Вирок № 11220580, 17.09.2010, Голосіївський районний суд міста Києва

№ 1-925/10

ВИРОК

Іменем України

17 вересня 2010 р. Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Дідика М.В.

при секретарях Асіпцовій О.В., Скабіцькій С.С.

за участю прокурора Шепетуна А.А.

захисника ОСОБА_1

представника потерпілої ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Липовець, Вінницької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, працюючого менеджером-маркетологом МП «Автолікон», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 190 ч.2, 358 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 в період з 05.03.2009 року по 23.04.2009 року, шляхом підробки документів, неодноразово вчиняв заволодіння чужим майном шляхом шахрайства.

Так, ОСОБА_4 маючи умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, 05.03.2009, знаходячись в приміщенні офісу ПП «Експрес-офіс плюс» по вул. Голосіївській, 2 в м. Києві, директором якого є ОСОБА_5, зустрівся з ОСОБА_6, представляючись директором ПП «Експрес-офіс плюс», запевнив останнього, що він має можливість виготовити, та встановити меблі в його квартирі, не маючи наміру це виконувати. Після чого ОСОБА_4 діючи від імені ПП «Експрес-офіс плюс», не працюючи на вказаному підприємстві, скориставшись наявними в нього бланками договорів та печаткою ПП «Експрес-офіс плюс», обманюючи ОСОБА_6, заповнив бланк договору за яким ПП «Експрес-офіс плюс» зобовязується виготовити та встановити ОСОБА_6 меблі, в якому ОСОБА_4 розписався від імені директора ПП «Експрес-офіс плюс», не будучи директором вказаного підприємства та проставив відбиток печатки ПП «Експрес-офіс плюс», не маючи намірів в дійсності виконувати вказані зобовязання. Після цього введений в оману щодо намірів ОСОБА_4, ОСОБА_6 передав останньому грошові кошти в розмірі 49900 гривень за виготовлення та встановлення меблів. Заволодівши шляхом обману чужим майном, що належить ОСОБА_6, ОСОБА_4 зобовязань щодо виготовлення та встановлення меблів не виконав, а грошовими коштами в розмірі 49900 гривень розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 49900 гривень.

Крім цього, ОСОБА_4 маючи умисел направлений на повторне заволодіння чужим Майном шляхом шахрайства, 21.03.2009, знаходячись в приміщенні офісу ПП «Експрес-офіс плюс» по вул. Голосіївській, 2 в м. Києві, директором якого є ОСОБА_5, зустрівся з ОСОБА_7, представляючись директором ПП «Експрес-офіс плюс», запевнив останнього, що він має можливість виготовити, та встановити меблі в його квартирі, не маючи при цьому це виконувати. Після чого ОСОБА_4 діючи від імені ПП «Експрес-офіс плюс», не працюючи на вказаному підприємстві, скориставшись наявними в нього бланками договорів та печаткою ПП «Експрес-офіс плюс», обманюючи ОСОБА_7, заповнив бланк договору за яким ПП «Експрес-офіс плюс» зобовязується виготовити та встановити ОСОБА_7 меблі, в якому ОСОБА_4 розписався від імені директора ПП «Експрес-офіс плюс», не будучи директором вказаного підприємства та проставив відбиток печатки ПП «Експрес-офіс плюс», не маючи намірів в дійсності виконувати вказані зобовязання. Після цього введений в оману щодо намірів ОСОБА_4, ОСОБА_7 передав останньому грошові кошти в розмірі 38 100 гривень за виготовлення та встановлення меблів. Заволодівши шляхом обману чужим майном, що належить ОСОБА_7, ОСОБА_4 зобовязань щодо виготовлення та встановлення меблів не виконав, а грошовими коштами в розмірі 38 100 гривень розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 38 100 гривень.

