Ухвала суду № 112262574, 17.07.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/10169/23

У Х В А Л А

з питань поновлення та продовження процесуальних строків

17 липня 2023 року Суддя Львівського окружного адміністративного суду Чаплик І.Д., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в

ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулась до суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (місцезнаходження: 79000, м. Львів, пл. Шашкевича, 1; ЄДРПОУ: 43317547), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) щодо пезияття арешту нерухомого майна (тип обтяження) на все нерухоме майно (невизначене майно) ОСОБА_1 , що зареєстровано 06.12.2010 10:17:59 за № 10573118 реєстратором Львівська філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України, 79035, Львівська обл., м. Львів, вул. Зелена 149-10, (032) 232-72-82, підстава виникнення обтяження: постанова Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівьскій області про відкриття виконавчого провадження ВП № 21170604 від 06.09.2010, обтяжувач: Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівьскій області, код: 34942940, 79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Шашкевича, 1, тел. (0322) 242 12 90, 242 12 92, 242 12 93; заявник: Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, код: 34942940, 79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Шашкевича, 1 щодо ОСОБА_1 ;

зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) зняти арешт нерухомого майна (тип обтяження) на все нерухоме майно (невизначене майно) ОСОБА_1 , що зареєстровано 06.12.2010 10:17:59 за № 10573118 реєстратором Львівська філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України, 79035, Львівська обл., м. Львів, вул. Зелена 149-Ю, (032) 232-72- 82, підстава виникнення обтяження: постанова Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівьскій області про відкриття виконавчого провадження ВП № 21170604 від 06.09.2010, обтяжувач: Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, код: 34942940, 79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Шашкевича, 1, тел. (0322) 242 12 90, 242 12 92, 242 12 93; заявник: Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, код: 34942940, 79000, Львівська обл., м. Львів, вул. Шашкевича, 1 щодо ОСОБА_1 та заборону здійснення відчуження будь-якого майна ОСОБА_1 на підставі цієї постанови.

У позовній заяві позивач також просила поновити строк на звернення до адміністративного суду, мотивуючи поважність його пропуску розглядом вказаної справи Галицьким районним судом м. Львова у порядку цивільного судочинства. Позивач звернулась до вказаного суду із позовною заявою у жовтні 2021 року. Рішенням від 23.02.2022 у справі №465/8224/21 позов було задоволено, однак постановою Львівського апеляційного суду від 11.04.2023 вказане рішення було скасоване, а провадження закрито.

Суд ухвалою від 15.05.2023 постановив відкрити провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 03.07.2023 суд визнав неповажними заявлені позивачем в позовній заяві причини пропуску строку звернення до суду, залишив позовну заяву без руху з мотивів пропуску позивачем строків звернення до адміністративного суду та надав п`ятиденний термін для подання клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

10.07.2023 представник позивача звернулась до суду із клопотанням про поновлення строку на звернення до адміністративного суду. Клопотання мотивоване тим, що позивач оскаржує бездіяльність виконавчої служби саме за наслідками невжиття заходів реагування по її заяві від 19.07.2021 про зняття арешту, а не під час винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві у 2011 році. На думку представника позивача, спір у справі, що розглядається, виник не у зв`язку з оскарженням бездіяльності у вигляді не зняття арешту державним виконавцем, який здійснював виконавчі дії у виконавчому провадженні №21170604 на стадії його завершення під час повернення виконавчого документа стягувачу у 2011 році. Спір виник у зв`язку з тим, що на заяву від 19.07.2021 про зняття арешту Відповідачем не знято арешт з майна боржника, накладеного у виконавчому провадженні №21170604, яке є завершеним, та строк пред`явлення виконавчого документа, який перебував на виконанні в межах виконавчого провадження №21170604, сплив. Представник погоджується, що вона дійсно була присутня у Львівському апеляційному суді при розгляді справи № 465/8224/21 за апеляційною скаргою Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на рішення Галицького районного суду м. Львова від 23.02.2022 у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про зняття арешту з майна. Однак, цього дня було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, яким провадження у справі закрито. Складання повного тексту, як було оголошено судом, відкладено на п`ять днів. Відтак, мотиви, з яких суд дійшов до відповідного висновку, з огляду на неотримання у цю ж дату повного тексту рішення суду, були невідомими. Відповідно, до моменту отримання такої інформації позивачем не приймалося жодного рішення щодо її подальших дій, в т.ч. й щодо направлення справи за пропонованою судом апеляційної інстанції юрисдикцією. Лише після отримання інформації від канцелярії Львівського апеляційного суду щодо готовності до видачі копії рішення суду апеляційної інстанції у відповідь на заяву від 11.04.2023 про видачу копії постанови суду, 24.04.2023 і було видано копію відповідного рішення суду та у цю дату позивач довідалася про мотиви суду щодо закриття провадження у справі. При цьому, позивач вирішила не використовувати своє право на звернення до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, що відповідає чинному процесуальному законодавству України.

Перевіривши вказане клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Відповідно до вимог статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Оскільки початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Судом встановлено, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 23 лютого 2022 року у справі №465/8224/21 позовні вимоги ОСОБА_1 щодо скасування арешту майна були задоволені. Згодом, постановою Львівського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року, повний текст якої складено 12 квітня 2023 року, вказане рішення було скасовано, а провадження у справі закрито. Роз`яснено позивачці право на звернення до суду з такою вимогою в порядку адміністративного судочинства до Львівського окружного адміністративного суду.

У матеріалах справи міститься копія заяви представника позивача про видачу копії вказаної постанови, яка зареєстрована Львівським апеляційним судом 11.04.2023 за №7700/23-Вх. Покликаючись на дотримання позивачем десятиденного строку звернення до суду в порядку ст.287 КАС України позивач зазначає, що копія постанови була отримана представником позивача 24.04.2023.

Згідно з ч.1 ст.1 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції") від 16.12.1992).

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", заява № 8371/02, пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Суд зазначає, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості / підсудності не перериває перебігу позовної давності, але, разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи, може бути поважною причиною для поновлення строку звернення до суду за захистом порушеного права.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30 серпня 2021 року по справі № 500/485/20.

З метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, а також принципи справедливості, добросовісності і розумності, виходячи з фактичних обставин справи, суд доходить висновку про необхідність захисту порушеного права позивача та поновлення строку звернення до адміністративного суду.

З урахуванням предмета та підстав спору, обсягу доказів, які необхідно дослідити, з метою належного встановлення фактичних обставин справи, надання можливості учасникам справи висловити свою позицію, а також зважаючи на складність ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та заслуховування усних пояснень по суті спору, суд вважає за доцільне призначити справу до судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись ст.ст. 121, 122, 248, 256, 257, 260, 294 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

клопотання представника позивача задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до адміністративного суду.

Продовжити розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Призначити справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Судовий розгляд відбудеться 26 липня 2023 року о 15:30 год. в приміщенні Львівського окружного адміністративного суду (м. Львів, вул.Чоловського, 2).

Копію ухвали невідкладно після постановлення надсилається особам, які беруть участь у справі, разом з інформацією про їхні процесуальні права і обов`язки.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Чаплик І.Д.