Ухвала суду № 112264043, 17.07.2023, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 липня 2023 року Справа № 480/7203/23

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Глазько С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, Державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" імені І.Г.Харитоненка Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, Державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" імені І.Г.Харитоненка Державної прикордонної служби України, у якій просить:

- визнати протиправними дії відповідачів щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з березня 2008 року по березень 2019 року компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби;

- зобов`язати відповідачів нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію з березня 2008 року по березень 2019 року за належне, але неотримане протягом проходження військової служби речове майно, відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2016 № 178, без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби за цінами предметів речового майна, визначеними станом на 01.01.2023 розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від січня 2023 року «Про доведення закупівельної вартості предметів речового майна для нарахування грошової компенсації».

Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

При цьому, відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Із змісту даних норм слідує, що суд, який вирішує публічно-правовий спір, повинен перевірити коли дізнався позивач про порушення своїх прав чи повинен був дізнатися, чи не пропущено позивачем встановлений строк звернення до суду, якщо так, то чи є в матеріалах позову докази поважності причин його пропуску.

Як вбачається з позову, спірні правовідносини виникли у зв`язку з проходженням позивачем публічної служби, зокрема, предметом спору є нарахування та виплата грошової компенсації за належне, але неотримане протягом проходження військової служби речове майно з березня 2008 року по березень 2019 року, за цінами предметів речового майна, визначеними розпорядженням Адміністрації Державної прикордонної служби України від січня 2023 року станом на 01.01.2023.

У позові представник позивача наголосив, що на момент виникнення права на отримання спірної грошової компенсації, частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.

Тому вважає, що спір стосовно невиплати грошової компенсації у розумінні частини другої статті 233 КЗпП України охоплюється застосованим у ній визначенням «законодавство про оплату праці» та, відповідно, звернення до суду з заявленими позивачем вимогами не обмежується будь-яким строком.

Також вказав, що відповідно до пункту першого глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України дію карантину через СОVID-19 продовжено до 30 червня 2023 року. Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 19.01.2023 у справі №460/17052/21.

Однак, не приймаючи вказані доводи представника позивача щодо строку звернення з цим позовом до суду у цій справі, суд зазначає наступне.

За характером спірних правовідносин і їх суб`єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положеннями частини 5 статті 122 КАС України обумовлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

За змістом статті 116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Частиною другою статті 233 КЗпП України передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином у цій справі слід визначити правову природу такої компенсації, оскільки як уже зазначено, стаття 116 КЗпП оперує поняттям «всі суми, що належать працівнику», а стаття 117 цього Кодексу передбачає санкцію за невиплату відповідних сум при звільненні.

Грошова компенсація за неотримане речове майно виплачується після звільнення зі служби та на підставі заяви, а отже речове забезпечення не має характеру винагороди за виконану працю.

Отже, речове майно не можна ототожнювати із заробітною платою (грошовим забезпеченням).

Подібний висновок міститься у постанові судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 30 листопада 2020 року у справі № 480/3105/19, в якій вирішувалось питанням наявності чи відсутності підстав для застосування статей 116, 117 КЗпП України у разі невиплати (несвоєчасної виплати) військовослужбовцям грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Враховуючи визначену правову природу грошової компенсації за неотримане речове майно, спеціальним строком звернення до суду з цим позовом є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п`ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23.06.2022 у справі № 540/2001/21 та постанові від 27.02.2023 у справі №560/8394/21.

Враховуючи викладене, посилання представника позивача на ст.233 КЗпП України, є безпідставним.

Відтак, враховуючи виключення позивача зі списків особового складу наказом начальника Державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" імені І.Г.Харитоненка Державної прикордонної служби України від 28.02.2023, позивач мав звернутися до суду у місячний строк після звільнення, втім з цим позовом звернувся до суду через представника лише 30.06.2023, тобто з порушенням місячного строку, встановленого ч.5 ст.122 КАС України, навіть після отримання останнього листа відповідача від 04.05.2023 на заяву ОСОБА_1 про виплату йому спірної компенсації.

При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку з зазначенням підстав поважності та відповідних доказів суду надано не було.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.1 ст. 123 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, недоліки позовної заяви можуть бути усунені позивачем протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням поважності причин пропуску та доказів на їх підтвердження.

Суд звертає увагу позивача на те, що визначаючи позовні вимоги як період протиправних дій відповідача з березня 2008 року по березень 2019 року, позивач повинен обґрунтувати поважність причини пропуску строку звернення до суду з вказаними вимогами за вказаний період починаючи з 2008 року по березень 2019 року та конкретно визначити дату порушення його права або зазначити дату з якої він мав можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, Державного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою "Кадетський корпус" імені І.Г.Харитоненка Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

3. Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.

4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачеві.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Глазько