Рішення № 112166880, 10.07.2023, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2271/23

2/301/625/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" липня 2023 р.

Іршавськийрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Золотар М.М., при секретарі Симканич О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося в Іршавський районний суд з позовом до ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Посилається на те, що 20 грудня 2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №16474-12/2021, який підписано електронним підписом відповідача як позичальника, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п.7 даного кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

Відповідно до підпункту 1.1. п.1 Кредитного договору №16474-12/2021 від 20.12.2021 року Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Також у підпунктах 1.6., 1.7. п.1 вказаного кредитного договору зазначено, що клієнт підтверджує, що усвідомлює, що на правовідносини за цим договором не розповсюджується дія Закону України «Про споживче кредитування». Невід`ємною частиною цього договору є Правила надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайті Товариства https://www.zecredit.com.ua. Приймаючи умови кредитного договору, клієнт підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Згідно з підпунктом 2.3. п.2 Кредитного договору №19922-03/2021 від 25.03.2021 року, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

21 вересня 2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №21092022, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а позивач приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №21092022 від 21.09.2022 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 13 625,00 грн.. з яких: 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8625,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею.

Відповідно до п.1.3. Договору факторингу ТОВ «ФК «Інвеструм» зобов`язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за кредитним договором позивачу повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних позивачу, надати інформацію, передбачену чинним законодавством про позивача у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.

При умові, що ОСОБА_1 з будь-яких підстав не отримала вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Згідно з п. 3.9. Договору факторингу у разі отримання коштів від боржників, органів Державної виконавчої служби в рахунок погашення заборгованості після дати підписання цього договору, клієнт зобов`язаний перерахувати ці кошти фактору протягом 3 банківських днів з дати їх отримання (включно), на рахунок фактора, вказаний в розділі 10 даного договору.

У разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки позивача та зараховані на погашення існуючої заборгованості.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, ОСОБА_1 не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 21.09.2022 року, позивач не здійснював нарахування жодних штрафних санкцій. ОСОБА_1 має перед позивачем непогашену заборгованість за Кредитним договором №16474-12/2021 в розмірі 13 625,00 грн., з яких 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8 625,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилася, подала клопотання, згідно якого позов підтримала та просила задовольнити у повному обсязі, справу просила розглянути без її участі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, причини неявки не повідомила, поважність неявки не підтвердила, відзиву на позов, заяв про визнання позову чи розгляд справи без його участі не подала.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторона посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з таких підстав.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами на загальну суму 13625,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором, право вимоги по яким належить позивачеві:

1)за Кредитним договором № 16474-12/2021 в сумі 13625,00 грн., який був укладений 20 грудня 2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_1 , 21.09.2022 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «ФК «Інвеструм» укладено Договір факторингу №21092022, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 16474-12/2021 від 21.09.2022 року в сумі 13625 грн., з яких: 5000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 8625 грн. сума заборгованості за відсотками;

Згідно позовної заяви та приєднаних копій договорів, вказані Договори були укладені між первинними кредиторами та позичальником ОСОБА_1 шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Згідно з умовами договорів ОСОБА_2 зобов`язувався вчасно повернути кошти та сплатити відсотки за їх користування в порядку, визначеному договорами, однак взяті на себе зобов`язання відповідач не виконав, тому має борг за тілом кредиту та нарахованими відсоками.

Відповідно до ч.2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Звертаючись до суду з цим позовом, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підтвердження позовних вимог надало суду:

-копію Договору про надання фінансового кредиту №16474-12/2021 від 20.12.2021 року, що укладений між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_2 (а.с. 4).

Згідно умов вказаних договорів, такі укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором та відповідно до положень ЗУ «Про електронну комерцію» Договори прирівнюються до укладених в письмовій формі.

У частинах першій, третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копією електронного документа) в розумінні положень частини першої статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", тобто не може вважатися доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, оскільки у такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення.

Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11 червня 2019 року у справі № 904/2882/18, від 24 вересня 2019 року у справі № 922/1151/18, від 28 грудня 2019 року у справі № 922/788/19, від 16 березня 2020 року у справі № 910/1162/19.

Відповідно до частин 1, 2 статті 205 ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У пункті 2 частини 1 статті 208 ЦК передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною особою та юридичною особою.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (частини 1, 2 статті 207 ЦК).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина 3 статті 207 ЦК).

Відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Статтею 5 зазначеного Закону визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

За змістом статей 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Отже , електронний документ, на підставі якого між сторонами виникають права та обов`язки, має відповідати положенням Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Вказані висновки викладені у постановах ВС від 16 березня 2020 року у справі № 910/1162/19 та від 19 січня 2022 року у справі № 202/2965/21.

Згідно позовної заяви та поданих копій договорів, такі укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Однак, роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копіями електронних документів) в розумінні частини першоїстатті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», відповідно до якої електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, яка використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершує створення електронного документа.

Разом з тим, доказів укладення такого договору, який за формою відповідає вимогам цивільного законодавства, позивачем не надано.

При цьому, позивачем не надано доказів того, що наявні в матеріалах справи копії договорів створювалися у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що вони підписувалися електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов`язковим реквізитом електронного документа.

Отже, наявні в матеріалах справи копії договорів не можуть вважатись електронними документами (копіями електронних документів), оскільки не відповідають вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належними доказами укладення договорів позики між відповідачем та кредиторами.

Стверджуючи про наявність у відповідача боргу за договорами кредиту, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 борг за тілом кредиту та заборгованість за відсотками:

- за Кредитним договором № 16474-12/2021 в розмірі 13 625,00 грн., з яких:

- 5 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 8 625,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

При цьому, детального розрахунку боргу по всім його складовим із зазначенням періоду виникнення заборгованості, відсоткової ставки, суми заборгованості за конкретний період (помісячно) із вказівкою суми погашення відповідачем (у разі здійснення такого), по жодному з договорів позивачем суду не надано.

Не надано позивачем суду і доказів отримання відповідачем кредитних коштів, хоча договорами передбачено, що такі діють з моменту перерахування коштів (п.6 Договору позики №2-97235 від 11.02.2021 року, п.1.5 Кредитного договору №19922-03/2021 від 25.03.2021 року, п. 6 Договору позики №1664683 від 27.03.2021 року.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Згідно п.41-46,59-60Положення проорганізацію бухгалтерськогообліку вбанках України,затвердженого ПостановоюПравління Національногобанку Українивід 04.07.2018№ 75,операції,які здійснюєбанк,мають бутиналежним чиномзадокументовані. Підставоюдля бухгалтерськогообліку операційбанку єпервинні документи.Для контролюта впорядкуванняоброблення данихна підставіпервинних документівможуть складатисязведені обліковідокументи. Первиннідокументи,складені велектронній формі,застосовуються вбухгалтерському облікуза умовдотримання вимогзаконодавства Українипро електроннідокументи таелектронний документообіг. Касовимидокументами оформляютьсяоперації зготівкою.Касові документиоформляються відповіднодо вимог,визначених нормативно-правовимиактами Національногобанку Українищодо організаціїкасової роботив банкахУкраїни. Відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками здійснюється на підставі платіжних інструкцій, наданих/складених відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з питань безготівкових розрахунків та виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті.

Згідно п.59-60Положення проорганізацію бухгалтерськогообліку вбанках України,банк обов`язковомає складатина паперовихта/абоелектронних носіяхтакі регістри: 1)клієнтські рахункита випискиз них; 2)аналітичні рахункиз облікувнутрішньобанківських операцій; 3)книги реєстраціївідкритих рахунків; 4)оборотно-сальдовийбаланс/оборотно-сальдовувідомість. Уразі складаннярегістрів бухгалтерськогообліку велектронному виглядібанк зобов`язанийзробити їхкопії напаперових носіяхна вимогуучасників операції,а такожорганів контролюта правоохороннихорганів відповіднодо вимогзаконодавства України. Клієнтські рахунки та рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

Отже, банківські виписки з рахунків позичальника, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Дана позиція суду узгоджується з висновками ВС від 24 травня 2018 року у справі № 630/366/16-ц та від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц.

Однак, позивачем не подано до суду ні доказів отримання відповідачем кредиту чи перерахування кредитних коштів на платіжну карту відповідача, ні документи, що підтверджують розмір заборгованості по кредиту та відсоткам, ні детального розрахунку боргу.

Отже, належних і допустимих доказів виникнення заборгованості у відповідача в розумінністатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»позивач до суду не надав.

Отже, оскільки позивачем не надано суду належних і допустимих доказів ні про укладення договору на отримання кредиту, ні доказів отримання і використання відповідачем кредитних коштів після укладення договору, ні детального розрахунку боргу, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення з ОСОБА_1 кредитного боргу недоведеними і такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.15, 16, 514 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 89, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України,

р і ш и в :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: М. М. Золотар