Ухвала суду № 112216665, 06.07.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/28303/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваної ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної у кримінальному провадженні № 42023000000000747 від 04.05.2023, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2023 до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 , за погодженням прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної у кримінальному провадженні № 42023000000000747 від 04.05.2023 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000747 від 04.05.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 3 ст. 369 КК України.

Мотивуючи клопотання, слідчий посилається на те, що Указом Президента України від 07.07.2008 № 622/2008 ОСОБА_8 строком на п`ять років призначено на посаду судді Якимівського районного суду Запорізької області.

Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 16.05.2013 № 249-VII ОСОБА_6 обрано безстроково на посаду судді Якимівського районного суду Запорізької області.

Рішенням Голови Верховного Суду від 06.06.2022 суддю Якимівського районного суду Запорізької області ОСОБА_6 відряджено до Звенигородського районного суду Черкаської області.

На підставі рішення зборів суддів указаного суду № 8 від 19.04.2023, наказу від 20.04.2023 № 18-0 ОСОБА_6 призначено головою Звенигородського районного суду Черкаської області строком на три роки.

Обіймаючи адміністративну посаду голови суду та будучи суддею, який відповідно до ст. ст. 1, 3 Кодексу суддівської етики повинен бути прикладом неухильного дотримання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також додержання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду, в час, коли український народ героїчно протистоїть збройній агресії Російської Федерації проти України, ОСОБА_6 як службова особа виправдовувала збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, заперечувала цю агресію, а також виправдовувала та визнавала правомірною тимчасову окупацію частини території України, за таких обставин.

У березні - квітні 2014 року в населених пунктах Луганської та Донецької областей, а також Автономної Республіки Крим розпочалася збройна агресія Російської Федерації шляхом неоголошених і прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації, а також організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, спрямованої на зміну меж території України, насильницьке повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні.

24.02.2022 збройна агресія Російської Федерації переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України.

Зазначену обставину визнано у преамбулі Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, введено воєнний стан.

Суддя ОСОБА_6 має вищу юридичну освіту, тривалий стаж роботи у галузі права та безпосередньо на посаді судді, мала доступ до загальнодержавних засобів масової інформації, а тому не могла не розуміти протиправність збройної агресії Російської Федерації, яка розпочалась у 2014 році та переросла 24.02.2022 в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України, а також незаконність тимчасової окупації частини території України.

Незважаючи на це, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду голови Звенигородського районного суду Черкаської області, будучи службовою особою, після неспровокованого та повномасштабного збройного нападу Російської Федерації на Україну в спілкуванні з іншими особами в період з 16.05.2023 по 30.05.2023, діючи умисно, з метою поширення російських наративів щодо військового вторгнення в Україну та переконання співрозмовників у них, неодноразово виправдовувала збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату в 2014 році, заперечувала агресію, виправдовувала та визнавала правомірною тимчасову окупацію частини території України.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, а саме у виправдовуванні, запереченні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовуванні, визнанні правомірною тимчасової окупації частини території України, вчинених службовою особою, повторно.

ОСОБА_6 04.07.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того, слідчий у клопотанні обґрунтовує ризики, передбачені п.п.1, 2, 3 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

3) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваної під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання її винним, у сукупності із даними про особу підозрюваної та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваної менш суворого запобіжного заходу, оскільки, з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Захисники в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотання та застосовувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, посилаючись на необґрунтованість ризиків вказаних в клопотанні. Захисники зазначили, що ОСОБА_6 розлучена та має на утриманні двох неповнолітніх дітей. У разі задоволення клопотання сторони обвинувачення, просили визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрювана в судовому засіданні підтримала свого захисника.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000747 від 04.05.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 3 ст. 369 КК України.

ОСОБА_6 04.07.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:

рапортом ГУ «Д» ДЗНД СБ України про виявлення кримінального правопорушення від 03.05.2023 №5/6/5/2-2699;

матеріалами виконаного доручення ГУ «Д» ДЗНД СБ України від 08.05.2023 №5/6/2-2789;

протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтролю відносно ОСОБА_6 №5/1/1545т від 12.06.2023;

висновком експерта Українського науково-дослідчого інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 26.06.2023 №443/1, відповідно до якого у висловлюваннях ОСОБА_6 міститься виправдування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдування тимчасової окупації частини території України.

матеріалами ГУ «Д» ДЗНД СБ України від 28.06.2023 №5/1/1817 «Про надання інформації за результатами НСРД»;

протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 04.07.2023;

протоколом обшуку житла за місцем мешкання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході чого виявлено грошові одиниці країни-агресора;

іншими матеріалами провадження в їх сукупності.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах.

Слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

З огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, інкримінованого їй стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Разом з тим, варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).

Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваної, що остання може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_6 забезпечить виконання останньою покладених на неї процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , дані, які характеризують останню, як особу, та враховує те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м`якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.

Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Питання доведеності вини підозрюваної у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрювану обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

При визначенні ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, тяжкість правопорушення, у якому вона підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава у сумі 2 000 000 грн. з покладенням обов`язків передбачених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на неї обов`язків.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 01.09.2023 включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000747 від 04.05.2023.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у межах 745,15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у сумі 2 000 000 гривні, зобов`язавши підозрювану ОСОБА_6 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування із визначеними слідчим або прокурором свідками;

- здати на зберігання в органи міграційної служби у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:

Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р UA128201720355259002001012089

Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1