Рішення № 112264579, 18.07.2023, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2023 р. №520/12959/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ТРАСТНЛАК" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "ТРАСТНЛАК" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000001/1 від 13.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000021 від 13.04.2023 року;

- рішення про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000002/1 від 13.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000022 від 13.04.2023 року;

- рішення про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000003/2 від 14.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000023 від 14.04.2023 року;

- рішення про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000004/2 від 14.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000024 від 14.04.2023 року;

- рішення про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000005/2 від 14.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000025 від 14.04.2023 року;

- рішення про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000006/2 від 14.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000026 від 14.04.2023 року;

- рішення про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000007/2 від 17.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000027 від 17.04.2023 року;

- рішення про коригування митної вартості товару №UA500100/2023/000008/2 від 17.04.2023 року та картку відмови №UA500100/2023/000028 від 17.04.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення відповідача є протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які міститься в матеріалах справи.

Представником відповідача 20.06.2023 до суду надано відзив на позов, в якому зазначено, що оскаржувані рішення відповідача є правомірними, та прийнятими з дотриманням вимог чинного законодавства. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару « 1.Пакистанський довгозернистий білий рис Іггі-6, молотий і двічі полірований, урожай 2022. Рис довгозерний, повністю обрушений, не пропарений, не глазурований, співвідношення довжини та ширини 3 або більше, гатунок перший, бою 5%, термін придатності 24 місяца, для харчування людей, усього 1080 мішків по 25кг нетто -27.000 М. Тонн. БЕЗ ГМО. » до Одеської митниці подані митні декларації (МД):

- №23UA500100001511U1 від 11.04.2023;

- №23UA500100001512U0 від 11.04.2023;

- №23UA500100001545U1 від 13.04.2023;

- №23UA500100001544U2 від 13.04.2023;

- №23UA500100001546U0 від 13.04.2023;

- №23UA500100001547U0 від 13.04.2023

- №23UA500100001563U2 від 15.04.2023;

- №23UA500100001564U1 від 15.04.2023(далі Первинні МД).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з первинними МД позивачем були надані документи зазначені в графі 44 МД.

Відповідно до п. 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно частини 1 та 2 статті 318 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Статтею 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495--VI контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Також частинами першою, четвертою статті 337 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Формато-логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, стандартними правилами 6.3, 6.4 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (дата підписання: 18.05.1973, дата приєднання України: 15.02.2011, дата набрання чинності для України: 15.09.2011) визначено, що при застосуванні митного контролю використовується система управління ризиками. Митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначення осіб та товарів, в тому числі транспортних засобів, що підлягають перевірці, та ступеня такої перевірки.

Відповідно розділу І Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, автоматизована система управління ризиками (далі - АСУР) - сукупність програмно-інформаційних комплексів, які забезпечують функціонування системи управління ризиками (далі - СУР) під час митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.

Контроль із застосуванням СУР, що здійснюється відповідно до статті 337 Митного кодексу України, може бути автоматизованим, неавтоматизованим та комбінованим.

Розділом VII Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю передбачено, що за результатами аналізу та оцінки ризиків у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України АСУР (шляхом здійснення автоматизованого контролю із застосуванням СУР) та/або посадові особи митних органів на підставі результатів застосування СУР (шляхом здійснення комбінованого та/або неавтоматизованого контролю із застосуванням СУР) обирають форми та обсяги митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування зазначених у пункті 11 розділу I цього Порядку інструментів з управління ризиками.

Під час застосування АСМО або іншої інформаційної системи ЄАІС для митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів Перелік митних формальностей формується за допомогою інформаційних технологій, за результатами автоматизованого контролю із застосуванням СУР, а також доповнюється/змінюється за результатами проведення комбінованого та/або неавтоматизованого контролю із застосуванням СУР шляхом оцінки ризику відповідно до документальних профілів ризику, орієнтувань, переліків індикаторів ризику, методичних рекомендацій, у тому числі за результатами аналізу поданих для митного контролю документів (їх копій), відомостей, результатів застосування технічних засобів митного контролю, а також на підставі вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.

Посадові особи митниці (митного поста), які здійснюють митний контроль у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, в обов`язковому порядку переглядають сформований за допомогою інформаційних технологій Перелік митних формальностей та доповнюють/змінюють його за результатами проведення комбінованого та/або неавтоматизованого контролю із застосуванням СУР шляхом оцінки ризику відповідно до документальних профілів ризику, орієнтувань, переліків індикаторів ризику, методичних рекомендацій, у тому числі за результатами аналізу поданих для митного контролю документів (їх копій), відомостей, результатів застосування технічних засобів митного контролю, а також на підставі вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.

