Рішення № 112233150, 14.07.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/4705/23

провадження № П/380/4749/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и в :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Львівської митниці (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ: 43971343), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 12 вересня 2022 року №UA209000/2022/700093/2 про коригування митної вартості товару «Меблі...», ввезення якого в Україну задекларовано фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в митному режимі «імпорт» згідно митної декларації типу ІМ40ДЕ №UA209160/2022/010269 від 12.09.2022;

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 15 вересня 2022 року №UA209000/2022/700094/2 про коригування митної вартості товару «Меблі.», ввезення якого в Україну задекларовано фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в митному режимі «імпорт» згідно митної декларації типу ІМ40ДЕ №UA209160/2022/010373 від 15.09.2022.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем, за результатами перевірки поданих позивачем митних декларацій, прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 12.09.2022 №UA209000/2022/700093/2 та від 15.09.2022 №UA209000/2022/700094/2. Вважає такі рішення необґрунтованими та таким, що суперечить нормам чинного законодавства. Зазначає, що надані позивачем до митного органу документи на підтвердження вартості товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною шляхом застосування основного методу, що свідчить про порушення відповідачем передбаченого ст.57 Митного кодексу України щодо порядку визначення митної вартості товару. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем не доведено та не обґрунтовано належними та достатніми доводами й доказами наявність у поданих йому зазначених у частині 2 статті 53 Митного кодексу України документів розбіжностей, ознак підробки, відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, що унеможливлює законне витребування додаткових документів за частиною 3 статті 53 Митного кодексу України. Надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, умови поставки, ціну, а отже у сукупності містять відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Однак, відповідач безпідставно їх не врахував у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу. У зв`язку з наведеним просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 20.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою судді від 14.07.2023 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Згідно з ухвалою про відкриття спрощеного позовного провадження, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву з дати отримання ухвали про відкриття провадження. Однак, станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та компанія «Signal Meble Spolka z Ograniczona Odpowiedzialnoscia Sp.K.» (м. Островець-Свентокшиський, Республіка Польща) (Продавець) уклали контракт №1/6/2022 від 08.06.2022. За умовами цього контракту Продавець зобов`язується продати, а Покупець купити, оплатити та прийняти меблі наборами та окремими предметами для столових, житлових кімнат, спалень, кухонь, кабінетів, офісів торгової марки «Signal», в асортименті, кількості та по ціні згідно з фактурами про форма.

Згідно з умовами Контракту, який за своїм видом є договором з періодичними поставками, кожна окрема партія товару відвантажується покупцю на підставі замовлення. Товар постачається на умовах FCA (Ostrowiec Swietokrzyski, Польща) згідно з правилами Інкотермс-2000, або на інших, окремо визначених сторонами у рахунку-фактурі умовах. Витрати по транспортуванню товару несе покупець. Оплата за товар здійснюється упродовж 7 днів з моменту відвантаження. Валюта розрахунків «польські злоті».

На виконання умов контракту компанія «Signal Meble...» 08.09.2022 відвантажила в адресу позивача (у наданий позивачем транспортний засіб) замовлену партію товару на загальну суму 50258,88 польських злотих та передала перевізнику фактуру (інвойс) №VAT F/KEX/22/090005 від 08.09.2022, специфікацію та товаро-транспортну накладну (CMR) б/н від 08.09.2022.

Перевізник (ФОП ОСОБА_2 ) здійснив транспортування товару в Україну та 12.09.2022 доставив товар до відділу митного оформлення «Сокаль» митного поста «Львів-північний» Львівської митниці.

Виконувати дії, пов`язані з декларуванням та митним оформленням імпорту товару, позивач уповноважив митного брокера, який 12.09.2022 подав електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA209160/2022/010269.

Згідно з МД задекларовано ввезення в Україну на адресу ФОП ОСОБА_1 в митному режимі «імпорт» товару «Меблі.» по 18 товарних позиціях загальною фактурною вартість 50258,88 польських злотих, що складає 390652,22 грн згідно курсу НБУ на дату декларування.

Митна вартість декларантом визначена за основним методом (за ціною контракту) в сумі 413952,22 грн.

До складових митної вартості (окрім фактурної ціни) декларантом додано вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну (пункт пропуску «Рава-Руська») в сумі 23300,00 грн.

Як слідує з картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209160/2022/000171, на підтвердження достовірності митної вартості товару, що зазначена в митній декларації №UA209160.2022.010269 від 12.09.2022 позивачем надано такі документи: пакувальний лист (Packing list) №WZ/KM/22/090102 WZ/KM/22 від 01.09.2022; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №F/KEX/22/090005 від 08.09.2022; автотранспортна накладна (CMR) (Road consignment note) Б/н від 08.09.2022; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №PL/MF/AL 050418 від 08.09.2022, №PL/MF/AL 0504189 від 08.09.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №7 від 07.09.2022; специфікація виробника товару №F/KEX/22/090005 від 08.09.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1/6/2022 від 08.06.2022; договір (контракт) про перевезення №1-07092022 від 07.09.2022; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №8967052 від 11.09.2022; лист б/н від 09.09.2022.

Оскільки відповідачем виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості товару, позивачу надіслано вимогу відповідно до частини 2-4 статті 53 Митного кодексу України надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові, податкові накладні); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявка на перевезення, оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг)); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ.

У відповідь на запит декларант проінформував митний орган про те, що до митного оформлення для підтвердження митної вартості подані усі наявні документи, інших запитуваних документів немає.

Не погодившись з заявленою декларантом митною вартістю товару в декларації №UA209160.2022.010269 12.09.2022, відповідачем прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/700093/2 від 12.09.2022 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209160/2022/000171.

Згідно з п. 33 вищевказаного рішення обставинами прийняття рішення та джерелами інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості товару, зазначено: «Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. В рамках реалізації положень статтей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично слачена. Під час розгляду документів було виявлено наступне: до митного оформлення заявлено товар «Меблі в асортименті» на умовах поставки FCA- PL- Ostrowiec Swietokr. Відповідно до положень Інкотермс - 2010, термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. За результатом спрацювання автоматизованої системи митного контролю виявлено, що по товарах (6,7,9,11,13,15,16,17) можливе заниження митної вартості товару. В наданій до митного оформлення автотранспортній накладній від 08.09.2022 № б/н у графі 14 відсутні відомості щодо умов перевезення оцінюваного вантажу, тобто умови поставки FCA- PL - Ostrowiec Swietokr не підтверджено. Відповідно до умов наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 08.06.2022 № 1/6/2022 пункту 1.3. «Ціна вважається узгодженою Сторонами, якщо вона підтверджена підписами уповноважених представників Постачальника та Покупця в рахунку-фактурі Проформі», однак у наданому рахунку-фактурі підписи Покупця відсутні а рахунок Проформа не надавався. У рахунку-фактурі від 08.09.2022 №F/KEX/22/090005 зазначено що форма оплати даної поставки «PRZEDPLATA», проте банківський платіжний документ не надано, що є порушенням вимог статті 53 п 2. МКУ. Виявлено розбіжності в копії митної декларації країни відправлення від 08.09.2022 №MRN 22PL341010E0252895 вартість товару становить 50738 злотих, що не відповідає вартості у рахунку-фактурі від 08.09.2022 № F/KEX/22/090005 - 50258,88 злотих. Документи подані до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини 2-4 статті 53 Митного кодексу України надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові, податкові накладні); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявка на перевезення, оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг)); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, заявлену митну вартість зазначених товарів не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст.60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III. Джерелом для коригування митної вартості слугувала інформація наявна у митного органу про митну вартість подібних (аналогічних) товарів: товар №6 - МД від 09.09.2022 №UA209160/2022/10194 митна вартість становить 4,0993 дол. США за кг; товар №7 - МД від 21.07.2022 №UA205140/2022/52458 митна вартість становить 4,1289 дол. США за кг; товар №9 - МД від 05.07.2022 №UA209140/2022/62720 митна вартість становить 4,0049 дол. США за кг; товар №11 - МД від 30.06.2022 №UA100110/2022/123440 митна вартість становить 4,0223 дол. США за кг; товар №13 - МД від 28.06.2022 №UA100100/2022/29860 митна вартість становить 4,0202 дол. США за кг; товар №15 - МД від 14.07.2022 №UA205140/2022/50876 митна вартість становить 4,8688 дол. США за кг; товар №16 - МД від 02.09.2022 №UA100110/2022/125786 митна вартість становить 4,713 дол. США за кг; товар №17 - МД від 12.07.2022 №UA100140/2022/707140 митна вартість становить 4,0101 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Окрім цього, ФОП ОСОБА_1 уклав зовнішньоекономічний Контракт №2/7/2022 від 21.07.2022 із компанією «HALMAR Sp. z o.o.» (м. Стальова Воля, Республіка Польща) про придбання меблевих виробів з метою подальшої реалізації в Україні.

Відповідно до істотних умов Контракту, що за своїм видом є договором з періодичними поставками, конкретні найменування, кількість, вартість кожної окремої партії товару узгоджується сторонами у рахунку-проформі. Оплата за товар здійснюється у формі 100% передоплати перед відвантаженням товару, на підставі рахунку-фактури. Валюта розрахунків сторонами визначена «польські злоті». Товар постачається на умовах FCA (Stalowa Wola, Польща) згідно з правилами Інкотермс-2010, або на інших, визначених сторонами у рахунку-фактурі умовах. Витрати по транспортуванню товару несе покупець.

На замовлену 07 вересня 2022 року позивачем партію товару продавець виставив попередній рахунок-проформу №FEP-76/22/MWP від 07.09.2022 на суму 59838,18 польських злотих.

ФОП ОСОБА_1 платіжним дорученням №4 від 12.09.2022 здійснив передоплату за товар шляхом проведення електронного SWIFT платежу в сумі 59838,18 польських злотих на банківський рахунок продавця.

Компанія «HALMAR Sp. z o.o.» 13.09.2022 відвантажила товар на суму 54754,45 польських злотих у наданий позивачем транспортний засіб та передала перевізнику фактуру (інвойс) №(S)FSE-211/22/EX від 13.09.2022 на попередньо оплачену партію товару, специфікацію на товар, автомобільну товарно-транспортну накладну (CMR) №б/н від 13.09.2022.

Перевізник (ФОП ОСОБА_3 ) на замовлення позивача здійснив транспортування товару в Україну та 15.09.2022 доставив товар до відділу митного оформлення «Сокаль» митного поста «Львів-північний» Львівської митниці.

Митного брокер, діючи в інтересах позивача, 15.09.2022 подав електронну митну декларацію типу IM40ДЕ №UA209160/2022/010373, згідно якої задекларовано ввезення в Україну на адресу ФОП ОСОБА_1 в митному режимі «імпорт» товару «Меблі…» по 19 товарних позиціях загальною фактурною вартістю 54754,45 польських злотих, що складає 423919,91 грн згідно курсу НБУ на дату декларування. Митна вартість товару була визначена декларантом за основним методом (за ціною контракту) в сумі 435919,91 грн. До складових митної вартості (окрім фактурної ціни) декларантом додано вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну (пункт пропуску «Рава-Руська») в сумі 12000,00 грн.

Як слідує з картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209160/2022/000172, на підтвердження достовірності митної вартості товару, що зазначена в митній декларації №UA209160/2022/010373 від 15.09.2022 позивачем надано такі документи: рахунок-проформа (Proforma invoice) №FEP/76/22/MWP від 07.09.2022; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №(S)FSE-211/22/EX від 13.09.2022; автотранспортна накладна (CMR) (Road consignment note) Б/н від 13.09.2022; декларація про походження товару (Declaration of origin) Специфікація №(S)FSE-211/22/EX від 13.09.2022; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) №PL/MF/AR 0178429 від 13.09.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару №4 від 12.09.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №14/09 від 14.09.2022; специфікація виробника товару №(S)FSE-211/22/EX від 13.09.2022; прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/н від 19.04.2022 та від 20.06.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2/7/2022 від 21.07.2022; договір (контракт) про перевезення №12092022 від 12.09.2022; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №8979687 від 14.09.2022; лист про знижку б/н від 12.09.2022; лист про торговельну марку б/н від 12.09.2022; копія митної декларації країни відправлення №MRN22PL402010E1588925 від 13.09.2022.

Оскільки відповідачем виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості товару, позивачу надіслано вимогу відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові, податкові накладні); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг)); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ.

У відповідь на запит декларант проінформував митний орган про те, що до митного оформлення для підтвердження митної вартості подані усі наявні документи, інших запитуваних документів немає.

Не погодившись з заявленою декларантом митною вартістю товару в декларації №UA209160/2022/010373 від 15.09.2022, відповідачем прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/700094/2 від 15.09.2022 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209160/2022/000172.

Згідно з п. 33 вищевказаного рішення обставинами прийняття рішення та джерелами інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості товару, зазначено: «Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. В рамках реалізації положень статтей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час розгляду документів було виявлено наступне: до митного оформлення заявлено товар «Меблі в асортименті» на умовах поставки FCA-PL-Stalowa Wola. Відповідно до положень Інкотермс - 2010, термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. За результатом спрацювання автоматизованої системи митного контролю виявлено, що по товарах (5,8,9,10,11,12,13,14,15,16,18,19) можливе заниження митної вартості товару. Надані «прайс-листи» виробника товару мають суб`єктивний характер і не дають можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції. Зазначені документи суперечать суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців. Відповідно до умов наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 21.07.2022 №2/7/2022 пункту 1.3. «Ціна вважається узгодженою Сторонами, якщо вона підтверджена в рахунку-проформі підписами уповноважених представників Постачальника та Покупця», однак у наданому рахунку-фактурі Проформі підписи Покупця відсутні, що є порушенням умов даного контракту. Банківський платіжний документ (платіжне доручення) від 12.09.2022 №4 не містить жодних підтверджуючих відміток (підписи та печатки банку та платника), сума платежу в якому не відповідає сумі зазначеній у рахунку-фактурі та заявленій до митного оформлення. Документи подані до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України надати додаткові документи для підтвердження митної вартості: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові, податкові накладні); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг)); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, заявлену митну вартість зазначених товарів не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст.60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III. Джерелом для коригування митної вартості слугувала інформація наявна у митного органу про митну вартість подібних (аналогічних) товарів: товар №5 - МД від 02.07.2022 №UA209140/2022/62044 митна вартість становить 4,8969 дол. США за кг; товар №8 - МД від 09.09.2022 №UA209160/2022/10194 митна вартість становить 4,0993 дол. США за кг; товар №9 - МД від 14.07.2022 №UA500080/2022/5397 митна вартість становить 4,02 дол. США за кг; товар №10 -МД від 27.06.2022 №UA100140/2022/705750 митна вартість становить 4,041 дол. США за кг; товар №11 - МД від 19.07.2022 №UA500110/2022/6214 митна вартість становить 4,0189 дол. США за кг; товар №12 - МД від 11.08.2022 №UA205050/2022/51795 митна вартість становить 4,8785 дол. США за кг; товар №13 - МД від 21.06.2022 №UA100100/2022/29264 митна вартість становить 4,04 дол. США за кг; товар №14 - МД від 04.07.2022 №UA209160/2022/7517 митна вартість становить 6,3284 дол. США за кг; товар №15 - МД від 31.08.2022 №UA205140/2022/61326 митна вартість становить 4,0251 дол. США за кг; товар №16 - МД від 18.06.2022 №UA209140/2022/55846 митна вартість становить 5,0378 дол. США за кг; товар №19 - МД від 05.09.2022 №UA205140/2022/62159 митна вартість становить 4,0913 дол. США за кг. До товарів №18 неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ), джерелом інформації слугувала МД від 06.07.2022 №UA205140/2022/49338 митна вартість становить 4,8101 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач з спірними рішеннями про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/700093/2 від 12.09.2022 та №UA209000/2022/700094/2 від 15.09.2022 не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечить поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України) від 13.03.2012 року № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012 року та Генеральною угодою про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994).

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. (ГААТ).

Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4 та 5 ст. 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 1 та ч. 2 ст. 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу ч. ч. 1, 2 ст. 53 МК України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим п. 3.16 та п. 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Так, як вже зазначалося вище та слідує з картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209160/2022/000171, на підтвердження достовірності митної вартості, що зазначена в митній декларації №UA209160.2022.010269 від 12.09.2022 позивачем надано такі документи: пакувальний лист (Packing list) №WZ/KM/22/090102 WZ/KM/22 від 01.09.2022; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №F/KEX/22/090005 від 08.09.2022; автотранспортна накладна (CMR) (Road consignment note) Б/н від 08.09.2022; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №PL/MF/AL 050418 від 08.09.2022, №PL/MF/AL 0504189 від 08.09.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №7 від 07.09.2022; специфікація виробника товару №F/KEX/22/090005 від 08.09.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1/6/2022 від 08.06.2022; договір (контракт) про перевезення №1-07092022 від 07.09.2022; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №8967052 від 11.09.2022; лист б/н від 09.09.2022.

З картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209160/2022/000172 судом встановлено, що позивачем надано наступні документи на підтвердження достовірності митної вартості, що зазначена в митній декларації №UA209160/2022/010373 від 15.09.2022: рахунок-проформа (Proforma invoice) №FEP/76/22/MWP від 07.09.2022; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №(S)FSE-211/22/EX від 13.09.2022; автотранспортна накладна (CMR) (Road consignment note) Б/н від 13.09.2022; декларація про походження товару (Declaration of origin) Специфікація №(S)FSE-211/22/EX від 13.09.2022; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1) №PL/MF/AR 0178429 від 13.09.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару №4 від 12.09.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №14/09 від 14.09.2022; специфікація виробника товару №(S)FSE-211/22/EX від 13.09.2022; прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/н від 19.04.2022 та від 20.06.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2/7/2022 від 21.07.2022; договір (контракт) про перевезення №12092022 від 12.09.2022; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №8979687 від 14.09.2022; лист про знижку б/н від 12.09.2022; лист про торговельну марку б/н від 12.09.2022; копія митної декларації країни відправлення №MRN22PL402010E1588925 від 13.09.2022.

З огляду на викладене, можна зробити висновок, що декларантом до митного оформлення надано усі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що дають змогу визначити вартість товару за ціною договору.

Втім, як встановлено з оскаржуваних рішень, у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки, як стверджує відповідач, заявлена митна вартість товару не підтверджена документально. Відтак, відповідач виставив декларанту вимогу про подання додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У контексті зазначеного варто зауважити, що ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, витребування документів, передбачених положенням ч. 3 ст. 53 МК України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі №809/946/17.

Так, відповідач, в обґрунтування розбіжностей, у долучених позивачем до митної декларації №UA209160.2022.010269 від 12.09.2022 документах, зазначає, наступне:

- в наданій до митного оформлення автотранспортній накладній від 08.09.2022 № б/н у графі 14 відсутні відомості щодо умов перевезення оцінюваного вантажу, тобто умови поставки FCA- PL - Ostrowiec Swietokr не підтверджено.

- відповідно до умов наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 08.06.2022 № 1/6/2022 пункту 1.3. «Ціна вважається узгодженою Сторонами, якщо вона підтверджена підписами уповноважених представників Постачальника та Покупця в рахунку-фактурі Проформі», однак у наданому рахунку-фактурі підписи Покупця відсутні а рахунок Проформа не надавався.

- у рахунку-фактурі від 08.09.2022 №F/KEX/22/090005 зазначено що форма оплати даної поставки «PRZEDPLATA», проте банківський платіжний документ не надано, що є порушенням вимог статті 53 п 2. МКУ.

- виявлено розбіжності в копії митної декларації країни відправлення від 08.09.2022 №MRN 22PL341010E0252895 вартість товару становить 50738 злотих, що не відповідає вартості у рахунку-фактурі від 08.09.2022 № F/KEX/22/090005 - 50258,88 злотих.

В обґрунтування розбіжностей, у долучених позивачем до митної декларації №UA209160/2022/010373 від 15.09.2022 документах, відповідач зазначає, що:

- надані «прайс-листи» виробника товару мають суб`єктивний характер і не дають можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції. Зазначені документи суперечать суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців;

- відповідно до умов наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 21.07.2022 №2/7/2022 пункту 1.3. «Ціна вважається узгодженою Сторонами, якщо вона підтверджена в рахунку-проформі підписами уповноважених представників Постачальника та Покупця», однак у наданому рахунку-фактурі Проформі підписи Покупця відсутні, що є порушенням умов даного контракту;

- банківський платіжний документ (платіжне доручення) від 12.09.2022 №4 не містить жодних підтверджуючих відміток (підписи та печатки банку та платника), сума платежу в якому не відповідає сумі зазначеній у рахунку-фактурі та заявленій до митного оформлення.

З огляду на наведене, суд зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення відповідно, декларант до митної декларації №UA209160.2022.010269 від 12.09.2022 надав митному органу автомобільну товарно-транспортну накладну (CMR) (Road consignment note) Б/н від 08.09.2022.

В статті 6 цієї Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (19.05.1956, м.Женева) є визначений перелік даних, які повинна містити вантажна накладна (a) дата і місце складання вантажної накладної; b) ім`я та адреса відправника; c) ім`я та адреса перевізника; d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; e) ім`я та адреса одержувача; f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; g) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; i) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції. В частині другій статті 6 Конвенції визначені дані, у випадку потреби, які може містити вантажна накладна (платежі, які відправник зобов`язується сплатити; сума платежу, що підлягає сплаті при доставці; погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано перевезення; перелік документів, переданих перевізнику тощо).

Таким чином, суми, що має сплатити відправник, або суми, що підлягають сплаті при доставці не є обов`язковим реквізитом вантажної накладної, а вноситься лише за потреби, що визначається учасниками перевезення (відправник, перевізник, отримувач інші) відповідно до умов поставки.

Суд оглянув автомобільну ТТН (CMR) (Road consignment note) Б/н від 08.09.2022 та зауважує, що така містить необхідні реквізити щодо товару, який постачався; зокрема, реквізити доданого до неї інвойсу - №F/KEX/22/090005 від 08.09.2022, який містить інформацію про умови поставки товару за Контрактом - FCA Ostrowiec Sw. Polska (Островець-Свентокшиський, Польща).

При цьому, необхідно зазначити, що умови поставки за Контрактом - FCA передбачають, що перевізника обирає покупець та відповідно витрати по оплаті послуг перевезення товару несе також покупець. При цьому автомобільна товарно-транспортна накладна (CMR) заповнюється продавцем після завантаження товару у наданий покупцем транспортний засіб.

Водночас, у даній поставці товару Продавець (компанія «Signal Meble Spolka z Ograniczona Odpowiedzialnoscia Sp.K.») не була стороною договору перевезення, не несла обов`язків по оплаті перевезення і не володіла інформацією про умови оплати за перевезення. Відтак компанія-продавець товару не могла і неповинна була заповнювати відповідну графу CMR в частині умов оплати за транспортування.

Щодо посилань відповідача у рішенні від 12.09.2022 №UA209000/2022/700093/2 на те, що у рахунку-фактурі від 08.09.2022 №F/KEX/22/090005 зазначено що форма оплати даної поставки «PRZEDPLATA», проте банківський платіжний документ не надано, що є порушенням вимог статті 53 п 2. МКУ, суд зауважує, що відповідно до викладеного у постановах Верховного Суду від 7 травня 2020 року у справі №1.380.2019.001625 та від 02.03.2021 у справі №380/842/20 правового висновку, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Банківські платіжні документи можуть підтверджувати митну вартість товарів лише в тому випадку, якщо на момент митного оформлення товару декларантом оплачено рахунок за такий товар; відсутність в поданих декларантом документах відомостей щодо термінів оплати, не підтверджує неможливість визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості; дана обставина сама по собі не є доказом, що обґрунтовує митну вартість товару, тобто, строк оплати за товар не впливає на визначення митної вартості товару.

Згідно з умовами Контракту, від 08.06.2022 № 1/6/2022 оплата за товар здійснюється упродовж 7 днів з моменту відвантаження. Валюта розрахунків «польські злоті».

З матеріалів справи судом встановлено, що станом на дату митного оформлення товару, оплата за нього ще не була здійснена, відтак відповідні банківські платіжні документи були відсутні.

Щодо доводів відповідача у рішенні від 12.09.2022 №UA209000/2022/700093/2 про те, що в копії митної декларації країни відправлення від 08.09.2022 №MRN 22PL341010E0252895 вартість товару становить 50738 злотих, що не відповідає вартості у рахунку-фактурі від 08.09.2022 №F/KEX/22/090005 - 50258,88 злотих, суд зауважує, що умови поставки FCA, за якими фактично поставлявся товар у даному спірному випадку, передбачають, що у вартість товару не включається його транспортування - перевезення товару і відповідно витрати на це покладаються на покупця.

Разом з тим, при митному очищенні товару у країні експорту (у даному випадку Польща) до експортної вартості входить також його транспортування територією Польщі. Таким чином, сумарна вартість у експортній декларації, яка є на 479,12 польських злотих більшою, аніж фактурна, не може викликати сумнів у фактурній вартості товару, яка за правилами ст.58 МК України визначається як ціна товару, що є основним елементом митної вартості при її визначенні за ціною договору.

З приводу твердження митного органу у рішенні від 15.09.2022 №UA209000/2022/700094/2 про те, що надані «прайс-листи» виробника товару мають суб`єктивний характер і не дають можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійснені зовнішньоекономічної операції, суд відмічає, що відповідач ні у спірному рішенні, ні у відзиві на позов не обґрунтував як цей документ спростовує визначену декларантом митну вартість за основним методом, оскільки прайс-лист не є основним документом для визначення ціни товару, крім того відсутні докази пов`язаності осіб або надання позивачу продавцем інших необґрунтованих цінових преференцій.

Суд звертає увагу на постанову від 23 жовтня 2020 року у справі №810/690/17, де Верховний Суд вказує, що прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Відповідна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 460/2674/20.

Щодо посилань відповідача у рішенні від 15.09.2022 №UA209000/2022/700094/2 про те, що банківський платіжний документ (платіжне доручення) від 12.09.2022 №4 не містить жодних підтверджуючих відміток (підписи та печатки банку та платника), сума платежу в якому не відповідає сумі зазначеній у рахунку-фактурі та заявленій до митного оформлення, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на підтвердження ціни, яка була сплачена за товар, уповноважена позивачем особа надала митному органу платіжне доручення №4 від 12.09.2022, яким підтверджується здійснення передоплати за товар шляхом проведення електронного SWIFT платежу в сумі 59838,18 польських злотих на банківський рахунок продавця «HALMAR Sp. z o.o.».

Доводи митного органу про те, що поданий документ не може бути підтвердженням оплати за товар через відсутність відміток банку суд вважає помилковими, оскільки переказ коштів в іноземній валюті на рахунок продавця здійснено позивачем з використанням електронного розрахункового документа за допомогою системи дистанційного обслуговування «клієнт-банк» відповідно до «Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216.

Так згідно з пунктом 1.4. Положення розрахунки за допомогою систем дистанційного обслуговування «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк» тощо здійснюються відповідно до порядку, визначеного нормативно-правовими актами Національного банку з питань здійснення безготівкових розрахунків у національній валюті в Україні. Оформлення електронного платіжного документу позивач виконав у відповідності до «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22.

Оригінал цього електронного документу зберігається на сервері банку. Позивачем виготовлена паперова копія платіжного доручення №4 від 12.09.2022, яка містить усі передбачені п.10.5 Інструкції реквізити. Паперова копія електронного документу (платіжного доручення), яка подана до митного органу засвідчена електронним цифровим підписом уповноваженої позивачем особи митним брокером та згідно зі ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» є належним підтвердженням відповідності оригіналу.

Щодо посилання митного органу на те, що сума платежу в платіжному дорученні 4 від 12.09.2022 не відповідає сумі, зазначеній у рахунку-фактурі та заявленій до митного оформлення, суд враховує пояснення позивача, що за умовами Контракту №2/7/2022 від 21.07.2022 покупець здійснює передоплату за товар на підставі виставленого покупцем попереднього рахунку у рахунку-проформі.

Продавець виставив позивачу попередній рахунок-проформу №FEP-76/22/MWP від 07.09.2022 на суму 59838,18 польських злотих. Саме цю суму ФОП ОСОБА_1 платіжним дорученням №4 від 12.09.2022 перерахував компанії-постачальнику (ідентифікація підстав міжнародного платежу зазначена у графі 70 платіжного доручення, яка містить реквізити контракту та рахунку-проформи).

Позивач пояснив, що решта суми це була вартість недопоставленого компанією «HALMAR Sp. z o.o.» товару, оскільки на час його відвантаження, окремі позиції не були завантажені у транспортний засіб, відтак у оформленому на відвантажений товар інвойсі №(S)FSE-211/22/EX від 13.09.2022 загальна сума товару була меншою (54754,45 PLN), яка власне і була заявлена до митного оформлення.

Таким чином, платіжне доручення в іноземній валюті №4 від 12.09.2022 містить необхідні реквізити та не викликає сумнівів в достовірності цього документа.

У спірних рішеннях відповідач також зазначив, що за умовами Контракту від 08.06.2022 № 1/6/2022 ціна вважається узгодженою Сторонами, якщо вона підтверджена підписами уповноважених представників Постачальника та Покупця в рахунку-фактурі Проформі, однак у наданому рахунку-фактурі підписи Покупця відсутні а рахунок Проформа не надавався, крім того відповідно до умов наданого до митного оформлення зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 21.07.2022 №2/7/2022 пункту 1.3. «Ціна вважається узгодженою Сторонами, якщо вона підтверджена в рахунку-проформі підписами уповноважених представників Постачальника та Покупця», однак у наданому рахунку-фактурі, проформі підписи Покупця відсутні, що є порушенням умов даного контракту.

З даного приводу суд враховує обґрунтування позивача про те, що обмін документами між Продавцем і Покупцем (позивачем) здійснювався шляхом надіслання їх електронних копій.

Суд зауважує, що інвойс виготовляється продавцем при відвантаженні товару та у випадку очікування підпису покупця, відвантажений товар не віддавався б перевізнику до виконання підпису покупця.

Окрім цього, відповідно до п. 2.4 Контракту від 08.06.2022 № 1/6/2022 датою продажу Товару рахується дата його передачі Покупцю на складі Продавця в Ostrowiec Sw. Polska.

За умовами п. 3.1 Контракту від 21.07.2022 №2/7/2022 оплата за товар здійснюється у формі 100% передоплати перед відвантаженням товару, на підставі рахунку-фактури.

Таким чином, надіслана позивачу компанією «Signal Meble Spolka z Ograniczona Odpowiedzialnoscia Sp.K.» пропозиція у вигляді рахунку-фактури від 08.09.2022 №F/KEX/22/090005 була очевидно і явно акцептована Покупцем (позивачем) вчиненням відповідних дій прийняттям товару на складі Продавця та перевезенням його на митну територію України, що відповідає змісту ч.2 ст.642 ЦК України.

Надіслана позивачу компанією «HALMAR Sp. z o.o.» пропозиція у вигляді рахунку-фактури №(S)FSE-211/22/EX від 13.09.2022 була акцептована Покупцем (позивачем) вчиненням відповідних дій здійсненням платежу за товар (передоплати), що підтверджується платіжним дорученням №4 від 12.09.2022, що також що відповідає змісту ч.2 ст.642 ЦК України.

За викладених обставин відсутність підпису позивача у рахунках-фактурах не впливає на ціну товару.

Окрім цього, описані доводи відповідача про відсутність підпису покупця у рахунках-фактурах, суд оцінює у сукупності з тією обставиною, що згідно з оскаржуваним рішенням від 12.09.2022 №UA209000/2022/700093/2 на підставі цих же документів відповідач не визнав заявлену митну вартість щодо 8 товарних позицій (товар №№ 6, 7, 9, 11, 13, 15, 16, 17 згідно нумерації в МД), що ж до товарів по інших 10 товарних позиціях, заявлена декларантом митна вартість визнана митним органом і відповідно не коригувалася.

Згідно з оскаржуваним рішенням від 15.09.2022 №UA209000/2022/700094/2 на підставі цих же документів відповідач не визнав заявлену митну вартість щодо 12 товарних позицій (товар №№ 5, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 18, 19) згідно нумерації в МД), що ж до товарів по інших 7 товарних позиціях, заявлена декларантом митна вартість була визнана митним органом і відповідно не коригувалася.

Тобто, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган частину задекларованого позивачем товару визнав, а щодо іншої частини товару, митна вартість якого підтверджена цими ж документами, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості.

Суд вважає, що така вибірковість при здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів очевидно свідчить про недобросовісність відповідача як суб`єкта владних повноважень при виконанні покладених на нього повноважень.

Таким чином, позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору, яка співпадає з інвойсами та експортними деклараціями країни відправлення.

Водночас митниця не довела наявність розбіжностей у документах, поданих позивачем, ознак підробки в них або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Аналіз вказаних підстав в сукупності з поданими декларантом документами, підтверджує те, що у митного органу не було підстав для витребування додаткових документів у декларанта для підтвердження заявленої митної вартості.

Слід також зауважити, що згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); т) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Саме перший метод - за ціною договору обрав позивач під час декларування товару, однак відповідачем у спірних рішеннях застосовано другорядні методи, зокрема 2б та 2ґ.

Так, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України. За правилами ч.ч. 3, 8 згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МК України. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 МК України.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

Статтею 64 МК України, якою регламентовано застосування резервного методу, визначено - у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Приписами ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України чітко визначено перелік відомостей, які повинно містити прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, зокрема:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Також як випливає з Правил заповнення рішень про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Обов`язковість чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов`язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів підтримується і наявною судовою практикою, зокрема відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 821/1617/17, від 17.11.2022 у справі №807/221/18, від 20.06.2023 у справі №1.380.2019.006247.

Водночас, судом встановлено, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів, відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а-2г, а застосування методів 2б і 2ґ, та визначення митної вартості імпортованого товару, обґрунтовано митницею виключно зазначенням номеру та дати іншої митної декларації, а також ціни за кілограм товару, а саме: МД від 09.09.2022 №UA209160/2022/10194 митна вартість становить 4,0993 дол. США за кг; МД від 21.07.2022 №UA205140/2022/52458 митна вартість становить 4,1289 дол. США за кг; МД від 05.07.2022 №UA209140/2022/62720 митна вартість становить 4,0049 дол. США за кг; МД від 30.06.2022 №UA100110/2022/123440 митна вартість становить 4,0223 дол. США за кг; МД від 28.06.2022 №UA100100/2022/29860 митна вартість становить 4,0202 дол. США за кг; МД від 14.07.2022 №UA205140/2022/50876 митна вартість становить 4,8688 дол. США за кг; МД від 02.09.2022 №UA100110/2022/125786 митна вартість становить 4,713 дол. США за кг; МД від 12.07.2022 №UA100140/2022/707140 митна вартість становить 4,0101 дол. США за кг; МД від 02.07.2022 №UA209140/2022/62044 митна вартість становить 4,8969 дол. США за кг; МД від 09.09.2022 №UA209160/2022/10194 митна вартість становить 4,0993 дол. США за кг; МД від 14.07.2022 №UA500080/2022/5397 митна вартість становить 4,02 дол. США за кг; МД від 27.06.2022 №UA100140/2022/705750 митна вартість становить 4,041 дол. США за кг; МД від 19.07.2022 №UA500110/2022/6214 митна вартість становить 4,0189 дол. США за кг; МД від 11.08.2022 №UA205050/2022/51795 митна вартість становить 4,8785 дол. США за кг; МД від 21.06.2022 №UA100100/2022/29264 митна вартість становить 4,04 дол. США за кг; МД від 04.07.2022 №UA209160/2022/7517 митна вартість становить 6,3284 дол. США за кг; МД від 31.08.2022 №UA205140/2022/61326 митна вартість становить 4,0251 дол. США за кг; МД від 18.06.2022 №UA209140/2022/55846 митна вартість становить 5,0378 дол. США за кг; МД від 05.09.2022 №UA205140/2022/62159 митна вартість становить 4,0913 дол. США за кг; МД від 06.07.2022 №UA205140/2022/49338 митна вартість становить 4,8101 дол. США за кг.

Суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо, не надав суду копій митних декларацій, на які посилається у спірному рішенні та відповідно не довів подібність (аналогічність) товарів, вказаних у них, відсутність коригувань митної вартості.

Суд враховує, що відповідач має доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів та може відібрати за критерієм «код УКТЗЕД» всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору із сотень інших митних оформлень, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов його поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

Необхідно також звернути увагу на те, що зазначення в рішенні про коригування митної вартості лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів прямо суперечать вищезазначеним положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування. Вказана позиція підтверджується уставленою судовою практикою Верховного суду, викладеною в постановах від 21.12.2018 у справі №815/1670/17, від 10.06.2020 у справі №1.380.2019.004752, від 19.09.2022 у справі №1.380.2019.004890.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення про коригування митної вартості товару є необґрунтованими, а відповідач не довів правомірності такого в частині застосування саме другорядного методу для визначення митної вартості імпортованого товару.

Адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних суд приходить висновку, що спірні рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 12.09.2022 №UA209000/2022/700093/2 та від 15.09.2022 №UA209000/2022/700094/2 не відповідають критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже прийняті не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак порушують права та законні інтереси позивача, а тому підлягають скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо сплаченого позивачем судового збору, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір відшкодовується позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці від 12.09.2022 №UA209000/2022/700093/2.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці від 15.09.2022 №UA209000/2022/700094/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (місцезнаходження: вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000; код ЄДРПОУ ВП: 43971343) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна