Ухвала суду № 112260552, 17.07.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 липня 2023 року Справа № 160/10453/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Київській області про залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВЕРТІМ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов?язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОВЕРТІМ» (вул. Святослава Хороброго, буд. 12, м. Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 43521997) звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Київській області (вул. Народного Ополчення, буд. 5А, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ ВП 44096797), в якій позивач просить, а саме:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 24372 від 08.12.2021 року;

- зобов?язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ОВЕРТІМ» (код ЄДРПОУ 43521997) з переліку ризикових платників податків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВЕРТІМ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов?язання вчинити певні дії залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до канцелярії суду:

-обгрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якому вказати аргументовані підстави для поновлення строку, а також надати докази поважності причин його пропуску;

-оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 року продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю «ОВЕРТІМ» строк для усунення недоліків, викладених в ухвалі суду від 22.05.2023, а саме: виконати вимоги цієї ухвали із зазначенням нормативно-правового обгрунтування поважності причин пропуску строку та дати, коли саме Товариство з обмеженою відповідальністю «ОВЕРТІМ» дізналося про оскаржуване рішення № 24372 від 08.12.2021 року вперше, з урахуванням висновків мотивувальної частини цієї ухвали.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 року, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі № 160/10453/23 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

05.07.2023 року, до суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Київській області, в якому відповідач просить залишити без розгляду позовну заяву ТОВ «ОВЕРТІМ» у справі № 160/10453/23.

Клопотання обгрунтовано тим, що позивачем оскаржується рішення комісії ГУ ДПС у Київській області № 24372 від 08.12.2021. За загальним правилом шестимісячний перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незвернення до суду з адміністративним позовом за захистом своїх порушених прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку. Позивач, на переконання відповідача, мав змогу звернутися до суду раніше, оскільки в період з липня 2022 по вересень 2022 ТОВ «ОВЕРТІМ» подавало податкову звітність, що фактично свідчить про відсутність об?єктивних причин такого значного пропуску строку на звернення до суду з адміністративним позовом.

Розглянувши клопотання відповідача про залишення позовної заяви ТОВ «ОВЕРТІМ» без розгляду, суд дійшов наступних висновків.

Частинами 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач не звертався із заявою до відповідача про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а тому спірне рішення у відповідності до приписів ПКУ підлягало направленю на адресу платника податків поштою, однак поштою оскаржуване рішення направлено не було.

21.08.2022 року адвокатом Фуголь Є.І. було здійснено запит до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо отримання рішень та документів, що стали причиною внесення позивача до підприємства з ризиком.

31.08.2022 року Головним управління ДПС у Дніпропетровській області сформовано відповідь, яка була отримана адвокатом 10.09.2022 року.

Підприємством було подано позов, зареєстрований за номером справи 160/6935/23, який було повернуто у зв?язку з неусуненням недоліків.

16.05.2022 року товариство звернулось до суду за захистом своїх права із позовом, який зареєстровано за номером справи № 160/10453/23.

При цьому, питання поважності пропуску строку звернення до суду, судом вже надано в ухвалі від 12.06.2023 року, в якій зазначено наступне.

Згідно до п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Крім того, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України №259/2022 від 18.04.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України №341/2022 від 17.05.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України №573/2022 від 12.08.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України №757/2022 від 07.11.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України №58/2023 від 06.02.2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб.

Указом Президента України №254/2023 від 01.05.2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені, зокрема, ст. 55 Конституції, якою кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права».

Отже, позиція ЄСПЛ засвідчує, що основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Вказані позивачем обставини, а саме підступний напад агресора на Україну, введення військового стану, зупинка роботи підприємства, з метою збереження здоров`я та життя працівників, є причинами, які, на переконання суду, об`єктивно чинили перешкоди дотриманню позивачем строків звернення до суду з цим позовом.

З огляду на викладене, враховуючи неможливість своєчасного прийняття підприємством доцільного рішення щодо звернення до суду з позовом через воєнний стан, який зумовив повну зупинку роботи підприємства у зв`язку із виїздом за межі міста працівників та інших обставин, зазначених позивачем, які вплинули на господарську діяльність підприємства, суд дійшов висновку про те, що позивачем пропущено строк з поважних причин та який необхідно поновити.

Доводи відповідача стосовно того, що підприємство протягом липня вересня 2022 року подавало звітність, а саме, податкові декларації з податку на додану вартість, жодним чином не спростовує доводів позивача про зупинку роботи підприємства, оскільки вказані декларації подавались з нульовими показниками, а податковий кредит, зазначений у вказаних деклараціях було сформовано у попередні податкові періоди.

Посилання відповідача на те, що місто Дніпро не було віднесено до затвердженого 22.12.2022 року наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, в якому м. Дніпро Дніпропетровської області відсутнє, то суд зазначає, що вказані посилання є хибними з огляду на те, що до 19.02.2023 року підприємство-позивач перебувало на території Київської області, м. Бориспіль, проте вказаному факту відповідачем оцінку не надано.

З огляду на те, що аргументи, наведені у клопотанні ГУ ДПС у Київській області, не спростовують висновки суду, викладені в ухвалі від 12.06.2023 року у цій справі, суд не вбачає законних підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви ТОВ «ОВЕРТІМ» без розгляду.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області про залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОВЕРТІМ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов?язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна