Рішення № 112180621, 12.07.2023, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2023 року Суми Справа № 480/5186/22

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Сидорук А.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до - Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області,

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Суть спору, позиція сторін. Заяви та клопотання сторін. Процесуальні дії суду.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії від 29.04.2022 № 184150008957; зобов`язати відповідача, при призначенні позивачу пенсії за віком, врахувати до страхового стажу позивача періоди проживання, як дружини військовослужбовця з чоловіком у місцевостях, де не було можливості для працевлаштування позивача за спеціальністю, визначені довідкою від 07.02.2022 № 63, виданою військовим комісаріатом Полоцького, Россонського районів міста Новополоцька, Вітебської області, Республіки Білорусь за період з 10.04.1989 по 17.05.1991.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що спірне рішення прийняте відповідачем неправомірно, оскільки ним не зараховано до страхового стажу позивача періоду її проживання, як дружини військовослужбовця, з чоловіком у місцевостях, де не було можливості для її працевлаштування за спеціальністю, про що відповідачу були надані довідки військового комісаріату Полоцького, Россонського районів міста Новополоцька, Вітебської області, Республіки Білорусь від 07.02.2023, передбачені п. 13 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993.

15.08.2022 судом було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

09.06.2023 до суду від позивача надішли відповідні документи (заява про призначення пенсії з пакетом документів). Суд долучив документи до матеріалів справи.

Відповідач про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, правом подання відзиву не скористався. Тому суд, на підставі норми ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Встановлені судом фактичні обставини справи.

22.04.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії та пакетом документів, в тому числі і довідками військового комісаріату Полоцького, Россонського районів міста Новополоцька, Вітебської області, Республіки Білорусь від 07.02.2023 № 63 та № 64 (а.с.34-37).

За результатами розгляду вказаних документів відповідачем було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 29.04.2022 № 184150008957. До страхового стажу позивача не зараховано періоди згідно довідок від 07.02.2023 № 63 та № 64, оскільки довідки видані Республікою Білорусь на українському бланку за відсутності підстави видачі довідок (а.с.10).

Позивач вважає, що відповідач, не врахувавши довідки від 07.02.2023 № 63 та № 64, неправомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії, про що прийняв рішення. Тому позивач звернувся до суду з даним позовом. в якому просить суд скасувати рішення відповідача, зобов`язати призначити пенсію та на підставі вказаних довідок зарахувати стаж.

Висновки суду та їх мотиви.

Отже, основним питанням по даній справі є те, чи підтверджують надані позивачем довідки вказані позивачем обставини, чи є вони належними доказами вказаних обставин та чи правомірно відповідач не врахував такі довідки, що впливає на правомірність спірного рішення.

На вказані питання суд зазначає, що відповідачем прав позивача в конкретному випадку не порушено, рішення є правомірним, а вказані довідки не є тіми доказами, які підтверджують факти, на яких наполягає позивач.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України ''Про пенсійне забезпечення'' та Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 (в редакції від 29.01.2022).

Відповідно до норми ч. 1 ст. 56 Закону про пенсійне забезпечення до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Пунктом ''з'' ч. 3 вказаної статті передбачено, що до стажу роботи зараховується також період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років.

Приписом п. 13 Порядку підтвердження трудового стажу встановлено, що період проживання дружини військовослужбовця (крім військовослужбовців строкової служби) з чоловіком у місцевостях, де не було можливості для її працевлаштування за спеціальністю, підтверджується довідками (додаток № 4), виданими командирами (начальниками) військових частин, військових навчальних закладів на підставі документів, які підтверджують зазначений період.

При цьому, для дружини військовослужбовця, звільненого з військової служби, період проживання до 1 січня 2004 р. з чоловіком у місцевостях, де не було можливості для її працевлаштування за спеціальністю, підтверджується довідками, які видаються територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за період проживання у гарнізонах, розташованих у межах колишнього СРСР, України та країн - членів Співдружності незалежних держав, - на підставі особової справи звільненого військовослужбовця, довідки місцевих органів влади про період фактичного проживання (реєстрації, прописки) дружини військовослужбовця у відповідній місцевості та довідки установи державної служби зайнятості про неможливість працевлаштування дружини військовослужбовця за спеціальністю у відповідній місцевості.

Виходячи з вказаних норм законодавства, період проживання позивача з чоловіком до 01.01.2004 у місцевостях, де не було можливості для її працевлаштування за спеціальністю (у межах колишнього СРСР), може бути зараховано до її страхового стажу, однак на підставі довідки територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка видана за формою, згідно додатку 4 Порядку підтвердження трудового стажу, на підставі вказаних вище документів.

Як вже зазначалось судом, позивачем разом із заявою про призначення пенсії були надані довідки військового комісаріату Полоцького, Россонського районів міста Новополоцька, Вітебської області, Республіки Білорусь від 07.02.2023 № 63 та № 64.

Вказаними довідками позивач хоче підтвердити факт проживання до 1 січня 2004 р. з чоловіком у місцевостях, де не було можливості для її працевлаштування за спеціальністю, а саме за періоди з 10.08.1983 по 17.04.1984, а також з 10.04.1989 по 17.05.1991.

В той же час, вищевказані норми діючого, на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії, містять чіткі умови, за яких довідка за формою згідно додатку 4 Порядку підтвердження трудового стажу видається саме територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Жодних посилань щодо видачі довідки військовими комісаріатами у гарнізонах, розташованих у межах колишнього СРСР, України та країн - членів Співдружності незалежних держав норми Порядку підтвердження трудового стажу не містять.

Також, за змістом ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте позивач не надав належних та допустимих доказів (довідок), про які зазначені вище відповідачу та суду, а тому не довів і вказаних обставин.

Отже, враховуючи той факт, що позивач разом із заявою про призначення пенсії не надав відповідачу довідок про періоди проживання дружини військовослужбовця з чоловіком у місцевостях, де не було можливості для її працевлаштування за спеціальністю, виданих уповноваженим суб`єктом, відповідач правомірно прийняв рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії, яке відповідає вимогам, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України. Тому підстави для задоволення позову відсутні.

Суд звертає увагу, що виконання завдань по забезпеченню соціального і правового захисту, пенсіонерів із числа військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей (в тому числі і щодо оформлення та подання документів органам Пенсійного фонду України для призначення (перерахунку) пенсій) забезпечують територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, які знаходяться в підпорядкуванні Міністерства оборони України, яке у спірних правовідносинах є правонаступником Збройних Силах СРСР, які на той час були підпорядковані та знаходились на фінансовому забезпеченні Міністерства оборони СРСР.

Відтак, саме на вказаних осіб покладено обов`язок щодо збору, аналізу та витребування відповідної інформації необхідної для оформлення подання до органу Пенсійного фонду України відповідної довідки про період проживання дружини військовослужбовця з чоловіком у місцевостях, де не було можливості для її працевлаштування за спеціальністю, для призначення їй відповідного виду пенсії.

При цьому, суд зазначає про можливість позивача звернутись до вказаного вище суб`єкта із заявою про видачу таких довідок, які підтвердять відповідні факти та після їх отримання, звернутись до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про призначення пенсії.

Судові витрати.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, то витрати по сплаті судового збору у сумі 1984,80 грн відповідно до норми ст. 139 КАС України покладаються на позивача.

Керуючись нормами ст.ст. 90, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

2. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

4. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано суддею 12.07.2023, оскільки з 20.06.2023 суддя перебував на лікарняному.

Суддя А.І. Сидорук