Рішення № 112232970, 14.07.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2023 року

справа №380/4100/23

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) (далі відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) (далі відповідач-2) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області № 134850009573 від 06 січня 2023 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 зазначені у його трудовій книжці періоди роботи: з 16.05.2003 по 26.03.2009; з 27.03.2009 по 26.03.2010; з 28.04.2010 по 26.04.2011; з 27.04.2011 по 19.03.2012; з 24.04.2012 по 27.09.2012;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, на підставі статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 04 грудня 2022 року;

Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на таке. Позивач 02.01.2023 звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком та долучив відповідні документи. Однак, відповідачем-2 протиправно відмовлено йому у призначенні пенсії за віком з огляду на те, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 16.05.2003 по 26.03.2009; з 27.03.2009 по 26.03.2010; з 28.04.2010 по 26.04.2011; з 27.04.2011 по 19.03.2012; з 24.04.2012 по 27.09.2012 через відсутність інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації. Звертає увагу, що ненадання органами Пенсійного фонду російської федерації чи підприємствами, де він працював, інформації по сплаті страхових внесків, не може позбавляти його соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаних підприємствах. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо обов`язкового порядку взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків та належної сплати страхових внесків. Тому, несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 06.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області 20.03.2023 подало до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що ГУ Пенсійного фонду України у Черкаській області позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії. Зазначає, що страховий стаж позивача складає 27 років 09 місяців 11 дні при необхідному 29 років. Вказує, що при розрахунку страхового стажу, згідно з записами трудової книжки, позивачу не враховано період роботи згідно з довідкою від 28.05.2020 №1165-10/03, оскільки відсутня інформація від відповідного органу російської федерації про сплату страхових внесків.

Від Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області 23.03.2023 надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень представник відповідача зазначає, що до страхового стажу позивача не зараховано період роботи в російській федерації згідно з довідкою від 28.052020 № 1165-10/03, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду країни, на території якої позивач здійснював трудову діяльність. Згідно з документами, наданими позивачем разом із заявою про призначення пенсії за віком, його страховий стаж складає 27 років 9 місяців 18 днів. Також зазначає, що Головне управління на даний час не має змоги направити запит до пенсійного фонду російської федерації щодо отримання відомостей індивідуального (персоніфікованого) обліку Позивача оскільки установа знаходиться на території російської федерації, а акціонерне товариство «Укрпошта» з 24.02.2022 тимчасово припинило приймання всіх міжнародних відправлень до російської федерації та республіки білорусь.

Крім того, 11.06.2022 росія в односторонньому порядку вийшла із Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» Україна також вийшла із вказаної Угоди. Постанова набрала чинності 02.12.2022. Таким чином, наразі відсутні законодавчі підстави зарахування до страхового стажу позивача спірного періоду роботи в російській федерації. Просить в задоволені позову відмовити повністю.

Позивач 21.03.2023 та 24.04.2023 подав відповіді на відзив.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта.

Згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_2 , позивач в межах спірного періоду працював з 16.05.2003 по 26.03.2009; з 27.03.2009 по 26.03.2010; з 28.04.2010 по 26.04.2011; з 27.04.2011 по 19.03.2012; з 24.04.2012 по 27.09.2012 в ЗАО «Моспромстрой».

Позивач 02.01.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Суд встановив, що на час звернення до відповідача за призначенням пенсії за віком, вік ОСОБА_1 становив 60 років.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Черкаській області за результатами розгляду заяви прийнято рішення № 134850009573 від 06.01.2023, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» через відсутність страхового стажу 29 років.

Рішення про відмову в призначенні пенсії обґрунтоване тим, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи згідно з довідкою від 28.052020 № 1165-10/03, а саме період з 16.05.2003 по 26.03.2009; з 27.03.2009 по 26.03.2010; з 28.04.2010 по 26.04.2011; з 27.04.2011 по 19.03.2012; з 24.04.2012 по 27.09.2012 через відсутність інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації.

Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Вирішуючи даний спір суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Судом встановлено, що спірними у цій справі є періоди роботи позивача на території російської федерації з 16.05.2003 по 26.03.2009; з 27.03.2009 по 26.03.2010; з 28.04.2010 по 26.04.2011; з 27.04.2011 по 19.03.2012; з 24.04.2012 по 27.09.2012 та зарахування цього періоду до страхового стажу.

Вирішуючи по суті існуючий спір суд першочергово звертає увагу на ту обставину, що оскільки трудовий стаж набутий позивачем на території російської федерації, тому при визначені права на пенсійне забезпечення суд відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону від 09.07.2003 за № 1058-IV вправі застосовувати міжнародні договори з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, зобов`язання за якою взяли на себе дев`ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та російська федерація.

Так, відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Положення цієї Угоди були чинними на момент звернення позивача з заявою про призначення йому пенсії (02.01.2023). Дія цієї Угоди припинена згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 639 від 24.06.2023.

Статтею 7 Угоди від 14 січня 1993 року визначено, що питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі - Угода про гарантії) та двосторонніми угодами в цій галузі.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» Україна вийшла із Угоди про гарантії. Постанова набрала чинності 02.12.2022.

Водночас, відповідно до п.2 ст.13 Угоди про гарантії, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Отже, зі змісту наведеного слід враховувати, що положення відповідних міжнародних договорів розповсюджується також і на питання пов`язані із зарахуванням періодів роботи на території інших держав до страхового стажу та обчислення пенсій, пов`язаних із їх перерахунком. Діюче в Україні пенсійне законодавство передбачає, що у разі, якщо пенсія призначена на території України, а особа працювала на території російської федерації або на підприємстві зареєстрованому на території російської федерації після 13.03.1992, то цей стаж має враховуватись на території України як власний страховий (трудовий стаж), хоча пенсійні внески можуть сплачуватись в росії. Тобто існує гарантія врахування страхового стажу кожної із сторін при призначенні пенсії на її території без перерахування страхових внесків.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі №676/6166/16-а, від 16 квітня 2020 року у справі №555/2250/16-а від 17 червня 2020 року у справі №646/1911/17, від 21 лютого 2020 року у справі № 291/99/17 та від 06 липня 2020 року у справі № 345/9/17.

Отже, при прийнятті рішення щодо зарахування чи відмови в зарахуванні страхового стажу певних періодів роботи, орган пенсійного фонду повинен враховувати норми законодавства України, в сукупності з нормами законів тієї країни, на території якої працювала в спірний період роботи особа, яка звернулась за призначенням пенсії або ж перерахунком пенсії. Сама лише несплата страхових внесків, не може бути підставою для відмови в зарахуванні такого стажу.

Суд відмічає, що на час набуття позивачем трудового стажу у спірний період, вказана Угода була чинною для України, відтак підлягає застосуванню до даних правовідносин.

Окрім того, аналіз наведеного вказує на те, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

Так, заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що для зарахування періоду роботи до страхового стажу необхідною та обов`язковою умовою є сплата страхових внесків за вказаний період. При цьому, відмовляючи в зарахуванні спірного періоду роботи позивача до його страхового стажу, відповідач-2 зазначив, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 16.05.2003 по 26.03.2009; з 27.03.2009 по 26.03.2010; з 28.04.2010 по 26.04.2011; з 27.04.2011 по 19.03.2012; з 24.04.2012 по 27.09.2012 через відсутність інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації.

Однак, суд критично оцінює такі доводи відповідача та зазначає наступне.

Позивач не повинен відповідати за ймовірне неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо обов`язкового порядку взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків та належної сплати страхових внесків, а відтак, несплата страхувальником страхових внесків (або відсутність інформації про таку сплату в системі персоніфікованого обліку) не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 17 липня 2019 року у справі №144/669/17 (провадження №К/9901/22935/18) та від 20 березня 2019 року у справі № 688/947/17 (провадження №К/9901/35103/18).

За приписами ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч. 12 ст. 20 Закону № 1058-IV).

Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Зокрема ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.

Згідно із ч. 2 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (пункт 171.1 статті 171).

За змістом статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Тобто, подання на підтвердження стажу роботи, зокрема, довідок, необхідне тільки в тому випадку, коли відсутня трудова книжка, або відсутні відповідні записи чи містяться неправильні чи неточні записи в трудовій книжці про роботу особи на підприємстві.

З 29.07.1993 діє Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 за №58 (далі - Інструкція №58).

Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника (п. 1.1 Інструкції №58).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, трудова книжка серії НОМЕР_2 , дата заповнення 15.08.1985 на ім`я (російською мовою) « ОСОБА_2 » належить громадянину України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та містить періоди роботи позивача з 16.05.2003 по 26.03.2009; з 27.03.2009 по 26.03.2010; з 28.04.2010 по 26.04.2011; з 27.04.2011 по 19.03.2012; з 24.04.2012 по 27.09.2012 на території російської федерації.

Автентичність записів трудової книжки відповідачем не оспорюється.

Крім того, відповідно довідки від 28.05.2020 №1165-10/03, виданою ПАО «Моспромстрой» підтверджується те, що ОСОБА_1 працював в фірмі «Декор» ЗАО «Моспромстрой» у період з 16.05.2003 по 26.03.2009; з 27.03.2009 по 26.03.2010; з 28.04.2010 по 26.04.2011; з 27.04.2011 по 19.03.2012; з 24.04.2012 по 27.09.2012.

Крім цього до матеріалів справи долучено архівні довідки про заробітну плату позивача за спірний період.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що страховий стаж позивача з 16.05.2003 по 26.03.2009; з 27.03.2009 по 26.03.2010; з 28.04.2010 по 26.04.2011; з 27.04.2011 по 19.03.2012; з 24.04.2012 по 27.09.2012 в ПАО «Моспромстрой» є повністю підтверджений, про що свідчить визнання цього страхового стажу країною, в якій він набутий.

Крім того, як визначено статтею 1 Закону № 1058-ІV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, яке діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно з статті 20 Закону №1058-ІV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до статті 106 Закону № 1058-ІV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів; ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків.

За змістом вищезазначених норм, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Внаслідок невиконання страхувальником обов`язку по сплаті внесків позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Надаючи оцінку обставинам даної справи, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 17 липня 2019 року (справа № 144/669/17) та від 20 березня 2019 року (справа № 688/947/17), згідно якої, несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку сплати страхових внесків.

При цьому, будь-яких доказів, які б підтверджували не відрахування страхових внесків до пенсійних органів рф з вини позивача в суду немає.

Отже, із вищевикладеного слідує, що будь-яких законних передумов не зараховувати позивачу періоди його роботи в російській федерації у відповідача не було.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, які стосуються визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області про відмову у призначенні пенсії від 14.09.2022 № 134850008991, а тому відповідні вимоги підлягають задоволенню.

В той же час, визначаючись щодо дати з якої позивачці слід призначити пенсію, суд враховує, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

В даному випадку позивач досяг пенсійного віку 03.12.2022, а за призначенням пенсії звернувся 02.01.2023, тобто в межах трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області № 134850009573 від 06.01.2023 яким відмовлено у призначені пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79000, Львівська область, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) зазначені у його трудовій книжці періоди роботи з 16.05.2003 по 26.03.2009; з 27.03.2009 по 26.03.2010; з 28.04.2010 по 26.04.2011; з 27.04.2011 по 19.03.2012; з 24.04.2012 по 27.09.2012.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79000, Львівська область, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) призначити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком, на підставі статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 04.12.2022.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяР.І. Кузан