Рішення № 112197312, 11.07.2023, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/1919/23

2/296/1546/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2023 року м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі головуючої судді Петровської М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" звернулось до суду із позовною заявою, відповідно до змісту якої, з урахуванням заяви, поданої в порядку усунення недоліків позовної заяви, просить стягнути з відповідача - ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 21.11.2018 у розмірі 63 803,78 грн станом на 29.01.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 21.11.2018 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ "ПриватБанк", які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Оскільки відповідач не повернув своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за зобов`язаннями, у нього виникла заборгованість, яка станом на 29.01.2023 становить 63 803,78 грн та складається з наступного: 51 947,20 грн - заборгованість за тілом кредиту; 11 856,58 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подавав. Ухвала про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, двічі направлялись на адресу відповідача за зареєстрованим місцем його проживання, у відповідності до приписів ЦПК України. Також відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України.

У постанові Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі №921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи, що справа призначена до розгляду в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, ненадходження відзиву на позов, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч.1 ст.174 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 21 листопада 2018 року між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був укладений кредитний договір №б/н шляхом підписання анкети - заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

У вищевказаній анкеті - заяві зазначено, що відповідач по справі ОСОБА_1 підписанням анкети - заяви в повному обсязі приєднується до Умов і правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Банку в мережі інтернет, які разом з пам`яткою клієнта і тарифами складають договір банківського обслуговування, екземпляр якого він отримав шляхом самостійного роздрукування.

Згідно з довідкою АТ КБ "Приватбанк" про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, 21.11.2018 ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок та цього ж дня встановлено кредитний ліміт в розмірі 8 000,00 грн, який 20.02.2020 збільшено до 50 000,00 грн.

До кредитного договору банк додав копію витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт та копію витягу з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід`ємні частини спірного договору.

21 листопада 2018 року ОСОБА_1 було підписано із позивачем паспорт кредитного продукту (споживчого кредиту) на два види карток "Універсальна", "Універсальна Голд" із наступними умовами кредитування: ліміт кредиту - до 50 000 грн/до 75 000 грн; строк дії договору - 240 місяців; строк кредитування - до 240 місяців; спосіб надання кредиту - безготівковим шляхом (на картковий рахунок); процентна ставка у межах пільгового періоду - 0,00001%; процентна ставка поза межами пільгового періоду, відсотків річних - 43,2%/42,00%; тип процентної ставки - фіксована (може бути змінена за згодою кредитодавця та споживача шляхом укладення додаткової угоди до договору про споживчий кредит); орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом за умови здійснення розрахунків з використанням платіжної картки та користування коштами в межах пільгового періоду - 20 000 грн/20 060 грн;орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом за умови отримання готівкових коштів з використанням платіжної картки та користування коштами поза межами пільгового періоду і погашенню кредита мінімальними платежами - 73 185,77 грн/81 687,16 грн; реальна річна процентна ставка, відсотків річних за умови здійснення розрахунків з використанням кредитної картки та користування коштами в межах пільгового періоду - 0%/1,56 %; реальна річна процентна ставка, відсотків річних за умови отримання готівкових коштів з використанням кредитної картки та користування поза межами пільгового періоду і погашення кредиту мінімальними платежами - 52,84%/53,36%; розмір платежів, періодичність внесення - щомісяця до 25 числа поточного місяця 5% від заборгованості на кінець попереднього місяця, але не менше 100 грн; штраф за прострочення більш ніж на 30 днів за обов`язковими платежами за карткою - 500 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів, комісій; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту - 86,4%/84%; дата надання інформації - 21.11.2018; інформація зберігає чинність та є актуальною до 06.12.2018.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором №б/н від 21.11.2018 станом на 29.01.2023 становить 63 803,78 грн та складається з наступного: 51 947,20 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 11 856,58 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 частини першої статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суд звертає увагу на те, що за своєю правовою природою тіло кредиту - це сума, яку позичальник фактично отримує на руки. У неї входить тільки основний борг. Прострочене тіло кредиту є сумою яку позичальник не повернув. Отже, тіло кредиту і прострочене тіло кредиту не є тотожними поняттями.

При цьому, в підписаній відповідачем по справі ОСОБА_1 анкеті - заяві від 21.11.2018 відсутні відомості про встановлення плати за прострочене тіло кредиту, крім того, в матеріалах справи відсутні докази можливості його нарахування, у зв`язку з чим позов в частині стягнення з відповідача заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 51 947,20 грн є безпідставним та не підлягає задоволенню.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі №190/1419/19-ц (провадження №61-10096св20), від 04 листопада 2020 року у справі №720/1394/19 (провадження №61-8855св20).

Щодо посилання позивача на витяги з Тарифів та Умов та Правил надання банківських послуг, якими, зокрема, визначається обов`язок сплати процентів від суми неповернутого в строк кредиту та паспорт споживчого кредиту, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Визначальним є додержання письмової форми договору.

Здійснивши системний аналіз наявних у матеріалах доказів, суд зазначає, що відсутні підстави вважати, що Умови та Правила надання банківських послуг є частиною кредитного договору, оскільки матеріали справи не містять доказів безпосереднього підписання відповідачем таких Умов та Правил надання банківських послуг.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема, саме у зазначеному в цьому документі, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Викладені у позовній заяві позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови суперечать змісту або ж прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ "ПриватБанк" дотримало вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону №1023-XII щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Позиція суду узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17.

Доданий позивачем до матеріалів справи в обґрунтування позовних вимог паспорт споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 21.11.2018, не свідчить про правомірність нарахування заборгованості в частині відсотків, оскільки відсутні докази в частині отримання відповідачем картки відповідного виду (типу кредитного продукту) та погодження з відповідачем процентів за користування кредитними коштами.

Крім того, як вбачається з доданої до позовної заяви виписки по рахунку, в період з 01.04.2019 по 01.01.2023 відповідачу були нараховані необумовлені сторонами в договорі суми відсотків, які списувались з його рахунку з наявних кредитних коштів, та списання таких необумовлених сум відсотків, в тому числі, призвело до неправомірного формування простроченого тіла кредита.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

В силу приписів статті 141 ЦПК України, у разі відмови в задоволенні позовних вимог, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 273 Цивільного процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 11 липня 2023 року.

Головуючий суддя М. В. Петровська