Постанова № 112256, 05.09.2006, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2006 р.

справа № 14/70-06-2241А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Л. І.Бандури

суддів : Л. І. Бойко, Т.А. Величко

при секретарі судового засідання : Г.В. Селіховій

за участю представників сторін:

від позивача –Н.В.Падій

від відповідача –В.В. Гайдайчук, А.Г. Пашнева

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Білгород –Дністровської ОДПІ

на постанову господарського суду Одеської області від 05.05.2006 р.

у справі № 14/70-06-2241А

за позовом ПП „Іскра”

до Білгород-Дністровської ОДПІ

про часткове скасування податкового повідомлення-рішення

Згідно розпорядження заступника голови ОАГС Г.А. Єрмілова від 14.08.2006 р. колегія суддів В.Б. Туренко, Л.І. Бандура, Л.В. Поліщук замінена колегією у складі головуючого судді Л.І. Бандури, суддів Л.І. Бойко, Т.А. Величко.

встановив:

ПП „Іскра” звернулось до господарського суду з адміністративним позовом та уточненням до нього про часткове скасування податкового повідомлення-рішення Б-Дністровської ОДПІ від 17.01.2006 р. №0001181702/2 в частині визначення податкового зобов’язання по податку з найманих працівників в сумі 1170 грн., штрафних санкцій в сумі 2340 грн., оскільки податок в сумі 1170 грн. був перерахований до початку планової перевірки.

Постановою господарського суду Одеської області від 05.05.2006 р. (суддя Н.О. Горячук) позов задоволено, вищеназване податкове повідомлення-рішення скасовано в частині визначення податкового зобов’язання по податку з найманих працівників на 1170 грн. та штрафних санкцій в сумі 2340 грн., з мотивів сплати податку.

Білгород-Дністровська ОДПІ не погодившись з постановою суду, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не враховано, що сплата податку з доходів фізичних осіб за платіжним дорученням № 272 від 30.08.2005 р. здійснена позивачем за інший період.

Позивач в запереченні на апеляційну скаргу вважає її необґрунтованою, а постанову суду такою, що не підлягає скасуванню.

У судовому засіданні від 05.09.2006 р. представник позивача надав уточнення до заперечень на апеляційну скаргу, в яких він просить постанову господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким скасувати податкове повідомлення-рішення Б-Дністровської ОДПІ в частині донарахованого податку з доходів фізичних осіб на суму 2139,92 грн. та фінансових санкцій в розмірі 4278,58 грн., посилаючись на те, що безкоштовне харчування на підприємстві не передавалось у власність і не нараховувалось безпосередньо кожному конкретному працівнику, тому не може розглядатися як об’єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб, оскільки воно призначене для споживання будь-яким працівником підприємства.

Судова колегія не приймає вказані вимоги до уваги відповідно до ч.3 ст.195 КАС України, так як вони не були заявлені позивачем та не були розглянуті судом першої інстанції.

Заслухавши доводи представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:

19.09.2005 р. Білгород-Дністровська ОДПІ здійснила комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП „Іскра” за період з 01.07.2004 р. по 01.07.2005 р. і за її результатами склала акт № 2318/2311/03768641.

В ході перевірки, зокрема виявлено порушення вимог п.п.1.19 ст.1 п.2.2 ст.2, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.4.2.1, п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.17.1 ст.17, п.22.3 ст.22 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, яке полягало в тому, що підприємством не було включено до складу сукупного оподатковуваного доходу кошти в сумі 32793,45 грн. за харчування працівників підприємства, кошти в сумі 1358 грн., сплачені приватному нотаріусу Андрєєвій Т.В., матеріальну допомогу в сумі 5000 грн. сплачену Райлян Е.А., яка не перебуває в трудових відносинах з підприємством, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб в сумі 5726,7 грн.

При розгляді заперечень до акту перевірки, Б-Дністровська ОДПІ рішенням від 29.09.2005 р. №13200/23 донараховано підприємству податок з доходів фізичних осіб в сумі 5076,7 грн.

На підставі акту перевірки, 03.10.05 р. Б-Дністровською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001181702/0 про визначення податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 5076,7 грн., штрафних санкцій по цьому податку в сумі 10153,4 грн., яке було оскаржено в адміністративному порядку до Б-Дністровської ОДПІ і рішенням від 27.10.2005 р. було залишено без змін.

За результатами розгляду повторної скарги, рішенням ДПА в Одеській області від 10.01.2006 р. скасовано податкове повідомлення-рішення Б-Дністровської ОДПІ від 03.10.2005 р. №0001181702/0 в частині донарахованого податку з доходів з фізичних осіб в сумі 1590,24 грн., та штрафним санкціям в сумі 3180,48 грн., оскільки Б-Дністровською ОДПІ не було враховано, що у перевіряємому періоді до складу сукупного валового доходу підприємством не була включена сума витрат на харчування працівників підприємства у розмірі 22150,98 грн., а не 37188,11 грн., як зазначено в акті перевірки, а 17.01.06 р. Б-Дністровська ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення №0001181702/2 про визначення податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 3486,46 грн., штрафним санкціям на 6972,92 грн.

Відповідно до вимог п.1.2 ст.1, п.п.3.1.1 п.3.1, п.3.4 ст.3, п.п.4.2.1, 4.2.9 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.1 п.8.1, п.17.1 ст.17, п.22.3 ст.22 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.03 р. з подальшими змінами, дохід –сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі, цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь.

Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід.

До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються:

доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору;

дохід, отриманий платником податку від працедавця як додаткове благо, в т.ч. у вигляді вартості майна за харчування, безоплатно отриманого платником податку.

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Із акту перевірки від 19.09.2005 р. та рішення ДПІ в Одеській області від 17.01.2006 р. вбачається, що підприємство за ІІІ-ІV квартал 2004 р., І півріччя 2005 р. не включило до складу сукупного валового доходу витрати на харчування працівників в сумі 22150,98 грн., податок з якої складає 3309,92 грн.

Платіжне доручення № 272 від 30.08.2005 р. свідчить про те, що позивач сплатив податок з доходів фізичних осіб за харчування працівників з липня 2004 р. по липень 2005 р. в сумі 1170 грн. Тобто, позивач до початку перевірки сплатив податок в сумі 1170 грн. і у податкової служби не було підстав для нарахування податку в цій сумі.

Посилання скаржника на сплату податку за інший період спростовуються платіжним дорученням № 272 та актом перевірки.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано скасував спірне податкове повідомлення-рішення в частині нарахування податку в сумі 1170 грн. і штрафних санкцій в сумі 2340грн.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства і підстави для її зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Постанову господарського суду Одеської області від 05.05.2006 р. у справі № 14/70-06-2241А залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Л. І. Бандура

Суддя Л.І. Бойко

Суддя Т.А. Величко