Ухвала суду № 112166479, 13.07.2023, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

13.07.2023 2/394/203/23

394/550/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про залишення позовної заяви без руху

Суддя Новоархангельського районногосуду Кіровоградськоїобласті КраснопольськаЛ.П.,розглянувши матеріали позовної заяви заступника керівникаКіровоградської обласноїпрокуратури в інтересахдержави доПідвисоцької сільськоїради Голованівськогорайону Кіровоградськоїобласті, ОСОБА_1 ,ТОВ АФ"Копенкувате", про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації речового та скасування державної реєстрації земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И Л А :

12.07.2023 року до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури в інтересах держави до Підвисоцької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , ТОВ АФ "Копенкувате", про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації речового та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що зазначена заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільного процесуального кодексу України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Згідно зі ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна відповідати всім вимогам, встановленим ст. 175-177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 року, суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Щодо підстав звернення прокурора до суду слід зазначити наступне:

Згідно з ч. 5ст. 175 ЦПК Україниу разі пред`явлення позову особою, які законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. Близька за змістом вимога міститься і у ст. 23 Закону, тобто прокурор має обґрунтувати наявність підстав для представництва.

Разом з тим, при подачі позову до суду вступній частині позовної заяви не визначив у чиїх інтересах звертається з даним позовом та не вказав орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах

Слід зазначити, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу. Уразі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крімпрокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов,набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

На підставі ч. 4ст. 58 ЦПК Українидержава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

ЄСПЛ звертав увагу на те, що підтримка, яка надається прокуратурою однієї зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти Росії" (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, § 35).

В даному випадку, з позовної заяви вбачається, що заступник керівника обласної прокуратури зазначений як позивач і будь-якого застереження про те, що він діє в чиїхось інтересах немає.

Окрім того, відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Прокурором заявлено декілька позовних вимог. Позовні вимоги, що заявлені прокурором мають майновий та немайновий характер, проте не визначено ціну позову

Відповідно до п. 10 ч.1ст. 176 ЦПК Україниціна позову визначається у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог - загальною сумою всіх вимог.

Частиною 4 ст.177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

При цьому, до матеріалів додано платіжні доручення від 30.05.2023 року на суму 8052 грн., та від 28.06.2023 року на суму 2684 грн., в прохальній частині прокурор просить стягнути на користь прокуратури судові витрати в розмірі 10736 грн., але обгрунтувань звідки така сума судового збору не надано, тобто без визначення за які саме позовні вимоги його сплачено, що не відповідає вимогам Закону "Про судовий збір".

Оскільки позивачем не надано суду належних доказів вартості спірного майна, відтак суд позбавлений можливості визначити дійсну ціну позову, з якої слід визначити суму судового збору, яка підлягає до сплати за подання позовної заяви, перевірити правильність зазначення ціни позову, та відповідно сплаченого позивачем судового збору оскільки позивач має сплатити 1 % від ціни позову.

Не зазначаючи вказаних вище обставин, які є обов`язковими при розгляді справ даної категорії, позивач порушує право відповідача на захист, оскільки незрозумілість, нечіткість обставин, якими обґрунтовуються заявлені вимоги до нього, позбавляє його можливості оформлення відзиву відповідно до вимог ЦПК України.

Вказані в ухвалі недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою та призначити її до розгляду.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин та враховуючи приписи п. 3 ч. 5 ст. 12 ЦПК України позовна заява підлягає залишенню без руху для виправлення недоліків шляхом виконання зазначених вище приписів закону, визначення вимог в рамках заявленого позову, та надання належних доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, а також підтверджуючих документів про сплату позивачем судового збору, задля ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення згідно зі ст. 263 ЦПК України, всі ці обставини є підставою для залишення заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.134,175,176,177,185,318 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И Л А :

Позовну заяву заступника керівникаКіровоградської обласноїпрокуратури в інтересахдержави доПідвисоцької сільськоїради Голованівськогорайону Кіровоградськоїобласті, ОСОБА_1 ,ТОВ АФ"Копенкувате", про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору, скасування державної реєстрації речового та скасування державної реєстрації земельної ділянки - залишити без руху.

Запропонувати заявнику виправити вказані недоліки, надавши 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху для усунення зазначених недоліків.

Роз`яснити, що в разі невиконання зазначених вимог у вказаний строк заява буде вважатися неподаною, і буде повернута.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: