Ухвала суду № 112203689, 14.07.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

14 липня 2023 рокуСправа №160/17560/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєва С.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву Міністерства юстиції України про роз`яснення судового рішення по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04.11.2022р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції та просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непогодження преміювання керівника підпорядкованої установи виконання покарань за результатами оперативно-службової діяльності у червні 2021 року листопаді 2021 року (по 23.11.2021р.) у розмірі 150 відсотків посадового окладу полковнику внутрішньої служби ОСОБА_1 (начальник державної установи Широківський виправний центр (№75)) за відповідним поданням Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 22.08.2022р. №4458/Кр-22;

- зобов`язати відповідача погодити преміювання керівника підпорядкованої установи виконання покарань за результатами оперативно-службової діяльності у червні 2021 року листопаді 2021 року (по 23.11.2021р.) у розмірі 150 відсотків посадового окладу полковнику внутрішньої служби ОСОБА_1 (начальник державної установи Широківський виправний центр (№75)) за відповідним поданням Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 22.08.2022р. №4458/Кр-22 (а.с.1-13 том 1).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2023р. у справі №160/17560/22, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.05.2023р., адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково, зокрема:

- визнано протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо непогодження подання Південно-Східного міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 22.08.2022р. №3.3-4458/Кр-22 про преміювання за результатами оперативно-службової діяльності за червень 2021 року липень 2021 року у розмірі 150 відсотків посадового окладу полковника внутрішньої служби, начальника державної установи Широківський виправний центр (№75) ОСОБА_1 ;

- зобов`язано Міністерство юстиції України погодити подання Південно-Східного міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 22.08.2022р. №3.3-4458/Кр-22 про преміювання за результатами оперативно-службової діяльності за червень 2021 року липень 2021 року у розмірі 150 відсотків посадового окладу полковника внутрішньої служби, начальника державної установи Широківський виправний центр (№75) ОСОБА_1 ;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.238-244 том 1; а.с.73-78 том 2).

Наведене судове рішення набрало законної сили 30.05.2023р.

04.07.2023р. через систему "Електронний суд" заявник (Міністерство юстиції України) звернувся до суду із заявою про роз`яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2023р. у справі №160/17560/22, в якій на підставі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України просить роз`яснити:

1) у якому розмірі ОСОБА_1 має бути погоджена премія за червень 2021 року, у разі якщо рішенням по справі № 160/13429/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд встановив правомірність дій Міністерства щодо погодження Позивачеві премії за вказаний період у розмірі 0% посадового окладу, а рішенням по справі № 160/17560/22 зобов`язано Міністерство погодити премію за цей же період у розмірі 150% посадового окладу?

2) чи повинно Міністерство юстиції України скасувати прийняте у межах дискреційних повноважень рішення, щодо погодження ОСОБА_1 премії за червень 2021 рік у розмірі 0 %, правомірність винесення якого встановлено судовим рішенням у справі № 160/13429/21? Та яким чином має відбуватися скасування такого дискреційного рішення? (а.с.80-83 том 2).

В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на те, що наразі наявні два судових рішення, що вступили в законну силу, щодо преміювання ОСОБА_1 за червень 2021 року, зокрема, у справі № 160/13429/21 прийнято рішення про встановлення ОСОБА_1 премії за червень 2021 року у розмірі 0 відсотків посадового окладу, а у справі №160/17560/22 про встановлення премії за аналогічний період у розмірі 150 відсотків посадового окладу. Оскільки зазначені судові рішення, ухвалені з одного того самого предмета, суперечать одне одному, не зрозумілим залишається питання, в якому саме розмірі Міністерство має погодити ОСОБА_1 премія за червень 2021 року, адже, правомірність дій Міністерства щодо використання своїх дискреційних повноважень та погодження такої премії за червень 2021 року у розмірі 0 % посадового окладу встановлена судовим рішенням у справі №160/13429/21, яке набрало законної сили (а.с.80-83 том 2).

05.07.2023р. через систему "Електронний суд" позивач подав до суду клопотання, в якому просив залишити заяву Міністерства юстиції України від 03.07.2023р "Про роз`яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2023 по справі № 160/17560/22" без задоволення посилаючись на те, що питання ідентичності предметів позову у справі №160/13429/21 та у цій справі - №160/17260/22 досліджувалось у суді першої інстанції та в апеляційному суді і судом надано наступну оцінку, що у межах справи № 160/13429/21 розглядався спір між тими ж сторонами, але з іншим предметом та з інших підстав, тому твердження відповідача що позивач, зловживаючи процесуальними правами, повторно звернувся до суду з вимогою про оскарження бездіяльності щодо невиплати йому премії за червень 2021 року, є помилковими. Також, текст в резолютивній частині рішення суду першої інстанції у справі 160/17560/22 є зрозумілим і таким, що не припускає різного тлумачення, чітко, та зрозуміло вказано яким чином слід виконати рішення суду (а.с.96-97 том 2).

Згідно частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, у якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

За таких обставин, вказана заява заявника підлягає розгляду у письмовому провадженні, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання заявника про розгляд заяви у відкритому судовому засіданні за участі уповноваженої особи Мін`юсту слід відмовити.

Розглянувши зазначену заяву про роз`яснення судового рішення, дослідивши надані документи на підтвердження поданої заяви, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення заяви заявника про роз`яснення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2023р. у даній справі, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо останнє воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Роз`яснення судового рішення має бути зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги зрозумілості, чіткості, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті в судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни узгоджуються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Отже, роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас роз`яснюючи рішення, суд не може вносити будь-які зміни в рішення, що вже існує.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією наведеною в ухвалі Верховного Суду від 10.07.2020р. у справі №825/2305/18.

Так, зі змісту заяви про роз`яснення судового рішення вбачається, що заявник посилається на те, що йому не зрозуміло в якому розмірі ОСОБА_1 має бути погоджена премія за червень 2021 року, у разі якщо рішенням по справі № 160/13429/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд встановив правомірність дій Міністерства щодо погодження позивачеві премії за вказаний період у розмірі 0% посадового окладу, а рішенням по справі № 160/17560/22 зобов`язано Міністерство погодити премію за цей же період у розмірі 150% посадового окладу.

Разом з тим, зміст рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2023р. у цій справі №160/17560/22 чітко відповідає ст.246 Кодексу адміністративного судочинства України, наведене судове рішення є логічним, чітким, переконливим, терміни, вжиті в судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України та такі терміни узгоджуються з поняттями, які вони позначають, а тому посилання заявника на його незрозумілість є безпідставними та необґрунтованими і такими, що суперечать приписам ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо посилань Міністерства юстиції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2021р. у справі №160/13429/21 слід зазначити, що в рішенні суду від 08.02.2023р. у цій справі було вказано на те, що не можуть бути покладені в його основу доводи відповідача про те, що преміювання є правом, а не обов`язком відповідача та, позбавляючи премії позивача за червень 2021р., відповідачі діяли на підставі та у межах чинного законодавства, що встановлено рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.11.2021р. у справі №160/13429/21, з огляду на те, що, по-перше, наведене судове рішення приймалося 15.11.2021р. та в його основу не було покладено обставини, встановлені рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2021р. у справі №160/17189/21, яким було визнано протиправним та скасовано наказ від 07.09.2021р. за №2123/к про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, яке набрало законної сили 28.07.2022р. та не покладено в основу даного судового рішення і обставини щодо висновків вказаного судового рішення, а також і обставини формування третьою особою подання про преміювання позивача від 22.08.2022р. №3.3-4458/Кр-22 та направлення його відповідачеві для відповідного погодження з урахуванням вищенаведеного судового рішення, яке набрало законної сили, по-друге, в даному випадку, відповідачем безпідставно були проігноровані приписи свого ж пункту 7 Порядку №2183/5, а отже, із наведеного, можна дійти висновку, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду згідно до вимог ч.7 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення заяви Міністерства юстиції України про роз`яснення рішення суду від 08.02.2023р. у справі №160/17560/22 у порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 245, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Міністерства юстиції України про роз`яснення судового рішення по адміністративній справі №160/17560/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва