Рішення № 112189710, 14.04.2023, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/1180/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2023 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі :

головуючий суддя Василевич О.В.

секретар Клімович О.О.

з участю представника позивача Баталової Т.Р.

відповідачки ОСОБА_2

представника відповідачки - адвоката Процика В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом органу опіки та піклування виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області звернувся в інтересах малолітнього ОСОБА_3 в суд з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування позову зазначає, що на розгляд комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Острозької міської ради зі служби у справах дітей виконавчого комітету надійшли матеріали стосовно доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач зазначає, що відповідачка ОСОБА_2 є матір`ю дитини ОСОБА_3 та впродовж тривалого часу ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, зловживає алкогольними напоями, періодично перебуває на лікуванні в КП «Острозька обласна психіатрична лікарня», востаннє з 23.05.2022 р. по 03.06.2022 р., часто залишала дитину в родичів або на самоті, конфліктує з батьком, поводить себе неадекватно, відносно неї неодноразово надходили усні скарги від родичів та сусідів.

Сім`ю відповідачки та її малолітньої дитини неодноразово відвідували працівники служби у справах дітей, поліції та соціальних служб, з відповідачкою проводились профілактичні бесіди, надавались консультації.

Питання ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків неодноразово розглядалось службою у справах дітей виконкому Острозької міської ради та комісією з питань захисту прав дитини, відповідачка неодноразово попереджалась про настання негативних наслідків за невиконання материнських обов`язків та їй було роз`яснено правові наслідки позбавлення батьківських прав.

Відповідачка ОСОБА_2 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності, в тому числі за ч.2 ст.184 КУпАП (невиконання батьками обов`язків щодо виховання дітей).

Відповідачка перебуває на обліку в управлінні праці і соціального захисту населення виконкому Острозької міської ради та отримує державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям, допомогу на одну дитину як одинока матір та щомісячну одноразову допомогу при народженні першої дитини.

З 30.01.2020 р. по 24.03.2021 р. малолітній ОСОБА_3 перебував на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах служби у справах дітей виконкому Острозької міської ради. З 16.06.2021 р. по 14.07.2021 р. малолітній ОСОБА_3 перебував на обліку служби у справах дітей виконкому Острозької міської ради як дитина, яка залишилась без батьківського піклування. З 14.09.2021 р. малолітній ОСОБА_3 перебуває на обліку служби у справах дітей виконкому як дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах.

Питання ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків відповідачкою ОСОБА_2 неодноразово розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконкому Острозької міської ради, на яких вона просила пошкодувати її, обіцяла виправитись та дати їй ще один шанс.

09.08.2022 року, на останньому засіданні комісії з питань захисту прав дитини, з врахуванням інтересів малолітньої дитини, ставлення матері до виконання своїх батьківських обов`язків та інших обставин, що мають значення, було вирішено надати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 .

Батько малолітнього ОСОБА_3 в свідоцтві про народження записаний згідно ч.1 ст.135 СК України, зі слів матері. Позивач зазначає, що бабуся хлопчика, у разі позбавлення його матері батьківських прав і набуття ним відповідного статусу, має намір подати клопотання про призначення її опікуном дитини. Оскільки дитина перебуває на обліку служби у справах дітей виконкому, а відтак виникає необхідність передати його на опікування органу опіки та піклування Острозької міської ради для вирішення питання про подальше його влаштування.

Позивач зазначає, що мати малолітнього ОСОБА_3 не піклується про його здоров`я, фізичний і духовний розвиток, зокрема, не забезпечує необхідним харчуванням, лікуванням, умовами проживання, що негативно впливає на фізичний та духовний розвиток дитини, що вказує на те, що відповідачка ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно малолітнього сина ОСОБА_3 .

З огляду на те, що відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, орган опіки та піклування вбачає підстави для позбавлення її батьківських прав стосовно її малолітнього сина ОСОБА_3 та стягнення з неї аліментів на особистий банківський рахунок ОСОБА_3 у ПАТ «Державний ощадний банк України» у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 05.10.2022 р. прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження.

