Ухвала суду № 112179237, 12.07.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 липня 2023 року м.Київ№ 640/7234/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши заяву про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Національна академія прокуратури України, Тренінговий центр прокурорів України про визнання протиправними та скасування наказів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу Генерального прокурора, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Національна академія прокуратури України, Тренінговий центр прокурорів України, в якому позивач просив суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора Р. Рябошапки від 05.03.2020 № 129 «Про ліквідацію Національної академії прокуратури України»;

визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора Р. Рябошапки від 05.03.2020 № 130 «Про деякі питання утворення Тренінгового центру прокурорів України»;

визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора Р. Рябошапки від 05.03.2020 № 131 «Про закріплення державного майна за Тренінговим центром прокурорів».

Відповідно до постанови Верховного Суду від 20.04.2023, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021 у справі № 640/7234/20 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції Київського окружного адміністративного суду.

15.12.2022 набрав чинності Закон України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2023, головуючим визначено суддю Шевченко А.В.

Ухвалою суду від 16.06.2023 заяву судді Шевченко А.В. про самовідвід задоволено, а матеріали справи передано до відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду згідно із ч. 1 ст. 31 КАС України.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддям, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 справу було прийнято до провадження та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

05.07.2023 від представника відповідача надішло клопотання щодо призначення розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи за правилами загального позовного провадження.

В обгрунтування заявленого клопотання вказує, що справа має велике значення для Офісу Генерального прокурора та всієї системи органів прокуратури України, є сладною та становить значений суспільний інтерес.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи в судовому засіданні, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені ст 262 КАС України.

Відповідно до ч. 5 вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною 6 ст. 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У даному випадку предметом позову, є зокрема, накази «Про ліквідацію Національної академії прокуратури України»; «Про деякі питання утворення Тренінгового центру прокурорів України»; «Про закріплення державного майна за Тренінговим центром прокурорів».

Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, представник відповідача не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Враховуючи, що дана адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є незначної складності і будь-яких вагомих підстав для її розгляду в судовому засіданні відповідач не зазначив, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись ст. 12, 243, 248, 257, 262 КАС України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Головенко О.Д.