Рішення № 112179998, 13.07.2023, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 рокум. ПолтаваСправа № 440/8290/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /надалі позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /надалі відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про:

- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження максимальним розміром пенсійних виплат ОСОБА_1 з 01 грудня 2022 року в тому числі після їх індексації;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2022 року без обмеження її максимальним розміром з урахуванням 80 % втрати професійної працездатності, доплат, надбавок, допомог, підвищень, індексації та з 01 березня 2023 року з урахуванням коефіцієнта індексації (1,197) з урахуванням проведених виплат /а.с. 1-8/.

Позов обґрунтований тим, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 грудня 2022 року та після такого перерахунку розмір пенсії позивача становить 56100,50 грн, проте такий розмір пенсії обмежено максимальним розміром у сумі 20930,00 грн. Дії відповідача щодо обмеження його пенсії з 01 грудня 2022 року максимальним розміром позивач вважає протиправними, адже рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року у справі №7-рп/2016 року визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 37-40/ зазначив, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2021 року №1307 та на підставі постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 20 серпня 2014 року у справі №554/11449/14-а та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року пенсію перераховано з 01 грудня 2022 року, виходячи із заробітної плати за роботу в зоні відчуження за вересень 1986 року, згідно з довідкою про заробітну плату від 18 червня 2014 року №509 (коефіцієнт заробітної плати 10,77654). Розмір пенсії з урахуванням 80 % втрати професійної працездатності становив з 01 грудня 2022 року - 54600,50 грн, а з обмеженням пенсії - 20930,00 грн. Норми статті 67 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" щодо обмеження пенсії максимальним розміром є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами.

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд установив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, призначену відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /а.с. 42-63/.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №10875-10546/П-02/8-1600/23 від 02 червня 2023 року /а.с. 65/ ОСОБА_1 на його звернення від 22 травня 2023 року щодо обчислення розміру пенсії повідомлено, що він отримує пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків згідно із Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 13 грудня 2007 року. Згідно з постановою КМУ від 09 грудня 2021 року №1307 та на підставі постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 20 серпня 2014 року у справі №554/11449/14-а та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року пенсію перераховано з 01 грудня 2022 року, виходячи із заробітної плати за роботу в зоні відчуження за вересень 1986 року, згідно з довідкою про заробітну плату від 18 червня 2014 року №509 (коефіцієнт заробітної плати 10,77654). Заробітна плата для обчислення пенсії склала 66667,12 грн. Розмір пенсії з урахуванням 80 % втрати професійної працездатності становив з 01 грудня 2022 року - 54600,50 грн, з обмеженням пенсії - 20930,00 грн. З урахуванням коефіцієнта індексації з 01 березня 2023 року (1,197), заробітна плата для обчислення пенсії становить 79800,60грн, розмір пенсії з 01 березня 2023 року - 56100,50грн, з обмеженням - 20930,00 грн. Статтею 67 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року №3668-VI максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Враховуючи вищезазначене, підстав для виплати пенсії без обмеження максимальним розміром немає.

Не погодившись з діями відповідача щодо обмеження максимальним розміром пенсії, перерахованої на підставі рішення суду з 01 грудня 2022 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, суд виходить з такого.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року № 796-XII /надалі Закон № 796-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)/.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI частину третю статті 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було викладено в такій редакції: "Максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 зазначені зміни, дійсно, було визнано такими, що не відповідають Конституції України.

При цьому Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

У подальшому обмеження максимальним розміром пенсії були введені Законом України "Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI /набрав чинності 01 жовтня 2011 року/.

Згідно з частиною першою статті 2 вказаного Закону максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Додатково Законом України "Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" положення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" були викладені в такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

У пункті 2 розділу ІІ вказаного Закону визначений перелік виключень, за яких обмеження щодо виплати пенсії не застосовується.

Так, згідно із пунктом 2 розділу ІІ Закону України "Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Отже, обмеження максимальним розміром пенсії, що встановлені частиною першою статті 2 Закону № 3668-VI, не поширюються на осіб, у яких станом на 01 жовтня 2011 року (дата набрання чинності Законом № 3668-VI) розмір пенсії перевищував законодавчо встановлений (на той момент) максимальний розмір (десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність). У тому ж випадку, коли перевищення стало результатом перерахунку пенсії в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону № 3668-VI, то положення вказаної норми, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, слід застосовувати.

Особливості застосування пункту 2 розділу ІІ Закону України "Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" були предметом дослідження Верховним Судом у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду.

Так, у постанові від 24 червня 2020 року у справі №580/234/19 Верховним Судом сформульовано правову позицію, відповідно до якої "норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту «обмеження максимального розміру пенсії» за колом осіб в момент набуття чинності Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону. Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI). Норми статті 2 Закону № 3668-VI кореспондуються з положеннями частини третьої статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку".

Позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до набрання чинності Законом України "Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи".

Водночас зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №10875-10546/П-02/8-1600/23 від 02 червня 2023 року слідує, що обмеження максимальним розміром пенсії було застосовано до позивача з 01 грудня 2022 року після проведення перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2021 року №1307 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 року і від 26.09.2012 року №886".

Вирішуючи спір з урахуванням правової позиції Верховного Суду у складі Палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, суд виходить з того, що за змістом пункту 2 розділу ІІ Закону України "Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" розмір пенсії позивача не міг бути обмеженим, якщо на момент набрання чинності вказаним Законом нарахована йому сума перевищувала десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Однак, пенсія позивача також не підлягала перерахунку до того моменту, коли сума, що дорівнює десяти прожитковим мінімумам, установленим для осіб, які втратили працездатність, не перевищить розмір раніше нарахованої йому пенсії. Після настання такого моменту позивач набуває право на перерахунок пенсії, однак її розмір підлягає відповідному обмеженню.

Беручи до увагу ту обставину, що позивачу проведено перерахунок пенсії з 01 грудня 2022 року, суд доходить висновку, що правові підстави не застосовувати до пенсії позивача обмеження максимальним розміром, що встановлені частиною третьою статті 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та статтею 2 Закону України "Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", у відповідача були відсутні, оскільки зазначені норми права не визнані у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), є чинними і обов`язковими до виконання.

Посилання позивача на рішення Конституційного Суду України у справі №7-рп/2016 від 20.12.2016, яким визнано неконституційними положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, що встановлювали максимальний розмір пенсії (десять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб), як на підставу для задоволення позовних вимог про визнання протиправним дій відповідача щодо обмеження розміру пенсії позивача є неприйнятними, оскільки у спірних правовідносинах вказані положення Закону № 2262-ХІІ відповідачем не застосовувалися; жодні обмеження, які б стосувались максимального розміру пенсії позивача місця не мали (основний розмір пенсії позивача обчислюється відповідно до вимог іншого Закону, а саме: Закону №796-XII).

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені обставини справи та наведене правове регулювання і правові висновки, суд доходить висновку, що відповідачем в повній мірі доведено правомірність своїх дій, що вказує на безпідставність заявлених позовних вимог, а відтак доводи позивача є необґрунтованими.

Отже, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк