Вирок № 112222713, 17.07.2023, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/4899/23

Провадження 1кп/303/402/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2023 року місто Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

представника потерпілого адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12019070040001929 від 22 серпня 2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дрогомшель Яворівського району Львівської області, громадянина України, українця, одруженого, з середньою спеціальної освітою, працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

21 серпня 2019 року, близько 22 години 45 хвилин, ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки Peugeot, д.н.з. НОМЕР_1 , біля будинку № 8 на вулиці Пряшівська в місті Мукачево Закарпатської області, не дотримався правил дорожнього руху, а саме, п. 12.3 ПДР України, по ходу руху автомобіля, допустив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ 2102 д.н.з. НОМЕР_2 , який знаходився з правої сторони по ходу руху транспортного засобу.

В результаті ДТП потерпілий ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у виді закритої травми черева, яка супроводжувалась надривом великого сальника, внутрішньочеревною кровотечею, закритої спинально-хребетної травми, яка супроводжувалась переломо-вивихом 9-го грудного хребця, забій грудного відділу хребта з порушенням функцій спинного мозку у нижній параплегії, закритої травми грудної клітки з лівобічним пневмогемотораксом.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 25.11.2019, вказані тілесні ушкодження відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя в момент їх спричинення, згідно п.2.1.3. Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень, та виникли від дії тупих твердих предметів за ударним механізмом спричинення, можливо їх виникнення в салоні легкового автомобіля у пасажира при ДТП, яке мало місце 21.08.2019.

Згідно висновку судової інженерно-транспортної експертизи Закарпатського НДЕКЦ від 02.03.2023, з технічної точки зору, водій автомобіля марки Peugeot д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , мав технічну можливість зупинити свій транспортний засіб до місця наїзду та уникнути наїзду на пішоходів, які штовхали автомобіль марки ВАЗ 2102, шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху, як при швидкості руху 50 км/год так і при обраній ним швидкості руху 80 км/год.

В даній дорожній ситуації для забезпечення безпеки дорожнього руху водій автомобіля марки Peugeot д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , повинен був керуватись технічними вимогами пунктів 12.2, 12.3 та 12.4 чинних Правил дорожнього руху України з посиланням на термін «небезпека для руху» та «безпечна швидкість».

В діях водія автомобіля марки Peugeot д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 вбачається невідповідність технічним вимогам п. 12.3 чинних правил дорожнього руху України з посиланням на термін «небезпека для руху» та «безпечна швидкість», яка, з технічної точки зору, перебуває в причинному зв`язку з настанням ДТП.

У провадженні цивільний позов не заявлено.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та суду пояснив, що дійсно, за обставин вказаних в обвинувальному акті, 21 серпня 2019 року, після 22-ї години він, керуючи автомобілем марки Peugeot, д.н.з. НОМЕР_1 зі швидкістю приблизно 80 км/год на вулиці Пряшівська в місті Мукачево Закарпатської області, не помітив транспортний засіб марки ВАЗ 2102, який тягнули двоє осіб, а потерпілий ОСОБА_7 знаходився в багажнику транспортного засобу, який знаходився з правої сторони по ходу руху його автомобіля, та допустив зіткнення, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження.

Водійський стаж має з 2018 року. При цьому, за вказаний період випадків притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не було. В подальшому він передав потерпілому ОСОБА_7 8000 доларів США в якості завданих збитків. З метою відшкодування частини завданих потерпілому збитків, необхідністю забезпечувати сім`ю засобами до існування, просив суд не позбавляти його права керування транспортними засобами.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає можливим визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до вимог ч.3ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, а також дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому, судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиції є добровільними, а також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Суд кваліфікуєдії обвинуваченогоза ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує характер таступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обвинувачений вину визнав повністю, щиросердно розкаявся у вчиненому, сприяв встановленню істини в ході судового розгляду, добровільно відшкодував завдані збитки, що суд відносить до обставин, які пом`якшують покарання.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, працює, має стабільний дохід та сталі соціальні зв`язки, позитивно характеризується за місцем роботи, добровільно відшкодував збитки, позицію потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні, суд вважає, що мета покарання, визначена в ч.2 ст. 50 КК України, буде досягнута при призначенні обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, при цьому, суд вважає необхідним застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_4 від відбування покарання з випробувальним строком.

Щодо вирішення питання про застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами суд звертає увагу на наступне.

Суд враховує, що водійський стаж обвинуваченого складає 5 років, раніше до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не притягувався, відомості про зворотнє в матеріалах справи відсутні, одружений, має зобов`язання з відшкодування завданих потерпілому збитків, а тому суд вважає, що позбавлення ОСОБА_4 права керування транспортним засобом, в даному випадку, не забезпечить мети такого покарання, а лише позбавить обвинуваченого можливості забезпечувати сім`ю засобами до існування та відшкодувати потерпілому матеріальну шкоду.

Процесуальні витрати на проведення судових експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого, відповідно до вимог ст.ст. 118,124,126 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.366-371,373-376,395,532,КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати винуватим ОСОБА_4 увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 4-х (чотирьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст.75 КК України,звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік та з покладенням на нього, відповідно до п.1,2 ч.1ст.76 КК України,обов`язків періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази у провадженні: автомобіль марки Peugeot, д.н.з. НОМЕР_1 , разом свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , який перебуває у власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_2 , який перебуває на спецмайданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Закарпатській області за адресою: м. Мукачево вулиця Об`їзна, б/н, повернути в розпорядження ОСОБА_8 ; автомобіль марки ВАЗ 2102 д.н.з. НОМЕР_2 разом свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , який перебуває у власності ОСОБА_9 , мешканця буд. АДРЕСА_3 , який знаходиться на спецмайданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Закарпатській області, повернути в розпорядження ОСОБА_9 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/107-23/340-ІТ від 02.03.2023 в розмірі 1 132,68 гривень, судової авто технічної експертизи № 1085 від 06.12.2019 в розмірі 3140 грн. та судової транспортно-трасологічної експертизи № 1086 від 09.12.2019 в розмірі 3140 грн., а всього, 7412 (сім тисяч чотириста дванадцять) грн. 68 коп. (одержувач: ГУК у Зак.обл/Ужгородська тг/24060300, р/рахунок № UA658999980313070115000007493, код ЄДРПОУ-37975895, назва банку - Казначейство України.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя Мукачівського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1