Постанова № 11223955, 09.08.2010, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

Код суду № 0527 № 3-1603/10

П О С Т А Н О В А

09 серпня 2010 року Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Божина Л.І , розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з територіальної державної інспекції праці в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Костянтинівка, громадянина України, ідентифікаційний номер №НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, ПП, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2,

за ст. 41ч.1 КпАП України, якому роз,яснені права за ст.268 КпАП України,-

В С Т А Н О В И В:

16.06.2010 року при проведенні перевірки головним державним інспектором праці Лендьєл В.Ю. був складений протокол № 05-15-022/ 0033 на фізічну особу приватного підприємця ОСОБА_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, встановлено,що він будучи суб,єктом підприємницької діяльності допустив порушення вимог чинного законодавства про працю , а саме :ст..ст.2197ч.1,115 КЗпП України;ст.ст.15 ч.1, 24 Закону України « Про оплату праці».

Підприємницьку діяльність ОСОБА_1 здійснює шляхом надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом у м.Костянтинівка.

Так під час перевірки встановлено, що у фізичної особи - підприємеця ОСОБА_1 працює наймані працівники :ОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_5,ОСОБА_6,ОСОБА_7,ОСОБА_8,ОСОБА_9,ОСОБА_10,які виконують обовязки водіїв автобусів та найманий працівник ОСОБА_11,яка виконує обовязки медичної сестри.

ОСОБА_1має право прийому працівників шляхом укладення з ними письмових трудових договорів відповідно до вимог Міністерстві ст.24 КЗпП України та наказу Міністерства праці та соціальної політики України “Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою та порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою” № 260 від 08.06.2001 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.06.2001 року № 554/5745. Таким чином відповідно до ст.21 КЗпП України підприємець виступає однією із сторін трудового договору та зобов”язаний забезпечувати реалізацію трудових прав працівників. Однак, здійснюючи свою діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1 порушив вимоги чинного трудового законодавства.

Відповідно до пункту 3 трудового договору посадовий оклад працівнику встановлено у розмірі мінімальної заробітної плати та на час перевірки складають ( з 01.01.2010 року) 869 гон.00 коп., що є порушення вимог ст.96,97 КЗпП України, відповідно до якої форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні ставки, ставки, схеми посадових окладів, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами.

Відповідно до п.2.2. Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об”єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб”єднаннями на 2008-2009 роки, посадовий оклад працівника першого розряду повинен встановлюватися на рівні 120 % від мінімального рівня заробітної плати визначеної законодавством. Крім цього, п.2.3 Регіональної угоди між Донецькою облдержадміністрацією, профспілками об”єднаннями Донецької області та Донецькою обласною організацією роботодавців на 2007-2008 роки, яку було підписано сторонами 14 лютого 2007 року та зареєстровано у Міністерстві праці та соціального захисту населення 03.03.2007 року № 14, дія якої поширюється на підприємства, що розташовані в Донецькій області, передбачено застосовувати при використанні норм Генеральної угоди регіональний коефіцієнт в розмірі 1,15 враховуючий перевищення прожиткового мінімуму в Донецькій області над середнім прожитковим мінімумом по Україні.

Робота ,яку виконують вищевказані працівники відноситься до кваліфікованої праці і їх посадові оклади повинні формуватися відповідно до вищеописаних законодавчих актів. Але оклади робітників ОСОБА_1 сформовані лише на рівні мінімальної заробітної плати встановленої законодавством,що є порушенням ст..97 КЗпП України ,ст..15 Закону України « Про оплату праці», а також у ОСОБА_1 не визначені строки та періодичність виплати заробітної плати і заробітна плата виплачується робітникам один раз на місяць, що є порушенням ст..115ч.1 КЗпП України та ст..24ч.1 Закону України « Про оплату праці».

ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вищезазначеного адмінправопорушення визнал в повному обсязі та підтверджується матеріалами справи.

На підставі вищевикладеного , вважаю, що приватний підприємець ОСОБА_1 допустив порушення чинного законодавства України про працю, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.41 КУпАП.

На підставі викладеного і керуючись ч.1ст.41, ст.ст. 283, 284 КпАП України,-

П О С Т А Н О В И В:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 (п»ятсот десять) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Штраф підлягає сплаті на розрахунковий рахунок 31111106700058, одержувач державний бюджет м.Костянтинівка, банк ГУДКУ в Донецькій області, код ЄДРПОУ 34686631, МФО 834016.

Суддя