№ 112270151, 13.07.2023, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/88/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2023 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Стефанів Т. В.,

секретар судового засідання Максимів Н. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія Прикарпаття" від 19.06.2023 (вх. № 7155/23 від 20.06.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Приватного підприємства "Виробничо-конструкторське об`єднання "МААНС"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія Прикарпаття"

про визнання недійсним пункту 7.1 договору поставки № 06-М-210610/7 від 10.06.2021

за участю:

представника відповідача Білана Н. М.,

Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Додаткове рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

У судовому засіданні 13.07.2023 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Вирішення процесуальних питань.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2023 у позові ПП "Виробничо-конструкторське об`єднання "МААНС" до ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" про визнання недійсним пункту 7.1 договору поставки № 06-М-210610/7 від 10.06.2021 відмовлено.

Повний текст рішення складений 22.06.2023.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача заявив про намір подати заяву про відшкодування витрат на правову допомогу у визначені нормами ГПК України строки після ухвалення рішення.

20.06.2023 до суду від представника відповідача надійшла заява від 19.06.2023 (вх. № 7155/23) про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, в якій останній просить стягнути з позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40000 грн 00 к.

Ухвалою від 22.06.2023 суд призначив вищезазначену заяву до розгляду в судовому засіданні на 29.06.2023.

29.06.2023 суд протокольною ухвалою відклав розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на 13.07.2023.

Сторін належним чином було повідомлено про дату та час розгляду справи.

Явка представника відповідача в судове засідання свідчить про наведений вище факт.

Докази отримання процесуальних документів, які направлялися позивачу наявні у матеріалах справи.

Позиції сторін.

Заява про ухвалення додаткового рішення мотивована тим, що на виконання договору про надання правничої допомоги адвокатське об`єднання "Легаллітіс" надало, а клієнт ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" отримало послуги з правової допомоги на суму 40000 грн 00 к., про що свідчить підписаний, скріплений печатками та погоджений обома сторонами акт приймання-передачі наданих послуг.

Позивач, не погоджуючись з розміром витрат на правову допомогу, заявлених відповідачем, подав до суду заперечення від 29.06.2023 (вх. № 9639/23 від 29.06.2023), у якому вказує на таке:

- у адвокатського об`єднання "Легаллітіс" відсутні підстави для захисту інтересів відповідача, так як дія договору про надання правової допомоги припинена;

- додаткова угода є не вартою уваги, так як на момент укладення вищезазначеної додаткової угоди, договір втратив свою чинність і був не існуючим;

- розмір витрат є завищеним, не доведеним та не співмірним;

- адвокатом не надано жодного доказу про кількість витраченого часу на професійну правничу допомогу;

- платіжна інструкція не є безумовною підставою оплати гонорару адвокату.

Встановлені судом обставини.

04.01.2023 між адвокатським об`єднанням "Легаллітіс" (далі - Адвокатське об`єднання) та ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" укладено договір № АБ-20 про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 3.2 договору вартість послуг (гонорар) складається з щомісячної абонентської плати, сума якої визначена сторонами в додатку №1. Клієнт сплачує Адвокатському об`єднанню на підставі окремо виставлених рахунків-фактур додаткову винагороду у випадку: (1) надання Адвокатським об`єднанням послуг/робіт, які не передбачені пакетом абонентського обслуговування та/або (2) у випадку успішного виконання завдання клієнта, враховуючи індивідуальний характер завдання клієнта (з врахуванням складності, цінності для клієнта та інших обставин виконання завдання).

Цей договір, згідно з п. 6.1, набирає чинності з моменту його підписання і діє до 03.01.2023, а в частині взятих на себе та не виконаних зобов`язань договір діє до моменту повного виконання зобов`язань.

Адвокатське об`єднання та ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" уклали ряд додаткових угод, а саме: додаткову угоду від 30.12.2022, додаткову угоду від 06.03.2023 та додаткову угоду від 04.07.2023.

Додатковою угодою від 30.12.2022 до договору сторони домовились внести зміни до п. 6.1 договору № АБ-20 від 04.01.2022 про надання правової допомоги та змінити термін дії вказаного договору до 03.01.2024.

Додатковою угодою від 04.07.2023 до договору сторони домовились внести зміни до договору № АБ-20 від 04.01.2022 про надання правової допомоги, а саме: в пункті 2 замість словосполучення "Господарському суді Полтавської області" зазначити та вважати вірним словосполучення "Господарському суді Івано-Франківської області"; в пункті 1 замість словосполучення "Господарському суді Полтавської області" зазначити та вважати вірним словосполучення "Господарському суді Івано-Франківської області"; в найменуванні послуги замість словосполучення "Господарському суді Полтавської області" зазначити та вважати вірним словосполучення "Господарському суді Івано-Франківської області".

06.03.2023 між адвокатським об`єднанням "Легаллітіс" та ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" укладено додаткову угоду до договору про надання правової допомоги № АБ-20.

Відповідно до умов п. 1 додаткової угоди від 06.03.2023 до договору клієнт доручив Адвокатському об`єднанню здійснити представництво його інтересів у Господарському суді Івано-Франківської області, Західному апеляційному господарському суді та Верховному Суді по судовій справі № 909/88/23 за позовом ПП "Виробничо-конструкторське об`єднання "МААНС" про визнання недійсним пункту 7.1 договору поставки № 06-М-210610/7 від 10.06.2021.

Згідно з п. 2 додаткової угоди вартість послуг з надання правової допомоги згідно з пунктом 1 цієї додаткової угоди у суді першої інстанції становить 40000 грн 00 к.

Перелік наданих послуг та їх вартість зазначається в акті приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт), що підписується сторонами. Підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) є підставою для здійснення клієнтом оплати Адвокатському об`єднанню ціни (вартості послуг (п. 3 додаткової угоди).

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 13.06.2023 Адвокатське об`єднання передало, а клієнт прийняв належним чином надані послуги (виконані роботи) згідно з додатковою угодою від 06.03.2023: надання правової допомоги (представництво інтересів) у господарському суді по судовій справі № 909/88/23 за позовом ПП "Виробничо-конструкторське об`єднання "МААНС" про визнання недійсним пункту 7.1 договору поставки № 06-М-210610/7 від 10.06.2021 вартістю 40000 грн 00 к. Для оплати зазначених послуг Адвокатське об`єднання виставило відповідачу рахунок на оплату № 40 від 13.06.2023.

Згідно з інформаційним повідомленням АТ "ПУМБ" про зарахування коштів № 12940 від 13.06.2023 грошові кошти в сумі 40000 грн 00 к. перераховані відповідачем на користь Адвокатського об`єднання із призначенням платежу "Оплата послуг зг. рах. № 40 від 13.06.2023, по договору про надання правової допомоги № АБ-20 від 04.01.2022 (за представництво у господарському суді по спр. 909/88/23)".

Застосування норм процесуального права, висновки суду.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, на професійну правничу допомогу пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Відповідач подав попередній розрахунок суми судових витрат з першою заявою по суті (у відзиві зазначив, що орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу складає 40000 грн 00 к.).

У ч. 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

У ряді постанов ВП ВС, зокрема в постанові від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, викладено правову позицію про те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо судових витрат за ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ від 28.11. 2002 у справі Лавентс проти Латвії за заявою № 58442/00, рішення у справах Ніколова проти Болгарії та Єчюс проти Литви, пункти 79 і 112, відповідно). У справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Варто зазначити, що приписи ч. 5 ст. 126 ГПК України надають право іншій стороні звернутися до суду з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті.

Так, позивач просив відмовити відповідачу у стягненні витрат на правову допомогу, про що зазначив у своїх запереченнях.

Судом критично оцінюються доводи позивача про відсутність підстав у адвокатського об`єднання "Легаллітіс" для захисту інтересів відповідача, так як дія договору про надання правової допомоги припинена, з огляду на наступне.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 20.07.2021 року у справі №922/2604/20, відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Факт надання професійної правничої допомоги адвокатським об`єднанням підтверджується договором про надання правової допомоги № АБ-20 від 04.01.2022 та додатковими угодами до нього, актом приймання-передачі наданих послуг, рахунком на оплату та платіжною інстукцією. Водночас, доводи позивача зводяться до невірного розуміння вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин, а тому такі доводи позивача суд вважає необґрунтованими.

Разом з тим не беруться судом до уваги доводи позивача про те, що адвокатом не надано доказів про кількість витраченого часу на професійну правничу допомогу.

Велика Палата ВС у постанові від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

З огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у даній справі, обсяг і обґрунтованість підготовлених та поданих до суду відповідачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру, заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу є обґрунтованим, з урахуванням обсягу наданих послуг (п. 2 ч. 5 ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведених обставин, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 40000 грн 00 к.

Керуючись ст. 123, 124, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія Прикарпаття" від 19.06.2023 (вх. № 7155/23 від 20.06.2023) про ухвалення додаткового рішення - задоволити.

Стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-конструкторське об`єднання "МААНС" (вул. Грушевського, буд. 28, м. Здолбунів, Здолбунівський район, Рівненська обл., 35705; ідентифікаційний код 36921697) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомпанія Прикарпаття" (вул. Галицька, буд. 93, м. Тисмениця, Івано-Франківський район, Івано-Франківська обл., 77400); ідентифікаційний код 41481188) 40000 (сорок тисяч) грн 00 к. витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складений 18.07.2023.

Суддя Т. В. Стефанів