Представник відповідачки - адвокат Процик В.В. в поданому до суду відзиві на позовну заяву заперечив проти позову та просив у його задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що позовну заяву подано передчасно та обставини, викладені у позові є упередженими по відношенню до відповідачки. В матеріалах справи відсутні докази перебування ОСОБА_2 на диспансерному обліку з приводу алкоголізму, доводи позивача щодо вжитих відносно ОСОБА_2 заходів впливу на її поведінку є некоректними, оскільки такі заходи мали формальний характер, до корекції поведінки ОСОБА_2 не залучались ні дитячий психолог, ні психолог загального характеру, окрім того членом сім`ї відповідачки також є її батько, з ініціативи та з участю якого виникали конфліктні ситуації в їхній сім`ї. Вказує, що при вирішенні позивачем питання доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав не було з`ясовано думку працівників дитячого дошкільного закладу «Веселка», який відвідує син відповідачки, з приводу участі останньої в утриманні та вихованні малолітньої дитини. Зазначає, що позовна вимога про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина є безпідставною, оскільки утримання останнього здійснювалось відповідачкою за грошові кошти, отримувані нею в якості соціальної допомоги та позивачем не надано жодних доказів на підтвердження нецільового використання отримуваних коштів, чи понесення відповідачкою витрат на інші потреби, не пов`язані з утриманням дитини. На час розгляду справи у суді відповідачка здійснює пошук роботи, у зв`язку з чим перебуває на обліку в центрі зайнятості. Вказує, що на даний час не вбачається необхідності позбавляти ОСОБА_2 батьківських прав та задоволення відповідної вимоги органу опіки та піклування не відповідатиме інтересам малолітньої дитини.

Ухвалою суду від 09.03.2023 р., протокольно без виходу у нарадчу кімнату, закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просила суд їх задовольнити. Пояснила, що органом опіки та піклування було встановлено, що ОСОБА_2 впродовж тривалого часу не піклується про здоров`я, фізичний та духовний розвиток дитини. Питання доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 було предметом розгляду на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, на якому відповідачка обіцяла змінити свою поведінку та ставлення до своїх батьківських обов`язків. Представник позивача зазначила, що з урахуванням зібраних матеріалів, вивчивши ставлення матері до виконання своїх батьківських обов`язків та інші обставини, що мають значення, діючи в інтересах малолітнього, було прийнято рішення надати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 . Просила позов задовольнити в повному обсязі, позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 та стягнути з неї аліменти на користь дитини.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що проживає у 2-кімнатній квартирі разом з малолітнім сином ОСОБА_4 , 2020 року народження, якому виповнилось 3 роки, та зі своїм батьком ОСОБА_5 , 1959 року народження. Зазначила, що має вищу освіту за спеціальністю психолог-педагог, та продовж тривалого періоду часу до народження сина працювала няньою та у приватному порядку доглядала за дітьми. Вказала, що її малолітній син забезпечений всім необхідним, має достатнє харчування, з вересня 2022 року щодня у будні дні відвідує дитячий садочок «Веселка». Пояснила, що по місцю проживання у неї час від часу виникають конфліктні ситуації з її батьком, після яких вона вживає алкогольні напої з метою зняти стрес. Вказала, що алкогольної залежності не має, на диспансерному обліку у лікарня нарколога з приводу вживання алкогольних напоїв не перебувала та на даний час не перебуває, водночас пояснила, що декілька разів перебувала на лікуванні в КП «Острозька обласна психіатрична лікарня», та під час її перебування у лікарні догляд за дитиною здійснював її батько ОСОБА_5 та її тітка ОСОБА_6 . Пояснила, що достеменно не пригадує чи проводили працівники соціальних служб з нею профілактичні бесіди з приводу змін у поведінці і ставленні до малолітнього сина, а також з приводу припинення вживання алкогольних напоїв. Вказала, що після звернення органу опіки та піклування до суду з вищевказаним позовом обстеження житлово-побутових умов по місцю її проживання не здійснювалось та недоліки, які були раніше виявлені при проведенні таких обстежень вона усунула. Зазначила, що вважає себе хорошою матір`ю та в повній мірі розуміє, що таке належне виконання батьківських обов`язків по відношенню до дитини.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що працює головним спеціалістом сектору соціального та правового захисту дітей служби у справах дітей виконавчого комітету Острозької міської ради, та в ході виконання службових обов`язків він неодноразово (4-5 разів) відвідував сім`ю відповідачки ОСОБА_2 та її сина ОСОБА_4 , який перебував на обліку в службі у справах дітей. Відвідування відповідачки здійснювалось за повідомленнями сусідів або працівників правоохоронних органів, двічі під час обстеження її вдома не було та 2-3 рази під час обстеження вона перебувала по місцю проживання, де були залишки «застілля», пусті плішки з-під алкогольних напоїв. Пояснив, що він особисто проводив усні бесіди з відповідачкою з приводу зміни способу життя, спочатку були позитивні зміни, проте через деякий час ситуації знову поступово змінювалась у гіршу сторону. Вказав, що стан помешкання у різні періоди відвідування був різним, в квартирі були розкидані речі домашнього вжитку та одяг, були сліди «застілля» та вбачалося, що воно було тривалим. В січні 2022 року він був востаннє на обстеженні по місцю проживання відповідачки та ситуація кардинально в кращу сторону не змінилась. Пояснив, що при проведенні обстеження житлово-побутових умов малолітня дитина відповідачки виглядала нормально, водночас зазначив, що будь-яких скарг, повідомлень чи негативних характеристик від вихователів дитячого садочку, який відвідує дитина, до служби у справах дітей не надходило.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_8 пояснила, що вона працює провідним фахівцем з соціальної роботи Острозького міського центру соціальних служб, та з січня 2020 року по січень 2023 року сім`я відповідачки ОСОБА_2 перебувала під наглядом соціальних служб, по місцю її проживання неодноразово проводились обстеження житлово-побутових умов та здійснювались перевірки на предмет забезпечення малолітньої дитини всім необхідним. Вказала, що ситуація в сім`ї ОСОБА_2 періодично погіршувалася, по місцю її проживання неодноразово виникали конфліктні ситуації між відповідачкою та її батьком, в ході проведення обстежень в помешканні були ознаки вживання алкогольних напоїв та куріння тютюнових виробів, був присутній неприємний запах. З відповідачкою проводилась постійна робота, спрямована на зміну її поведінки та їй було роз`яснено про необхідність відмовитись від вживання алкогольних напоїв, на що ОСОБА_2 обіцяла виправитись, проте через деякий час ситуація знову погіршувалась. Під час візитів для проведення обстеження помешкання стан здоров`я дитини був добрий, дитині були виконані усі необхідні щеплення. З приводу стану здоров`я дитини цікавились у сімейного лікаря-педіатра, який повідомив про відсутність будь-яких скарг щодо стану здоров`я малолітнього ОСОБА_9 , разом з тим лікар повідомив, що дитина розвивається відповідно до свого віку.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що відповідачка ОСОБА_2 є його рідною донькою. Зазначив, що він з донькою та малолітнім онуком ОСОБА_4 проживають разом у 2-кімнатній квартирі. Вказав, що по місцю їх проживання неодноразово приходили соціальні служби та обстежували умови проживання малолітньої дитини. Зазначив, що його донька декілька разів перебувала на лікуванні в КП «Острозька обласна психіатрична лікарня» з приводу вживання алкоголю, та на час її відсутності догляд за малолітньою дитиною здійснював він, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 . Пояснив, що його онук доглянутий, забезпечений одягом та продуктами харчування, на даний час відвідує дитячий садочок. Догляд та виховання дитини, а також її матеріальне забезпечення здійснює донька. Вказав, що йому не відомо, чи перебуває його донька на обліку у лікаря нарколога з приводу алкогольної залежності.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки та її представника, покази свідків, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази, приходить до наступних висновків.

З письмових доказів, досліджених в судовому засіданні встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 від 10.01.2020 встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його матір`ю є ОСОБА_2 та відомості про батька дитини записані за вказівкою матері, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 СК України.

Згідно наказу служби у справах дітей Острозької міської ради №10 від 30.01.2020 р. малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був взятий на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, та в подальшому згідно наказу служби у справах дітей Острозької міської ради №108 від 24.03.2021р. був знятий з вищевказаного обліку.

Згідно повідомлення служби у справах дітей Острозької міської ради від 03.02.2020 року, на підставі звернення ОСОБА_6 комісія з захисту прав дитини прийняла рішення про влаштування малолітнього ОСОБА_3 на тимчасове проживання у сім`ю ОСОБА_6 , на період проходження його матір`ю ОСОБА_2 лікування в КЗ «Острозька обласна психіатрична лікарня».

Згідно наказу служби у справах дітей Острозької міської ради №134 від 16.06.2021р. малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був взятий на первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та в подальшому згідно наказу служби у справах дітей Острозької міської ради №142 від 14.07.2021р. був знятий з вищевказаного обліку, та згідно наказу служби у справах дітей Острозької міської ради № 135 від 16.06.2021 року малолітній ОСОБА_3 з 16.06.2021 р. по 14.07.2021 р. був влаштований на тимчасове проживання в родину до рідного діда ОСОБА_5 .

Згідно наказу служби у справах дітей Острозької міської ради №157 від 14.09.2021р. малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був повторно взятий на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Згідно повідомлень Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 12.08.2021р. та від 01.08.2022 р., адресованих службі у справах дітей Острозької міської ради, ОСОБА_2 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності, зокрема, за ч.1,2 ст.178, ч.1, 2 ст.175-1, ч.2 ст.184 КУпАП, водночас зазначено про те, що по місцю проживання вона характеризується посередньо як особа, яка зловживає алкогольними напоями, конфліктує із сусідами та веде аморальний спосіб життя.

Згідно повідомлення служби у справах дітей Острозької міської ради від 31.08.2021 року, адресованого Острозькому міському центру соціальних служб, вказано про те, що сім`я ОСОБА_2 та її малолітній син ОСОБА_3 опинилися в складних життєвих обставинах. Разом з тим, повідомлено, що ОСОБА_2 ніде не працювала, зловживала спиртними напоями, самовільно залишала дитину на діда, чим ухилялася від виконання батьківських обов`язків, що негативно впливало на життя дитини, стан її здоров`я та розвитку. Малолітній ОСОБА_3 раніше вже перебував на обліку у службі у справах дітей та завдяки роботі фахівців служби ситуацію вдалося покращити, тому дитину було знято з обліку. Після зняття дитини з обліку, питання виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 залишалось на контролі. За час роботи з сім`єю, з ОСОБА_2 регулярно проводились профілактичні бесіди та за місцем її проживання відвідували спеціалісти. Проте з часом ситуація в сім`ї погіршилась, ОСОБА_2 повернулась до ведення нездорового способу життя, знову зловживає спиртними напоями, залишає дитину на родичів та знайомих, що й спонукало службу у справах дітей здійснити втручання з метою повторного оцінки потреб сім`ї ОСОБА_11 для вирішення питання повторного взяття їх на облік та вирішення питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав.

Згідно листа Острозького міського центру соціальних служб виконкому Острозької міської ради від 01.08.2022року, адресованого службі у справах дітей, повідомлено, що сім`я ОСОБА_2 з січня 2020 р. взята на облік та неодноразово перебувала під соціальним супроводом. За час роботи з ОСОБА_2 проведено профілактичні бесіди щодо відмови від зловживання алкоголем, також проводилась соціально-педагогічна робота спрямована на запобігання складних життєвих обставин, формування навичок догляду за дитиною та ведення здорового способу життя, дотримання санітарно-гігієнічних норм в помешканні, відповідального батьківства, планування та ведення сімейного бюджету. Неодноразово надавалась допомога: дитячий одяг та взуття, засоби гігієни, розвиваючі іграшки. ОСОБА_2 до рекомендацій фахівців не дослухалась, на зауваження не реагувала, не виконувала рекомендацій щодо належного виконання батьківських обов`язків, не займалась вихованням сина, продовжувала зловживати спиртними напоями та вести розгульний спосіб житті.

В помешканні по місцю проживання відповідачки ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 комісією служби у справах дітей неодноразово проводилось обстеження житлово-побутових умов проживання, в ході яких було встановлено :

- в квартирі брудно, на кухні не помитий посуд, в квартирі палять, водночас встановлено що в малолітньої дитини є їжа, іграшки та необхідні умови для розвитку (акт обстеження умов проживання від 16.09.2021 р.);

- в квартирі немає опалення, санітарні умови не дотримані належним чином, брудно, неприємний запах, в дитини є одяг, продукти харчування в недостатній кількості, матір знаходиться в стані алкогольного сп`яніння, дитина знаходиться в задовільному стані (акт обстеження умов проживання від 10.02.2022 р.);

- в квартирі брудно, розкидані речі, непомитий посуд, в дитини є необхідні речі (одяг, взуття), іграшки не відповідають віку дитини, ОСОБА_2 перебувала у стані алкогольного сп`яніння (акт обстеження умов проживання від 30.08.2022 р.).

Згідно довідок КП «Острозька обласна психіатрична лікарня» від 27.07.2022р., від 28.10.2022 р. та від 08.02.2023 р. ОСОБА_2 неодноразово у різний період часу (з 23.05.2022 по 03.06.2022, з 27.10.2022 по 28.10.202, з 21.12.2022 по 09.01.2023) перебувала на лікування з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю.

Водночас з досліджених судом доказів не було встановлено факту перебування відповідачки ОСОБА_2 на обліку у лікаря нарколога з приводу зловживання нею алкогольними напоями і таких доказів не було надано позивачем.

Згідно довідок управління праці та соціального захисту населення виконкому Острозької міської ради від 11.07.2022 р. ОСОБА_2 знаходячись на обліку в УПСЗН отримувала державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям щомісяця в розмірі 1561,76 грн., допомогу на 1 дитину одиноким матерям щомісяця в розмірі 993,78 грн. та щомісячну одноразову допомогу при народження першої дитини в розмірі 860 грн.

З пояснень відповідачки судом встановлено, що вона на даний час не працює та знаходиться у пошуку роботи, з приводу чого перебуває на обліку Острозького управління Рівненської філії Рівненського обласного центру зайнятості, що відтверджується відповідною довідкою від 16.02.2023 р.

З витягів з протоколів засідань комісії з питань захисту прав дитини вбачається, що на засіданнях комісії неодноразово розглядалося питання щодо виконання ОСОБА_2 батьківських обов`язків та створення нею умов для належного виховання, проживання та утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З дослідженого судом висновку органу опіки та піклування Острозької міської ради Рівненської області №3294/01-17-22 від 19.08.2022р. вбачається, що після вивчення ставлення матері до виконання своїх батьківських обов`язків та інших обставин, що мають значення, діючи в інтересах малолітньої дитини, орган опіки та піклування вбачає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» №2402 від 26.04.2001р. кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 цього ж Закону передбачено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно статті 12 цього Закону виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ст.18 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою ВРУ № 789-XII від 27.02.1991 р., батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини; найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він : 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до п.п.15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені статтею 150 СК України.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (ч.1 ст.155 СК України).

Як зазначалося вище підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч.1 ст.164 СК України. Зокрема, пунктом 2 ч.1 ст.164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту п.2 ч.1 ст.164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення й розвитку; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до дитини та її внутрішнього світу; не створюють умов для | отримання нею освіти тощо.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини (рішення у справі «Хант проти України» від 07.12.2006, рішення у справі Olsson V. Sweden (№2) від 27.11.1992) вказує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Питання сімейних відносин має грунтуватися на оцінці особистості одного батька/матері та його/її поведінки. Факт заперечення батьком/матір`ю проти позову про позбавлення його/її батьківських прав також може свідчити про його/її інтерес до дитини.

В іншій справі Європейський суд з прав людини (рішення у справі «Савіни проти України» від 18.12.2008 р.) зазначає, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання. ЄСПЛ у наведеному рішенні зроблено висновки про виключність такого заходу, як позбавлення батьківських прав, оскільки право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположну складову сімейного життя. Заходи національних органів, спрямовані на те, щоб перешкодити реалізації вказаного права, є втручанням у права, гарантовані ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таке втручання може здійснюватися «згідно із законом», відповідати законним цілям, переліченим у п.2 ст.8 Конвенції, і має бути «необхідним у демократичному суспільстві». Національні органи повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Отже, відповідне рішення має підкріплюватися досить переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини.

У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (Mamchur v. Ukraine, заява № 10383/09) ЄСПЛ дійшов висновків, що, по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному і стійкому середовищі, що не є неблагонадійним. А в рішенні від 10 вересня 2019 року ЄСПЛ у справі «Странд Лоббен та інші проти Норвегії» (Strand Lobben and Others v. Norway, заява № 37283/13) зазначено, що коли інтереси дитини суперечать інтересам батьків, органи влади повинні встановлювати справедливий баланс цих інтересів, при цьому особливе значення надається найкращим інтересам дитини. Також в рішенні від 23 червня 2020 року у справі «Оморефе проти Іспанії» (Omorefe v. Spain, заява № 69339/16) ЄСПЛ дійшов висновку, що органи влади не збалансували інтереси дитини з інтересами біологічної матері, не врахували належним чином зусилля заявниці щодо впорядкування та стабілізації свого становища. Не було жодного психологічного висновку про відсутність прихильності матері до сина, а бідність не могла бути головною причиною позбавлення матері її прав і обов`язків.

Подібні правові висновки викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18, від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі № 643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі №712/14772/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17, від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15- ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях акцентував увагу, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідачка періодично зловживала алкогольними напоями з приводу чого неодноразово перебувала на лікуванні в КП «Острозька психіатрична лікарня», відповідачка у зв`язку з малолітнім віком дитини не могла працювати та на даний час не працює (перебуває на обліку в центрі зайнятості з приводу пошуку роботи), матеріальне становище сім`ї відповідачки було і залишається складним, дохід відповідачки на даний час складається переважно з державної та соціальної допомоги отримуваної нею як малозабезпечена сім`я та як одинока матір, при обстеженні житлово-побутових умов проживання відповідачки та її малолітньої дитини було встановлено, що санітарні умови в помешканні відповідачки (до звернення органу опіки та піклування до суду з вищевказаним позовом) не в повній мірі були дотримані - в помешканні було брудно, розкидані речі тощо, водночас було встановлено, що малолітня дитина доглянута, забезпечена одягом та їжею, за станом здоров`я розвинута відповідно до свого віку та дитині виконано необхідні щеплення, малолітня дитина з вересня 2020 року відвідує дитячий дошкільний заклад та будь-яких скарг від вихователів такого закладу щодо неналежної поведінки відповідачки по вихованню та забезпеченню сина до відповідних служб не надходило.

Беручи до уваги встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність достатніх доказів, які б беззаперечно вказували на ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків, заперечення відповідачки проти позову про позбавлення її батьківських прав на переконання суду свідчить про її інтерес до дитини та з пояснень ОСОБА_2 , наданих нею у суді, встановлено, що вона з урахуванням життєвого досвіду та освітньої спеціальності (психолог - педагог) вірно розуміє, що таке «належне виконання батьківських обов`язків», остання самостійно виховує малолітнього сина та з урахуванням важкого матеріального становища та складних життєвих обставин в яких вона опинилася відповідачка піклується про розвиток свого малолітнього сина, виявляє інтерес до нього, піклується про його стан здоров`я, та надає дитині доступ для комунікації та розвитку серед однолітків.

Наведені вище обставини дають підстави суду дійти висновку, що відповідачка має бажання та спроможна виконувати батьківські функції щодо свого малолітнього сина, в тому числі за підтримки служби у справах дітей та соціальних служб.

З урахуванням вище встановлених обставин суд не може погодитись з висновком органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідачки батьківських прав, оскільки обставини наведені у такому висновку не знайшли в повній мірі свого підтвердження у доказах, досліджених судом.

Враховуючи положення ч.8 ст.7 СК України, у відповідності до яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, суд з урахуванням встановлених обставин справи не вбачає підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , та вважає, що зважаючи на інтереси малолітньої дитини та її вік позбавлення відповідачки батьківських прав не відповідатиме найкращим інтересам малолітнього ОСОБА_3 .

З огляду на те, що суд не вбачає підстав для позбавлення відповідачки батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , а відтак і вимога органу опіки та піклування про стягнення з відповідачки аліментів на утримання дитини, заявлена у відповідності до ч.3 ст.166 СК України, також не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 77-81, 89, 259, 263-265, 354 ЦПК України, -

у х в а л и в :

В задоволенні позову органу опіки та піклування виконавчого комітету Острозької міської ради Рівненської області (м.Острог, вул.Героїв Майдану, 4 Рівненської області, 35800, код ЄДРПОУ 05391005) до ОСОБА_2 (зареєстроване та фактичне місце проживання : АДРЕСА_2 ) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.04.2023 року.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.