Крім цього, він же маючи умисел направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, 24.03.2009, знаходячись в приміщенні офісу ПП «Експрес-офіс плюс» по вул. Голосіївській, 2 в м. Києві, директором якого є ОСОБА_5, зустрівся з ОСОБА_8, представляючись директором ПП «Експрес-офіс плюс», запевнив останнього, що він має можливість виготовити, та встановити меблі в його квартирі, не маючи при цьому це виконувати. Після чого ОСОБА_4 діючи від імені ПП «Експрес-офіс плюс», не працюючи на вказаному підприємстві, скориставшись наявними в нього бланками договорів та печаткою ПП «Експрес-офіс плюс», обманюючи ОСОБА_8, заповнив бланк договору за яким ПП «Експрес-офіс плюс» зобовязується виготовити та встановити ОСОБА_8 меблі, в якому ОСОБА_4 розписався від імені директора ПП «Експрес-офіс плюс», не будучи директором вказаного підприємства та проставив відбиток печатки ПП «Експрес-офіс плюс», не маючи намірів в дійсності виконувати вказані зобовязання. Після цього введений в оману щодо намірів ОСОБА_4, ОСОБА_8 передав останньому грошові кошти в розмірі 5 000 гривень за виготовлення та встановлення меблів. Заволодівши шляхом обману чужим майном, що належить ОСОБА_8, ОСОБА_4 зобовязань щодо виготовлення та встановлення меблів не виконав, а грошовими коштами в розмірі 5 000 гривень розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 5 000 гривень.

Крім цього, він же маючи умисел направлений на повторне заволодіння чужим Майном шляхом шахрайства, 10.04.2009, знаходячись в приміщенні офісу ПП «Експрес-офіс плюс» по вул. Голосіївській, 2 в м. Києві, директором якого є ОСОБА_5, зустрівся з ОСОБА_9, представляючись директором ПП «Експрес-офіс плюс», запевнив останнього, що він має можливість виготовити, та встановити меблі в його квартирі, не маючи при цьому це виконувати. Після чого ОСОБА_4 діючи від імені ПП «Експрес-офіс плюс», не працюючи на вказаному підприємстві, скориставшись наявними в нього бланками договорів та печаткою ПП «Експрес-офіс плюс», обманюючи ОСОБА_9, заповнив бланк договору за яким ПП «Експрес-офіс плюс» зобовязується виготовити та встановити ОСОБА_9 меблі, в якому ОСОБА_4 розписався від імені директора ПП «Експрес-офіс плюс», не будучи директором вказаного підприємства та проставив відбиток печатки ПП «Експрес-офіс плюс», не маючи намірів в дійсності виконувати вказані зобовязання. Після цього введений в оману щодо намірів ОСОБА_4, ОСОБА_9 передав останньому грошові кошти в розмірі 26 450 гривень за виготовлення та встановлення меблів. Заволодівши шляхом обману чужим майном, що належить ОСОБА_9, ОСОБА_4 зобовязань щодо виготовлення та встановлення меблів не виконав, а грошовими коштами в розмірі 26 450 гривень розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 23 450 гривень.

Крім цього, він же маючи умисел направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, 15.04.2009, знаходячись в приміщенні офісу ПП «Експрес-офіс плюс» по вул. Голосіївській, 2 в м. Києві, директором якого є ОСОБА_5, зустрівся з ОСОБА_10, представляючись директором ПП «Експрес-офіс плюс», запевнив останню, що він має можливість виготовити, та встановити меблі в її квартирі, не маючи при цьому це виконувати. Після чого ОСОБА_4 діючи від імені ПП «Експрес-офіс плюс», не працюючи на вказаному підприємстві, скориставшись наявними в нього бланками договорів та печаткою ПП «Експрес-офіс плюс», обманюючи ОСОБА_10, заповнив бланк договору за яким ПП «Експрес-офіс плюс» зобовязується виготовити та встановити ОСОБА_10 меблі, в якому ОСОБА_4 розписався від імені директора ПП «Експрес-офіс плюс», не будучи директором вказаного підприємства та проставив відбиток печатки ПП «Експрес-офіс плюс», не маючи намірів в дійсності виконувати вказані зобовязання. Після цього введена в оману щодо намірів ОСОБА_4, ОСОБА_10 передала останньому грошові кошти в розмірі 7 500 гривень за виготовлення та встановлення меблів. Заволодівши шляхом обману чужим майном, що належить ОСОБА_10, ОСОБА_4 зобовязань щодо виготовлення та встановлення меблів не виконав, а грошовими коштами в розмірі 7 500 гривень розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 7 500 гривень.

Крім цього, він же маючи умисел направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, 23.04.2009, знаходячись в приміщенні офісу ПП «Експрес-офіс плюс» по вул. Голосіївській, 2 в м. Києві, директором якого є ОСОБА_5, зустрівся з ОСОБА_3, представляючись директором ПП «Експрес-офіс плюс», запевнив останню, що він має можливість виготовити, та встановити меблі в її квартирі, не маючи при цьому це виконувати. Після чого ОСОБА_4 діючи від імені ПП «Експрес-офіс плюс», не працюючи на вказаному підприємстві, скориставшись наявними в нього бланками договорів та печаткою ПП «Експрес-офіс плюс», обманюючи ОСОБА_3, заповнив бланк договору за яким ПП «Експрес-офіс плюс» зобовязується виготовити та встановити ОСОБА_3 меблі, в якому ОСОБА_4 розписався від імені директора ПП «Експрес-офіс плюс», не будучи директором вказаного підприємства та проставив відбиток печатки ПП «Експрес-офіс плюс», не маючи намірів в дійсності виконувати вказані зобовязання. Після цього введена в оману щодо намірів ОСОБА_4, ОСОБА_3 передала останньому грошові кошти в розмірі 6 000 гривень за виготовлення та встановлення меблів. Заволодівши шляхом обману чужим майном, що належить ОСОБА_3, ОСОБА_4 зобовязань щодо виготовлення та встановлення меблів не виконав, а грошовими коштами в розмірі 6 000 гривень розпорядився на власний розсуд,

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих йому досудовим слідством злочинах визнав повністю, підтвердивши вищезазначені обставини. Пояснив, що на початку березня 2009 року у нього виникли фінансові проблеми 05.03.2009 року він перебував в офісі ПП «Експрес-офіс плюс», директором якого є його дружина. Зайшов чоловік представившись ОСОБА_6, та сказав що хоче придбати меблі. Він в свою чергу, представився директором ПП «Експрес-офіс плюс», хоча ніякого відношення до вказаного підприємства не мав, сказав що може виготовити та встановити меблі. Підрахував вартість замовлення, підготував договір з реквізитами ПП «Експрес-офіс плюс», в якому поставив свій підпис та розписався ОСОБА_6. Від останнього отримав гроші в сумі 49900 гривень, на виготовлення меблів. В подальшому, зобов»язання по довору не виконував, оскільки значально не мав наміру цим займатися, гроші використав на власні потреби.

21.03.2009 року аналогічним способом прийняв заказ, підписав договір на виготовлення меблів з ОСОБА_7, в якого взяв 38100 гривень.

24.03.2009 року прийняв заказ від ОСОБА_8, з якого взяв 5 тисяч гривень.

10.04.2009 року прийняв заказ як директор ПП «Експрес-офіс плюс» та як директор уклав договір з ОСОБА_9, в якого взяв 26450 гривень.

15.04.2009 року прийняв заказ як директор ПП «Експрес-офіс плюс» та як директор уклав договір з ОСОБА_10, в якої взяв 7500 гривень.

23.04.2009 року прийняв заказ як директор ПП «Експрес-офіс плюс» та як директор уклав договір з ОСОБА_3., в якої взяв 6000 гривень.

Отримані гроші використав на власні потреби, наміру виготовляти меблі не мав. У вчиненному щиро розкаюється. Цивільні позови потерпілих визнає в повному обсязі. Більше того, потерпілим частину коштів уже відшкодував. Так, потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_3 повністю відшкодував збитки, ОСОБА_8 1 тисячу гривень, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 по 6 тисяч гривень кожному, ОСОБА_7 13 тисяч гривень. В підтвердження часткового відшкодування збитків надав оригінали квитанцій.

Згідно ч. 3 ст. 299 КПК України за згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Підсудний, якому було роз"яснено наслідки у вигляді позбавлення права оспорювати фактичні обставини справи, в разі визнання недоцільним дослідження доказів, та інші учасники судового розгляду правильно розуміють фактичні обставини справи, сумнівів у добровільності та істинності позиції підсудного немає, що підтверджується його показами.

Тому суд, згідно ст. 301-1 КПК України, обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та матеріалами, що характеризують його особу.

Суд вважає, що дії підсудного за ст. 190 ч.2 КК України, шахрайство, - тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно та за ст. 358 ч.2 КК України, як підроблення документів які видаються підприємством і які надають права або звільняють від обов»язків, кваліфіковано правильно.

При обранні міри покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених підсудним злочинів та його особу. ОСОБА_4 за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має двох неповнолітніх дітей, до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, відповідно до ст. 66 КК України, є його щире каяття у вчиненому, та додатковими обставинами суд визнає: повне відшкодування шкоди потерпілим ОСОБА_3. та ОСОБА_10 та часткове відшкодування шкоди іншим потерпілим, а також визнання вини.

Обставин що обтяжують покарання, згідно ст.67КК України, не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи обставини справи та тяжкість вчинених злочинів, пом»якшуючі покарання обставини, особу підсудного, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливо без ізоляції від суспільства, тому необхідно призначити йому покарання за сукупністю злочинів у виді обмеження волі, але із застосуванням ст. 75 КК України звільненням від відбування покарання з випробуванням.

Цивільні позови:

потерпілого ОСОБА_6, з врахуванням того, що підсудним йому шляхом перерахування відшкодовано 6 тисяч гривень, задовольнити частково, стягнувши на його користь 43900 гривень;

потерпілого ОСОБА_9, з врахуванням того, що підсудним йому шляхом перерахування відшкодовано 6 тисяч гривень, задовольнити частково, стягнувши на його користь 20450 гривень;

потерпілого ОСОБА_12 задовольнити повністю, стягнувши з підсудного на його користь 25100 гривень;

потерпілого ОСОБА_8 задовольнити повністю, стягнувши з підсудного на його користь 4000 гривень;

провадження по справі за позовом потерпілої ОСОБА_3., щодо відшкодування матеріальної шкоди на суму 6000 гривень, в зв»яку з її відмовою від позовних вимог, закрити.

Міру запобіжного заходу підсудному, до вступу вироку в законну силу, залишити попередню - підписка про невиїзд.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Стягнути з підсудного, на підставі ст. 93 КПК України, судові витрати за проведення криміналістичної експертизи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати виним та призначити покарання:

за ст. 358 ч.2 КК України у виді обмеження волі на строк 2(два) роки;

за ст. 190 ч.2 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік,

на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання визначити у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_6 43 тисячі 900 гривень; на користь потерпілого ОСОБА_9 20 тисяч 450 гривень; на користь потерпілого ОСОБА_7 25 тисяч 100 гривень; на користь потерпілого ОСОБА_8 4 тисячі гривень.

Речові докази по справі: гарантійні договора поставки на виготовлення та встановлення меблів, бланк прийому замовлення на виготовлення та встановлення меблів, - залишити зберігати в матеріалах кримінальної справи.

Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати за проведення криміналістичної експертизи в сумі 1253,88 гривень ( отримувач НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, МФО 821018, код 25575285, р/р 31253272210699, банк: ГУ ДКУ у Київській області, - послуги експерта).

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу, залишити попередню, - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя М.В. Дідик