Рішення № 112261582, 17.07.2023, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 липня 2023 року м. Ужгород№ 260/4025/23 Закарпатський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Дору Ю.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Сідак П.П. в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Адміністрація Державної прикордонної служби України у якому просить: визнати протиправною відмову Адміністрації Держприкордонслужби України у прийнятті, оформленні та поданні до Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області всіх необхідних документів для призначення пенсії за вислугою років на пільгових умовах ОСОБА_1 ; зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та подати до Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській обласні подання та документи для призначення з 11 квітня 2023 року ОСОБА_1 пенсії за вислугою років на пільгових умовах на підставі вимог пункту «а» статті 12, статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що позивач, проходив військову службу в різних органах Державної прикордонної служби України. У відповідності до наказу НОМЕР_1 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 10 квітня 2023 року № 279- ОС у зв`язку зі звільненням з військової служби, був виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення прикордонного загону. Остаточною датою закінчення військової служби, цим наказом було визначено 10.04.2023 року. По закінченню військової служби, ОСОБА_1 має таку вислугу років (доводиться витягом з наказу НОМЕР_1 прикордонного загону від 10 квітня 2023 року №279-ОС): 22 роки 05 місяців 23 дні у календарному обчисленні; 03 роки 08 місяців 02 дні у пільговому обчисленні; Загальна вислуга складає - 26 років 01 місяць 25 днів.

З наведеною вище вислугою років на військовій службі погоджується у листі від 02.05.2023 року № 11/Р-5293-8574 Адміністрація Державної прикордонної служби України.

Позивач звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України з приводу оформлення та подання необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Однак, листом від 02.05.2023 року № 11/Р-5293-8574 Адміністрація Державної прикордонної служби України відмовила ОСОБА_1 у підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області документів для призначення пенсії. Мотивами такої відмови було відсутність у ОСОБА_1 права на призначення пенсії за вислугу років на умовах, визначених статтею 12 Закону №2262. Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити. Вказує, щ відповідно до наказу НОМЕР_1 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 10 квітня 2023 року № 279- ОС у зв`язку зі звільненням з військової служби, був виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення прикордонного загону. На день закінчення прохлдження військової служби календарна вислуга років ОСОБА_1 становить 22 рокути 05 місяців 23 дні, при цьому у позивача наявна вислуга в пільговому обчисленні 03 роки 08 місяців 25 днів , що не відповідає умовам призначення пенсії за вислугу років у календарному обчисленні, встановленому пунктом «а» ст. 12 Закону №2262-ХІІ (в редакції, Закону №3668-УІ). В свою чергу, ст. 17-1 Закону №2262 визначено, що порядок обчислення вислуги років встановлюється Кабінетом Міністрів України. Вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 врегульовано порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей. Нормами вказаної постанови визначено які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються па пільгових умовах. На положення даної постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 і посилається позивач в обгрунтування заявлених позовних вимог. Зазначає, що проведений правовий аналіз положень Закону №2262-ХІІ та Закону №3668-VI дає підстави для висновку про те, що законодавець розмежовує такі поняття як «вислуга років» та «календарна вислуга років». До календарної вислуги років зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.

Представник позивача до суду подав відповідь на відзив, у якій проти відзиву заперечив, просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідно до положень ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у відповідності до наказу НОМЕР_1 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 10 квітня 2023 року № 279- ОС у зв`язку зі звільненням з військової служби, був виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення прикордонного загону. Остаточною датою закінчення військової служби, цим наказом було визначено 10.04.2023 року.

По закінченню військової служби, ОСОБА_1 має таку вислугу років (доводиться витягом з наказу НОМЕР_1 прикордонного загону від 10 квітня 2023 року №279-ОС): 22 роки 05 місяців 23 дні у календарному обчисленні; 03 роки 08 місяців 02 дні у пільговому обчисленні; Загальна вислуга складає - 26 років 01 місяць 25 днів.

Судом встановлено, що наведеною вище вислугою років на військовій службі погоджується у листі від 02.05.2023 року № 11/Р-5293-8574 Адміністрація Державної прикордонної служби України.

Позивач звернувся з листом до Адміністрації Державної прикордонної служби України з приводу оформлення та подання необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року N 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

До листа ОСОБА_1 було додано заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатської області про призначення пенсії ОСОБА_1 , копію ідентифікаційного номеру, копію паспорта, копію витягу з наказу про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу Держприкордонслужби України.

Проте, листом від 02.05.2023 року № 11/Р-5293-8574 Адміністрація Державної прикордонної служби України відмовила ОСОБА_1 у підготовці та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області документів для призначення пенсії. Мотивами такої відмови було відсутність у ОСОБА_1 права на призначення пенсії за вислугу років на умовах, визначених статтею 12 Закону №2262.

Відмову в поданні документів про призначення пенсії за вислугу років Адміністрація Державної прикордонної служби України обґрунтувала положеннями п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», відповідно до яких, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби в період з 1 жовтня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 25 календарних роки і більше; вислуга ж років Позивача на момент звільнення в календарному обчисленні складає 20 років 11 місяців 28 днів. Наявність же в Позивача загальної вислуги в 26 років Відповідачем, як підстава для призначення пенсії, заперечується.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначаються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262 (далі - Закон №2262).

Згідно п. «а» ст. 1-2 Закону № 2262 право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом.

Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262), пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2015року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.

Згідно пунктів «а», «б», «в» статті 17 Закону №2262-ХІІ особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються служба в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Згідно частини 4 статті 17 Закону №2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

Згідно статті 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджено постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 «Про Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».

Відповідно до підпункту «в» пункту 3 Постанови №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця: на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України.

Верховний Суд у постанові від 03.03.2021р. в справі №805/3923/18-а дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

При цьому, Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17.

Таке правове регулювання та наведені вище висновки Верховного Суду у справі №805/3923/18-а дозволяють зробити висновок про те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.

Статтею 1 Закону №2262-ХІІ передбачено, що Особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Таким чином, Закон №2262-ХІІ як єдину, обов`язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.

Визначення у Законі №2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов`язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.

Отже, передбачена Законом №2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).

В свою чергу, передбачені статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.

При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.

Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.

За наслідками розгляду справи № 480/4241/18 Верховний Суд в складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 14 квітня 2021 року зробив наступні правові висновки:

1. В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).

2. Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.

3. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики Верховний Суд в складі Судової палати Касаційного адміністративного суду відступив від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі №161/4876/17, від 15.08.2019 у справі №281/459/17, від 27.03.2020 у справі №569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку №393 Закону №2262-ХІІ.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на вищевикладене, суд враховує правову позицію Верховного Суду в складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладену у постановах від 14 квітня 2021 року по справі № 480/4241/18, зокрема про те, що для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393.

Як вже встановлено судом, ОСОБА_1 має таку вислугу років (доводиться витягом з наказу НОМЕР_1 прикордонного загону від 10 квітня 2023 року №279-ОС): 22 роки 05 місяців 23 дні у календарному обчисленні; 03 роки 08 місяців 02 дні у пільговому обчисленні; Загальна вислуга складає - 26 років 01 місяць 25 днів.

Враховуючи вищевикладене, період часу 03 років 08 місяців 02 днів (пільгова вислуга) є календарною одиницею виміру та повинен бути врахований до «вислуги років», яка підлягає обчисленню та застосуванню в порядку ст.ст.12, 17 та 17-1 Закону № 2262-ХІІ та Порядку №393.

Крім того, суд зазначає, що закон не має зворотної сили. Позивач був призваний на військову службу в 2001 році, і проходив військову службу в тому числі на посадах, за якими передбачалося обчислення вислуги років в пільговому порядку для призначення пенсії за вислугу років. Відповідно, положення нормативно-правового акту Уряду, яким змінено такі умови не може бути застосовано до Позивача, так як ОСОБА_1 був обізнаний протягом більш як 20 років служби про наявність підстав для призначення йому пенсії на підставі пільгового обчислення років, його вислуга в пільговому обчисленні була здійснена в установленому порядку ще до змін законодавства, що документально підтверджується (зокрема - це витяг із наказу НОМЕР_1 прикордонного загону від 10 квітня 2023 року № 279-ОС). ОСОБА_1 мав законні очікування на реалізацію гарантованого йому протягом більш як 20 років права на призначення такої пенсії, і запровадження таких кардинальних змін прямо порушує його права, гарантовані державою при прийнятті на військову службу та протягом її проходження.

З урахуванням правового висновку, наведеного у постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі 805/3923/18-а, суд приходить висновку про наявність у позивача достатньої вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ч. 1 ст.12 Закону № 2262-ХІІ.

Відповідно до п. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно з вказаним Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Пунктом 12 Порядку визначено, що Уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Виходячи із положень вищевказаного Порядку, на уповноважені структурні підрозділи покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.

У свою чергу, рішення щодо призначення або відмови в призначенні певного виду пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» приймають органи Пенсійного фонду України (ст. 49 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).

Тобто, законодавцем чітко визначено, що виключно органи Пенсійного фонду України уповноважені приймати рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії тим категоріям осіб, на яких розповсюджується дія Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У порушення вимог п. 12 Порядку № 3-1 відповідачем не здійснено оформлення всіх необхідних документів про призначення пенсії позивачу та подання їх у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії, окрім того, позивача з ними не ознайомлено, і не надіслано їх до відповідних органів для прийняття відповідного рішення, а фактично відмовлено позивачу у призначенні пенсії з посиланням на відсутність у останнього календарної вислуги років для призначення пенсії за вислугою років.

З позовних вимог вбачається, що позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо не оформлення та не подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області документів для призначення пенсії за вислугою років.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Cуд зазначає, що під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

Разом з тим, за результатами розгляду даної справи судом встановлено, що відповідачем листом від 02 травня 2023 року відмовлено в оформленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років на умовах, визначених статтею 12 Закону № 2262, а тому має місце протиправна відмова суб`єкта владних повноважень, у зв`язку з чим, суд виходить за межі позовних вимог та визнає дії відповідача щодо відмови в оформленні та поданні документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області для призначення пенсії за вислугу років протиправними.

З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, слід зобов`язати відповідача оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області документи для призначення позивачу пенсії за вислугу років згідно п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у відповідності до ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243,246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, буд. 26,м. Київ,01601, код ЄДРПОУ 00034039) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо не оформлення та не подання до Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області всіх необхідних документів для призначення пенсії за вислугою років на пільгових умовах згідно п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 .

Зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та подати до Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській обласні подання та документи для призначення з 11 квітня 2023 року ОСОБА_1 пенсії за вислугою років на пільгових умовах на підставі вимог пункту «а» статті 12, статті 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 26, код ЄДРПОУ 00034039) понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяЮ.Ю.Дору