Вирок № 112164548, 13.07.2023, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/767/23 Провадження №-1-кп/613/117/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2023 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Богодухові кримінальне провадження №12023221010000061 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Павлівка Богодухівського району Харківської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -

який обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 12 січня 2023 року близько 12 години 30 хвилин, перебуваючи в с.Павлівка Богодухівського району Харківської області, в районі розташування пасажирського залізничного зупинного пункту 168 кілометр, на проїжджій частині поряд з переїздом виявив банківську картку АТ КБ «Приватбанк» , на якій було зазначено пін-код, яка перебувала у законному володінні селянського (фермерського) господарства «Прогрес -92», а саме в користуванні ОСОБА_5 , який є засновником та головою вищезазначеного господарства, яка тимчасово вибула з його користування, а саме була втрачена останнім з власної необережності.

Так, ОСОБА_4 усвідомлюючи, що вказана картка йому не належить та наявні на ній грошові кошти є чужою власністю, діючи умисно, маючи прямий умисел, спрямований на викрадення офіційного документа, усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з корисливих мотивів, маючи на меті подальше використання банківської картки у власних злочинних цілях, а саме заволодіння грошовими коштами, з рахунку, яким обслуговується зазначена банківська картка, шляхом введення пін-коду та подальшого зняття грошових коштів у банкоматі, підняв з проїжджої частини банківську картку , яку поклав до карману куртки, тобто скоїв викрадення офіційного документу - банківської карти, яка згідно з Законом України «Про банки та банківську діяльність» та Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є офіційним документом, що належить банку та перебуває у законному володінні і користуванні селянського (фермерського) господарства «Прогрес -92», а саме його засновника та голови ОСОБА_5 , позбавивши таким чином останнього можливості використовувати зазначену картку за призначенням.

Крім того, ОСОБА_4 12 січня 2023 року о 17 годині 47 хвилин, в період дії воєнного стану який було введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим», строк якого продовжено 16 листопада 2022 року на 90 діб, відповідно до Указу Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану», маючи прямий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив спрямований на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, знаючи, що його злочинні дії ніхто з оточуючих не усвідомлює, маючи вільний доступ, перебуваючи за адресою: Харківська область м.Богодухів пров.Залізничний, 14, у банкоматі АТ КБ «Приватбанк», що розташований біля входу до ТОВ РКЗ «Екватор», за вищевказаною адресою, шляхом введення пін-коду, який було зазначено на банківській картці, здійснив зняття грошових коштів в сумі 20 000 гривень з банківської картки АТ КБ «Приватбанк», яка перебувала у законному володінні селянського (фермерського) господарства «Прогрес-92», а саме в користуванні ОСОБА_5 , чим заподіяв майнову шкоду селянському (фермерському) господарству «Прогрес -92» на вказану суму.

Після чого, ОСОБА_4 місця події зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив СФГ «Прогрес-92» майнову шкоду на загальну суму 20 000 гривень

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України визнав повністю, щиро розкаявся пояснив, що 12 січня цього року близько 12 год.30 хв. він дійсно знаходячись в с.Павлівка скоїв крадіжку банківської картки, після чого скориставшись цією карткою він з банкомата, який знаходиться на території рибоконсервного заводу, зняв 20 000 грн. та після чого картку було заблоковано. Уточнив, що пін-код, яким він скористався, було написано на упаковці з банківської картки. В подальшому, протягом невеликого проміжку часу, він всі кошти повернув потерпілому.

Представник потерпілого - ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, надав заяву з проханням судові засідання проводити за його відсутності. Зазначив, що не заперечує проти розгляду справи у порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, стосовно міри покарання обвинуваченому покладається на думку суду, уточнив, що претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має.

Під час судового розгляду судом було визнано недоцільним дослідження усіх доказів у справі стосовно фактичних обставин справи, викладених у обвинувальному акті, оскільки вони ніким не оспорюються, обвинуваченим ОСОБА_4 повністю визнається вина та фактичні обставини справи, а сторони кримінального провадження не заперечували проти розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України. При цьому суд з`ясував, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих фактичних обставин справи, переконався у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Суд дійшов висновку про доведеність, в межах пред"явленого обвинувачення, винуватості ОСОБА_4 , у викраденні офіційних документів, вчиненому з корисливих мотивів і кваліфікує його дії за ч.1 ст.357 КК України та таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану і кваліфікує його дії за ч.4 ст.185 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, наявність обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, шкоду відшкодовано повністю. Відповідно до змісту висновку за досудовою доповіддю органу пробації, останній вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк.

Обставинами, які пом`якшують покарання для ОСОБА_4 суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання для ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді обмеження волі за ч.1 ст.357 КК України, позбавлення волі за ч.4 ст.185 КК України, на підставі положень ч.1 ст.70 КК України, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі. З урахуванням обставин справи, наявності пом`якшуючих обставин, відсутності обтяжуючих обставин, ставлення обвинуваченого до скоєного, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про можливість його перевиховання та виправлення без ізоляції від суспільства та вважає за доцільне застосувати положення ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку та обов"язків, передбачених ст.76 ч.1, ч.3 КК України.

Слід зазначити, що згідно положень ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При цьому судом враховано положення п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", де зазначено, що "призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів".

Зважаючи на викладене вище суд вважає, що визначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого, попередження нових злочинів, а тому його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлявся.

Судові витрати по справі відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_4 визнати винним в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України та призначити покарання:

за ч.1 ст.357 КК України у виді 1 року обмеження волі,

за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання ОСОБА_4 , за сукупністю кримінальних правопорушень, у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки.

На підставі ч.1, ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази по справі:

- виписку за період з 01 січня 2023 року по 18 січня 2023 року (АТ КБ «ПриватБанк»), платіжну інструкцію № N 0113M9FDL та 3 СD-R диска білого кольору - залишити при матеріалах кримінального провадження;

-чорну зимову курточку з біркою на внутрішній стороні, що містить надпис «Company designed for freedom» - повернути власнику, скасувавши її арешт.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той самий строк з дня отримання його копії.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя