Ухвала суду № 112163918, 07.07.2023, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/4280/23

Провадження № 1-кп/185/617/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2023 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в період воєнного стану кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221070000761 від 13 жовтня 2022 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Курдюмівка Бахмутського району Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 (дистанційно),

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисників обвинуваченого адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В :

Від прокурора надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , строк якого спливає 06 серпня 2023 року, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на її думку, не перестали існувати.

Захисники обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 та адвокат ОСОБА_6 надали письмове заперечення на клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість та недоведеність ризиків, заявили клопотання про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував щодо продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підтримав клопотання своїх захисників про зміну відносно нього запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.

Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання про зміну відносно обвинуваченого запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. Вважала, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

З`ясувавши думку сторін кримінального провадження із зазначеного питання, кожного окремо, проаналізувавши та співставляючи зазначені питання між собою та у сукупності з позицією сторін кримінального провадження, змістом обвинувального акту, а також вимогами КК та КПК України, суд приходить до наступного висновку.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 закінчиться до наступного судового засідання, однак завершити кримінальне провадження неможливо, оскільки є необхідність у проведенні судового розгляду.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Окрім того, ст. 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

На виконаннявказаних вимогЗакону судомвстановлено,що обвинувачений ОСОБА_3 є особоюраніше несудимою,обвинувачується увчиненні умисногоособливо тяжкогокримінального правопорушенняпроти основНаціональної безпекиУкраїни,що згіднообвинувального актубуло вчиненов умовахвоєнного стану,покарання завчинення якого,у разідоведеності вини,передбачено настрок додванадцяти роківпозбавлення воліз позбавленнямправа обійматипевні посадиабо займатисяпевною діяльністюна строкдо п`ятнадцятироків таз конфіскацієюмайна абобез такої,вразі обраннязапобіжного заходу,не пов`язаногоз триманнямпід вартою,може ухилятисявід явкидо суду,незаконно впливати на свідків з метою схилення їх до зміни показів на свою користь, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не перестали існувати і мають місце при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи обсяг пред`явленого ОСОБА_3 обвинувачення, зважаючи на обставини інкримінованого обвинуваченому злочину, його характер зухвалості, тяжкості та суспільної небезпечності, ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує останньому, у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також на підтвердження існування ризику переховування від суду свідчить той факт, що ОСОБА_3 під час досудового розслідування було оголошено у розшук та було затримано на підставі наданого слідчим суддею дозволу на затримання. Водночас суд враховує ризик можливого впливу на свідків, адже свідки безпосередньо перед судом не допитані.

Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою. Також суду не надано медичних підтверджень того, що ОСОБА_3 не може за станом здоров`я перебувати під вартою. Нові обставини, які б надавали можливість вирішення судом питання про зміну запобіжного заходу на більш м`який у вигляді домашнього арешту не виявлено.

Таким чином, досліджуючи клопотання сторони захисту щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт, враховуючи вік та задовільний стан здоров`я обвинуваченого, зважаючи на фактичні обставини кримінального провадження, яке згідно обвинувального акту було скоєно в умовах воєнного стану, суд вважає, що вказані відомості про особу обвинуваченого в сукупності із обсягом пред`явленого йому обвинувачення та встановленими ризиками, передбаченими п.п. 1, 3, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, дають достатні підстави вважати, що альтернативні запобіжні заходи не здатні запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, у зв`язку з чим клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

На думку суду, оскільки в цей час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогамКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, продовження обвинуваченому строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

Також суд враховує положення ч. 6 ст. 176 КПК України відповідно до якої під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Суд вважає, що на даній стадії судового провадження, встановлені ризики на цей час продовжують існувати, є реальними, що виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим. З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що тяжкість злочину не є єдиною підставою продовження строку тримання під вартою.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 ,обставини вчиненого злочину, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, суд керуючись положеннями абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України не вбачає підстав для обрання обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 183, 331, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , - задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -до 03 вересня 2023 року.

У задоволенні клопотання захисників обвинуваченого адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захисникам, прокурору, направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1