Рішення № 112201496, 10.07.2023, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/213/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2023 Справа № 908/3308/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Зеленцовій К.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України (03065 Київ, пр. Любомира Гузара, 44, ідентифікаційний код юридичної особи 42795490)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Мелітопольгаз (72318 Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, буд. 47А, ідентифікаційний код юридичної особи 05535349)

про стягнення суми

за участю

представника позивача: Кулик О.І., довіреність № 453 від 03.10.2022 в режимі відеоконференції

представник відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства Мелітопольгаз 267 290 грн. 16 коп. заборгованості (основного боргу) за перевищення потужності, 13 412 грн. 74 коп. пені, 2 549 грн. 53 коп. 3 % річних, 2 542 грн. 72 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2021 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3308/21 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 22.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3308/21, присвоєно справі номер провадження 27/213/21.

Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження на 20.12.2021.

14.12.2021 від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказав, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню, з огляду на те, що підставою для плати за перевищення замовленої потужності є рахунок на оплату за перевищення замовленої потужності та звіт оператора про використання замовленої потужності замовником, що містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей, які надаються замовнику до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу. Пунктом 8.4 цього договору встановлено, що вартість перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення за формулою, наведеною у цьому пункті, однією зі складових цієї формули є р- кількість замовлених точок входу і точок виходу, зазначених у додатку 1 до цього договору. Позивачем до позовної заяви надані звіти про використання замовленої потужності, які не містять даних про обсяги замовленої (договірної) потужності. До того ж, ні з позовної заяви ні з доданих рахунків не зрозуміло яким чином проведено розрахунок вартості перевищення розміру договірних потужностей, не заначено кількості замовлених точок входу та точок виходу, які мали бути узгоджені у відповідності до умов договору та Кодексу ГТС. Натомість в своєму позові Оператор ГТС зазначає, що «п. 11.3 Договору встановлено, що Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути Оператору один примірник оригіналу акту наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріплений песчаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг». Проте навмисно замовчує про отримання листів від ПрАТ «Мелітопольгаз», якими відмовляється від підписання запропонованих актів наданих послуг (копії додаються) та робить хибний висновок про фактичне погодження Відповідача з обсягами перевищення замовленої (договірної) потужності, що розраховані Позивачем. У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов`язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату. Однак усі вони (права та обов`язки) не можуть охоплюватися предметом договору, оскільки можуть стосуватися як різноманітних умов договору, так і бути наслідком укладення договору, який є підставою їх виникнення. При цьому значення предмета договору може набувати основна дія (дії), що вчинятиметься сторонами і забезпечить досягнення мети договору. Предмет договору визначається у момент його укладення, без нього не може існувати договору, а тому не може виникати зобов`язання; предмет договору має відображати головну сутність договору даного виду. Пунктами 2.3, 2.7 договору транспортування природного газу визначено, що обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби. Додаток 1 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчатої потужності , крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 2 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 3 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовником є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу. При укладанні Договору між позивачем та відповідачем за весь період дії Договору не підписано жодного додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) або будь-якого іншого документу, яким би Відповідач замовляв потужність в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи. Згідно з п. 6.1 договору оператор забезпечує наявність відповідних потужностей у точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи в обсязі, визначеному згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженням), та/або в обсязі підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби. ПрАТ «Мелітопольгаз» у спірних правовідносинах, крім статусу замовника послуг транспортування природного газу, має також статус оператора газорозподільної системи (далі - оператор ГРМ), тобто є суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників). Як зазначено вище, між сторонами договору транспортування природного газу не укладались додатки 1, 2, 3 до договору, якими визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної - відповідальності сторін, які повинні містити схеми потоків газу через вузли обліку природного газу, їх місце розташування на схемі, межі балансової належності або схематичні позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки, а позивач не передавав об`єми (обсяги) природного газу в точках комерційного обліку. Таким чином,на думку відповідача, ПрАТ «Мелітопольгаз» ніколи не подавало Оператору ГТС номінації на замовлення договірної потужності на період однієї газової доби. ПрАТ «Мелітопольгаз» не є замовником послуг транспортування для цілей Кодексу ГТС, ніколи не замовляло послуги транспортування (потужність) відповідно до умов Договору, а отже не могло перевищити замовлену потужність. Як наслідок Оператор ГТС не міг надавати Товариству послугу перевищення замовленої договірної потужності.

20.12.2021 відповідач надав клопотання про зупинення провадження у справі № 908/3308/21 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 918/450/20 та оприлюднення повного тексту постанови Верховного Суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень та 18.01.2022 клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи. Позивач заперечував проти задоволення даних клопотань.

Судом було відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про зупинення провадження у справі № 908/3308/21 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 918/450/20 та оприлюднення повного тексту постанови Верховного Суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень та 18.01.2022 клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи, в зв`язку з їх безпідставністю.

Ухвалою суду від 20.12.2021 в порядку ст. 216 ГПК України розгляд справи відкладено на 18.01.2022.

04.01.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що аргументи та висновки викладені відповідачем є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах діючого законодавства, оскільки твердження відповідача про не укладення додатків до договору, а тому не погоджено розмір договірної потужності само по собі свідчить про відсутність замовленої потужності у відповідача та як наслідок правомірності застосування плати за її перевищення. Додатки 1, 2 є обов`язковими лише у випадках надання Замовнику права використання гарантованої та/або переривчатої потужності або потужності з обмеженням. Відповідач заявок на замовлення гарантованої та/або переривчатої потужності та/або потужності з обмеженням позивачу не направляв, відповідно підстава для укладення додатків 1, 2 не виникла. Відповідач стверджує, що не замовляв у ТОВ «Оператор ГТС України» послугу замовленої (договірної) потужності, а тому не могло бути її перевищення, позивач посилаючись на норми чинного законодавства вказав, що одержання доступу до потужності є окремою послугою, яка сплачується за можливість користування договірною потужністю, тобто частиною технічної потужності газотранспортної системи. на підставі та згідно із умовами укладеного договору транспортування природного газу в зв`язку із перевищенням замовленої потужності відповідачу було нараховано відповідну плату, що і є предметом стягнення за даною справою. Щодо розміру перевищення замовленої потужності та визначення плати за неї, то вони визначались виходячи з фактичного обсягу природного газу поданого та відібраного з точок входу/виходу понад замовлені обсяги, а не як помилково зазначає відповідач мали бути узгоджені наперед. Позивачем направлялись відповідачу акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності) із проханням підписати їх та повернути один примірник на адресу ТОВ «Оператор ГТС України», що підтверджується відповідними супровідними листами з належними та допустимими доказами їх направлення. Уповноваженими особами відповідача отримано зазначені акти, у той же час ані підписаний примірник, ані будь-які зауваження на адресу ТОВ «Оператор ГТС України» не надходили. З огляду на це відповідач фактично погодився з обсягами перевищення замовленої (договірної) потужності, що розраховані позивачем. Твердження ПрАТ «Мелітопольгаз», що позивачем не зазначено яким чином ПрАТ «Мелітопольгаз» присвоєно ЕІС-код є необґрунтованими з огляду на те, що пунктом 1 глави 2 розділу IV Кодексу ГТС встановлено, що з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб`єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об`єктах газової інфраструктури, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб`єктами ринку природного газу, на національному рівні використовується система кодування, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем (Е№Г800). Для кодування використовується ЕІС-код. На ринку природного газу використовуються ЕІС-коди, що присвоєні відповідно до регламенту ЕІС-схеми для кодування та ідентифікації в енергетиці. Кожному суб`єкту ринку природного газу та/або точці комерційного обліку може бути присвоєно лише один ЕІС-код, крім операторів газорозподільних систем, яким присвоюються окремі ЕІС-коди для обліку природного газу на власні потреби, а також покриття об`ємів (обсягів) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі. Додатком до договору транспортування природного газу є Повідомлення про створення (видалення або коригування) облікового запису уповноважених осіб користувача інформаційної платформи, який відписаний головою правління ПрАТ «Мелітопольгаз», де зазначено, що користувачу ПрАТ «Мелітопольгаз» присвоєно ЕІС-код: 56Х150000000001Х.

Ухвалою суду від 18.01.2022 в порядку ч. 6 ст. 250 ГПК України суд ухвалив перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 908/3308/21 за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 16.02.2022.

Ухвалою суду від 16.02.2022 відкладено підготовче провадження на 01.03.2022.

Ухвалою суду від 01.03.2022 продовжено строк розгляду справи.

Ухвалою суду від 10.03.2023 призначено підготовче засідання на 10.04.2023.

Судом в порядку ст. 46 ГПК України прийнято заяву про збільшення позовних вимог, розгляду підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача 400230 грн. 91 коп. основного боргу, 36528 грн. 32 коп. пені, 11832 грн. 35 коп. 3 % річних, 84786 грн. 23 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 10.04.2023 відкладено підготовче провадження на 10.05.2023.

Ухвалою суду від 10.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 12.06.2023.

Ухвалою суду від 12.06.2023 в порядку ст. 216 ГПК України відкладено розгляд справи на 10.07.2023.

У судовому засіданні 10.07.2023 року справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання, представник позивача приймав участь в судовому засіданні режимі відеоконференції.

Судом оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представнику позивача, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

В засіданні суду 10.07.2023 здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).

У судовому засіданні 10.07.2023, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів ст. 218 ГПК України.

10.07.2023 представник позивача підтримав заявлені вимоги, на підставах викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 10.07.2023 не з`явився, матеріали справи містять письмовий відзив відповідача, в якому викладено його заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Так, відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року введено в Україні воєнний стан 24 лютого 2022 року.

Судом встановлено, що місцезнаходженням відповідача є: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, буд. 47А, що є тимчасово окупована територія.

Так, пунктом 21 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції».

Питання провадження господарської діяльності на тимчасово окупованих територіях врегульовано Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Відповідно до частини першої статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Суд зазначає, що відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом надсилання на його електронну адресу відповідних ухвал та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, матеріали справи містять письмовий відзив відповідача, що також свідчить про обізнаність відповідача про розгляд даної справи.

Суд також враховує позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 15.05.2019 року у справі № 0870/8014/12 щодо того, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Водночас, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин (названу правову позицію висловлено в численних постановах Верховного Суду, у тому числі від 28.01.2019 у справі №915/1015/16 та від 12.03.2019 у справі №923/1432/15).

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/3308/21.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представників відповідача.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

31.12.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України (Оператор) та Приватним акціонерним товариством Мелітопольгаз (Замовник) укладено Договір № 1910000186 транспортування природного газу (Договір), за умовами якого (п. 2.1., абз. 1 п. 2.2.) Оператор надає Замовнику послуги транспортування природного газу (далі Послуги) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому Договорі вартість таких Послуг. Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 2.3 Договору, обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.

Пунктом 2.4 Договору передбачено, що приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.

Відповідно до п. 2.5 Договору, Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати Послуги на умовах, зазначених у Договорі.

Оператор, згідно з п. 2.6 Договору, має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів.

У п. 2.7 Договору визначено, що Додаток 1 є невід`ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 2 є невід`ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 3 є невід`ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовником є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.

Пунктом 2.8 Договору передбачено, що взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються Сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.

Відповідно до п. 4.1 Договору, Замовник зобов`язаний зокрема: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому Послуг; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати Оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, у порядку, визначеному цим Договором та Кодексом; реєструвати в Реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора споживачів, стосовно яких він є діючим постачальником; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природний газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному Кодексом та цим Договором.

Відповідно до п. 3.2 Договору Оператор має право стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності.

Вартість перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення за формулою наведеною в п. 8.4 Договору.

Позивач посилався на те, що за результатами остаточної алокації відборів та подач відповідача здійснив розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці, а саме:

за квітень 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 507,44099 тис.куб.м. всього на загальну суму 75 604,64 гривень;

за травень 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 291,12028 тис.куб.м. всього на загальну суму 43 374,59 гривень;

за червень 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 327,81152 тис.куб.м. всього на загальну суму 48 841,30 гривень;

за липень 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 333,07622 тис.куб.м. всього на загальну суму 49 625,69 гривень;

за серпень 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 334,54106 тис.куб.м. всього на загальну суму 49 843,94 гривень;

за вересень 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 434,85835 тис.куб.м. всього на загальну суму 64 790,41 гривень;

за жовтень 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 413,72856 тис.куб.м. всього на загальну суму 61 642,25 гривень;

за грудень 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 43,68085 тис.куб.м.

Відповідно до п. 8.4 Замовник, який є оператором газорозподільної системи, здійснює остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг.

Відповідно до умов Договору у випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності Замовником (Оператором газорозподільної системи), визначений оператором газотранспортної системи на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник послуг транспортування зобов`язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Звіт Оператора про використання замовленої потужності Замовником, який надається до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу, містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату або повідомлення про зарахування надмірно сплачених коштів у рахунок плати за використання договірної потужності на наступні періоди.

У відповідності до п. 8.4 Договору Позивачем було направлено в інформаційній платформі відповідачу:

рахунок № 04-2021-1910000186/1000421 від 30.04.2021 на оплату за перевищення договірної потужності за квітень 2021 року на загальну суму 75 604,64 гривень;

рахунок № 05-2021-1910000186/1000421 від 31.05.2021 на оплату за перевищення договірної потужності за травень 2021 року на загальну суму 43 374,59 гривень;

рахунок № 06-2021-1910000186/1000421 від 30.06.2021 на оплату за перевищення договірної потужності за червень 2021 року на загальну суму 48 841,30 гривень;

рахунок № 07-2021-1910000186/1000421 від 31.07.2021 на оплату за перевищення договірної потужності за липень 2021 року на загальну суму 49 625,69 гривень;

рахунок № 08-2021-1910000186/1000421 від 31.08.2021 на оплату за перевищення договірної потужності за серпень 2021 року на загальну суму 49 843,94 гривень;

рахунок № 09-2021-1910000186/1000921 від 30.09.2021 на оплату за перевищення договірної потужності за вересень 2021 року на загальну суму 64790,41 гривень;

рахунок № 10-2021-1910000186/1000021 від 31.10.2021 на оплату за перевищення договірної потужності за жовтень 2021 року на загальну суму 61642,25 гривень;

рахунок № 12-2021-1910000186/1000221 від 31.12.2021 на оплату за перевищення договірної потужності за грудень 2021 року.

Позивачем направлено відповідачу акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності) із проханням підписати їх та повернути один примірник на адресу ТОВ «Оператор ГТС України», що підтверджується відповідними супровідними листами з належними та допустимими доказами їх направлення.

Відповідно до п. 11.2 Договору Оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Оператора.

При цьому, п. 11.3 Договору встановлено, що Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути Оператору один примірник оригіналу акту наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріплені печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовано відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулювання відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними Оператора.

Позивач посилався на те, що уповноваженими особами відповідача отримано зазначені акти, у той же час ані підписаний примірник, ані будь-які зауваження на адресу ТОВ «Оператор ГТС України» не надходили. З огляду на це, на думку позивача, відповідач фактично погодився з обсягами перевищення замовленої (договірної) потужності, що розраховані позивачем.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правовідносини сторін врегульовано Договором транспортування природного газу №1910000186 від 31.12.2019.

Згідно з ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надавав відповідачу послуги відповідно до умов Договору, а відповідач приймав дані послуги.

Відповідно до умов п. 3.2 Договору та п. 8.4 позивачем здійснено розрахунок вартості плати за перевищення потужності, а саме:

рахунок № 04-2021-1910000186/1000421 від 30.04.2021 на оплату за перевищення договірної потужності за квітень 2021 року на загальну суму 75 604,64 гривень;

рахунок № 05-2021-1910000186/1000421 від 31.05.2021 на оплату за перевищення договірної потужності за травень 2021 року на загальну суму 43 374,59 гривень;

рахунок № 06-2021-1910000186/1000421 від 30.06.2021 на оплату за перевищення договірної потужності за червень 2021 року на загальну суму 48 841,30 гривень;

рахунок № 07-2021-1910000186/1000421 від 31.07.2021 на оплату за перевищення договірної потужності за липень 2021 року на загальну суму 49 625,69 гривень;

рахунок № 08-2021-1910000186/1000421 від 31.08.2021 на оплату за перевищення договірної потужності за серпень 2021 року на загальну суму 49 843,94 гривень;

рахунок № 09-2021-1910000186/1000921 від 30.09.2021 на оплату за перевищення договірної потужності за вересень 2021 року на загальну суму 64790,41 гривень;

рахунок № 10-2021-1910000186/1000021 від 31.10.2021 на оплату за перевищення договірної потужності за жовтень 2021 року на загальну суму 61642,25 гривень;

рахунок № 12-2021-1910000186/1000221 від 31.12.2021 на оплату за перевищення договірної потужності за грудень 2021 року на загальну суму 6 508,09 гривень.

Вказані рахунки були направлені в інформаційній платформі відповідачу.

За змістом п. 1, 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб`єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов`язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Суб`єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору. Оператор газотранспортної системи присвоює кожному такому суб`єкту ринку природного газу код користувача платформи та створює на інформаційній платформі інтерфейс такого користувача відповідно до його статусу суб`єкта ринку природного газу (постачальник, оператор газорозподільної системи, оптовий продавець/покупець, оператор газосховищ тощо), про що має повідомити останнього. При цьому додатком до договору визначаються уповноважені особи суб`єкта ринку природного газу (користувача платформи), які будуть мати право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи (зазначаються їхні адреси електронної пошти та контактні дані), для їх електронної реєстрації, що оформлюється у вигляді повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, наведеною в додатку 1 до цього Кодексу, до якого додаються у письмовій формі довіреності користувача платформи на кожну уповноважену особу.

Пункт 2 р. 1. глави IV Кодексу ГТС встановлює, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.

Згідно з п.5 р. 1 гл. 1 Кодексу ГТС зазначається що розподіл потужності - частина договору транспортування, яка визначає порядок та умови надання і реалізації права на користування договірною потужністю, яке надається замовнику транспортування у визначеній точці входу або точці виходу, а розподілена (договірна) потужність - це частина технічної потужності газотранспортної системи, яка розподілена замовнику послуг транспортування згідно з договорами транспортування.

Абзац 2 пункту 1 р. 1 гл. IX Кодексу ГТС визначає, що розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу/виходу, визначається відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу.

Відповідно до п. 15 р. 1 гл. IX Кодексу ГТС величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних Точках входу/виходу. Відповідальність за перевищення замовлених потужностей несуть замовники послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу.

Згідно п. 3 р. 2 глави XI Кодексу ГТС у випадку якщо замовник послуг транспортування природного газу не надасть оператору газотранспортної системи номінацію згідно з положеннями пункту 1 цієї глави, вважається підтвердженою номінація для такого замовника послуг транспортування природного газу з обсягами природного газу, що дорівнює нулю відносно замовленої точки входу/виходу.

Пунктом 2 р. 3 гл. ХV Кодексу ГТС встановлено, що оператор газотранспортної системи з метою уникнення можливості виникнення перевантаженень вчиняє дії, зокрема, по стягненню із замовника послуг транспортування додаткової оплати за перевищення потужності відповідно до Договору транспортування.

Позивачем направлено відповідачу акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності) із проханням підписати їх та повернути один примірник на адресу ТОВ «Оператор ГТС України», що підтверджується відповідними супровідними листами з належними та допустимими доказами їх направлення.

Відповідно до п. 11.2 Договору Оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Оператора.

При цьому, п. 11.3 Договору встановлено, що Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути Оператору один примірник оригіналу акту наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріплені печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовано відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулювання відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними Оператора.

Матеріали справи не містять доказів повернення на адресу позивача від відповідача підписаних актів, або в порядку п. 11.3 Договору мотивованої відмову від підписання акта наданих послуг.

Доказів звернення відповідача з відповідними заявами про урегулювання розбіжностей щодо обсягів чи вартості перевищення замовленої (договірної) потужності у спірному періоді матеріали справи не містять та відповідачем не заявлялось.

Таким чином, відповідач погодився з обсягами перевищення замовленої (договірної) потужності, що розраховані позивачем, однак оплату за перевищення договірної потужності не здійснив.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за період з квітня 2021 по жовтень 2021, грудень 2021 в розмірі 400230 грн 91 коп.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 400230 грн. 91 коп. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відноситься, зокрема, 3 % річних.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 11832 грн 35 коп. 3 % річних та 84786 грн 23 коп. інфляційних втрат за загальний період з 21.05.2021 по 05.11.2021 та з 22.10.2021 по 18.08.2022 по кожному акту окремо.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Надані розрахунки 3 % річних та втрат від інфляції перевірені судом та встановлено, що розрахунок 3 % річних та втрат від інфляції виконано вірно. Отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 11832 грн 35 коп. 3 % річних та 84786 грн 23 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до п. 13.5 Договору встановлено, що в разі пропущення замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період , за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивачем нараховано суму пені за загальний період з 21.05.2021 по 05.11.2021 та з 22.10.2021 по 18.08.2022 по кожному акту окремо в розмірі 36528 грн 32 коп.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Факт порушення відповідачем його зобов`язань є доведеним. Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що заявлена до стягнення сума пені є обґрунтованою і тому підлягає стягненню з відповідача в розмірі 36528 грн 32 коп. за загальний період з 21.05.2021 по 05.11.2021 та з 22.10.2021 по 18.08.2022 по кожному акту окремо.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42,46, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України до Приватного акціонерного товариства МЕЛІТОПОЛЬГАЗ задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства МЕЛІТОПОЛЬГАЗ (72318, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, буд. 47-А, код ЄДРПОУ 05535349) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, буд. 44, код ЄДРПОУ 42795490) суму основного боргу в розмірі 400230 (чотириста тисяч двісті тридцять) грн 91 коп., 36528 (тридцять шість тисяч п`ятсот двадцять вісім) грн 32 коп. пені, 11832 (одинадцять тисяч вісімсот тридцять дві) грн 35 коп. 3 % річних, 84786 (вісімдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят шість) грн. 23 коп. інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору в сумі 8000 (вісім тисяч) грн 67 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 14.07.2023.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.