Рішення № 112248846, 18.07.2023, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/516/23

№ провадження 2/624/150/23

РІШЕННЯ

іменем України

смт. Кегичівка 18 липня 2023 року

Кегичівський районний суд Харківської області, у складі

головуючого судді - Куст Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Легостаєвої К.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №624/516/23,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

представник позивача: ОСОБА_2 ,

відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»),

третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович,

вимоги позивача: про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просить захистити права позивача, як споживача та визнати таким, що не підлягають виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. №60030 від 25 травня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість в розмірі 22654,08 грн, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис № 60030 від 25 травня 2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість в розмірі 22654,08 грн.

Приватний нотаріус, мотивував виконавчий напис тим, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № 749744690 від 17 липня 2019 року укладеним між ТОВ «Mанівео швидка фінансова допомога» правонаступником усіх прав і обов`язків якого є ТОВ «Таліон Плюс», правонаступником усіх прав і обов`язків якого є ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Стягнення заборгованості проводиться за період з 28 травня 2020 року по 30 квітня 2021 року.

Сума заборгованості за кредитним договором складає 22654,08 грн.

Вважає, що виконавчий напис № 60030 від 25 травня 2021 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. є протиправним, тобто такий, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню.

Зазначає, що позивач не підписував в будь-який спосіб вищевказаний кредитний договір з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», та сторона позивача констатує той факт, що наданий відповідачем нотаріусу примірник кредитного договору не був посвідчений нотаріально.

Крім того, наданий нотаріусу примірник кредитного договору, ніби укладено між ТОВ «Маніво швидка фінансова допомога» та позивачем містять лише зазначення інформації про сторони.

Позивач ніколи в будь-який спосіб не отримував ідентифікатор, яким ніби то, був підписаний кредитний договір.

Інформація з сайту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено у постанові ВСУ від 11 березня 2015 року (провадження №6-16цс15).

Позиція відповідача.

Представником відповідача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до суду через електронну пошту подано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач вважає її безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. 17 липня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та позивачем було укладено Кредитний договір № 749744690. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» в свою чергу було переуступлено право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором до ТОВ «Таліон плюс». 03 січня 2019 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір відступлення прав вимоги № 20190103, у відповідності до умов якого правонаступником усіх прав та обов`язків ТОВ «Таліон плюс» є ТОВ «ФК «ЄАПБ», в тому числі і за Кредитним договором № 749744690 від 17 липня 2019 року. 25 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 60030, щодо стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості в розмірі 22654,08 грн. При вчиненні виконавчого напису були дотримані положення діючого законодавства. Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенку Є.М. подано вичерпний перелік документів для вчинення виконавчого напису, а саме: 1) оригінал кредитного договору та розрахунок заборгованості за кредитним договором, а отже виконавчий напис, вчинений 25 травня 2021 року приватним нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрований в реєстрі за № 60030, щодо стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованості в розмірі 22654,08 грн не підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, оскільки зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість, можна вважати безспірною. Враховуючи вищевикладене, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім, того вважає, що витрати на професійну правничу допомогу на суму 5000,00 грн є неспівмірними, зі складністю цієї справи, не відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, а тому суд просить відмовити в цій частині судових витрат.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

20 червня 2023 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою. Разом з позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 26 червня 2023 року заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення на підставі вищевказаного виконавчого напису.

Ухвалою суду від 26 червня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного з викликом сторін на 18 липня 2023 року.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, про місце, дату та час повідомлені у встановленому законом порядку, представник позивача через канцелярію суду надав заяву про підтримання позовних вимог, просив розгляд справи провести без його участі та участі позивача.

Представник відповідача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час повідомлений належним чином, в відзиві на позовну заяву просив розглядати справу за відсутності відповідача.

Позиція третьої особи невідома, про місце, дату та час повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Амельченко В.П. перебуває виконавче провадження №67391573 щодо примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міською нотаріального округу Остапенко Є.М. №60030 від 25 травня 2021 року на суму 22654,08 грн (копія, а.с.13).

Підставою для відкриття ВП №67391573 став виконавчий напис № 60030 від 25 травня 2021 року на суму 22654,08 грн, який вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. за яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 суму за Кредитним договором №749744690 від 17 липня 2019 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 (копія, а.с.20).

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Відповідно до висновку Верховного Суду у справі № 750/3781/20 (постанова від 19 березня 2021 року), для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі і установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17.

Матеріали справи не містять відомостей про отримання позивачем відповідного повідомлення.

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: - перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; - другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17, від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17.

Частиною першою статті 50 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт - оскаржуються до суду.

Відповідно до п. 3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі Порядок) нотаріус вчиняє виконавчі написи:

- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 №1172 (п.3.2 Порядку), відповідно до п.1 якого такими документами є:

а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно до п.3.5. Глави 16 Порядку, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 №1172 (далі - Перелік № 1172).

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача, з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

У постановах Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-887цс17, постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року викладена правова позиція, відповідно до якої суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком №1172. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам викладеним у раніше ухвалених постановах від 27 березня 2019 року у справі №137/166/16-ц (провадження №14-84цс19), від 02 липня 2019 року справа №916/3006/17 (провадження №14-278ГС18) з подібних правовідносин.

Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20 червня 2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти до наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Таким чином, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Відповідно до ст.12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскільки, договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Згідно із частиною першою, третьою статті 27 Закону договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положенням про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає дотримання Правил адвокатської етики, затверджені звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року «09» червня 2017 року, і змінами, затвердженими з`їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року, як одного з основних професійних обов`язків адвоката.

Згідно з статтею 30 Закону, статтею 28 Правил адвокатської етики гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

З наданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 та адвокат АБ «Калінін і Партнери» в особі керуючого ОСОБА_2. уклали 07 лютого 2022 року письмовий договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № б/н/22, відповідно до пункту 1.1 якого предметом договору є надання Бюро усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту за рішенням суду визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Бюро представляє інтереси клієнта в судах з усіма правами, які надано законом позивачу, відповідачу, в тому числі з правом пред`явлення позову, оскарження рішення, його виконання тощо (п.1.2) Відповідно до пункту 3.2 договору за надання правової допомоги клієнт протягом терміну і на умовах, визначених додатках до цього договору, сплачує адвокату гонорар(винагороду), розмір якого, а також умови та порядок розрахунків визначаються сторонами в додатках до цього договору, з урахуванням Рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару (винагороди), затверджених рішенням засновника Адвокатського бюро «Калінін і Партнери» № 3/2018 від 17 липня 2018 (копія, а.с.23-24).

Згідно пункту 2 додатку №1 до договору про надання правової допомоги б/н/22 від 07 лютого 2022 року сторони за цією додатковою угодою домовились, що вартість послуг (гонорар) адвоката становить 5000 грн. Оплата послуг адвоката здійснюється клієнтом на поточний рахунок Бюро, що визначений в цьому договорі (п.3) (копія, а.с.25).

Також позивачем надано до суду: акт від 19 червня 2023 виконаних робіт (наданих послуг) як додаток №2 до договору про надання правової допомоги б/н/22 з описом робіт, виконаних за вказаним договором. З тексту зазначеного акту вбачається, що Бюро за надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з питань цивільного права, складання адвокатського запиту приватному виконавцю, вивчення судової практики, що стосується визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню; складання цивільного позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню(п.1-4), та заяви про забезпечення позову(п.5) витрачено 11 годин, тому вартість правової допомоги становить 5000,00 грн.

В постанові від 16 листопада 2022 року по справі 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

З урахуванням вищенаведеного, обставин справи, суд вважає, що клопотання відповідача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», про зменшення розміру витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, та вважає за необхідне зменшити розмір вказаних витрат до 4000 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, на підставі вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в загальному розмірі 1610,40 грн, а саме 1073,60 грн за подання позивачем позову та 536,80 грн за подання заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Як встановлено ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича №60030 від 25 травня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість в розмірі 22654,08 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в сумі 1610 (одна тисяча шістсот десять) грн 40 коп в дохід держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України або через Кегичівський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с Кегичівка Кегичівського району Харківської області, ІПН НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

представник позивача: ОСОБА_2 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 ,

відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»), місцезнаходження за адресою: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ 35625014,

третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович, місцезнаходження за адресою: 61001, м. Харків, майдан Захисників України, буд. 7/8, 1-й поверх.

Суддя Н.М. Куст