Рішення № 112263182, 17.07.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12060/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В.,

за участі секретаря судового засідання Музики І.О.,

за участі сторін:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Нечепуренко В.О. (за ордером),

представника відповідача Виговського Ю.Д. (за довіреністю),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених ст.ст.268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов, визнання неправомірною бездіяльність щодо не зняття арешту

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за результатом розгляду якого, позивач просить суд:

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 15.09. 2022 року у виконавчому провадженні ВП № 55268679 про стягнення виконавчого збору у розмірі 86 146,10 грн та постанову державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 16.09.2022 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 69870221.

Визнати неправомірною бездіяльність Приморського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), яка полягає у не знятті арешту накладеного постановою державного виконавця у виконавчому провадженні ВП № 55268679 про арешт майна боржника та зобов`язати Приморський відділ державної виконавчої служби у м.Одееі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) зняти арешт та обмеження з усього рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що 22.12.2010 року рішенням Приморського районного суду м.Одеси по справі № 2-10284/10 солідарно стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 заборгованість на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» за кредитним договором № 1150-н від 15 січня 2007 р. у розмірі 884 758,23 гривень.

29.11.2017 року, на підставі виконавчого листа № 2-10284/10, виданого 13.04.2011 року Приморським районним судом м. Одеси, державний виконавець Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області (з 08.04.2023 згідно реєстраційних змін - Приморський відділ державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відкрив виконавче провадження № 55268679 щодо ОСОБА_1 .

В рамках зазначеного виконавчого провадження, державний виконавець виніс постанову про арешт майна боржника, згідно якої наклав арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить позивачу.

Разом з тим, на підставі вказаного виконавчого листа № 2-10284/10, виданого Приморським районним судом м.Одеси, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Цинєв А,О. відкрив виконавче провадження № 59290793 щодо боржника ОСОБА_2 про стягнення на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованості за кредитним договором №1150-н від 15 січня 2007 року у розмірі 884 758,23 гривень.

05.06.2019 року приватний виконавець виніс постанову про стягнення з боржника основної суми винагороди приватного виконавця у розмірі 10% за примусове виконання виконавчого листа № 2-10284/10 в сумі 88 475,82 грн.

05.01.2022 року приватний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 59290793 в зв`язку зі стягненням шляхом продажу заставного майна у повному обсязі заборгованості за виконавчим документом та основної винагороди приватного виконавця.

15.09.2022 року до відповідача надійшла заява начальника філії Одеською обласного управління АТ «Ощадбанк» за № 113.20-08//Н50-н/2574/2022-15/вих. від 14.09.2022 про повернення виконавчого документа стягувачу в зв`язку зі сплатою заборгованості в повному обсязі.

15.09.2022 року державний виконавець Другого Приморського відділу ДВС у м,Одесі ПМУ Міністерства юстиції (м.Одеса) (з 08,04.2023 згідно реєстраційних змін - Приморський відділ державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) по виконавчому провадження № 55268679 виніс постанову про стягнення з позивача виконавчого збору в розмірі 86 146, 10 грн.

Також, 15.09.2022 року, державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 55268679 відносно позивача за виконавчим листом №2-10284/10, виданим Приморським районним судом м.Одеси, про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державши ощадний банк України» за кредитним договором №1150-н від 15 січня 2007р., та вивів в окреме виконавче провадження стягнення виконавчого збору.

16.09.2022 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 69870221 відносно позивача з виконання постанови №55268679 від 15.09.2022 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 86 146,10 грн.

Представник позивача вважає, що у відповідача не було законних підстав для стягнення виконавчого збору, через фактичну відсутність дій державного виконавця щодо виконання рішення суду. Відповідач припинив стягнення за виконавчим провадженням виконавчого листа, виданого Приморським районним судом міста Одеси, за заявою стягувача.

Тобто, відповідач фактично не стягнув борг, рішення суду ним було не виконано. Крім цього, позивач вважає несправедливим подвійне стягнення винагороди державним та приватним виконавцями за виконання одного й того самого виконавчого документа.

Відповідач закрив виконавче провадження № 55268679 відносно позивача, але не скасував арешт накладений в рамках вказаного провадження, згідно постанови від 18.12.2017р., на все рухоме та нерухоме майно, що належить позивачу, не зняв обмеження з майна та не виключив позивача з Єдиного реєстру боржників.

Ухвалою суду від 21 червня 2023 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених ст.ст.268-272, 287 КАС України. Ухвалою суду від 21 червня 2021 року витребувано від Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) засвідчені копії виконавчого провадження, провадження у справі зупинено до 10.07.2023 року до отримання доказів.

У судовому засіданні 10.07.2023 року суд поновив провадження у справі.

У судовому засіданні представник відповідача надав до суду відзив, копію виконавчого провадження та для огляду оригінал виконавчого провадження. Просив у позові відмовити з підстав, зазначених у відзиві.

У відзиві вказано, що дійсно, у зв`язку з заявою представника стягувача про те, що заборгованість за рішенням Приморського районного суду м. Одеси про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , на користь стягувача сплачена в повному обсязі, керуючись п. 9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження АСВП № 55268679. Постанова про стягнення виконавчого збору з боржника у розмірі 86 146,10 грн., яка була винесена в рамках зазначеного виконавчого провадження, була виведена в окреме виконавче провадження АСВП № 69870221, так як виконавчий збір є непогашеним, а тому і підстави для зняття арешту відсутні.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Суд вислухав позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідив матеріали справи, оглянув оригінал виконавчого провадження, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

Судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одсеи від 22 грудня 2010 року по справі №2-10284/10 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 солідарно на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» за кредитним договором №1150-н від 15.01.2007р. у розмірі 884 758 (вісімсот вісімдесят чотири тисячі сімсот п`ятдесят вісім) гривень 23 копійки.

29.11.2017 року державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 55268679 з виконання виконавчого листа № 2-10284/10, виданого 13.04.2011 року Приморським районним судом м. Одеси про стягнення грошової суми у розмірі 884758,23 грн. Боржник ОСОБА_1 , стягувач - ПАТ «Державний ощадний банк України». Також, постановою державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, 18.12.2017 року, в рамках виконавчого провадження ВП 55268679 винесено постанову про арешт майна боржника, а саме накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 .

15.09.2022 року до начальника Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою звернувся представник АТ «Державний ощадний банк України» та повідомив, що заборгованість за рішенням Приморського районного суду м. Одест про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління товариства «Ощадбанк» сплачена в повному обсязі. Заявник просив винести постанову про повернення документу стягувачу.

Постановою про закінчення виконавчого провадження від 15.09.2022 року, старшим державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-10284/10, виданого 13.04.2011 року Приморським районним судом м. Одеси про стягнення грошової суми у розмірі 884 758,23 грн. (ВП 55268679). Постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 86146,1 грн. виведено в окреме виконавче провадження АСВП № 69870221.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 16.09.2022 року старшим державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження про стягнення виконавчого збору у сумі 86146, 10 грн. з боржника ОСОБА_1 (ВП № 69870221).

Судом, також, встановлено, що постановою про стягнення з боржника основної винагороди від 05.06.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Цинєвим Андрієм Олександровичем, при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-10284/10 виданого Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» за кредитним договором №1150-н від 15.01.2007р. у розмірі 884 758 гривень, 23 копійки встановлено основну винагороду приватного виконавця у сумі 88 475,82 грн., боржником у постанові зазначено ОСОБА_2 .

Постановою про закінчення виконавчого провадження від 05.01.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Цинєвим Андрієм Олександровичем, при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-10284/10 виданого Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» за кредитним договором №1150-н від 15.01.2007р. у розмірі 884 758 гривень, 23 копійки стягнуто з боржника ОСОБА_2 основну винагороду у сумі 88 475,82 грн. та встановлено, що заборгованість за виконавчим документом та основну винагороду приватного виконавця стягнуто у повному обсязі, а виконавче провадження закінчено.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 Закону України Про виконавче провадження, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження, у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Суд зазначає, що в силу ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, солідарна відповідальність це відповідальність кількох боржників перед кредитором, при якій кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов`язання у повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного з них окремо.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України Про виконавче провадження, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно ч.1 ст.18 Закону України Про виконавче провадження, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.26 Закону України Про виконавче провадження, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Таким чином, примусове виконання рішення суду за приписами вказаного Закону розпочинається прийняттям державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України Про виконавче провадження, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно до ч. 1 та ч. 2 статті 27 Закону України Про виконавче провадження, . виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Згідно до абз. 1 ч. 4 цієї ж статті, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

При цьому, ч. 5 статті 27 Закону України Про виконавче провадження передбачає, що виконавчий збір не стягується, у разі виконання рішення приватним виконавцем.

Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 4, ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Приписами ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з п. 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Про розмір стягнутого виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.

З огляду на наведені норми законодавства, суд зазначає, що у випадку повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою, державним виконавцем виноситься постанова про стягнення виконавчого збору лише у тому випадку, якщо виконавчий збір не стягнуто.

Тобто, виконавче законодавство містить норму, у якій обумовлений випадок, коли виконавчий збір не стягується або припиняється стягуватися, у тому числі, у зв`язку із участю приватного виконавця у процедурі виконання того ж самого виконавчого документу.

На думку суду, подвійне стягнення плати державному і приватному виконавцям за виконання одного й того ж виконавчого документа є несправедливим.

Судом встановлено, що в рамках виконавчого провадження № 59290793 приватним виконавцем стягнуто з одного з боржників всю суму заборгованості та основну суму винагороди приватного виконавця у розмірі 10% за примусове виконання виконавчого листа № 2-10284/10 в сумі 88 475,82 грн., тому, суд вважає, що прийнята державним виконавцем постанови від 15.09.2022 року в рамках ВП № 55268679 про стягнення виконавчого збору у розмірі 10% від загальної суми про стягнення виконавчого збору у розмірі 86146,10 гри. та постанову державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 16.09.2022 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 69870221 є протиправними та належать до скасування.

Оскільки арешт майна боржниці ОСОБА_1 не був знятий при закритті виконавчого провадження, саме, з підстав забезпечення стягнення виконавчого збору, суд вважає, що відповідач має винести постанову про зняття арешту та обмеження з усього рухомого та нерухомого майна позивача.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до задоволення.

Відповідно ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа

Суд зазначає, що за звернення до суду із зазначеним позовом позивач сплатила 3220 гривень 80 копійок судового збору, які мають бути стягнуті з відповідача на її користь.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, , 243, 245, 246, 250, 255, 263, 268-272, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов, визнання неправомірною бездіяльність щодо не зняття арешту.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м:Одеса) від 15.09.2022 року у виконавчому провадженні ВП № 55268679 про стягнення виконавчого збору у розмірі 86146,10 гри. та постанову державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 16.09.2022 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 69870221.

Визнати протиправною бездіяльність Приморського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), яка полягає у не знятті арешту, накладеного постановою державного виконавця від 18.12.2017 року у виконавчому провадженні ВП № 55268679 про арешт майна боржника та зобов`язати Приморський відділ державної виконавчої служби у м.Одееі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) зняти арешт та обмеження з усього рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань з Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м:Одеса) судовий збір у сумі 3220 гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Приморський відділ державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (адреса: 65023, м.Одеса, вул.Пастера, 58, код ЄДРПОУ 41404999).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 17 липня 2023 року.

Суддя Н.В.Бжассо