Відповідно до першої, четвертої частини статті 320 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI форми та обсяги митного контролю обираються:1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками. Не допускається визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

Форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.

На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з Первинними МД було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішень про коригування митної вартості товарів.

Відповідачем було відмовлено у митному оформленні вищезазначених митних декларацій, винесені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також рішення про коригування митної вартості товару.

Позивач не погоджуючись з даним рішенням відповідача звернувся до суду з даним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

По МД 23UA500100001511U1 від 11.04.2023 та 23UA500100001512U0 від 11.04.2023, судом встановлено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 №599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Проте, до митного оформлення жоден з наведених документів не надано. Згідно наданому транспортному документу (CMR від 03.04.2023) перевезення здійснювалось ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ", втім, договір про надання послуг з транспортування (договір (контракт) про перевезення) серед поданих документів також відсутній; у наданому до митного оформлення Price List від 04.02.2023 вказано ціну товару 570 дол. США/т., у Proforma Invoice від 26.01.2023 № ZRTC-0245-2023 зазначено вартість товару 30780 дол. США, ціну товару 570 дол. США/т., а кількість товару 54 т. натомість, у Commercial Invoice (рахунок-фактура) від 04.02.2023 № ZRTC-0245-2023 зазначено вартість товару 30281,25 дол. США, ціну товару 570 дол. США/т., а кількість товару 53,125 т., в той час як у банківському платіжному документі від 06.03.2023 №230306/000900392 вказана сума переказу 30780 дол. США. Згідно пункту 6 контракту від 02.01.2023 № 02012023 умови оплати визначаються і узгоджуються сторонами по кожній окремій партії товару і вказуються в рахунку- фактурі, а згідно пункту 7 контракту термін доставки: 15 календарних днів після отримання продавцем заяви продавця і передоплати, згідно з відповідним рахунком- фактурою.

Відповідно відомостей коносамента від 08.02.2023 №MEDUPV658612 порт відвантаження товару - порт Qasim (Пакистан), порт розвантаження - порт Constanta (Румунія). Місце доставки - відсутні відомості. Декларантом визначено та заявлено митну вартість за основним методом - «ціною договору» на підставі Commercial Invoice (рахунок-фактура) від 04.02.2023 № ZRTC-0245-2023, а саме: товару 570 дол. США/т. на умовах CPT Харків (Інкотермс 2010). Так, відповідно правил інтерпретації Інкотермс 2010, термін СРТ означає, що продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до зазначеного місця призначення, а покупець приймає на себе всі ризики та будь-які витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару в зазначений спосіб. Таким чином, за заявлених митниці умов поставки СРТ Харків, декларантом заявлено, що у загальну вартість товару вже включені витрати на транспортування (страхування) оцінюваних товарі з порту Qasim (Пакистан) до міста Харків (Україна). Разом з тим, відповідно до відомостей, зазначених у митній декларації Пакистану від 04.02.2023 №KPPE-SB-162434 країною призначення (графа 20) є Румунія, порт розвантаження (графа 27) - порт Constanta (Румунія), місце доставки (графа 28) -Constanta (Румунія). При цьому, у наданих документах відсутня інформація щодо обов`язкових складових витрат на умовах CPT: вартість фрахту та перевезення.

По МД 23UA500100001545U1 від 13.04.2023, 23UA500100001544U2 від 13.04.2023, 23UA500100001546U0 від 13.04.2023, 23UA500100001547U0 від 13.04.2023 та 23UA500100001563U2 від 15.04.2023, судом встановлено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 №599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Проте, до митного оформлення жоден з наведених документів не надано. Згідно наданому транспортному документу (CMR від 07.04.2023) перевезення здійснювалось ТОВ "ІТЛ ГРУП", втім, договір про надання послуг з транспортування (договір (контракт) про перевезення) серед поданих документів також відсутній; у наданому до митного оформлення Commercial Invoice (рахунок-фактура) від 20.01.2023 №ZRTC-0242-2023 зазначено вартість товару на рівні 570 дол. США/т., на умовах поставки CPT та відповідно копії митної декларації країни відправлення від 20.01.2023 KPPE-SB-151900 вартість товару складає 384,81 дол. США/т., на умовах поставки FOB. За оформленою МД № UA500100/2023/001550 від 13.04.2023 за Commercial Invoice (рахунок-фактура) від 04.02.2023 № ZRTC-0245-2023 зазначено вартість товару на рівні 570 дол. США/т. (за тим же контрактом, таким же маршрутом та умовах поставки) але згідно копії митної декларації країни відправлення від 04.01.2023 KPPE-SB-162434 вартість товару складає 513,53 дол. США/т., на умовах поставки FOB; у коносаменті від 26.01.2023 № MEDUPV641899 зазначено: порт відвантаження товару - порт Qasim (Пакистан), порт розвантаження - порт Constanta (Румунія), одержувача товару- «to order», місце доставки - відсутні відомості. Декларантом визначено та заявлено митну вартість за основним методом - «ціною договору» на підставі Commercial Invoice (рахунок-фактура) від 20.01.2023 № ZRTC-0242-2023, а саме: товару 570 дол. США/т. на умовах CPT Харків (Інкотермс 2010). Так, відповідно правил інтерпретації Інкотермс 2010, термін СРТ означає, що продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до зазначеного місця призначення, а покупець приймає на себе всі ризики та будь-які витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару в зазначений спосіб. Таким чином, за заявлених митниці умов поставки СРТ Харків, декларантом заявлено, що у загальну вартість товару вже включені витрати на транспортування оцінюваних товарі з порту Qasim (Пакистан) до міста Харків (Україна). Разом з тим, відповідно до відомостей, зазначених у митній декларації Пакистану від 20.01.2023 KPPE-SB-151900 країною призначення (графа 20) є Румунія, порт розвантаження (графа 27) - порт Constanta (Румунія), місце доставки (графа 28) -Constanta (Румунія). При цьому, у наданих документах та розрахунку відсутні числові значення щодо складових витрат вартості фрахту та перевезення. Також у коносаменті від 26.01.2023 № MEDUPV641899 зазначено,що вантаж прямує до України транзитом та вантажоодержувач здійснює подальше перевезення власним траспортом, з оплатою та рисками за власний рахунок; у банківських платіжних документах: від 10.01.2023 №230110/000849413, від 27.01.2023 №230127/000865306, від 09.02.2023 №230209/000877814, від 24.02.2023 №230224/000892173, від 02.02.2023 230302/CRE/97412 зазначено дата Commercial Invoice (рахунок-фактура) від 05.01.2023 №ZRTC-0242-2023, що не відповідає даті 20.01.2023 у поданому Commercial Invoice (рахунок-фактура) № ZRTC-0242-2023. У гр.23 копії митної декларації країни відправлення від 20.01.2023 KPPE-SB-151900 зазначено ZRTC-0242-23 (Commercial Invoice (рахунок-фактура)), що не відповідає № ZRTC-0242-2023 у поданому Commercial Invoice (рахунок-фактура).

По МД 23UA500100001564U1 від 15.04.2023, суд зазначає, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 №599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Проте, до митного оформлення жоден з наведених документів не надано. Згідно наданому транспортному документу (CMR від 05.04.2023) перевезення здійснювалось ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ", втім, договір про надання послуг з транспортування (договір (контракт) про перевезення) серед поданих документів також відсутній; у наданому до митного оформлення Commercial Invoice (рахунок-фактура) від 20.01.2023 ZRTC-0242-2023 зазначено вартість товару на рівні 570 дол. США/т., на умовах поставки CPT та відповідно копії митної декларації країни відправлення від 20.01.2023 KPPE-SB-151900 вартість товару складає 384,81 дол. США/т., на умовах поставки FOB. За оформленою МД №UA500100/2023/001558 від 14.04.2023 за Commercial Invoice (рахунок-фактура) від 20.01.2023 №ZRTC-0242-2023 зазначено вартість товару на рівні 570 дол. США/т. (за тим же контрактом, таким же маршрутом та умовах поставки) але згідно копії митної декларації країни відправлення від 04.01.2023 KPPE-SB-162434 вартість товару складає 513,53 дол. США/т.. на умовах поставки FOB; у коносаменті від 26.01.2023 № MEDUPV641899 зазначено: порт відвантаження товару - порт Qasim (Пакистан), порт розвантаження - порт Constanta (Румунія), одержувача товару- «to order», місце доставки - відсутні відомості. Декларантом визначено та заявлено митну вартість за основним методом - «ціною договору» на підставі Commercial Invoice (рахунок-фактура) від 20.01.2023 № ZRTC-0242-2023, а саме: товару 570 дол. США/т. на умовах CPT Харків (Інкотермс 2010). Так, відповідно правил інтерпретації Інкотермс 2010, термін СРТ означає, що продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до зазначеного місця призначення, а покупець приймає на себе всі ризики та будь-які витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару в зазначений спосіб. Таким чином, за заявлених митниці умов поставки СРТ Харків, декларантом заявлено, що у загальну вартість товару вже включені витрати на транспортування оцінюваних товарі з порту Qasim (Пакистан) до міста Харків (Україна). Разом з тим, відповідно до відомостей, зазначених у митній декларації Пакистану від 20.01.2023 KPPE-SB-151900 країною призначення (графа 20) є Румунія, порт розвантаження (графа 27) - порт Constanta (Румунія), місце доставки (графа 28) -Constanta (Румунія). При цьому, у наданих документах та розрахунку відсутні числові значення щодо складових витрат вартості фрахту та перевезення. Також у коносаменті від 26.01.2023 № MEDUPV641899 зазначено, що вантаж прямує до України транзитом та вантажоодержувач здійснює подальше перевезення власним траспортом, з оплатою та рисками за власний рахунок; у банківських платіжних документах: від 10.01.2023 №230110/000849413, від 27.01.2023 №230127/000865306, від 09.02.2023 №230209/000877814, від 24.02.2023 №230224/000892173, від 02.02.2023 230302/CRE/97412 зазначено дата Commercial Invoice (рахунок-фактура) від 05.01.2023 № ZRTC-0242-2023, що не відповідає даті 20.01.2023 у поданому Commercial Invoice (рахунок-фактура) № ZRTC-0242-2023. У гр.23 копії митної декларації країни відправлення від 20.01.2023 KPPE-SB-151900 зазначено ZRTC-0242-23 (Commercial Invoice (рахунок-фактура)). що не відповідає № ZRTC-0242-2023 у поданому Commercial Invoice (рахунок-фактура).

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

В частині 10 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI наведені витрати (складові митної вартості), які додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, до яких зокрема, віднесені витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на страхування цих товарів.

Пунктами 2, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI передбачено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, відносяться зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, до яких, зокрема, відносяться, виписка з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копія митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту).

Крім того, частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Також, статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року передбачено, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання.

На підставі ч. 3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 3 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємств, а отже у виписках з бухгалтерської документації містяться відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Також, частиною 6 статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що у разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Так, 13.04.2023, 14.04.2023 та 17.04.2023 декларантом було додатково надано: листи ПП "ТРАСТНЛАК" №13/04/23-1511U1-1, №13/04/23-1511U1-2; №14/04/23-1545U1; №14/04/23-1544U1; №14/04/23-1546U1; №14/04/23-1547U1; №17/04/23-1564U1.

Згаданими листами ПП "ТРАСТНЛАК" повідомляло митний орган про те, що всі наявні у ПП "ТРАСТНЛАК" документи були надані митниці, інші документи надаватися не будуть.

Отже, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ та не спростовані наявні розбіжності у документах.

Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Пунктами 1, 2, 3 частини 6 статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з Первинними МД містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Також згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У відповідності з практикою суду касаційної інстанції, наприклад, згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.11.2014 у справі №К/800/19445/14 за позовом ТОВ "ТБ Сервіс" до Південної митниці Міндоходів, інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митноївартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2 а) у даному випадку, не може бути використаний, у зв`язку з відсутністю даних стосовно фізичних характеристик товару та якості та репутації на ринку. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті (ст.59 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI). При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження; виробник.

Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 2 б) - не може бути використаний, у зв`язку з відсутністю даних стосовно схожих складових компонентів товару. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ст.60 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI).

Крім того, метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості (метод 2 в), не може бути використаний, у зв`язку з відсутністю даних стосовно: 1) витрат на виплату комісійних, що були фактично сплачені або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду; 2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов`язаних з такими операціями витрат).

Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (метод 2 г) - не може бути використаний, у зв`язку з відсутністю даних що надаються виробником товарів, які оцінюються, або від його імені інформації про вартість, яка повинна складатися із сум: вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів та інших витрат, пов`язаних із ввезенням цих товарів в Україну).

Частинами 1, 2 ст. 64 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість оцінюваних товарів визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Отже, у відношенні товарів застосували резервний метод (метод 2 ґ).

Статтею 6 Указу Президента України від 25.08.1994 №475/94 "Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів" встановлено, що при здійсненні суб`єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції. Відповідальність за обґрунтування цін за зовнішньоекономічними контрактами покладається на суб`єктів підприємницької діяльності.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор», ЄАІС Держмитслужби України, мережі Інтернет з урахуванням вимог частини третьої статті 64 МКУ, та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час, експорту в Україну з тієї ж країни та аналогічним комерційним умовам, є більшим та становить наступне.

По МД 23UA500100001511U1 від 11.04.2023 та 23UA500100001512U0 від 13.04.2023: 1.02 дол. США/кг (МД №UА209170/2023/017529 від 06.03.2023; МД №UА403070/2023/000556 від 12.04.2023). Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару скориговано з рівня 0,5647 дол. США/кг до рівня 1,02 дол. США/кг.

По МД №23UА500100001545UІ від 13.04.2023, №23UА500100001544UІ від 13.04.2023, №23UА500100001546UО від 13.04.2023 та №23UА500100001547U0 від 13.04.2023: 1.02 дол. США/кг (МД№UА500100/2023/001550 від 13.04.2023; МД №UА209170/2023/017529 від 06.03.2023; МД №UА403070/2023/000556 від 12.04.2023). Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару скориговано з рівня 0,5647 дол. США/кг до рівня 1,02 дол. США/кг.

По МД №23UА500100001563U2 від 15.04.2023 та №23UА500100001564U1 від 15.04.2023: 1.02 дол. США/кг (МД №UА500100/2023/001558 від 14.04.2023; МД№UА209170/2023/017529 від 06.03.2023; МД №UА403070/2023/000556 від 12.04.2023). Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару скориговано з рівня 0,5647 дол. США/кг до рівня 1,02 дол. США/кг.

У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ Одеською митницею були прийняті Рішення про коригування митної вартості товарів.

Частиною другою статті 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Крім того, відповідно п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 у графі 33 рішення зазначаються обставини його прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості.

У Рішеннях про коригування митної вартості наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Пунктом 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 256 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення.

Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54, статті 256 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ, Одеською митницею була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54, статті 256 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ, Одеською митницею була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Частиною 7 статті 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ визначено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митними деклараціями (МД):

- №23UA500100001549U8 від 13.04.2023 (115 520,20 грн);

- №23UA500100001550U0 від 13.04.2023 (111 776,50 грн);

- №23UA500100001558U3 від 14.04.2023 (115 520,20 грн);

- №23UA500100001559U2 від 14.04.2023 (115 520,20 грн);

- №23UA500100001560U5 від 14.04.2023 (115 520,20 грн);

- №23UA500100001561U4 від 14.04.2023 (115 520,20 грн);

- №23UA500100001586U9 від 17.04.2023 (115 520,20 грн);

- №23UA500100001585U0 від 17.04.2023 (115 520,20 грн).

За умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ (зазначені у душках біля кожної МД).

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у загальному розмірі 920417,90 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Згідно з частиною 8 статті 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VІ протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Частиною 9 статті 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ передбачено, що у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття Рішень про коригування митної вартості товару та Карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500100/2023/000021, №UA500100/2023/000022, №UA500100/2023/000023, №UA500100/2023/000024, №UA500100/2023/000025, №UA500100/2023/000026, №UA500100/2023/000027, №UA500100/2023/000028 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ПП «ТРАСТНЛАК».

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного у справі № 808/865/18 Постанова від 12.07.2022 зазначив, що «обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.»

Стосовно того, що «обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу», встановлюється також у постановах ВС від 28.07.2021 справа № 808/3022/17, постанова ВС від 26.07.2021 справа № 813/8725/14, постанова ВС від 16.07.2021 справа № 804/3702/16, постанова ВС від 16.07.2021 справа №804/769/16.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, враховуючи вище обставини, суд доходить до висновку, що позивачем не доведена протиправність дій та рішень відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "ТРАСТНЛАК" не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "ТРАСТНЛАК" (вул. Морозова, буд. 7, м. Харків, 61036, ЄДРПОУ 14099344) до Одесько митниці (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса, Одеська область, 65078, ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов