Єдиний державний реєстр судових рішень
1Справа № 335/1962/23 2/335/1169/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2023 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Воробйова А.В., за участю секретаря судового засідання Колесник Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення заборгованості із заробітної плати,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення заборгованості із заробітної плати.
В обґрунтування позову зазначив, що працював у відповідача по справі. Згідно Наказу № 02-53/к від 17.08.2023 року позивач звільнений з посади електромонтера з ремонту по обслуговуванню електрообладнання 6 розряду дільниці контрольно - вимірювальних приладів та автоматики відділу головного енергетика служби головного інженера технічної дирекції 17.08.2022 р. На день звільнення існувала заборгованість з виплати мені заробітної у загальному розмірі 18407,34 грн., що підтверджується розрахунковим листком.
01.03.2023 року позивач звернувся до відповідача з заявою про видачу довідки про заборгованість з усіх належних йому виплат, однак до теперішнього часу розрахунок так і не отримані та в порушення приписів чинного трудового законодавства на дату звернення до суду відповідачем так і не проведено розрахунку при звільненні. Так, не зважаючи на те, що на розрахункові рахунки комбінату постановою державного виконавця 09.08.2017 року було накладено арешт, в березні 2019 року підприємство відкрито новий рахунок в банку, який значиться за відокремленим підрозділом АТ «ЗАЛК» Придніпровське виробниче управління Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (Код ЄДРПОУ: 04720228, місцезнаходження: 27500, Кіровоградська обл., місто Світловодськ, вул. Обсерваторна, буд.5), через який відповідач і здійснює заробітної плати працівникам.
З огляду на вказане, позивач просив стягнути з Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» в тому числі з рахунків його відокремленого структурного підрозділу - Придніпровське виробниче управління ПАТ «ЗАлК» заборгованість по заробітній платі у загальному розмірі 18407 гривень 34 копійок та судові витрати.
Ухвалою судді від 07.03.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено провести в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи в судове засідання, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті (відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь).
Представник позивача позов підтримала, надавши письмову заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позов просять задовольнити на підставах, що викладені в позовній заяві та стягнути заборгованість у розмірі 18407 гривень 34 копійок, а також судові витрати.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав. 17.04.2023 року надав суду заяву ,в якій просить суд розглянути справу у відсутність представника відповідача, за наявними у справ доказами.
З огляду на вказані обставини, суд розглянув справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 13, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Згідно з ст. 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення Трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об"єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.
Згідно із ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII від 19.10.1973, держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, що встановлено ч.1 ст. 47 КЗпП України.
Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював з 25.11.2015 року в АТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат».
Згідно Наказу № 02-053/к від 17.08.2022 року ОСОБА_1 звільнений з посади електромонтера з ремонту по обслуговуванню електрообладнання 6 розряду дільниці контрольно вимірювальних приладів та автоматики відділу головного енергетика служби головного інженера технічної дирекції з 17.08.2022 р.
На день звільнення існувала заборгованість з виплати заробітної у загальному розмірі 18 407 гривень 34 копійок, що підтверджується розрахунковим листком за серпень 2022 року.
01.03.2023 року позивач звернувся до відповідача з заявою про видачу довідки про заборгованість з усіх належних йому виплат, розрахунок так і не отримав.
Відповідачем не спростовано, що звільняючи ОСОБА_1 відповідач не надав письмове повідомлення про нараховані суми належні працівникові при звільненні. В день звільнення і до теперішнього часу відповідач не виплатив належну ОСОБА_1 нараховану заробітну плату у загальній сумі 18407 гривень 34 копійок.
Зазначені обставини не спростовані відповідачем, відзив на позов подано не було.
Встановивши, що відповідачем порушувалися строки виплати заробітної плати у належному розмірі, спірні відносини між сторонами виникли у зв"язку з невиплатою відповідачем нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у день звільнення, суд вважає, що позивачем належними доказами доведено порушення відповідачем вимог трудового законодавства, відповідачем були порушені права та інтереси за захистом яких позивач звернулася до суду, а тому вони підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.
Відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, а стягненню підлягає нарахована, але фактично не виплачена заробітна плата у розмірі 18407 гривень 34 копійок.
На підставі п. 1.ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовним вимогами про стягнення заробітної плати, а тому суд вважає необхідним в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст.2, 3, 10-12, 13, 77-81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення заборгованості із заробітної плати - задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 15, код ЄДРПОУ 00194122) в тому числі з рахунків його відокремленого структурного підрозділу - Придніпровське виробне управління ПАТ «ЗАлК» (27500, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Обсерватор- 5 ЄДРПОУ 04720228) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі у загальному розмірі 18407 гривень 34 копійок.
Стягнути з Акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (69032, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 15, код ЄДРПОУ 00194122) на користь держави судовий збір 1073 гривень 60 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: А.В.Воробйов
Судове рішення № 112186082, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 12.07.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 335/1962/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: