Рішення № 112191127, 14.07.2023, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/4080/23

2-а/303/31/23

ряд. стат. звіту - 140

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2023 рокуМукачівський міськрайонний суд Закарпатської області під головуванням судді Мирошниченка Ю.М. з участю секретаря судових засідань Лукач К.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Закарпатській області та Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

10 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, покликаючись на те, що 4 травня 2023 року близько 17.30, керуючи автомобілем RENAULT TALISMAN номерний знак НОМЕР_1 , рухався вулицею Я. Баллінга в м. Мукачево, де внаслідок нерівності покриття проїзної частини стався удар нижньої частини транспортного засобу об бруківку. Доїхав до місця призначення, зупинив автомобіль біля будинку № 38 по вул. О. Береста, після чого виявив витік з двигуна мастила, по сліду від якого повернувся на місце події, звідки викликав співробітників патрульної поліції з метою фіксації нерівності дорожнього покриття як причини пошкодження автомобіля. Однак інспектор поліції склав на нього постанову про накладення адміністративного стягнення за керування транспортним засобом без поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Стверджує, що мав «Зелену карту», яка лишилася в автомобілі, що знаходився за 150 м від місця події. Просить визнати незаконною і скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідач позов не визнає. Наполягає, що позивач (1) не повідомив інспектора поліції про відсутність доступу до салону автомобіля, (2) за даними МТСБУ «Зелена карта» для транспортного засобу з номером МІ213ЕN відсутня, (3) з наданого позивачем до суду страхового полісу неможливо встановити, чи діє він на території України.

Позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (частина перша статті 9 КАС України).

Згідно з нормами статті 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Стаття 9 КУпАПвизначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з пунктом першим статті 247 КУпАПобов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно дост. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (частина перша стаття 268 КУпАП).

Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції вимагає, щоб під час розгляду справи про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, були роз`яснені її права, передбаченічастиною першоюстатті 268 КУпАП тастаттями 55,56,59,63Конституції України.

Частиною першою статті 126КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Як убачається з оскаржуваної постанови, на позивача накладено адміністративне стягнення за відсутність у нього поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Насамперед, попри те, що позивач не заперечує управління транспортним засобом, цей факт інспектором поліції у встановленому законом порядку не зафіксовано та належними й допустимими доказами не підтверджено. Тому посилання відповідача на неповідомлення позивачем інспектора поліції про відсутність доступу до салону автомобіля як з фактичного, так і з формального погляду є непереконливим, бездоказовим і жодним чином твердження позивача про зворотне не спростовує.

Крім того, позивач стверджує, що працівники поліції не представились, не повідомили його про розгляд справи, не роз`яснили йому процесуальні права, не надали можливості скористатися правовою допомогою і це твердження всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС України відповідачем не спростовано.

Згідно з нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) страховики страхові організації, що мають право на здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом таЗаконом України«Про страхування» ( п. 1.1).

Страховий сертифікат «Зелена картка» це страховий сертифікат єдиної форми, що застосовується в країнах - членах міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка», які зазначені і не викреслені у такому сертифікаті (1.11).

Договори міжнародного страхування діють на території країн, зазначених у таких договорах. Договори міжнародного страхування, які діють на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка», посвідчуються відповідним уніфікованим сертифікатом «Зелена картка», що визнається і діє в цих країнах (10.3).

Під час в`їзду на територію України власник транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, зобов`язаний мати на весь термін перебування такого транспортного засобу на території України сертифікат міжнародного автомобільного страхування «Зелена картка» або внутрішній договір страхування цивільно-правової відповідальності (10.4).

Моторне (транспортне) страхового бюро України (далі МТСБУ) є гарантом відшкодування шкоди, зокрема, заподіяної водіями нерезидентами на території України на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка», за інших обставин, визначених чинним законодавством про цивільно-правову відповідальність (40.1).

МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема транспортним засобом, зареєстрованим в іншій країні, щодо якого був виданий іноземний страховий сертифікат «Зелена картка», що діяв на день дорожньо-транспортної пригоди на території України. Така регламентна виплата здійснюється на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка» (41.2).

З метою організації обміну інформацією про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності та контролю за його здійсненням створюється єдина централізована база даних, яка містить відомості про чинні та припинені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників (55.1).

Перелік інформації, що надається в обов`язковому порядку органами державної влади, страховиками, іншими особами для формування інформаційних ресурсів єдиної централізованої бази даних, порядок надання користувачам інформації, що в ній міститься, органи та організації, відповідальні за збір та обробку вказаних інформаційних ресурсів, а також порядок користування централізованою базою даних та інформацією, отриманою з централізованої бази даних, визначаються вПоложенні про єдину централізовану базу даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ (55.4) та розробляється відповідно до статей 11 та 55Закону (далі Положення).

Відповідно доцього Положеннябаза данихМТСБУ єдина централізованабаза данихМТСБУ щодообов`язкового страхуванняцивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів Метою її створення єдиної є накопичення відомостей про чинні та припинені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників для організації обміну інформацією про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності та контролю за його здійсненням (1.2, 1.3).

Постачальником інформації до бази даних МТСБУ є страховики члени МТСБУ, МТСБУ, державні органи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. (1.3). Страховики члени МТСБУ в обов`язковому порядку здійснюють збір та постачання до бази даних МТСБУ такої інформації за формою, встановленоюдодаткомдо цього Положення (2.1). Відомості про видані страховикам членам МТСБУ бланки полісів за договорами міжнародного обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів «Зелена картка» (2.2.2).

За Статутом МТСБУ, Бюро є організацією-гарантом відшкодування шкоди:

- на території країн членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка», заподіяної власниками та/або користувачами зареєстрованих в Україні транспортних засобів, якщо такі власники та/або користувачі надали іноземним компетентним органам страховий сертифікат «Зелена картка», виданий

від імені страховиків - членів Бюро;

- на території України, заподіяної водіями-нерезидентами, на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн членів міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка», за інших обставин, визначених чинним законодавством про цивільно-правову відповідальність (1.4).

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що постачальниками інформаціїдо базиданих МТСБУє страховики члениБюро,якими можутьбути лишестраховики резиденти,про щотакож свідчатьдані відкритихджерел щодопереліку страховиків членівМТСБУ.

Водночас судом встановлено, що автомобіль, яким керував позивач, перебуває на обліку в Республіці Словаччина. Позивач має «Зелену карту», що видана страховою компанією цієї країни, та застосовується в Україні, яка зазначена і не викреслена у вказаному сертифікаті.

З огляду на це посилання відповідача на відсутність відомостей про «Зелену карту» позивача у базі даних МТСБУ є неспроможними.

Нездатність інспектора поліції встановити, чи діє «Зелена карта» позивача на території України, безпідставність притягнення його до адміністративної відповідальності не виправдовує. Відповідач не мав й суду не надав доказів наявності ознак того, що «Зелена картка» позивача є підробленою (фальшивою).

За такихобставин оскаржуванапостанова підлягаєскасування завідсутністю подіїадміністративного правопорушення.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.245КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 536,80 грн., який на підставі ст. ст. 132, 139 КАС України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 122, 288, 289, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 9, 12, 72-78, 132, 139, 241-247, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції в Закарпатській області серії ЕАС № 6936886 від 04.05.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП.

Стягнути зДепартаменту патрульноїполіції (м.Київ,вул.Федора Ернста,буд.3,код ЄДРПУО40108646) за рахунокбюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 09.06.1997 року Мукачівським МВ УМВС України в Закарпатській області, місце проживання АДРЕСА_1 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок сплаченого судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий Юрій Мирошниченко