Ухвала суду № 112199340, 14.07.2023, Деснянський районний суд міста Києва

1-кс/754/1989/23

Справа № 754/9291/23

У Х В А Л А

Іменем України

14 липня 2023 року

Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника ТОВ НВФ «КРИПТОН» адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання представника ТОВ НВФ «КРИПТОН» адвоката ОСОБА_4 , поданого у рамках кримінального провадження № 12021100030001257 від 11.05.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України, про скасування арешту,

В С Т А Н О В И В:

11 липня 2023 представник ТОВ НВФ «КРИПТОН», адвокат ОСОБА_4 , звернулась до слідчого суді Деснянського районного суду м. Києва з зазначеним клопотанням.

В обґрунтування клопотання вказувала, що у провадженні СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12021100030001257 від 11.05.2021 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 25.10.2021 року у справі №754/16022/21 у рамках зазначеного кримінального провадження було накладено арешт на корпоративні права ТОВ НВФ «КРИПТОН».

Вважає, що у арешті відпала потреба, оскільки на теперішній час жодній особі не повідомлено про підозру, слідство триває вже понад 2 років, арешт не є необхідним для досягнення цілей досудового розслідування, невизначений термін тривалості досудового розслідування та бездіяльність слідства спричиняють надмірний тягар власникам арештованого майна, арештоване майно не підпадає під ознаки доказу. Додатково зазначала, що ТОВ НВФ «КРИПТОН» є підприємством оборонно-промислового комплексу, та в умовах воєнного стану забезпечує потреби Збройних Сил України. Посилаючись на практику Європейського суд з прав людини та на положення КПК України, просила скасувати накладений арешт.

Представник ТОВ НВФ «КРИПТОН» адвокат ОСОБА_4 , у судовому засіданні вимоги клопотання підтримала, надавши пояснення аналогічні викладеним у клопотанні.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, з тих підстав, що постановою слідчого від 27.05.2023 року кримінальне провадження було закрито, а одже слідчий суддя не має повноважень вирішувати питання скасування арешту майна.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши долучені до клопотання документи, слідчий суддя вважає, що колоптання підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що у провадженні Деснянського УП ГУНП у м. Києві перебувало кримінальне провадження № 12021100030001257 від 11.05.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України.

Згідно постанови слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві від 10.06.2021 року 100% корпоративних прав у статутному капіталі ТОВ НВФ «КРИПТОН» визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12021100030001257.

Ухвалою Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 25.10.2021 року у справі №754/16022/21 у рамках зазначеного кримінального провадження було накладено арешт на корпоративні права ТОВ НВФ «КРИПТОН», з метою збереження доказів.

Згідно із ч. 2 ст. 170 та ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. У випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що 100% корпоративних прав у статному капіталі ТОВ НВФ «КРИПТОН» не підпадає під ознаки речових доказів, оскільки не є знаряддям вчинення злочину, та не є його об`єктом.

Корпоративні права - це права, які випливають із права власності на акцію акціонерного товариства або права на частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю або іншої юридичної особи, статутний капітал якої поділений на частки, або права на вклад до статутного капіталу юридичної особи у разі, якщо капітал такої особи не поділений на частки.

Крім того, у ході розгляду клопотання слідчим суддею було встановлено, що постановою слідчого від 27.05.2023 року кримінальне провадження № 12021100030001257 від 11.05.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України було закрито.

Згідно із частиною третьою статті 174 КПК України, прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначене судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частина четверта статті 174 КПК України).

Втім, частини третя та четверта статті 174 КПК України регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження. Натомість у цій справі кримінальне провадження закрив постановою слідчий, який згідно з приписами КПК України 2012 року, на відміну від прокурора, не наділений повноваженнями скасовувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування.

Згідно із частиною третьою статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України є судовий контроль, який реалізує слідчий суддя, за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення.

На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема,під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті 173 і 174 цього Кодексу). Крім того, у КПК України немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу. З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, слідчий суддя вважає, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження.

Така правова позиція висловлена в постанові ВП ВС у справі № 727/2878/19 від 30.06.2020 року.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", "Кушоглу проти Болгарії"). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Отже, оскільки кримінальне провадження закрито, і питання про скасування арешту майна не вирішено при закритті кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне в порядку здійснення судового контролю задовольнити клопотання та скасувати арешт майна, оскільки у подальшому застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження відпала необхідність, а наявність арешту порушує права власника майна.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна законне та обґрунтоване, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 174, 309,376 КПК України слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання представника ТОВ НВФ «КРИПТОН» адвоката ОСОБА_4 , поданого у рамках кримінального провадження №12021100030001257 від 11.05.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України, про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 25.10.2021 року (у справі №754/16022/21) на корпоративні права ТОВ НВФ «КРИПТОН» (код за ЄДРПОУ 19136506), юридична адреса: 02222, м. Київ, вул. Закревського, 22, які належать в розмірі внеску до статутного фонду 17 000 гривень (становить 34% статутного капіталу) - ОСОБА_5 , в розмірі 16 500 гривень (становить 33% статутного капіталу) - ОСОБА_6 та частка в розмірі 16 500 гривень (становить 33% статутного капіталу) - ОСОБА_7 , шляхом заборони відчуження корпоративних прав, у тому числі звернення стягнення, укладання угод купівлі-продажу, міни, дарування, передачі у заставу, розпорядження та передачі статутного капіталу іншим особам будь-яким способом, спрямованим на відчуження частки у статутному капіталі ТОВ НВФ «КРИПТОН» (код за ЄДРПОУ 19136506) та здій снення будь-яких реєстраційних дій стосовно зазначеного Товариства та його майна.

Скасувати заборону державному реєстратору та нотаріусам вносити зміни пов`язані зі зміною засновників (учасників) товариства, зміною директора, місцезнаходження юридичної особи, внесення будь-яких інших змін в статутні документи товариства, а також вчинення інших будь-яких реєстраційних дій по вказаній юридичній особі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1