Ухвала суду № 112259163, 24.02.2023, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2056/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2023 року Слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12023100070000389 від 23.02.2023 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який неодружений, офіційно не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100070000389 від 23.02.2023 року за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України. 23 лютого 2023 року ОСОБА_5 органом досудового розслідування повідомлено про підозру в закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, за нижченаведених обставин. Досудовим розслідуванням встановлено, що у період воєнного стану 23.02.2023 близько 11 години 25 хвилин, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував у приміщенні магазину «Аврора» котрий розташований за адресою: вул. Вишгородська, буд. 33, м. Київ. В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно в умовах воєнного стану. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_5 взяв з одного із стелажів два чоловічих шампуні проти лупи «Head & Shoulders Old Spice» об`ємом 360 мл кожний, котрі поклав до рюкзаку. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу ОСОБА_5 , маючи при собі вищезазначений не оплачений товар, який належить ТОВ «Вигідна покупка», не розрахувавшись за нього, пройшов повз каси та продовжив рух до виходу із супермаркету, однак свого злочинного умислу до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки пройшовши касову зону магазину був затриманий працівниками охорони магазину. Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_5 , спричинив ТОВ «Вигідна покупка» (код ЄДРПОУ 41130363) матеріальну шкоду на загальну суму 338 грн. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 4 ст. 185 КК України. Підозра ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення грунтується зібраними в ході досудового розслідування доказами. У органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесене до тяжкого, та санкція передбачає покарання до 8 років позбавлення волі. Стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчиняти інші кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Домашній арешт не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного тому, що вказаний запобіжний захід не зможе запобігти ризикам вчинення інших злочинів, переховування від органу досудового розслідування та іншим вищевказаним ризикам. З цієї ж позиції недостатнім є і застосування інших більш м`яких запобіжних заходів. З урахуванням наведених підстав в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, орган досудового розслідування вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам. Крім цього слідчий просить визначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав з викладених у ньому підстав, наголошував, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити цілі кримінального провадження, оскільки існують ризики передбачені ст. 177 КПК України,.

У судовому засіданні підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували:

захисник зазначав, що в даному випадку це занадто суворий для підозрюваного запобіжний захід. Зазначав, що немає доказів того, що ОСОБА_5 покинув місце злочину. Дійсно ОСОБА_5 раніше притягувавався до кримінальної відповідальності, але вже довгий не порушує закон. У підозрюваного на утриманні є батьки похилого віку. Просив призначити ОСОБА_5 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, щоб у ОСОБА_5 була можливість працювати. Зазначав, що можливості внести суму застави у ОСОБА_5 немає;

підозрюваний повідомив слідчому судді, що свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину він визнає, розкаюється. Зазначив, що у нього немає матеріальної змоги внести суму застави. Просив застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Установлено, що СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100070000389 від 23.02.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

Процесуальне керівницутво досудовим розслідуванням здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.

23.02.2023 о 11 год. 05 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано на підставі ст. 208 КПК України.

23.02.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.

Копія клопотання про застосування запобіжного заходу та додатки вручені, судове засідання відбувається у встановлений законом строк.

Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3)застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов`язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні .

Злочин, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 , згідно статті 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

На даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв`язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість підозри.

Тому з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані та додані до нього матеріали кримінального провадження у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному органом досудового розслідування.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Оцінюючи ризик переховування ОСОБА_5 з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про особистість підозрюваного встановлено, що він офіційно не працює, неодружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлена підозра повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а санкція статті кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк більше п`яти років. Тобто, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов`язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення, ОСОБА_5 може переховуватися від слідства та суду, а тому відповідний ризик є обґрунтованим.

Також актуальним є і ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, як вбачається з наданих документів, ОСОБА_5 офіційно не працює, не має законного джерела доходу та підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину, а також притягався до кримінальної відповідальності Подільським районним судом міста Києва вироком від 23.06.2020 року за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Таким чином, у судовому засіданні достеменно встановлено, що є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний, під важкістю відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню та впливати на потерпілого, а відтак прокурором доведена наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Проте, слідчий суддя приходить до висновку, що враховуючи в сукупності тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється, яке відноситься до категорії тяжкого кримінального правопорушення, спосіб вчинення цього правопорушення, вид покарання, який загрожує останньому у разі доведення його винуватості, дані про особу підозрюваного, характер соціальних зв`язків, спосіб життя взагалі, зокрема те, що він має постійне місце проживання, слідчий суддя вважає, що такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою є занадто суворим для особи ОСОБА_5 , а тому вважає за доцільне застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчинені злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Статтею 177 КПК визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Отже, слідчий суддя у відповідності до положень ст.177, 178 КПК України, приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий в судовому засіданні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Однак, оскільки захисником підозрюваного доведено та обґрунтовано доцільність та достатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання відповідним ризикам, зазначеним в клопотанні та встановленому у ході судового засідання, слідчий суддя приходить до висновку, що слід застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт з покладенням обов`язків в межах строку досудового розслідування, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які зазначені у резолютивній частині ухвали.

На підставі викладеного приходжу до висновку про часткове задоволення клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 309-310 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12023100070000389 від 23.02.2023 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, - задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який неодружений, офіційно не працює, має загальну середню освіту, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 23 квітня 2023 року в межах строку досудового розслідування.

Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи;

- не відлучатись із місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора а або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків, використовувати електронні засоби контролю.

Направити копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для виконання та контролю органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 01 березня 2023 року.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1