлення (Вантаж) на розрахунковий рахунок Виконавця банківським переказом. (п.2.1. Договору)

Згідно з п.п.4.3.1., 4.3.2., 4.3.6. Договору Виконавець зобов`язується забезпечувати якість виконання послуги відповідно до вимог Договору. При неможливості виконати у відповідності з умовами Договору негайно повідомити про це Замовника. Доставляти відправлення Замовника адресатам у терміни, що вказані у Додатку №1.1. Таблиця №1. Якщо адреса складу відсутня в переліку, то термін доставки в обласні центри 48 годин, не в обласні центри - 144 години.

Відповідно до п.5.1. Договору вартість послуг зазначається у Додатку №1 не підлягає зміні на період дії договору та включає: вартість приймання, маркування, доставку відправлень за адресами, вказаними у відповідному Реєстрі, в тому числі із виконанням у разі необхідності Доручених дій, суму всіх витрат та компенсацій, які несе Виконавець, у зв`язку із наданням Послуг.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та умовами даного Договору. (п.6.1. Договору)

Виконавець несе відповідальність за зовнішній стан Відправлення (неушкодженість упаковки) та кількість отриманого вантажу з моменту прийняття Відправлення до перевезення та до моменту підпису Накладної Одержувачем. (п.6.3. Договору)

Згідно з п.6.5. Договору Виконавець зобов`язується негайно письмово повідомляти Замовника про втрату чи пошкодження відправлень. При цьому Виконавець зобов`язаний відшкодувати фактично заподіяні збитки Замовнику у порядку, передбаченому даним Договором, але в будь-якому разі не більше оголошеної цінності відправлення.

Відповідно до п.6.7. Договору у разі повної або часткової втрати вкладення відправлення Виконавець відшкодовує вартість втраченої або пошкодженої частини вкладення відправлення в порядку, передбаченому чинним законодавством України, але не більше оголошеної цінності відправляння та додатково сплачує на користь Замовника штраф у розмірі 20% від оціночної вартості втраченого/пошкодженого Відправлення. Оголошена цінність відправлення за замовченням встановлюється 300 грн та включена до тарифу. Відправлення вважається втраченим, якщо воно не було доставлено протягом 20 календарних днів з моменту його передачі Замовником на відправку.

Додатком №1 від 08.09.2020 до Договору сторони визначили, зокрема, тарифи на відправлення та терміни доставки

Додатком №1.1. від 08.09.2020 до Договору сторони визначили адреси складів та строки доставки

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивачем було надано, а відповідачем прийнято до перевезення відправлення №№?3032200251966938; 4088700251966930; 4039700251966919; 0610000251966884; 1806800251966872; 2664700257303720; 1730700257581530; 3048200257581385; 4230900257581383; 5155100257608590; 6261800257667259; 1867300257942137; 6334400257947898; 3168700257947732; 5885800257974379; 4860200258052246; 3465600258051923; 5030800258057334; 4920600258057287; 6423700258084931; 1744800258113325; 5591100258112866; 6086500258145957; 1821400258145582; 4182300258145554; 0804000258145419; 4713800258145327; 3149300258312944; 4743500258392152; 5643300258396705.

Разом з тим, відповідачем в порушення умов Договору не було доставлено вказані відправлення позивача адресатам у терміни, відповідно до Додатку №1.1. до Договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи трекерами вантажу по вищевказаними накладними.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією №Є.83.0.0.0/3-220608/302 від 08.06.2022 у якій вимагав припинення порушення умов Договору, сплатити банку вартість втрачених вкладень відправлення у розмірі 400014 грн та штраф у розмірі 80002 грн протягом 3 банківських днів з дати отримання даної претензії.

У своїй відповіді на претензію №07/04/01 від 04.07.2022 відповідач, зокрема, послався на наявність форс-мажорних обставин, які звільняють його від відповідальності за вказані порушення умов Договору.

Позивач у своїй претензії №Е.83.0.0.0/3-221123/356 від 23.11.2022 з урахуванням відповіді відповідача, вимагав перерахувати банку вартість 30 втрачених вкладень відправлення у розмірі 364350 грн та штраф у розмірі 72870 грн протягом 3 банківських днів з дати отримання даної претензії.

У відповідь на вказану претензію відповідач у своєму листі №16/12/01 від 16.12.2022 повторно послався на наявність форс-мажорних обставин.

Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Оскільки заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів сплати вартості втрачених відправлень, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми вартості втрачених відправлень у розмірі 364350 грн.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача штрафу у розмірі 72870 грн, інфляційних втрат у розмірі 67969,37 грн та 3% річних у розмірі 10660,98 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних, штрафу та інфляційних втрат, судом встановлено, що надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, умовам Договору та є арифметично вірними, а тому позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Щодо посилань відповідача у своїх листах на наявність форс-мажорних обставин, суд зазначає наступне.

Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за даним Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, війна, рішення органів влади тощо) і унеможливлюють виконання умов цього Договору. (п.7.1. Договору)

Згідно з п.7.2. Договору Сторона не звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань, якщо обставини, визначені в п.7.1. даного Договору, настали у період прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно з п.7.3. Договору сторона, що знаходиться під дією обставин непереборної сили, повинна негайно (не пізніше 3 робочих днів з моменту виникнення) письмово повідомити про це іншу Сторону. Недотримання термінів повідомлення про настання обставин непереборної сили позбавляє Сторону посилатися на такі обставини, як підставу звільнення від відповідальності.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин у строк визначений п.7.3. Договору, так само, як і відсутні докази неможливості виконання зобов`язання у встановлений строк внаслідок настання форс-мажорних обставин.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин, або на підтвердження сплати існуючої перед позивачем заборгованості.

Враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кур`єр України» (03110, м. Київ, вул. Олександра Пироговського,18; ідентифікаційний код 42554325) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) суму вартості втрачених відправлень у розмірі 364350 (триста шістдесят чотири тисячі триста п`ятдесят) грн, штраф у розмірі 72870 (сімдесят дві тисячі вісімсот сімдесят) грн, інфляційні втрати у розмірі 67969 (шістдесят сім тисяч дев`ятсот шістдесят дев`ять) грн 37 коп., 3% річних у розмірі 10660 (десять тисяч шістсот шістдесят) грн 98 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 7737 (сім тисяч сімсот тридцять сім) грн 76 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 17.07.2023

Суддя Я.В. Маринченко